×
 
 

Міністр освіти у Кіровограді:
Що чекає на школярів, їхніх батьків та
яким вчителям більше платитимуть
У рамках робочого візиту на Кіровоградщину міністр освіти України Лілія Гриневич зустрілася з освітянами області в актовому залі ЦНТУ. Оскільки реформування освіти викликає чимало запитань у педагогічних працівників, пані міністр вирішила ліквідувати прогалини у розумінні суті реформи. А заразом вона відповіла на досить непрості запитання освітян, яких більше цікавили не особливості нових методик, а проблеми із оплатою їхньої праці, які виникли в нинішньому році.
 
Що зміниться у системі освіти
Спочатку Лілія Гриневич зробила презентацію нового закону про освіту та розповіла про нову українську школу. Вона наголосила, що освіта має готувати дітей до реального життя.

"Хиба нашої освіти полягає в тому, що ми звикли напихати дітей величезною кількістю знань. Але коли випускники стикаються з реальним життям, з роботою, виявляється слабкість й неадекватність системи освіти. Роботодавці зараз очікують від випускників значно більше, ніж просто знань. Набуті професійні вміння та компетентність випускників мають відповідати очікуванням сучасного ринку праці. Саме для цього ми три роки працювали над законом про освіту, який був прийнятий 5 вересня 2017 року. Нам потрібно прийняти ще дуже багато спеціальних законів і понад 100 актів Кабміну. Але багато норм закону вже можна виконувати", - повідомила Гриневич.
За її словами, закон про освіту гарантує педагогічну свободу. Тепер вчителі можуть розробляти власну освітню програму, не погоджуючи з органами управління освіти. Якщо ця програма базується на запропонованих стандартах, достатньо того, щоб програму затвердила педагогічна рада закладу. Пропоновані вчителям стандарти та програми будуть більш загальними, ніж ті, що є зараз. План роботи закладу буде затверджуватися його керівником та не погоджуватиметься в управлінні освіти. Мета - дебюрократизувати систему освіти. Також є наміри скоротити кількість паперів, які доводиться писати вчителям і викладачам. Зокрема, весь світ переходить на електронну систему ведення класних журналів.

"Керівник закладу тепер може сам призначати вчителів, відбирати їх та звільняти з роботи. Це важливо, оскільки саме йому працювати з цими вчителями. Але все має бути на прозорих засадах, щоб не перетворити школу у князівство директора", - зауважила міністр.

Закон передбачає можливість змінити статус бюджетної освітньої установи на неприбутковий заклад освіти. Це запропонують вишам, які прагнуть фінансової автономії. Тобто, щоб була змога заробляти власні гроші та вільно ним розпоряджатися. Водночас зміна статусу передбачає позбавлення вишів частини пільг, які мають бюджетні установи. Оскільки ж вони не хочуть позбавлятися пільг, нібито готуються зміни до Бюджетного та Податкового кодексів, аби зберегти такі пільги.
Лілія Гриневич також повідомила, що зараз готуються зміни до закону про вищу освіту. Зокрема, щодо усунення корупції. За її словами, запровадження ЗНО усунуло хабарництво при вступі до вишів, але воно перемістилося на інший рівень. Міністр закликала педпрацівників повідомляти про випадки вимагання хабарів, щоб ловити хабарників на гарячому. Готуються й заходи щодо усунення інтелектуальних крадіжок. Звичайне списування досі ніхто не вважає інтелектуальною крадіжкою. Але зрештою це призводить до проблем з академічною доброчесністю.

Оскільки весь світ зараз зорієнтований на запровадження дистанційного навчання, планується легітимізувати навчання вдома хворих дітей та дітей, батьки яких цього бажають. Одночасно через різні курси пропонують розвивати систему освіти дорослих, щоб вони не втрачали конкурентоспроможності у світі, який швидко змінюється.
 
Якою буде нова школа
За новим законом про освіту, діти, які підуть 1 вересня 2018 року до школи, вже будуть вчитися 12 років. Ці діти закінчать школу у 2029-2030 навчальному році. Враховуючи європейський досвід, старшій профільній школі додали один рік навчання. Вважається, що у трішки старшому віці випускник робитиме більш свідомий вибір майбутньої професії. Заразом будуть скорочені бакалаврські програми у вишах, більшість їх стане трирічними. Отже, щоб здобути вищу освіту, треба буде вчитися не 11 років у школі та 4 у виші, а відповідно 12 плюс 3.

"У результаті ми вирвемося із прокрустового ложа пострадянської освіти і повернути нас назад вже буде неможливо. Ми хочемо, щоб реформа освіти стала невідворотною. Зараз школа не готує дітей до життя, не дає їм знань, як бути успішними. Потрібно наповнити шкільну освіту новим змістом. Приватні освітні заклади, які дотримуватимуться певних соціальних стандартів, також будуть підтримуватися державними субвенціями", - запевнила Гриневич.
Вчитель тепер матиме право самостійно обирати форму підвищення власної кваліфікації. Такі послуги надаватимуть не тільки інститути підвищення кваліфікації, а й громадські організації, які мають відповідний досвід підготовки. Зокрема, 22 тисячі українських вчителів, які 1 вересня візьмуть перші класи, пройдуть змішане навчання, що включатиме дистанційний та очний курс. Тренерів для цих курсів готували з допомогою громадських організацій, які спеціалізуються на нових методиках.

"1 вересня почнеться робота з новим державним стандартом початкової освіти. Ми оновили освітні програми по всьому спектру. В кожній області є по 4 початкові школи, які вже працюють за новим стандартом, у якому враховано передовий досвід багатьох країн, в тому числі нашої. Ще Василь Сухомлинський пропагував ідеї навчання через спілкування з природою, через діалогове спілкування з дітьми. Працювати за новими методиками значно складніше. Але для дітей важливо навчитися критично осмислювати потік інформації і розуміти, як це можна застосувати у практичному житті. Маємо навчити наших дітей самореалізуватися і стати успішними в житті. Щоб вони не ховали власну непристосованість у певні залежності, зокрема наркотичні", - пояснила міністр освіти.

Дітей також вчитимуть підприємливості й фінансовій грамотності. Вчитель має змоделювати ситуацію, коли діти діятимуть в команді - це важливо для подальшої взаємодії у трудових колективах. Вчитимуть й давати раду своїм емоціям, аби в дорослому житті не виникало схильності до зловживання засобами хімічної релаксації.

У початковій школі залишаться такі предмети: мови, математика, мистецтво і фізкультура. 7 інших предметів будуть інтегровані у предмет "я досліджую світ". Мета - цілісне вивчення явищ природи. Адже дітям вже не цікаво переказувати почуте, а цікаво досліджувати.

Аби підвищити соціальний статус вчителів, цього року їм планують ще на 25% підвищити зарплату. Шкільні парти мають стати не стаціонарними, а мобільними, щоб вчитель міг конструювати освітнє середовище. Майже мільярд гривень передбачено в цьогорічному держбюджеті на дообладнання початкової школи.
А в наступному році планується трансформувати професійно-технічну освіту за спеціальним проектом Євросоюзу. Залучивши європейські кошти, ПТУ планують наповнити сучасним обладнанням, на якому ці заклади і вчитимуть, і матимуть змогу заробляти гроші. Готується закон про професійну освіту, де передбачено ввести нові види замовлень щодо підготовки працівників підприємств.

Гриневич наголосила, що бюджетна децентралізація призвела до суттєвого зростання фінансових ресурсів місцевих бюджетів. Тому місцеві громади мають виділяти більше коштів на розвиток освітніх закладів - це їхній прямий обов'язок.
 
Більшість запитань стосувалися виплати зарплати
Представник Помічнянської громади Сергій Колісниченко повідомив, що тамтешнім освітянам не вистачає освітньої субвенції у розмірі 1,482 млн грн. То чи можна отримати недостатні кошти з державного бюджету?

Гриневич порадила надіслати лист на електронну пошту міносвіти, в якому чітко описати ситуацію. Тоді міністерство проаналізує, за рахунок чого можна залучити недостатні гроші. За її словами, торік частині територіальних громад надали значно більше освітніх субвенцій, ніж вони потребували. Зокрема, у Кіровоградські області залишки цих коштів становлять 71,3 млн грн. З цих грошей має виплачуватися зарплата вчителям на суму більше 50 млн грн. Обласна влада має провести аудит, в кого яка сума субвенції залишилася. Мовляв, деякі громади хочуть ці залишки використати на щось інше, а це неприпустимо. Якщо належні суми не знайдуть в області, кошти надійдуть зі стабілізаційних фондів держбюджету, обіцяє міністр.
Одного з доцентів ЦНТУ цікавило, чи виконуватиме Україна рішення Венеціанської комісії щодо усунення дискримінації мов національних меншин, передбачених новим законом про освіту.

Міністр пояснила, що угорських дітей або дітей інших нацменшин потрібно навчати українській мові для того, щоб вони мали змогу жити не лише в регіоні, де користуються цією мовою, а повністю використовувати усі конституційні права громадянина України. Без знань української мови це неможливо. За словами Гриневич, Угорщина хоче, щоб діти етнічних угорців всі предмети вчили тільки угорською мовою.

"Ми на це не підемо, оскільки таке навчання призведе до того, що внаслідок непродуманої освіти люди будуть змушені або жити у своєму районі, або їхати до Угорщини на чорнову роботу. Адже не зможуть одержати в Україні ні професійно-технічну, ні вишу освіту", - пояснила міністр.

Голова Світловодської районної організації профспілки освітян запитала, чому зменшились надбавки за престижність праці деяким вчителям. Гриневич відповіла, що тепер совдепії не буде, коли всім платили однакові надбавки. Вчителів, які краще готуватимуться до уроків, застосовуючи нові методики, мають більше мотивувати. Міністр вважає, що зараз вчителям створили чудові умови для розвитку, адже за два останні роки було збільшено їхню зарплату. Водночас вилку виплати цієї надбавки від 5 до 30% зроблено з огляду на наявність фінансових ресурсів у місцевих громад.

"Піднімати зарплату треба. Але це потрібно робити розумно, з темпами, відповідними до приросту ресурсів, якими володіє держава та місцеві ради. Якщо зарплата зростатиме без врахування економічного розвитку країни, це буде абсолютно безвідповідально і може лопнути, як мильна булька", - вважає Лілія Гриневич.

Директора Благовіщенського НВК цікавило, чи планується переформатування ЗНО, щоб оцінювання визначало не рівень знань, а рівень компетентності випускників. Міністр відповіла, що оцінювання поки що буде відповідати тому, чому зараз навчають у школі. Коли зміниться стандарт навчання, тоді зміняться й підходи до оцінювання.
Голова профкому ЦДПУ імені В.Винниченка запитала, чому посадовий оклад викладачів вишів лише на 25% більший за найнижчий оклад працівників шкіл? Мовляв, вчитель вищої категорії зараз одержує близько 8 тис. грн, а доктор наук - 5700 грн.

Гриневич
пояснила, що зарплата вчителя залежить від їхнього навантаження. Деякі мають по 21-26 годин на тиждень. Також мають доплати за перевірку зошитів. А у вишах навантаження на викладачів значно менше, тому що кількість абітурієнтів як ніколи мала - минулого року стався історичний мінімум для України. Оскільки кількість абітурієнтів вдвічі зменшилась, їм стало легше вступати до столичних вишів. Що вони й роблять, залишаючи викладачів регіональних закладів без роботи. Аби не скорочувати викладачів, керівництву вишів доводиться знижувати їхні ставки.

Представник профспілки освіти зі Знам'янки поскаржилась на низькі доходи вихователів дошкільнят та викладачів позашкільного навчання, які знаходяться на межі мінімальної зарплати. За ї словами, право на доплату освітян залишається лише правом, оскільки обмежується місцевими фінансовими ресурсами. Тому жінка попросила на державному рівні одночасно підвищити зарплати усім освітянам, не розділяючи їх на основних і другорядних та вносячи розбрат у колективи.
"Надавати нездійснені обіцянки можуть лише безвідповідальні політики. Неможливо одночасно зробити підвищення зарплат для всіх. Треба все робити поетапно. Давайте всі разом тиснути на політиків, щоб освіта була справжнім пріоритетом суспільства", - відповіла Гриневич.

Перший заступник Олександрійського міського голови Людмила Давиденко розповіла, що Олександрія торік одержала освітньої субвенції 81,6 млн грн, а нинішнього року при передбаченому зростанні зарплат освітян одержить менше 80 млн грн. Відтак місту не вистачає 21 млн грн на виплату освітянської зарплати, тобто аж на два місяці.

"Місцевий бюджет вже фінансує освіту на суму 125 млн грн. Але місто має опікуватися не лише освітою. Нам щороку передають все більше повноважень, які не підкріплені доходами. Якби ми з місцевого бюджету не додавали коштів, то б мали вже заборгованість по зарплаті вчителів. Але це зобов'язання держави. Ви як міністр допоможете нам з одержанням більшої субвенції чи нам доведеться скорочувати освітян? Не знищуйте освіту", - попросила Давиденко.

Присутні у залі освітяни підтримали цей крик душі дружними оплесками. Натомість Лілію Гриневич слова Давиденко вивели з рівноваги. Вона заявила, що замість політичних виступів представники влади мають професійно займатися своєю справою. І почала знову повторювати тезу про торішній несправедливий розподіл субвенцій та необхідність переглянути залишки невикористаних коштів.

"Ми домовилися з головою Кіровоградської ОДА, що буде дуже ретельний перегляд всіх залишків у місцевих бюджетах і ми визначимо території, які дійсно потребують втручання державного бюджету. Ніхто не допустить заборгованості по зарплаті. Це не питання міністерства освіти і науки, а питання Верховної Ради, яка приймає Бюджетний кодекс, та питання уряду. Якщо маєте пропозиції кращого розподілу коштів, то викладіть їх на папері у професійний спосіб", - відповіла міністр.
Переглядiв: 5236
ВІТАЛІЙ  НІКОЛАЄВСЬКИЙ
журналіст: ВІТАЛІЙ НІКОЛАЄВСЬКИЙ
ОЛЕНА КАРПЕНКО
фотокореспондент: ОЛЕНА КАРПЕНКО