Відомий в нашому місті громадський діяч Олексій Хмара разом з дружиною Аллою та трьома дітьми: 18-річним Микитою, 9-річною Марічкою та 4-річним Максимом об'їздили майже увесь світ. Щороку родина подорожує європейськими та азійськими країнами, тому вже має неабиякий мандрувальний стаж. Досвідом, враженнями від останньої поїздки – фактично навколосвітньої подорожі, а також порадами, як подорожувати з обмеженими фінансами та з маленькими дітьми, з сайтом DOZOR поділився Олексій.

Батько сімейства відразу зізнається, подорожі стали дуже важливою частиною буття родини, без якої вони навіть не уявляють свого життя. Помандрувавши Україною, Олексій Хмара каже, зрозумів, що треба «виходити за рамки», тобто за кордони.

«Я подорожую достатньо давно, вже напевно років десять. Тоді ми з дружиною були трішки молодшими та біднішими, але встигли об'їздити майже всю Україну. І ми вирішили, що треба починати подорожі за межами країни, бачити світ. З того все і почалося. Останні п'ять років ми подорожуємо вже разом з дітьми. Думали, що це нереально, але це виявилося неправдою. Коли народився найменший Максим, то за перший рік свого життя він встиг об'їздити 12 країн. Це пов'язано не тільки із запланованими подорожами, а й з тим, що моя робота передбачає поїздки в різні країни. Тривалий час я очолював українську антикорупційну організацію «Transparency International», яка має відділи у сотні країн світу, тому зобов'язує їздити у відрядження. Але подорожі родиною у повному складі розпочалися десь з 2012 року», - згадує Олексій.

«Взагалі багато подорожей виникає фактично спонтанно. Ось, наприклад, під час новорічних свят, коли у країні досить погана погода. Якось наприкінці січня ми з родиною зрозуміли, що у нас якийсь похмурий настрій, нічого не хочеться. Ввечері я сидів та дивився пакетні тури і побачив пропозицію поїхати до Арабських Еміратів десь за 200 баксів, але виліт за два дні. Запропонував дружині, вона погодилася, полетіли. Так за досить смішну ціну ми пробули тиждень в Еміратах, чудово відпочили, побачили країну. Ці гроші ми могли би прогуляти в Україні на свята, але натомість отримали купу позитивних емоцій та засмагу», - наводить приклад Хмара.

Взагалі ж, запевняє, його родина рідко користується послугами туристичних агенцій, надають перевагу туристичним маршрутам, розробленими разом з родиною.

«Насамперед, потрібно визначитися із терміном, на який хочете запланувати подорож. Якщо плануєте поїздку на тиждень, то планувати її потрібно за два тижні, якщо два тижні, то план поїздки треба обмірковувати за місяць-півтора. Якщо ж ви хочете мандрувати місяць, то десь пару місяців слід відвести на планування і все ретельно обдумати. Я роблю це вечорами. Спочатку читаю про місто чи країну, в якій ми хочемо побувати, про те, що там є. Відразу у голові «каша», але поступово разом з родиною напрацьовуємо логістику, визначаємося, яким транспортом будемо мандрувати. Знаєте, цей процес планування подорожі та саму мандрівку можна порівняти з картиною, яку малює художник, оскільки під час творення картини митець кілька разів щось змінює в ескізі, додає нове, або ж витирає зайве», - порівнює мандрівник.

«Наша подорож тривали 40 днів і охопила три континенти. Спочатку ми були в Африці, потім в Азії, причому у різних її частинах - Індії, Малайзії, Сингапурі, Таїланді. Також ми відвідали європейські країни – Францію, Італію, Чехію. За підрахунками, усього наїздили і находили більше 63 тисяч кілометрів, і це було реально круто! Зважаючи, що протяжність екватору нашої планети - 40 тисяч кілометрів, то ми, можна сказати, подолали півтора екватора. Я себе уявляв героєм Жуля Верна». Планували ми цю подорож «шматками», послідовно. Якщо з візою до Європи не було ніяких проблем, то з візою до країн Африки було дещо складніше. Ми, наприклад, дуже хотіли здійснити сафарі, але виявилося, що там «розводять» туристів. З нас хотіли взяти в Танзанії по 1200 доларів за людину. В результаті ми сторгувалися за ціну, яка фактично стала втричі дешевшою. Тому раджу торгуватися максимально з тими, хто надає послуги сафарі у Африці, це не так уже і складно», - посміхається Олексій.

Усього родина відвідала десяток країн – Італію, Францію, Ефіопію, Танзанію, Арабські Емірати, Індію, Малайзію, Сингапур, Таїланд, Чехію. Мандрівник вважає, що відвідати столиці країн – не найважливіше. Головне – побувати у місцях, де можна отримати найбільше емоцій.

«У цій подорожі мене вразив Тадж-Махал в Індії, тому що ця споруда є дивовижною, і вона є осередком чистоти серед бруднющих вулиць. Вибивається з загального контексту країни, тому і вразила. Дуже складно говорити про те, де подобається найбільше, тому ще це пов'язано з настроєм, який в тебе під час мандрівки. Взагалі під час подорожей кожен член нашої родини веде такий собі щоденник, де описує свої враження. Не на кшталт «сьогодні я побачив слона», ми пишемо про свої рефлекторні почуття, про те, що нам цікаво та важливо у тому чи іншому пункті подорожі», - говорить Олексій.

Мандрівник стверджує, що подорожуючи навіть з трьома дітьми, можна отримувати цілодобове задоволення від поїздки.

«Насправді подорожувати з дітьми не так вже і складно. В першу чергу потрібно добре знати свою дитину, що вона любить, що вона не любить, її страхи. Наприклад, моя донька боїться привидів. Одного разу ми були в «Діснейленді», де був цей атракціон «Будинок привидів», з того часу вона перестала любити «Дійснейленди» в усіх країнах. Але потім ми змогли її переконати в тому, що цей парк – то круто, і страх привидів вона переборола. Також раджу дозволяти дітям бешкетувати під час подорожі, щоб вони трішки відчували смак свободи, але в цьому необхідно знати міру. Треба так м'яко вести їх, щоб вони відчували, що роблять те, що хочуть, але насправді – те, що кажете їм ви, батьки. Необхідно в будь-якій подорожі давати дитині щось рідне. Це може бути її улюблений мультик, який вона матиме змогу дивитися будь-де, або якась її улюблена страва», - радить Хмара.

Випробувавши на собі усі можливі варіанти проживання під час мандрівок, Хмара вже давно визначив найкращі варіанти для родинних поїздок. Запевняє – однозначно не хостели.

«Житло під час подорожей – дуже важливий момент. Звісно, можна замовити пакетний тур, де буде включене житло у вигляді готелю. Але не завжди витрачені на це кошти відповідають якості послуг. Звісно, можна пошукати хостели, я сам так робив колись. Але це геть не формат групової подорожі, особливо з дітьми. Рекомендую хостели тільки тим, хто хоче «відірватися» на повну, познайомитися з іноземцями, тому що там проживають в основному такі ж самі туристи», - радить мандрівник.

Олексій згадує, тривалий час його родина користувалися послугою коуч-серфінгу. Розповідає, по суті – це безкоштовне підселення до когось в чуже житло, господарям яких ти маєш бути цікавий. Наприклад, готувати національні страви, або ж співати, або ж розповідати про традиції своєї країни, розважати тих, хто тобі «на шару» дає житло. Згадує, бувало, що господарі дуже вимогливі, а бувало, що їх весь час не було вдома, що фактично звільняло від усіх обов'язків.

«Взагалі для родини з дітьми дуже зручно селитися в апартаментах, тобто винаймати житло у багатоквартирному будинку, а не в готелях. Це зручно з багатьох причин. У апартаментах площа суттєво більша, є власна кухня, де можна готувати їжу з продуктів, куплених у місцевих супермаркетах та суттєво економити. Це житло є такою собі автономією, і ти робиш собі, що хочеш. Є й інші переваги. Так, у Венеції нам вдалося поселитися у такому собі будиночку, де вікна виходили на канал, повз нас пропливали гондоли, човни, і ми спостерігали, як живуть місцеві, як вони собі заварюють каву, і це зовсім інший колорит. У готелях такого побачити не можна», - пояснює Олексій.

Мандрівник, спілкуючись за роки подорожей з представниками багатьох націй світу, стверджує, що українці в своїй поведінці та менталітеті відображають риси низки націй.

«Я був на всіх континентах світу, крім Австралії і Антарктиди, тому можу робити висновки та порівнювати менталітети українців з іншими націями. Ось жагою до свободи ми схожі на грузинів, так як і відкритістю та щирістю. Своєю працелюбністю та водночас недбалістю ми схожі з жителями Африки, зокрема танзанійцями. Якщо говорити про доброту, то ми походимо на венеціанців, бо вміємо добре торгувати. Якщо порівнювати українців з кимось за ставленням до здоров'я, то можна порівняти нас з жителями Шрі-Ланки. У них теж є купа аптек, салони краси на кожному кроці, але смертність, як і в Україні, дуже висока. Україна взагалі з точки зору сприйняття світу, вміння господарювати близька до азійців, а от за культурою, грамотністю, звичайно, ближча до Європи. За рівнем же життя ми близькі до Індії, Казахстану. Взагалі Україна дуже комфортна країна для проживання, для європейців тут дуже гарні умови, ціни на все значно дешевші. Сподіваюся, що колись європейці це зрозуміють, і будуть із задоволенням відвідувати Україну», - сподівається Хмара.

Порада №1 – оформіть біометричний паспорт. У нас вже майже є безвізовий режим. Ті, у кого такий паспорт, не будуть оформлювати візи, хай на 90 днів, але ці дні у Європі перевернуть ваше життя.

Порада №2 - тренуйтеся. Не можна братися за екстремальну, важку подорож, якщо ви зазвичай проходите в день два кілометра. У такому разі 5-кілометровий маршрут буде дуже тяжким. У першу подорож беріть маршрут, який за складністю є таким, як і у звичному житті та додайте 10%. Так ви не втомитесь.

Порада №3 – пам'ятайте, що у будь-якій подорожі бувають халепи. Не в тому сенсі, що ви захворієте чи вас пограбують, а у тому, що під час мандрівки не все йтиме так, як ви спланували. Будьте до цього готові та не сприймайте все близько до серця.

Порада №4 - беріть форс-мажорні гроші. Розраховуйте на ті гроші, які у вас є, та беріть ще 10% на непередбачувані обставини. Таким чином ви будете використовувати кошти помірковано. Чим менше грошей ви з собою берете, тим більша можливість для вас навчитися «викручуватися» у складних ситуаціях.

Порада №5 - вивчайте мови. У мене був такий період, коли здавалося, що я дуже погано говорю англійською, мене ніхто не розуміє, тому я майже завжди мовчав та перекладав для розмови усі відповіді свої у сервісі «Google». Але насправді перекладач далеко не все добре і точно переводить, та й з людьми легше спілкуватися самому. Спочатку це буде складно, можливо, ви будете дратуватися, але тільки спілкуючись з іноземцями ви зможете підвищити її рівень.

«Можу з впевненістю сказати, що подорожі змінять ваше життя, шаблони у голові. І лише від вас залежить, у який бік підуть ці зміни. Ви побачите, що дійсно світ брудний, що темношкірі заполонили Європу, що ковбаса в Україні смачніша, аніж будь-де. З іншого боку ви побачите, що світ значно добріший, і люди переважно хочуть нести добро іншим людям. Подорожі – це добра спроба позбавитися негативних установок та навчитися бути добрішим. Подорож – це найпростіший шлях змінити себе та стати кращим», - підсумовує Олексій Хмара.