×




День святого креативу:
Про Валентина, традиції і романтику
День святого Валентина – одне з небагатьох свят, яке прийшло до нас с Заходу в 1990-х роках і якось відразу прижилося. Просто не вистачало в нашій культурі такого яскравого, романтичного свята кохання.
Насправді у слов'ян є власні святі покровителі кохання, сім'ї та вірності – Петро і Февронія Муромські. Їх почитають 8 липня. Проте з точки зору сучасної людини життєпис Петра і Февронії – це не історія кохання, а історія попелюшки-шантажистки. Судіть самі: князь Петро захворів на проказу, вилікувати його могла тільки дочка селянина Февронія. Князь звернувся до Февронії, але дівчина забажала, щоб за це він з нею одружився. Петро обіцяв, але, коли одужав, порушив обітницю. Февронія ж передбачила такий розвиток подій – вона залишила на тілі князя один струп. Петро знову захворів, повернувся до Февронії та одружився з нею. Проте муромські бояри не захотіли мати за княжну простолюдинку і вигнали подружжя з Мурома. Врешті-решт Петро і Февронія присвятили себе Богу – вона пішла в жіночий монастир, він в чоловічій. Померли вони одночасно, їх поклали в різні гроби в різних монастирях, але на наступний ранок їхні тіла опинилися поряд – в подвійній гробниці, яку вони для себе приготували…

Можливо, повчальний сенс цієї історії в тому, що шлюб – це назавжди і навіть постриг не розлучить вас. Проте романтики в історії Петра і Февронії замало.

Інша справа – священик Валентин, який чи то таємно вінчав закоханих, чи то сам закохався у дочку тюремщика і надсилав їй листи у формі серця. Насправді, хто такий святий Валентин, невідомо ані православній, ані католицькій церкві. Католицька церква 14 лютого шанує святих Кирила і Мефодія – творців слов'янської азбуки. У католиків є кілька святих на ім'я Валентин, але жоден з них не вважається покровителем закоханих. Тож День святого Валентина – це винятково світське свято.
По-англійські
Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона, виданий у 1890–1907 роках, визначає Валентинів день як давнє народне свято, яке святкують 14 лютого в Англії та Шотландії:

«Напередодні дня, присвяченого св. Валентину, збиралися молоді люди і клали в урну відповідну їхньому числу кількість квитків з позначеними на них іменами молодих дівчат; потім кожен виймав один такий квиток. Дівчина, ім'я якої діставалося молодому чоловікові, ставала на наступний рік його «Валентиною», а він її «Валентином», що тягло за собою між молодими людьми на цілий рік стосунки на зразок тих, які, за описами середньовічних романів, існували між лицарем і його «дамою серця»».
Популяризації англійського народного свята чимало сприяв Уільям Шекспір. Офелія в «Гамлеті» співає:

«На Валентина я прийду

Із раннього рана,

Глянь, Валентина жде твоя

Обіч твого вікна».


У більш ранній, дошекспирівській, англійській літературі День Валентина теж згадується – як день, коли птахи обирають собі пару.
По-американськи
Але найбільшого масштабу святкування Дня закоханих набуло у США у першій половині ХІХ століття. Доводилося навіть читати, що у той час День Валентина був у Штатах другим за популярністю святом після Різдва.

Чимало для цього постаралися комерсанти. В 1820-х роках на паперовій фабриці у штаті Массачусетс вперше надрукували листівки у формі серця. З тих пір свято Валентина набуло нового змісту. В який ще день року можна продати стільки червоного картону, рожевого плюшу та карамельок у формі серця за цінами, які в сотні разів перевищують собівартість? Пізніше до обов'язкових символів Дня закоханих в Америці додалися червоні троянди і шоколад. Поважні ювелірні фірми випускають до цього дня особливі лінійки. Та що там, будь-який товар з зображенням попи (вибачте за слово, але серце виглядає інакше) – чи то торт, чи то мило - у період з 1 до 14 лютого коштує в п'ять разів дорожче.

У ХХ столітті саме цей, американський, варіант святкування розповсюдився по всьому світу. Сьогодні День Валентина широко святкують і у католицькій Мексиці, і у православних країнах Східної Європи, і на Далекому Сході.
По-українськи
Але якщо в США День Валентина святкують усі – й юні закохані, й сімейні пари, то у нас це перш за все - молодіжне свято, яке майже не має відношення до кохання. Ні, закохані його, звичайно, теж святкують – це прекрасний привід сходити в ресторан чи приготувати святкову вечерю, зробити подарунки один одному. У нас, як і в США, вважається модним освідчуватися в коханні чи одружуватися саме 14 лютого. Сьогодні, до речі, РАГСи в Кіровограді працюватимуть до півночі.

Проте найбільше День Валентина святкують молоді люди, які змагаються у творчості та креативності. У цей день влаштовують різноманітні флеш-моби з поцілунками на площі, розкиданням паперових сердечок, запусканням небесних ліхтариків, катаннями на тролейбусах кохання і т.п. Ну коли ще, скажіть, можна вмовити дорослих людей кататися містом на тролейбусі за 30 гривень? А в День Валентина – легко!

А ще це свято дуже люблять діти. Не підлітки, які переживають перше кохання, а саме діти. Трирічні малюки із задоволенням вирізають у садочках сердечка з паперу, школярі дарять один одному «валентинки», влаштовують з цього приводу дискотеки чи святкові ранки і т.п. І це чудово: адже у нас дуже мало насправді дитячих свят. День Миколая, 1 червня – та й усе. Ми, дорослі, навіть Новий рік собі забрали. Тож давайте не лаяти продавців «валентинок» і не переконувати дітей, що Валентин – то не наш святий (бо він взагалі не святий). Хай собі діти святкують англійське народне свято, день, коли птахи обирають собі пару.
ОЛЬГА  СТЕПАНОВА
журналіст: ОЛЬГА СТЕПАНОВА