×
 
 
аналітика
Екологічний прорив чи афера:
Що криється за рішенням збудувати сміттєпереробний завод у Кіровограді

Як відомо, Кіровоградська міськрада надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Екобезпека-К" для будівництва сміттєпереробного заводу. Земельна ділянка площею 10 га передається в оренду на 49 років. Вона розташована в районі Аджамського шосе, відомому як місце захоронення радіоактивних відходів. Необхідне, на перший погляд, рішення викликало чимало нарікань з боку ряду депутатів міськради. Що ж саме непокоїть громадськість?
Ця територія знаходиться на околиці міста і належить до земель під відкритими розробками, шахтами, кар'єрами, торфорозробками тощо. Зауважимо, земельну ділянку виділили підприємству, створеному лише два місяці тому. Воно має у статутному фонді тільки 1000 грн.

Городян запевняють, що інвестором будівництва буде хорватська компанія «Tehnix», яка вкладе у проект 17 млн євро. Будівництво планують завершити за один рік. Устаткування для будівництва має надати інвестор, а профінансувати Хорватський банк реконструкції та розвитку.

Компанія «Tehnix» відома розробками в галузі екологічної промисловості і виробляє машини для захисту навколишнього середовища. Вона реалізує проекти у низці європейських країн та Об'єднаних Арабських Еміратах. Нинішнього року подібний проект компанія почала реалізовувати у Черкасах.

На заводі планується здійснювати переробку харчових відходів та сортувати вторинну сировину. В результаті розраховують отримувати 35% так званого RDF-палива. Це подрібнене й спресоване у брикети сміття, яке використовують для опалення промислових підприємств. Ще одержать 25% компосту та 40% спресованих матеріалів для подальшої переробки (метал, пластик, папір). Також розглядається варіант зведення у комплексі зі сміттєпереробним заводом електростанції на сонячних батареях.

 
Як приймали рішення
 
Звісно, сміттєпереробний завод потрібен місту. Але дивує швидкість, з якою просувається проект. Зокрема, проект рішення міськради був опублікований без обґрунтування схем розташування ділянки та ескізів заводу. Спочатку його погодили на позачерговому засіданні постійної депутатської комісії з питань архітектури, будівництва, реклами, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища. На порядку денному розглядали лише єдине питання. "За" проголосували четверо членів комісії із 7: Олександр Шамардін ("Рідне місто"), Анатолій Ларін (Опозиційний блок), Вадим Дрига ("Наш край") та Юрій Гребенчук ("Батьківщина").

Потім, завдяки процедурним хитрощам, рішення проштовхнули на сесії міськради, яка відбулася 10 жовтня.Проект спочатку зняли з порядку денного, оскільки він не пройшов 20-денного терміну оприлюднення на сайті міськради, а потім з голосу знову повернули до розгляду. Так, після перерв, наприкінці робочого дня, з другої спроби за рішення проголосували 23 депутати. Інших депутатів дивує надмірна секретність і терміновість, з якою виділяли землю. Замість вичерпних пояснень міський голова Андрій Райкович вдався до звинувачень частини депутатського корпусу у протидії розв'язанню болючих екологічних проблем.
"З допомогою юристів я зараз готую позов до районного суду міста щодо міськради через невиконання вимог Зaкону Укрaїни "Про доступ до публічної інформації". Це буде спільний позов стосовно усіх питань, які були включені до порядку денного сесії міськради без додержання необхідного терміну оприлюднення. Планую довести цю справу до логічного завершення. Має бути судовий прецедент, що не можна порушувати термінів розгляду та оприлюднення рішень міськради. Якщо нам вдасться виграти справу, подібні судові позови стануть звичайною практикою у нашому місті. Перші судові засідання по цій справі, імовірно, відбудуться вже у кінці наступного місяця"

Павло Лісниченко
керівник громадської організації "Центр медіарозслідувань "Прозоро"
Відомо, що упродовж останніх 15-ти років різні інвестори неодноразово пропонували збудувати у Кіровограді сміттєпереробний завод, однак їхні наміри так і не втілилися у життя. Причетні до інвестування люди заначали, що попередня міська влада вимагала від інвесторів непомірно великі відкати. Як же ТОВ "Екобезпекa-К" вдалося так швидко переконати усіх тих, від кого залежить виділення землі?
 
Сліди ведуть у Черкаси
Подібний проект поблизу Черкас взявся реалізовувати підприємець Анатолій Прокопов. На вулиці Героїв Холодного Яру, неподалік заводу «Азот», його підприємству ТОВ «Еко-Че» надали земельну ділянкою площею 8 га, на якій планують збудувати сміттєсортувальний завод. Поруч є земельна ділянка площею 16 га, якою володіє підприємство «Че-Солар». У обох підприємств один і той же засновник і керівник – Анатолій Прокопов.

Землі під будівництво перебувають в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради. Червона Слобода – це село на 10 тис. населення, яке розташоване у 5 км від Черкас. Саме ця сільрада відвела вказані земельні ділянки у приватне користування підприємств. Обидві фірми були створені в один день – 16 січня 2016 року. Згідно із кадастровою базою, право власності на землю, вони теж набули теж в один день – 24 травня 2016 року. Тобто через п'ять місяців після реєстрації самих підприємств. Фактично 24 га польової землі за межею обласного центру опинилися в руках двох родин – Прокопова і його друга Рябіщука, який був викладачем Черкаського національного університету.

Раніше Анатолій Прокопов очолював Черкаське обласне управління державного підприємства «Укрекоресурси», яке займалося питаннями поводження з відходами як вторинною сировиною. У 2015 році Кабмін ліквідував це підприємство через велику кількість скарг з боку представників бізнесу. Ще раніше, з 2006 року, Прокопов був заступником міського голови Черкас Сергія Одарича. Після конфлікту з мером його звільнили і Прокопов судився, щоб поновитися на посаді.

"Ще коли я працював заступником міського голови Одарича, у мене були напрацювання зі Словенією щодо будівництва сміттєпереробного заводу, але Одаричу це було непотрібно. Бо смітник – це така корупційна складова. Там нічого неможливо порахувати. Тупо заробляють бабки і все", - каже Прокопов.
Яким має бути його прибуток, підприємець не каже, лише пояснює, що з тонни відсортованого сміття можна одержати 1400-1600 грн.

Його фірма "Еко-Че" налагодила співпрацю з вищевказаною хорватською компанією «Tehnix». Анатолій Прокопов розробив бізнес-план заводу для Черкаській області і спромігся одержати землю під будівництво. Своїми планами та досвідом подолання бюрократичних перепонів він вирішив поділитися зі своїм давнім другом з Кіровограда Ігорем Парфьоновим, теперішнім засновником підприємства "Екобезпека-К".

Нагадаємо, до серпня 2016 року Парфьонов займав посаду заступника начальника управління ДСНС в Кіровоградській областi. Торік громадська організація "Центральноукраїнський Антикорупційний офіс" звинуватила колишнє керівництво управління у невідповідності офіційних доходів реальному рівню життя. Внутрішня перевірка не виявила в управлінні фактів зловживань і Парфьонов спокійно пішов на пенсію - звільнився за власним бажанням.

"Мені неетично щось казати про ваше місто, зверніться до керівника кіровоградської фірми "Екобезпека-К". Вона підписала договір з хорватською компанією "Tehnix" і має весь необхідний пакет документів для будівництва заводу. Я в Кіровограді вже виступав перед депутатами, давав пояснення різним комісіям. Нехай тепер Парфьонов відповідає на запитання", - ухилився від коментарів Анатолій Прокопов.

У коментарі сайту DOZOR Ігор
Парфьонов зазначає, що договір щодо будівництва сміттєпереробного заводу укладений з хорватською компанією, і запевняє, що "корупційної складової не буде".

"Кошти виділяє Хорватський банк реконструкції та розвитку, тому жодної копійки бюджетних грошей витрачено не буде. Мабуть, це найбільше сподобалося депутатам, які проголосували за розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво. За умовами договору з хорватами, для розробки проектної документації потрібно лише виділення земельної ділянки. Ніщо інше не може завадити будівництву. Ніякої корупційної складової там не буде, адже кошти не заходитимуть на рахунок нашої фірми. Гроші не розкрадуть, оскільки хорвати самі оплачуватимуть роботу будівельників", - запевняє Парфьонов.


 
Запитань більше, ніж відповідей
За словами Прокопова, на кіровоградський сміттєпереробний завод сміття возитимуть або придбавши власний транспорт, або укладуть відповідні договори з транспортними підприємствами. Можливий варіант щодо надання послуг населенню з вивезення сміття. Але зараз такі послуги в нашому місті надає приватне підприємство «Екостайл».

Прокопов запевняє, що будівництво черкаського заводу завершиться у другій половині наступного року. Чи вдасться втілити у життя ці плани? Адже для повноцінного функціонування заводу треба буде возити сміття з Черкас, яке зараз возять на міський полігон, розташований у протилежному боці міста. Тобто в Черкаській області земельну ділянку під будівництво заводу також виділили підприємству, яке не займається вивезенням сміття. Окрім Черкас, воно планує завозити сміття з прилеглих сіл та містечок.

"У радіусі 60 км через перевантажувальні станції ми можемо завозити сміття з Чигирина, Кам'янки, Сміли, Золотоноші, Чорнобаю і так далі. Що таке ця перевантажувальна станція? Машина забирає і звозить місцеве сміття не на смітник, а у величезний контейнер. Звідти раз на тиждень вантажівка забиратиме ці відходи й везтиме до Черкас. Ми могли б в радіусі 60 км перекрити всі села. Така відстань – це економічно вигідно", - пояснює Прокопов.
З огляду на такі плани й кіровоградський майданчик на Аджамському шосе може перетворитися на звалище відходів з кількох сусідніх районів. Також цікаво, що у планах черкаських забудовників - встановити на дахах заводу сонячні панелі, які вироблятимуть електроенергію для потреб фабрики. А на сусідній земельній ділянці вони збираються звести сонячну електростанцію потужністю до 8 мегават.

"Вперше у своїй практиці бачу поєднання цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель зі спорудженням об'єктів для передачі електричної і теплової енергії, - написав начальник відділу містобудівного кадастру департаменту архітектури та землекористування Черкаської міської ради Федір Балаба на своїй сторінці у мережі Фейсбук.

Можливо, в будівництві електростанції на сонячних батареях і полягає головний секрет нового підприємства? Виробництво такої енергії дуже вигідне. Але одержати землю для комерційного призначення було б складно. Набагато легше одержати чималий шмат землі для соціально значимої мети, тобто для переробки сміття. Насправді невідомо, що саме робитиме з виділеною землею кіровоградська ТОВ "Екобезпека-К". Від створеного лише два місяці тому підприємства зі сміхотворною сумою у статутному фонді можна очікувати чого завгодно. Адже, крім намірів, фактично нічого не зобов'язує цю фірму реалізовувати проект хорватської компанії "Tehnix". Не виключено, що виділену землю кілька разів передадуть в суборенду. Тоді відібрати її у суборендарів, як свідчить досвід, буде дуже складно.

Здивування викликає і те, що землю надали у місці захоронення радіоактивних відходів, з крадіями яких нещодавно так заповзято боровся начальник міської спецінспекції Андрій Максюта. Виходить, ці відходи небезпечні для городян, найближчі будинки яких розташовані на відстані 5 км, і зовсім не вплинуть на здоров'я 160-ти працівників, які планується працевлаштувати на сміттєпереробному заводі? Ці люди мають постійно працювати у безпосередній близькості від радіоактивного металу. Хіба таке можна допустити?

Проте Ігоря Парфьонова радіаційна небезпека не лякає. Він посилається на те, що низка ЗМІ писала, що радіоактивні матеріали були захоронені там багато років тому.

"Зараз рівень радіації там відповідає нормі, тож це не заважатиме роботі людей. До того ж пізніше, перед тим, як депутати прийматимуть рішення про надання в оренду земельної ділянки, документацію вивчатиме служба екології", - каже Парфьонов.

Втім, можливо, небезпека "аджамських відходів" була умисно роздута з прицілом на те, щоб потім громадськість особливо не жалкувала за втраченою землею.
ВІТАЛІЙ  НІКОЛАЄВСЬКИЙ
журналіст: ВІТАЛІЙ НІКОЛАЄВСЬКИЙ