Фітнес-бікіністка Кристина Коротка: Спочатку підкорю світ, а потім відкрию кондитерську

Фітнес-бікіністка Кристина Коротка:
«Спочатку підкорю світ, а потім відкрию кондитерську»

Ця красуня, яка торік переїхала до нашого міста зі сходу країни, тиждень тому, представляючи Кіровоград на Кубку України з бодібілдингу та фітнесу, стала «срібною» призеркою чемпіонату в категорії «фітнес-бікіні». Тепер 33-річна Кристина Коротка їде у Іспанію, аби показати свою красу Європі. Та з конкурсом краси такі змагання, насправді, мають мало спільного: форма досягається важкими тренуваннями у залі, жорстким дотриманням режиму харчування і, безумовно, силою волі та повною самовіддачею. А коли дізнаєшся, що спортсменка до того ж працююча мама, яка має творчі хобі – особистість викликає ще більше захоплення.

«На перші змагання пішла на спір з чоловіком»

Все почалося після того, як три роки тому Кристина разом з чоловіком та тоді 10-річним сином у зв'язку з подіями на сході мусили покинути Донецьк. Чоловіка, який працює у фіскальній службі, перевели до Маріуполя, а структуру Кристини – «Донецькстандартметрологію» - до Краматорська.

"Перші кілька місяців у всіх була глибока депресія. Ми не знали, куди себе подіти, ще сподівалися повернутися додому. Одного дня мені набридло це все, і я сказала своїм колегам: «Давайте займемося спортом!» Так ми почали ходити на групові заняття. Але, оскільки я і так завжди була худенькою, після таких тренувань стала ще більш худорлявою. Розуміючи, що для того, аби отримати більш жіночні форми, необхідні силові тренування, я пішла в тренажерний зал. Саме там один тренер мені сказав: «Ті, хто мають такі генетичні данні, як ти, виступають на змаганнях у фітнес-бікіні і займають призові місця». Пам'ятаю, тоді з великим подивом відреагувала на його слова, але потім все-таки задумалася і почала продивлятися в інтернеті фотографії спортсменок. Дуже вразили мене дівчата з Росії, особливо Катерина Усманова, сподобалася дуже українка Алла Семенова. Вона стала моїм ідеалом жіночої фігури. Все це мене надихнуло на тренування. Але, оцінюючи ці тренування сьогодні, мені важко назвати їх тренуваннями взагалі. Це були якісь вправи паралельно з балачками по телефону", - сміється Кристина.

Через деякий час, згадує, чоловік їй розповів, що чув про кастинг на якісь спортивні змагання з бодібілдінгу у Краматорську. Кристина загорілася бажанням взяти участь, проте чоловік відповів, що не вірить в рішучість дружини вийти на сцену.

«Він був упевнений, що я не наважуся на участь, мовляв, я закомплексована, а тут треба виходити на сцену та ще й у купальнику. Спір ще більше підігрів моє бажання, і я пішла на кастинг і пройшла відбір, на підготовку залишалося два місяці. Враховуючи те, що треба було готуватися з нуля, і те, що на цей період підготовки вже була запланована сімейна поїздка, шансів на будь-який успіх було дуже і дуже мало. Готувалася я методом спроб і помилок, в результаті стала ще більш худорлявою. Врешті-решт, виступила на конкурсі і посіла третє місце. Участь мене захопила, і я зрозуміла, що хочу займатися цим більш серйозно і цілеспрямовано», - розповідає спортсменка.

«Після змагань у Львові наїлася шоколадок і хотіла все покинути»

З того часу Кристина регулярно тренувалася у залі чотири рази на тиждень, процес потроху йшов, але, констатує, без наставника досягти успішних результатів було важко.

«Таку людину я зустріла вже тут, у Кіровограді, коли чоловіка перевели працювати сюди. Взагалі мене приємно здивувала велика кількість тренажерних залів у місті. У «Атлетіко» я познайомилася з фітнес-інструктором Єгором Олефіром і почала з ним тренуватися. Переваги роботи з наставником відчула відразу – не зрівняти ефективність самостійних тренувань і занять з тренером. Тоді ми з ним вирішили почати готувати мене вже до справжніх змагань – не любительських, а організованих федерацією бодібілдингу», - розповідає Кристина.

Першими такими змаганнями став Відкритий Кубок Львівської області з бодібілдінгу та фітнесу. Оскільки передзмагальною дієтою Кристина, не маючи достатнього досвіду, займалася самостійно - перестаралася з обмеженнями і за сценою ледь не втратила свідомість.

«Сил взагалі не було. Вийшовши на сцену, я навіть не змогла, як слід, себе показати, виконати позування, сил ледь вистачало на те, аби пересуватися. Тоді я посіла 5-те місце. Я дуже засмутилася, хоча зараз і розумію, що для першого разу це був хороший результат. Наїлася у Львові смачних шоколадок і поїхала додому. А взагалі була запланована участь ще у змаганнях в Красноармійську – Кубку Донбасу. Хоч і не хотіла вже, але не поїхати все ж таки не могла: туди мала приїхати моя мама і ціла група підтримки друзів. Отож я вирушила, навіть не розраховуючи на якийсь результат. Тому вела себе більш розкуто. До того ж, трохи від'ївшись, вже не втрачала за сценою свідомість. На змаганнях я зайняла 8-ме призове місце, вигравши навіть 2000 гривень (це був комерційний турнір). Враховуючи, що учасників судили в абсолютній категорії, тобто об'єднавши кілька категорій зросту, і те, що я обійшла кілька чемпіонок, результатом залишилася задоволена», - каже Кристина.

Сценічний образ на ходу і стрибки за кулісами

Повернувшись після змагань у Кіровоград, спортсменка перейшла у спортивний клуб «Алекс», директор якого запропонував їй взяти участь ще у одних змаганнях, які за тиждень мали відбутися у Кременчузі. Того ж дня, спілкуючись з тренером цього залу, Кристина дізналася про відомого тренера, бодібілдера Павла Пронтенка, який нині мешкає в Лос-Анджелесі, і зв'язалася з ним по телефону. Павло взяв її у свою команду і за 5 днів так змінив форму Кристини, що зі змагань у Кременчузі вона привезла «золото».

«Ніколи не могла подумати, що людина за такий короткий проміжок часу за рахунок грамотного харчування може так змінитися. Після цієї перемоги я однозначно вирішила готуватися до сезону «весна 2017». Запланувала три турніри – Кубок Полтави, Кубок Києва і чемпіонат України. У Полтаві зайняла перше місце і відразу на нічному потязі відправилася на київські змагання. До початку конкурсу треба було встигнути зареєструватися, з'їздити з дитиною в клініку і створити сценічний образ. Через затримки і великі відстані у столиці на останнє лишалося обмаль часу. Я дуже нервувала, що не встигаю, і вже не було бажання брати участь: за дві години до початку змагань я була в іншому кінці Києва без макіяжу, зачіски і гриму, який пропустила. Встигнути поїхати у якусь перукарню чи салон було нереально. До всього я ще й змокла під дощем, замерзла, піднялася температура. Врешті-решт, дісталася до готелю, сама швидко за півгодини нафарбувалася. От ніколи не думала, що за півгодини можу нанести сценічний макіяж! Знайома привезла мені щипці для волосся, швидко зробила зачіску, побігла на грим. Створення образу пройшло в експрес-режимі», - згадує Кристина.

«Вийшовши перезбуджена на сцену, по реакції суддів зрозуміла, що все добре: вони так зацікавлено і доброзичливо дивилися на мене, що я піднялася духом. Старалася на сцені з усіх сил, адже суперниці були серйозні, дівчата вже неодноразово виступали на чемпіонатах Європи, ставали призерками. Коли нас покликали на нагородження і оголосили, що я зайняла друге місце, я була просто приголомшена! Мене за кулісами дівчата запитували: «Ти розумієш, що їдеш тепер на чемпіонат Європи?» Я підстрибувала від радощів, від емоцій, оскільки не очікувала такої нагороди!» - зізнається спортсменка.

Вже за тиждень Кристина взяла участь у чемпіонаті України і підтвердила результат, здобутий у столиці.

«Для мене було важливо довести собі і всім, що отримане на чемпіонаті Києва «срібло» – це не випадковість, не фортуна, а заслужений результат. Від цього я хвилювалася більше, ніж на будь-яких інших змаганнях. Це було дуже відповідально, і я не могла підвести людей, які в мені вірили і підтримували».

На фото - Кристина з чоловіком, сином та матір'ю

«Однокласники сина не вірять, що на фото - його мама»

Тринадцятирічний син Кристини дуже пишається спортивною мамою і незабаром приєднається до тренувань.

«Коли Артем показує мої фото зі змагань друзям, однокласники не вірять, що на знімках – його мама. Напевно, у дітей такий образ не асоціюється з образом мами, - з посмішкою каже спортсменка. - Я намагаюся його теж долучити до спорту, до переїзду син дуже активно займався і карате, і великим тенісом, і плаванням. Але після того, як ми були вимушені переїжджати з місця на місце, змінювати школу за школою, в нього якось зник інтерес до спорту. Зараз єдине, що захоплює – катання на роликах. Він молодчика, на рампах виконує такі трюки! Думаю, з часом займеться спортом - нещодавно пообіцяв, що ходитиме зі мною вихідними в тренажерний зал».

Зараз Кристина готується до Чемпіонату Європи з бодібілдингу і фітнесу. Ці змагання завершать весняний змагальний сезон спортсменки. Після чемпіонату бікіністка планує відпочити, трохи «від'їстися» і готуватися до осіннього сезону. Зізнається, до нового способу життя настільки звикла, що вже не уявляє, як може бути інакше. Як встигає одночасно працювати інженером, бути матір'ю-дружиною-господаркою, займатися спортом - сама не розуміє, проте головне, що їй це успішно вдається.

«У сезон змагань дійсно важко, оскільки підготовка до них вимагає багато тренувань щодня. Після роботи я йду в зал на силове тренування, після якого роблю кардіо. Додому потрапляю вже після восьмої вечора і «вмикаю» маму, дружину, господарку – готую вечерю, займаюся хатніми справами і тільки близько опівночі лягаю спати. Підйом – о пів на шосту. Відновлюватися не встигаю зовсім. Непросто ще й через те, що моя робота пов'язана з інтелектуальною працею, а обмежене вживання вуглеводів і відсутність глюкози у передзмагальній дієті позначається на працездатності, можливості концентруватися, пам'яті. Але нічого, все можливо, якщо є мета і терпіння йти до неї», - впевнено каже бікіністка.

«Мені дуже подобається категорія «фітнес-бікіні». Як на мене, це для дівчат золота середина у цьому спорті, яка дає можливість зробити дуже жіночну форму без застосування фармпрепаратів і без шкоди для здоров'я. Дехто каже, що це не спорт, а конкурс краси. Але це, скоріше, два в одному: оцінюються як і твої м'язи, пропорції фігури, так і образ в цілому», - говорить спортсменка.

Для бажаючих спробувати себе у такому виді спорту дає коротку пораду – почати. У першу чергу радить навести лад у харчуванні і прийти до тренажерного залу.

«80% успіху – це саме харчування і 20% - тренування. Якщо ви ходитимете в зал, але їстимете все підряд – результату не буде. Грамотний раціон і тренування з професійним інструктором – запорука успіху. Проте не чекайте на миттєвий результат. Все буде, але необхідне терпіння, щоб не здаватися. Лише так можна дійти до перемоги», - рекомендує спортсменка.

Кристину ж хобі захопило настільки, що вона вже задумується над тим, аби зробити спорт своєю основною справою і згодом стати фітнес-тренером. Проте знаєте, про що, крім спортивних здобутків, мріє спортсменка? Про кондитерську. Одне із творчих захоплень Кристини – випікання та приготування десертів, які виглядають справжніми витворами кулінарного мистецтва.

«Мрію колись відкрити свою кондитерську. Коли вже не зможу приділяти спорту стільки часу, як зараз, або буду на пенсії, - сміється Кристина. - Я дуже люблю пекти. З дитинства подобалося малювати, а зараз реалізую це в декоруванні їжі. Балую вдома своїх рідних випічкою, частую смачними подарунками друзів. Сама куштую десерти рідко, скоріше, пробую їх, якщо не на предзмагальній дієті. А взагалі я отримую задоволення від самого приготування і від того, як отримують задоволення інші».