×





інтерв'ю

Лариса Андреєва про переповнені
палати, нових лікарів і утеплення
обласної лікарні
Кіровоградська обласна лікарня є закладом, який надає високоспеціалізовану стаціонарну і амбулаторно-консультативну медичну допомогу населенню. В лікарню, що має вищу акредитаційну категорію, направляють усіх хворих, яким не можуть допомогти в інших медичних закладах області. Часто пацієнти приїздять самі, бо хочуть саме тут лікуватися. На жаль, заклад немає змоги надати допомогу усім бажаючим. Напередодні міжнародного дня лікаря про проблеми і здобутки найбільшої лікарні нашого регіону - у інтерв'ю сайту DOZOR з головним лікарем закладу Ларисою Андреєвою.
На сьогодні потужність стаціонару складає 785 ліжок. В лікарні функціонує 475 ліжок хірургічного і 310 терапевтичного профілю, крім того розгорнуто 30 ліжок реанімації та інтенсивної терапії. В структурі лікарні є відділення консультативної поліклініки і перинатальний центр. Протягом року через консультативну поліклініку обласної лікарні проходить 100-110 тисяч пацієнтів, а через стаціонар - 22-23 тисячі. З них 10-12 тисяч ті, кому проводили оперативне втручання - це половина усіх стаціонарних хворих.
Не дивно, що в лікарні переповнені палати. Наприклад, у ревматологічному відділенні, розрахованому на 30 ліжок, знаходиться більше 40 пацієнтів. Сюди приїжджають настільки тяжкі хворі, що лікарі не можуть відправити цих людей додому. До того ж у багатьох районних лікарнях немає спеціалізованих відділень, таких як ревматологічне, ендокринологічне, алергологічне, а також відповідного діагностичного обладнання.

"Нові відділення, які нещодавно відкрилися у Кропивницькому, дозволять нам більше уваги приділяти пацієнтам з районів, тому що дуже багато хворих лікувалося у нас з обласного центру. Звісно, черга стане меншою. І все ж навантаження на наших лікарів дуже велике. У 18 операційних закладу щодня проводиться до 50 оперативних втручань. Це без врахування ургентних операцій, бо ця операційна працює 24 години на добу. Ми оперуємо інсульти, кровотечі, наслідки ДТП, ускладнені пологи, політравми, черепно-мозкові травми та інше. Щоб встигнути вчасно прооперувати усіх, крім двох хірургічних бригад, які чергують в лікарні, ми організували роботу додаткової хірургічної бригади, яка чергує на дому. У разі необхідності їх терміново доставляють в лікарню. Трапляється різне. Нещодавно одразу привезли двох хворих з інсультом і чотирьох постраждалих у ДТП. Довелося оперативно розгортати операційні", - розповідає Лариса Миколаївна.
Для швидшого видужання хворих стаціонарних відділень важливе значення мають умови, в яких вони лікуються. Проте слабким місцем обласної лікарні є старі корпуси. Їх не ремонтували років 30. Зокрема, у старому корпусі знаходиться єдине в області онкогематологічне відділення, де лікуються хворі на рак крові, тяжкі анемії, лейкемії. Для переливання крові та хіміотерапевтичного втручання їм потрібні комфортні умови. Там також знаходиться ревматологічне і неврологічне відділення. Минулої зими температура у тамтешніх приміщеннях становила лише +12 градусів.

"Утеплення для нас вкрай важливе, оскільки про яке лікування можна говорити, якщо хворі перебувають у холодних палатах. Тому в цьому році керівництво області виділило 9,2 млн грн на заміну теплових мереж та мереж водопостачання і водовідведення у старих корпусах лікарні. Ці роботи плануються завершити до кінця нинішнього року. Голова ОДА Сергій Кузьменко пообіцяв посприяти додатковому виділенню коштів на заміну 303 старих вікон цих корпусів на металопластикові", - каже головний лікар.

Щоб зберегти тепло, яке подає ДП "Кіровоградтепло", цього року також утеплили теплотрасу (труби, що йдуть з котельні до старих корпусів). Наступним етапом робіт має стати ремонт відділення травматології №2, де лікуються тяжкі пацієнти з кістково-гнійною патологією. Воно розташоване на першому поверсі під нещодавно відремонтованим опіковим відділенням.
Щоб не вмирали хворі з нирковою недостатністю
В області дуже гострою є проблема лікування хворих з тяжкими формами ниркової недостатності. Зараз обласна лікарня на 16-ти машинах обслуговує 137 таких хворих. Ще близько 300 перебувають у черзі на отримання процедури гемодіалізу. При хронічній нирковій недостатності IV-V ступенів нирки повністю не працюють, тож в легенях, у черевній порожнині накопичується рідина, яка мала б виділитися через нирки. Сильну інтоксикацію в організмі людина довго не витримає. Коли таких пацієнтів із серцевою або з легеневою недостатністю доставляє карета "швидкої", їх одразу госпіталізують у відділення інтенсивної терапії або реанімації. На жаль, останнім часом пацієнтів з нирковою недостатністю стало значно більше, а вікова межа захворювання зменшилася (20% пацієнтів віком від 18 до 30 років).

"Відкриття нового гемодіалізного центру у Кропивницькому - це великий прорив у розв'язанні проблеми. Але одразу взяти на обслуговування усіх 60 пацієнтів цей центр не може, на відлагодження його роботи потрібен деякий час. Поки що ми передали в новий центр 10 пацієнтів. Гемодіаліз - складна процедура, яку має виконувати дуже досвідчений медперсонал. Буває, що у людини, якій провели процедуру гемодіалізу, знижується кров'яний тиск або знижується чи піднімається рівень глюкози в крові. Іноді з діалізного залу людину доводиться відправляти в реанімацію. Обслуговувати максимальну кількість пацієнтів новий центр зможе не раніше, ніж до кінця року. Це якщо буде освоєна державна субвенція або обллікарня передасть їм свій розхідний матеріал. Адже одна процедура гемодіалізу коштує 2200-2300 грн. У Малій Висці теж відкрився гемодіалізний зал, де вже працюють 6 машин. А в Олександрії планують відкрити діалізне відділення у наступному році. Якщо там обслуговуватимуть 50-60 осіб, тоді гостру проблему гемодіалізу в області вдасться розв'язати", - сподівається Андреєва.
Кількість пацієнтів, які потребують оперативного втручання, зросла на 25-30%
Медицині завжди не вистачає коштів, не вистачає якісного дороговартісного обладнання. Оскільки обласна лікарня є закладом третього рівня, має вищу кваліфікаційну категорію і сертифікат якості щодо надання медичної послуги ДСТУ ISO 9001:2009, то тут має бути сучасне медичне обладнання. Завдяки фінансуванню з обласного бюджету у лікарні з'явилися нові медичні апарати. Так, з допомогою нейрохірургічного мікроскопу тамтешні нейрохірурги освоїли кілька нових методик і тепер можуть оперувати гематоми, пухлини, аневризми головного мозку. Цей мікроскоп дозволяє бачити місце локалізації інсульту у головному мозку та оперувати його. Великий перелік складних операцій нейрохірурги також почали робити на хребті. Придбання С-арки (елемент томографа) дозволяє під час операції у різних ракурсах бачити пухлину чи гематому головного мозку або грижу спинного мозку та проводити дуже точні, майже ювелірні операції.

"Раніше таких пацієнтів ми направляли у столичний інститут Ромаданова, а тепер вже більше року оперуємо в нашій лікарні. Зі зростанням досвіду наших нейрохірургів зростає складність таких операцій. Результатом придбання високовартісного обладнання стало те, що медична допомога стала надаватися більш кваліфіковано, а лікування стало менш затратним для пацієнта. Після оперування головного мозку або хребта біля хворого має знаходитися його родич. Цьому родичу у столиці потрібно жити на зйомній квартирі. При лікуванні такого хворого в нашій лікарні крім економії на проїзд та проживання також економляться кошти на обстеження. Адже надання невідкладної допомоги хворим і деякі обстеження на 30-40% фінансує обласний бюджет. Тому кількість пацієнтів, які потребують оперативного втручання, зросла у нас на 25-30%", - констатує керівник лікарні.

А у травматологів лікарні з'явився новий артроскоп. Тепер вони проводять операції на колінному суглобі, які мало травматичні, також оперують великокульшові суглоби (здійснюють ендопротезування). Це прорив у місцевому лікуванні, бо раніше таких хворих направляли в інститут травматології. Кіровоградська область єдина серед областей України не мала такого обладнання, але вже другий рік тут самостійно проводять такі операції. Новий апарат коштував більше 2 млн грн.
У відремонтоване опікове відділення, яке відкрилося у 2016 році, кілька місяців тому теж закупили дороговартісне обладнання. Хірурги відділення освоїли нові технології хірургічної пластики. Наприклад, видалення відмерлої шкіри, видалення пошкоджених ділянок м'язів при відмороженнях, висічення трофічних виразок з видаленням рубцевих масивів та багато іншого. Широке використання біологічних і синтетичних покриттів ран поліпшує результат лікування. А запровадження сучасних методів лікування рубців із застосуванням тиснучого одягу, силіконових пластин та силіконових гелів дає змогу формувати непатологічні рубці.

Також було освоєно багато методик при лапароскопічних операціях, тобто операції з маленькими надрізами тканин. Їх проводять на жовчних шляхах, на печінці, кишківнику, на підшлунковій залозі, легенях. Перевагою лапароскопії є менша травматичність й фінансова витратність. Щоб освоїти та запровадити нові методики лікування, фахівці лікарні відвідують різноманітні медичні конференції та конгреси. Чималі плани щодо освоєння нового мають і на наступний рік.

"Лікарні дуже потрібен ангіограф, з допомогою якого можна проводити операції на судинах. Наприклад, оперувати аневризми або розрив судин головного мозку, черевної порожнини. Ангіограф також зможуть використовувати урологи, нефрологи та акушер-гінекологи. Наші лікарі вже готові до цього, адже проходили навчання у Києві й Харкові. Ми сподіваємося, що такий апарат у нас буде. Для цього ведемо перемовини з Міністерством охорони здоров'я та з народними депутатами", - розповідає Андреєва.

Медична наука не стоїть на місці. Кожні 3 - 5 років оновлюються методики лікування, а наявне обладнання зношується або застаріває морально. Тож його слід поступово оновлювати. Тому лікарня планує замінити рентген-апарат, який знаходиться в ургентному кабінеті. Він працює з 80-х років минулого століття 24 години на добу і дозволяє діагностувати травми, захворювання органів грудної клітини, черевної порожнини, кровотечі. Такий сучасний апарат коштує більше 5 млн грн.
Кадрову проблему майже розв'язали
Кіровоградська обллікарня є базовою для проходження інтернатури випускників медичних закладів, тому тут мають змогу обирати кращих з них. За останні п'ять років у лікарню взяли на роботу 76 молодих лікарів, зокрема з весни цього року прийняли сімох. Тож зараз практично всі лікарські посади заповнені на 98%. Щодо середнього медперсоналу, ним забезпечені на 90%. Серед медсестер є певна плинність кадрів через невисоку заплату та велике навантаження. Але випускники Кіровоградського медичного коледжу хочуть працювати саме в обласній лікарні, навіть є черга серед бажаючих. Разом з господарською частиною весь персонал лікарні складає 1688 працівників.

"Я задоволена тим, що до нас приходить молодь. Досвідченим фахівцям є кому передавати свої навики. Зараз у нас оптимальне вікове співвідношення кадрового складу лікарів - молоді лікарі вже становлять половину. Молодь прагне швидше опанувати секрети професії, хоче освоювати нові методики лікування хворих. Тож усе нове запроваджуються за активної участі молодих лікарів", - радіє головний лікар.

Звісно, медикам не подобається, що в результаті підвищення мінімальної зарплати, зарплату лікаря зрівняли із зарплатою санітарки. Зараз і санітарка, і лікар після інституту одержують 3200 грн. Для того, щоб молодий лікар, який закінчив вищий медичний заклад і став кваліфікованим фахівцем, потрібно, як мінімум, 5-7 років. Через 5 років, коли цьому лікарю присвоять другу кваліфікаційну категорію, він одержуватиме лише на 300 грн більше. А лікар першої категорії одержує 7-8 тис. грн. Внаслідок цього чимало молодих лікарів не хочуть працювати за спеціальністю. Багато ж досвідчених лікарів їдуть на заробітки за кордон, переважно в країни Євросоюзу. Тому діючу тарифну сітку мають обов'язково змінити, щоб зарплата лікаря зросла, вважає Лариса Андреєва.

"Користуючись нагодою, хочу привітати усіх лікарів області з Міжнародним днем лікаря, який відзначають 2-го жовтня, та побажати всіляких гараздів. А ще - реалізації позитивних змін, які несе реформа охорони здоров'я", - вітає Лариса Андреєва.

Медіапортал DOZOR приєднується до привітань з побажаннями медикам Кіровоградщини благополуччя та успіхів у роботі

© Медіапортал DOZOR
info@dozor.kr.ua
Переглядiв: 7858
ВІТАЛІЙ  НІКОЛАЄВСЬКИЙ
журналіст: ВІТАЛІЙ НІКОЛАЄВСЬКИЙ
ОЛЕНА КАРПЕНКО
фотокореспондент: ОЛЕНА КАРПЕНКО