За даними аналітичного центру CEDOS, в результаті цьогорічної вступної компанії Кіровоградська область посіла перше місце в Україні за відтоком вступників. Аж 70% студентів-першокурсників з нашого регіону почали навчатися за межами області. Причому 80% з них мали найвищі бали ЗНО з математики. Кіровоградщина стрімко втрачає майбутніх технарів та економістів. Це дуже тривожна тенденція. Як вирішує вступні проблеми Центральноукраїнський національний технічний університет, сайту DOZOR розповів ректор закладу, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України, доктор технічних наук, професор Михайло Черновол.

За його словами, нинішнього року умови вступної компанії для всіх ВНЗ України були дуже складними. Насамперед негативно впливає демографічна ситуація. Адже з 2007 року кількість випускників шкіл почала помітно зменшуватись. Порівняно з 2007 роком, вона стала вдвічі меншою. Найменше учнів завершать шкільне навчання у 2018 році. Кількість випускників почне зростати лише з 2019 року. На думку Черновола, це головна проблема, яка скорочує набір абітурієнтів на перший курс усіх вишів країни.

Також вистачало технічних проблем під час прийому документів, зокрема електронна система вступу постійно зависала. Тому працівникам приймальної комісії доводилось часто працювати уночі. До того ж виявилося, що електронна система не зарахувала документи багатьох, хто їх подавав. По всій Україні таких було 40 тисяч, особливо із сільської місцевості, де електронний зв'язок значно гірший.

Всупереч цьому, порівняно з минулим і позаминулим роком на перший курс університету було прийнято на 10% більше студентів. На перший курс і на перший скорочений курс ЦНТУ прийняв 719 студентів. З них - 299 студентів, які завершили школу, а студентів з дипломами молодшого спеціаліста (після коледжів і технікумів) - понад 400.

До позаминулого року вишам надавали конкретну цифру держзамовлення для вступників, які закінчили школу. Тому майбутні випускники мали змогу ознайомитись, скільки саме державних місць виділено на ту чи іншу спеціальність. Тепер лише педагогічні ВНЗ знали конкретні цифри держзамовлення на педагогічні спеціальності. Технічні виші були поінформовані тільки про загальноукраїнські цифри держзамовлення на конкретну спеціальність. Абітурієнти здавали документи із зазначенням пріоритетів, а комп'ютерна програма визначала прізвища тих, хто в пройшов в ЦНТУ по держзамовленню. Відтак по держзамовленню університет прийняв 112 студентів (торік 100). .

На престижні спеціальності, наприклад, міжнародні економічні відносини, вишу було дуже складно одержати держзамовлення через високий прохідний бал. На технічні ж спеціальності ЦНТУ спромігся одержати бюджетні місця.

"Внаслідок того, що цього року в Україні скасували вступ з бакалавра на спеціаліста, то на дорожчу повну вищу освіту ЦНТУ прийняв на 21% менше студентів. Відтак загальна кількість студентів в цілому зменшилась на 10%. Загалом на денну форму навчання ми прийняли 1278 студентів (торік 1414). Через це у викладачів деяких кафедр в цьому начальному році будуть менші ставки. Адже вступ студентів на різні спеціальності нерівномірний", - пояснює Черновол.

85% тих, хто цьогоріч вступив у виші, становлять випускники міських шкіл, 15% - закінчили сільські школи. Тобто система вступу не сприяє потраплянню до ВНЗ дітей із села. Щоб посприяти одержанню технічних спеціальностей вихідцями із села, Міносвіти цього року ввело стимулюючі коефіцієнти - 1,02. Однак це майже не поліпшило ситуацію. Оскільки підготовка у сільських школах слабша, сільські учні гірше здають ЗНО.

Міністерство освіти намагається підвищити престижність технічних спеціальностей, збільшуючи на них держзамовлення. Але більша частина випускників все одно йде вчитися на гуманітаріїв. Відтак, сьогодні значно менше вступників, ніж потрібно, обирають такі спеціальності, як технологія машинобудування, ливарного виробництва або зварювання.

"Це загальноукраїнська проблема і навіть загальноєвропейська. Всупереч попиту, сучасна молодь, яка добре навчається, не дуже полюбляє виробничі спеціальності. До нас ідуть переважно слабкі студенти" , - констатує ректор.

Нинішнього року найбільш популярною спеціальністю в університеті була агрономія. До речі, ЦНТУ єдиний технічний виш України, який має цю спеціальність. Аналогічним був попит на комп'ютерну інженерію. Серед випускників шкіл також є великий попит на прикладну механіку, галузеве машинобудування, агроінженерію, де достатньо безкоштовних бюджетних місць.

Дуже престижними є спеціальності: міжнародні економічні відносини, фінанси, облік та оподаткування. Але держзамовлення на них майже немає. В основному там контрактна форма навчання.

Навчання на комерційній формі навчання цьогоріч зросло на рівень інфляції (на 19%). Річна вартість навчання на різні спеціальності становила 9 -15 тис. грн.

"Якщо ми контрактникам поставимо таку ж ціну, як у столичних ВНЗ, то станемо неконкурентоздатними. Хоча наша бухгалтерія вважає, що такі ціни збиткові, адже зросли мінімальні зарплати працівників, підвищилась плата за комунальні послуги. Так само збитковим є наші гуртожитки, оскільки підвищити плату користування гуртожитком ми не маємо права. Чинний норматив - 40% від мінімальної стипендії, тобто 400 грн. Отож витрати багатьох вишів значно нижчі, ніж доходи за навчання студентів", - стверджує Михайло Черновол.

Аби зекономити кошти, університет запроваджує програми з енергоефективності, але на кожен енергозберігаючий захід потрібно теж витрачати кошти. Тому найбільш ефективним способом зекономити є зміна графіку навчання. Це роблять усі українські ВНЗ. Зокрема, ЦНТУ на два тижні збільшує період зимових канікул, а потім трішки збільшує кількість пар.

Вільні місця у гуртожитках виш надає Донецькому медичному університету для поселення студентів-іноземців. За це фірма, яка постачає цьому закладу студентів, ремонтує гуртожитки. Тепер ці гуртожитки одні з кращих у місті.

В ЦНТУ також вчаться близько 200 іноземних студентів, в основному з африканських країн та Близького Сходу. Протягом останніх років університет також залучає студентів з Азербайджану і Туркменістану.

Звісно, в університеті вчаться жителі переважно Кіровоградської області. З них 55% студентів з обласного центру, 45% - з іншої місцевості. 12% студентів є жителями інших областей, в основному Черкаської, Полтавської та Миколаївської.

Щоб залучити вступників, університет створив лабораторію робототехніки із використанням 3D-технологій. Тобто розвиває той напрям, який приваблює молодь.

Мотивація вступу на певні спеціальності в кожного абітурієнта різна. Для когось - це можливість не платити за навчання на державному місці. Для інших - майбутнє працевлаштування. Скажімо, агрономія найбільш популярна через те, що всі випускники мають великі шанси працевлаштуватися. Аналогічно - комп'ютерна інженерія.

"Дуже часто наші випускники працюють на інших спеціальностях, а не тих, яким вчилися. Взагалі в Україні лише 35% випускників ВНЗ працюють за спеціальністю. А в Європі цей відсоток ще менший. В цьому немає нічого страшного - таке життя. Найбільш успішні люди Кіровоградщини досягли успіху теж на інших спеціальностях. Скажімо, Станіслав Березкін опановував верстати, а займається переробкою сільгопсировини. Олександр Табалов вивчав дорожні та будівельні машини, а його діяльність пов'язана з виробництвом продуктів. Євген Бахмач навчався на кафедрі експлуатації та ремонту машин, а його підприємства випускають обладнання для атомних станцій та видобувають граніт. Андрій Райкович за фахом електрик, а його бізнесова діяльність стосується виробництва ковбасних виробів. Я знаю, що 100% наших технарів та агрономів працевлаштовуються. Проблеми щодо працевлаштування виникають лише у деяких економістів. Зрозуміло, дуже багато випускників працюють не за спеціальністю, але ми вважаємо, що це нормально", - вбачає Черновол.