×
 
 
аналітика
Особливості кіровоградського передмістя: чому містяни все частіше обирають життя у селі
Слово "передмістя" у нас більше асоціюється з американськими фільмами. Розкішні особняки, зелені газони, басейни на подвір'ях - все для зручного життя заможних людей, які втомилися від мегаполісу. Звичайно, такі передмістя є не тільки в США. В останні десятиліття біля Києва теж виросло чимало таких котеджних містечок. Життя в них обходиться недешево, але і переваги очевидні: такі містечка добре охороняють, зазвичай у них є стадіони, амбулаторії, дитячі садки, магазини, кафе, салони краси – все, що може знадобитися.

Для мешканців столиці слово "передмістя" сьогодні має ще одне значення – це величезні мікрорайони багатоповерхівок, які ростуть навколо Києва, як гриби після дощу. Житло в таких новобудовах коштує дешевше, ніж у столиці, а інфраструктура заміських "спальників" краща, ніж у місті, адже їх будують з нуля, тож архітектори відразу визначають, де тут має бути дитсадок, де басейн, де сквер. Єдиний мінус – необхідність мати власний автомобіль, завжди бути за кермом і через чисельні пробки пробиватися щоранку до столиці.

Для нас, кіровоградців, слово "передмістя" має інше значення – це села навколо обласного центру, в які ходять маршрутки: Підгайці, Северинка, Созонівка, Бережинка, Сонячне, Первозванівка, Соколівське, Черняхівка. Це не котеджні містечка (в приміських селах є розкішні особняки з басейнами, але зазвичай вони знаходяться за високими парканами) і не спальні мікрорайони, хоча більшість мешканців цих сіл їздить на роботу в обласний центр.

В останні роки в нас теж стало модно перебиратися в передмістя.
 
Транспорт
Селище Соколівське
Життя в передмісті в першу чергу вибирають люди, які мають власне авто. Але й з громадським транспортом у приміських селах все добре. Маршрутки ходять за графіком, у більшість перерахованих сіл – щопівгодини з 6.00 до 21.00. Проїзд коштує трохи дорожче, ніж по місту, – від 5,5 грн. у Соколівське до 8 грн. у Первозванівку. Зате більшість приміських маршрутів проходять через усе місто, і доїхати можна будь-куди без пересадок. А найголовніше – мешканці передмість завжди впевнені, що остання маршрутка в 21.00 буде обов'язково.

Це важливо ще й тому, що таксі у більшість приміських сіл тарифікується за заміськими тарифами, тож коштує досить дорого. Виняток становлять Созонівка та Бережинка. Проїзд на таксі від центру Кіровограда до центру Бережинки коштуватиме 75 грн., до центру Созонівки – 85 грн. Недешево, але, погодьтеся, якщо ви не маєте звички щоденно повертатися додому опівночі, то це не так вже й критично.

Насправді навіть мешканці «другого кола» передмістя – Вільного, Катеринівки, Карлівки і т.п. - серйозних транспортних проблем не мають. У Вільне, наприклад, маршрутки не їздять, але рейсовий автобус до міста ходить дев'ять разів на день. У цьому випадку, звичайно, тільки до автовокзалу. Але переважна більшість мешканців села їздить на роботу в Кіровоград і, кажуть, суттєвих незручностей ніхто не відчуває – звикли.

 
Інфраструктура
Село Бережинка
Вуличне освітлення, централізоване водопостачання, школа, дитсадок, лікарня, інтернет. Насправді сьогодні у передмісті з цим навіть краще, ніж у деяких мікрорайонах обласного центру. У Созонівці, Бережинці, Соколівському є все перераховане. Щоправда, дитсадок у Бережинці, наприклад, переповнений і багато хто возить діток до міста. Часто з приміських сіл їздять до міста і школярі – але це вже за бажанням батьків. У Первозванівці нема дитсадку, малюків возять у сусіднє Сонячне. У Сонячному та Підгайцах нема власних шкіл, проте насправді вони там і не потрібні. І Сонячне, і Підгайці офіційно залишаються селами, але знаходяться в середині окружної дороги. Саме ці невеличкі села облюбували заможні поціновувачі спокійного заміського життя: у Підгайцях будують сьогодні справжні палаци, а Сонячне – то таке собі сучасне котеджне містечко, хоча й без відповідного антуражу зі смарагдовими галявинами та охороною.

Єдине приміське село, в якому сьогодні немає вуличного освітлення, - Первозванівка. Але зараз тут над цим працюють. І Первозванівка має всі шанси догнати і перегнати всі інші приміські села. Адже на території Первозванівської ОТГ знаходиться шахта, і від децентралізації бюджет громади дуже сильно виграв. У Созонівці, Соколівському, Северинці сьогодні освітлюються всі (!) вулиці.

Зате в Первозванівці дуже чисто, тут є красиві ставки і піщаний доглянутий пляж в тіні дерев – додатковий бонус для тих, хто хоче жити ближче до природи. А ще хороша школа, як і в Созонівці. Кажуть, з цих двох сіл діти до міста вчитися не їздять.

Лікарі і амбулаторії теж є скрізь. У Северинці збираються будувати нову сучасну амбулаторію з квартирою для сімейного лікаря при ній. Погодьтеся, при такому підході, саме в передмісті скоро будуть працювати найкращі сімейні лікарі.

Центральне водопостачання є в усіх селах, крім Великої Северинки. Тут над цим працюють. Справа в тому, що і власна свердловина, і водовід тут є. Кілька років тому приватне підприємство, яке забезпечувало водою мешканців села, збанкрутувало. Від нього залишився величезний борг за електроенергію, який місцева влада не могла сплатити. Проте, кажуть, скоро водопостачання відновлять. Але й сьогодні це не проблема: на кожному подвір'ї є колодязь з насосом. Кажуть, колодязна вода тут не найкращої якості, зате безкоштовна.

До речі, про ще одну важливу особливість передмість розповів нам керівник агентства нерухомості "Алекс-R" Олександр Головко: комунальні тарифи у сільській місцевості завжди нижчі, ніж у місті. А у Катеринівці, наприклад, безкоштовна вода та безкоштовний WI-FI.
 
Чому їдуть?
Людмила Юріївна Кравченко перебралася з обласного центру в Бережинку 10 років тому і, каже, про свій вибір жодного разу не шкодувала.
- У нас був приватний будинок на Великій балці, - пояснює вона. – На чотирьох сотках двору - гараж, флігель, курник. Наче власний двір, а навіть посидіти не було де. Та що там, не було місця навіть для того, щоб вирити велику зливну яму. А тут у мене величезна ділянка, великий просторий двір.
Крім очевидних переваг життя у передмісті (свіже повітря, близькість лісу, річки і т.п.) усі мешканці приміських сіл говорять про простір. Як про загальне відчуття простору, адже у селах набагато менше зовнішньої реклами, заправок, магазинів, кіосків, глухих двометрових парканів, більше вільного місця, газонів, клумб, палісадничків. Так і про власний простір: якщо у місті одна ділянка - це три-шість соток разом з будинком, то у селі – 15-20 соток.
Людмила Юріївна живе у Бережинці, а працює у Соколівському. Але, за її словами, проблем з транспортом немає.
- Я добираюсь двома маршрутками, але це нескладно, я ж точно знаю, коли саме буде маршрутка, - каже вона. – А коли я жила на Балці, а працювала в Райцентрі на Балашівці, то ввечері не могла бути впевнена навіть у тому, що маршрутка взагалі колись буде.
Заради справедливості треба сказати, що життя в передмісті підходить далеко не всім. По-перше, весною та влітку тут квітнуть луки та пахне травою, але є ще дощі, сльота, довгі зимові вечори, коли нема куди піти. По-друге, 20 соток – це добре, тільки якщо є час і бажання впорядковувати цю територію. Хоча в Созонівці є багатоповерхівки, якими управляє ОСББ. Прибирають там двірники, квіти саджає сільрада і т.п. Тож там можна жити у безпосередній близькості до природи і при цьому користуватися усіма перевагами комунального житла.
 
Що почім?
- Останнім часом попит на нерухомість у передмісті зростає, - каже директор агентства нерухомості «Алекс-R» Олександр Головко. На мій погляд, першопричина в тому, що зараз у сільській місцевості набагато простіше розвивати бізнес. От зараз у Високих Байраках будують завод із переробки сої, в Гаївці – спортивні комплекси, площадки для тренувань, футбольне поле. В перспективі це доходи у місцевий бюджет, робочі місця для мешканців, розвиток інфраструктури. Адже навіть невеличке підприємство – це вже дорога, освітлення. Є дорога – з'явиться транспорт. Є доходи у населення – з'явиться кращий асортимент в магазині і т.д.
- Коли продивляєшся оголошення в місцевих газетах, то складається враження, що житло у передмісті коштує стільки ж, скільки в Кіровограді…
- Насправді дешевше на 20-30%. Хоча в кожному названому вами населеному пункті є своє «царське село». У Созонівці це набережна біля джерела та берег ставка, у Черняхівці – вул. Будьонного на березі Сугоклеї тощо. Це дуже дорогі будинки, але вони не так часто продаються. Це такі дружньо-сімейні об'єднання. Хтось один купив ділянку, побудувався, його друзям і рідним сподобалося, вони викупили сусідню ділянку і т.п.

З Сонячним інша історія. Воно знаходиться всередині окружної дороги, фактично це місто. Але ділянка під забудову в місті коштує сьогодні 15 тисяч доларів, а в Сонячному – 4-6. І якщо люди хочуть не купувати готовий будинок, а будувати з нуля, мають можливість зекономити 10 тисяч, а це вже фактично півбудинку. Тому там багато новобудов, це хороші комфортабельні, сучасні будинки.
- А якщо говорити про звичайний добротний будинок метрів 50-70, з газовим опаленням, із зручностями, якому років 30-40?
- У місті ціна за такий будинок стартує від 25 тисяч (якщо не брати до уваги Стару Балашовку, там житло дешевше), а в приміському селі – 17-18. Тобто різниця все ж таки є і досить велика. Більше вам скажу: у передмісті можна купити придатний для життя будинок з газом, електрикою, водою за 12-15 тисяч. Не в ідеальному стані, там треба буде щось доробляти, переробляти, ремонтувати, але нормальний будинок, в якому можна жити. В місті ж такий будинок коштуватиме від 20 тисяч.

Але далеко не всі, кому не вистачає бюджету на житло у місті, погоджуються хоча б подивитися приміські варіанти. Скажу з досвіду: категорично відмовляються від нерухомості у передмісті ті, хто переїхав у Кіровоград із сіл. Це такий, мабуть, психологічний момент. Люди їхали жити в місто, і хай там у Бережинці їм пропонують будинок на освітленій вулиці, по якій ходить маршрутка, і до міста їхати п'ять хвилин, це все ж таки знову село…
Переглядiв: 2704
ОЛЬГА  СТЕПАНОВА
журналіст: ОЛЬГА СТЕПАНОВА
ОЛЕКСІЙ  КАПРИЦЯ
фотокореспондент: ОЛЕКСІЙ КАПРИЦЯ