Зараз у цьому приміщенні на вул. Шевченка (колишня Петровська) знаходиться Управління МНС, хоча в народі його називають по-старому «Дом офіцерів». Але правильніше було б казати «Класична гімназія» або навіть «Московські ряди». Саме в колишніх ярмаркових рядах, створених спеціально для московських купців, розташувався колись унікальний навчальний заклад.

У повітовому містечку Єлисаветград ніколи не було власного університету чи академії. Він готував кадри «на виїзд». Проте як готував! Цей навчальний заклад згадував навіть академік Дмитро Лихачов, як один з найкращих в імперії. У нього були для цього усі підстави: в Єлисаветградській класичній гімназії навчався не тільки майбутній голова уряду УНР Володимир Винниченко, але й композитори Кароль Шимановський та Юлій Мейтус, письменники Ярослав Івашкевич і Дон Амінадо, видатні фізики Ігор Тамм та Борис Гессен, винахідник антифризу Мозес Гомберг та винахідник «Катюші», один з піонерів ракетної техніки Георгій Лангемак. І насправді це тільки невелика частина тих випускників навчального закладу, які потім здобули всесвітню славу…

Хто їх навчав, як? Чи, може, справа не в учителях, а у ретельному відборі? Адже насправді у гімназії було не так багато учнів - міській голова Олександр Пашутін у «Історичному нарисі» писав, що за перші 10 років існування навчального закладу його закінчили лише 127 учнів.

Гімназія мала 8 основних класів та два підготовчих. Учні здавали вступні іспити з мови та математики. Абітурієнти вирішували задачі на кшталт: «Купець продав 2 покупцям 24 аршини сукна. 1/6 всього сукна він продав по 6 карбованців за аршин, а решту - по 4 карбованці. Скільки грошей він одержав за 24 аршини сукна?». А до гімназії вступали у 8-10 років…

Серед основних предметів були Закон Божий (німці, поляки, євреї були звільнені від цього предмета), російська мова, логіка, латина, грецька, старослов'янська, німецька і французька, польська за бажанням, математика, фізика, космографія, географія, чистописання (1-8 класи!), законоведення, філософія, гімнастика, співи, малювання.

40% навчального часу виділялось на вивчення мертвих мов! Вважалося, що за допомогою вивчення латини та давньогрецької можна не тільки познайомити учнів з пам'ятками античної культури, але й розвинути їхній мозок, сформувати гнучке мислення. На щорічному іспиті від учнів вимагали зробити переклад уривка з латинської на грецьку!

Навчальний рік розпочинався 1 серпня і поділявся на 4 чверті. Заняття розпочиналися о 9-й годині ранку і продовжувались до 15-ї години. Урок тривав 55 хвилин, перерви - 5-30.

У кінці кожного року проводились дуже серйозні іспити з усіх предметів. Якщо учень не здавав екзамен з російської чи будь-якої іноземної мови, його відразу відраховували. Цікаво, що на математичні та природні дисципліни це правило не розповсюджувалося. Можна було з року в рік мати незадовільні оцінки по хімії чи фізиці і навчатися далі.

На літні канікули гімназисти одержували одне завдання - написати твір. Але зверніть увагу на теми: "О.С.Пушкін як перетворювач нашої драматичної системи", «Пояснити вираз Гоголя: "Скучно на том свете, господа"», «"Чи прийшов справжній день?" за романом І.С. Тургенєва "Накануне"» і т.п.

Навчання у гімназії було платним і дуже недешевим – 40 рублів на рік. Проте для відмінників існували стипендії. З 1887 по 1918 роки були запроваджені іменні стипендії з коштів благочинних пожертвувань. Виплачувались 10 стипендій ім. О.М.Пашутіна, 6 стипендій ім. П.П.Тернецького, дві стипендії ім. дворян Кривоносових, стипендія "Надії" і стипендія в пам'ять Вітчизняної війни 1812 року.

Цікаво, що випускники Єлисаветградської гімназії могли вступити до будь-якого університету країни або до Единбурзького університету в Шотландії без екзаменів!

Докладніше про це можна прочитати у статті Надії Грищенко «Організація навчального процесу в Єлисаветградській чоловічій гімназії.