×
 
 



«Швейні прянощі»:
Кіровоградська майстриня шиє дитячі книжки і «сплюшки»
Не секрет, що наше місто багате на талановитих рукодільниць та майстринь. Їхні твори можна побачити та придбати на виставках хенд-мейду, які регулярно проходять в Кіровограді. Проте на одній з останніх таких виставок особливу увагу сайту DOZOR привернули вироби дуже позитивної і сонячної дівчини: часто вам доводилося бачити книжки пошиті з тканини, для читання яких не потрібно знати алфавіт?
Рукодільниця Ірина Лазурська свій бренд під назвою «Швейні прянощі» створила зовсім нещодавно. Раніше дівчина працювала дизайнером у газетних виданнях, проте потяг до хенд-мейду, який завжди був в Ірини, взяв своє. Полишивши газетну роботу, дівчина повністю віддалася улюбленій справі.

«Насправді, назва «Швейні прянощі» з'явилася задовго до того, як з'явилися самі «прянощі» у сьогоднішньому вигляді. Я як творча людина постійно в інтернеті шукала якійсь ідеї для поробок. В якийсь момент мені захотілося самій створити власний блог, ділитися якимось своїми ідеями, і я почала роздумувати над назвою для свого майбутнього дітища. Це якраз було напередодні нового року, коли я пошила ароматні іграшки, які запікаються у духовці і пахнуть кавою, ваніллю. Вони інтер'єрні, це був рік дракона, тому я нашила дракошок. І ось я подивилася на них і на думку спала назва "швейні прянощі"», – згадує Ірина Лазурська.
Найважливіше для майстрині під час виготовлення виробів - це натуральні матеріали, природність зображення тварин, а також гарний настрій під час роботи, оскільки іграшки мають приносити радість дітям.

«Спочатку я купувала матеріали в магазинах, шукала цікавий ситець, щоб вироби не нагадували постільну білизну. А потім я випадково знайшла дівчинку, яка продає польську тканину. Вона якісна і доступна за ціною – просто мрія хенд-мейдера, - посміхається Ірина. - Також я купую неймовірний плюш, з якого шию «сплюшок». Взагалі в своїх роботах використовую фетр, бавовну, ситець, плюш, дерев'яні ґудзики. Усе має бути натуральним і виглядати максимально природно. Погодьтеся, коза має бути схожа на козу, а ведмідь – на ведмедя. А от коли іграшку підписують, наприклад, «лисиця» - то це якась абракадабра, а не лисиця, і який тоді взагалі сенс у такій іграшці. Для мене принципово важливо, щоб тварина була схожа на саму себе, а не на якийсь квадратик з двома рогами».
 
 
 
 
 
 
Більшість сьогоднішніх робіт майстрині виготовлені для дітей: усе натуральне і дуже привабливе. Здебільшого вироби розраховані для дітей від 1,5 до 3 років, проте є цікавинки і для новонароджених.

«У топі продажу - розвиваючі книжки, альбоми з круглими сторінками - їх переважно замовляють маленьким діткам від 1,5 до 2 років. Такі книжечки - тематичні, мають багато цікавих завдань для вивчення найпростіших речей. Наприклад, зав'язувати взуття, застібати ґудзики, блискавки, вивчати кольори, вчитися рахувати, складати пазли, підбирати геометричні фігури, і усе це - у вигляді гри. Простим необхідним речам дитина навчається у вигляді гри. Наприклад, я дуже люблю шити сторінки, де треба когось знайти, тому що діти дуже люблять хованки. Тому таку сторінку створюю у книжках обов'язково. Я використовую різні фактури, щоб дитина могла пощупати різні матеріали. До цих книжечок діти потім вигадують власні історії з героями і грають вже у свої ігри з батьками», – розповідає Ірина.
Дизайн для виробів дівчина розроблює переважно сама, проте бувають і спеціальні замовлення. Найоригінальніше замовлення, згадує Ірина, було від молодої мами з Англії, яка попросила пошити книжку на 16 сторінок в англійському стилі, а на обкладинці розмістити фотографії її доньок. Окремим напрямком «Швейних прянощів» є «сплюшки» - іграшки для сну із закритими очима: лисички, котики, рибки.

«Мами просили мене пошити річ для зовсім маленьких дітей і у мене виникла ідея пошити «сплюшку». Це просто іграшка з закритими очима, яка спить. І цю іграшку можна класти навіть до новонародженої дитини, тому що вона зроблена з дуже якісних матеріалів. «Сплюшку» можна посмикати, покусати», – розповідає майстриня.
Крім цього, дівчина створює для малечі розвиваючі ковдри з великими елементами, а ще - гру «Memory», яка складається з фішок з парними зображеннями різних тварин. Ці фішки розкладаються перед дитиною, вона має запам'ятати їхнє розташування. Після цього зображення перевертають і дитина на пам'ять повинна знайти дві однакові фішки.

«Також є ідеї для дітей від 3-5 років – виготовлення сумочок-домівок. Я зараз вивчаю, як їх робити. Наприклад, несе дівчинка в руках звичайну сумочку до бабусі, до друзів, у дитсадок, а там вона може цю конструкцію розкласти і вийде домівка для ляльки з якимись деталями. Це схоже на настільну гру. Для дівчаток старшого віку розвиваючі книжечки не цікаві, а от таку сумочку-домівку, наприклад, я у дитинстві хотіла б мати», ділиться планами майстриня.

«Хочеться своїми іграшками дарувати радість. Я відчуваю, що це в мене виходить. Щиро намагаюся давати позитив дітям,
- зізнається Ірина. - І якщо дитина з моєю допомогою дізнається щось нове – місія виконана».
 
 
АНАСТАСІЯ  ПАНЧЕНКО
журналіст: АНАСТАСІЯ ПАНЧЕНКО
ОЛЕНА КАРПЕНКО
фотокореспондент: ОЛЕНА КАРПЕНКО