×
 
 
Інтерв`ю з Ганною сухомлин
про


Потрійні операції,
майстерність кардіохірургів Кіровограда і
вартість порятунку життя


Як відомо, кількість смертей внаслідок серцево-судинних хвороб в Україні та в усьому світі посідає перше місце. Скажімо, інфаркт міокарду зараз значно помолодшав, він вражає навіть 23-річних людей. Причини - шкідливі звички (паління, вживання алкоголю, енергетиків) та малорухливий спосіб життя, що нерідко призводить до ожиріння. Аби поліпшити ситуацію з лікування хвороб серця, два роки тому в Кіровоградському обласному кардіологічному диспансері було відкрито кардіохірургічну операційну. У 2016 році в закладі проведено 124 операції на відкритому серці, торік - майже 200. Щороку кількість складних операцій, проведених в цій клініці, зростає. Адже медперсонал опановує нові прогресивні методи операцій. Подвійні операції на серці тут вже стали майже буденною практикою. А нещодавно вдалося успішно зробити навіть потрійну операцію. Про теперішній стан кардіології області DOZOR спілкувався з головним лікарем кардіодиспансеру, кандидатом медичних наук Ганною Сухомлин.
 
Не гірше, ніж у столиці
Суттєвий поштовх для розвитку кардіодиспансеру надало придбання у 2012 році сучасного ангіографа. Цей апарат для рентгенологічного дослідження судин дозволяє робити точну діагностику системи кровообігу, тобто показує, які судини забилися і де локалізоване звуження. На ангіографі проводиться близько тисячі обстежень на рік, в тому числі більше 500 коронарографічних обстежень (коронарних артерій серця). П'ятирічний досвід показав, що половині пацієнтів можна допомогти, поставивши стент (каркас, який розширює звужені судини). І це часто роблять - за рік у клініці проводять близько 200 стентувань. А половина хворих потребує проведення аортокоронарного шунтування (підшивання судин, які оминають уражену ділянку) та інших операцій на відкритому серці.
"Раніше таких пацієнтів ми направляли до Києва, Дніпропетровська, Харкова. Але не всі хворі мали можливість зробити там операції через їхню дорожнечу. Тому було прийняте рішення відкрити у закладі кардіохірургічну операційну, щоб наші пацієнти мали змогу і обстежитись, і одержати повноцінну медичну допомогу. Операційна відкрилась у лютому 2016 року. Спочатку було дуже складно проводити операції. За відсутності досвідчених кардіохірургів все доводилося починати практично з нуля. Звісно, персонал клініки проходив різноманітні навчання. Але нам дуже допомогло залучення досвідченого кардіохірурга з Луганська Андрія Клянчина. Для того, щоб він мав змогу нормально працювати, за кошти обласного бюджету йому придбали квартиру", - розповідає головний лікар.
 
 
У диспансері було успішно освоєно операції на працюючому серці, роботу якого трішки заспокоюють медикаментами. Це надзвичайно складні операції, які потребують високої майстерності від хірурга. Є інший спосіб проведення операцій на серці, коли орган відключають, а людину на час операції підключають до апарату штучного кровообігу. Але перший спосіб сприятливіший для успіху операції. Тому що, коли серце відключають, змінюється кислотно-лужний баланс організму людини, електрична активність серця та багато інших фізіологічних параметрів. Все це може негативно вплинути на результат операції під час запуску прооперованого серця.

На працюючому серці у клініці проводять операції з аортокоронарного шунтування, заміни клапанів (мітрального та аортального), виправляють дефекти серця, видаляють пухлини серця. Якщо пацієнт має кілька патологій серця, то під час операційного втручання доцільно робити кілька етапів виправлення патології.

"Наприклад, при обстеженні виявляють, що, крім закупорки судин серця, хворий також має майже забиту атеросклерозом сонну артерію, яка живить головний мозок. Якщо провести лише операцію на серці, то після цієї операції є ризик виникнення інсульту. До того ж зростає ризик невиходу хворого зі стану наркозу. В таких випадках проводять подвійні операції або операції у два етапи. Спочатку відновлюють нормальний кровотік на ділянці судини, яка веде до головного мозку, а другим етапом є одна з операцій на відкритому серці", - роз'яснює Ганна Сухомлин.
 
 
Такі багатоступеневі (симультантні) операції вважаються дуже складними. Іншим прикладом кількаступеневої операції є операція, коли спочатку замінюють серцевий клапан, а потім підшивають судини (аортокоронарне шунтування). Наприкінці минулого року жінці зі Світловодська у клініці вперше провели навіть складну потрійну операцію.

Такі серйозні операції зазвичай проводять у столичних кардіологічних інститутах. Запорукою успіху є наявність належної техніки та майстерність хірургів. Якщо ж виникають унікальні за складністю випадки, то місцевим хірургам допомагають кардіохірурги з Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.Амосова, які за необхідністю приїжджають до Кіровограда.

Витрати на операцію з аортокоронарного шунтування становлять приблизно 60-70 тис. грн, а операція по заміні серцевого клапана коштує 70-80 тис. грн. У цю суму входить вартість самого клапана, витратних матеріалів та великої кількості медикаментів, які потрібні для операції. Витрати ж на складні симультантні операції зазвичай не перевищують 100 тис. грн. Слід зазначити, що операції в Кіровоградському обласному кардіодиспансері виходять дешевими. Наприклад, у Києві операція аортокоронарного шунтування коштує 80-100 тис. грн. Відтак для хворих економія становить 20-30 тис. грн за рахунок отримання розхідних матеріалів з державного бюджету.
 
Кадри і кошти вирішують все
Середня тривалість операцій на серці становить 5-6 годин. Але нерідко складні операції затягуються аж до 7-8 годин. В основному їх робить кардіохірург вищої категорії Андрій Клянчин разом зі своїм асистентом Станіславом Печніком, якому передає свій досвід.
"На жаль, фізичне та моральне навантаження на персонал операційної і близько не відповідає винагороді за титанічну працю. Не виключено, що ці хірурги через деякий час поїдуть працювати за кордон, де платять значно більше. А високовартісне обладнання нічого не варте без майстерних хірургів. За кордон виїжджають і досвідчені операційні медсестри, які за аналогічну роботу одержують не 4 тис. грн, а близько 30 тисяч. Нещодавно два лікарі нашого закладу побували на стажуванні в одному з найбільших європейських кардіоцентрів у польському місті Загжебі. Вони розповідають, що наші лікарі працюють не гірше, ніж іноземці. Але наші лікарі не мають тамтешнього найсучаснішого обладнання і тамтешнього різноманіття витратних матеріалів", - констатує головний лікар.
 
 
Ганна Сухомлин розраховує на молодь. Так, торік три медичних працівника клініки вступили до Донецького медичного університету. Є сподівання, що по закінченні цього вищу вони повернуться у заклад, де почали своє трудове життя.

Кардіохірургія - це дуже витратна галузь, яка потребує постійного вкладання коштів у придбання сучасних апаратів. Наприклад, існують спеціальні апарати, які збирають кров пацієнта, що витікає під час операції, очищують її та знову вливають в організм людини. Значних коштів також потребує придбання набору хірургічних інструментів, їх має бути як мінімум два. Скажімо, утримувач голки, якими шиють судини на серці, має бути дуже точним та якісним. Лише тоді шви будуть бездоганними. Такий голкоутримувач коштує від 1000 євро.
"Зважаючи на це, ми звернулися з проханням до облдержадміністрації та облради виділити кошти на придбання кардіохірургічних інструментів. Суттєвих фінансових вливань потребує й обладнання сучасної кардіологічної реанімації для догляду за пацієнтами після операцій. У комплексі із сучасною операційною вона має ще більше підвищити відсоток успішності операцій. Клініка не спроможна за власний рахунок придбати дороговартісне обладнання, адже вільні кошти та кошти спонсорів в основному ідуть на косметичний ремонт приміщень. Бюджетне ж фінансування ремонтних робіт вже багато років відсутнє", - констатує Сухомлин.
 
 
 
Систему невідкладної кардіологічної допомоги варто поліпшити
За останні чотири роки в області налагодили систему термінової доставки у диспансер пацієнтів з гострим інфарктом міокарду. Коли "швидка допомога" доставляє хворого у приймальне відділення, його одразу направляють на проведення ангіографічної діагностики і за її результатами або ставлять стенти, або готують до операції. Зараз до клініки везуть гострих інфарктників з Кіровограда, а також з Компаніївки, Бобринця, Олександрії. Тобто з тих райцентрів, звідки до обласного центру ведуть нормальні дороги.

Є наказ департаменту охорони здоров'я ОДА про доставку інфарктних хворих до обласного кардіодиспансеру, який є так званим реперфузійним центром (де відновлюється нормальний кровотік). Чим швидше таких пацієнтів доставлять, тим вищі шанси на їх видужання. Звісно, швидкій доставці заважають невисока якість наших доріг, стан медичного транспорту та дефіцит кваліфікованих медичних кадрів. Але якщо людина знає про необхідність термінової доставки хворого, то за можливістю використовує свій транспорт або транспорт сусідів, знайомих.

На нинішній рік кардіодиспансеру з обласного бюджету поки що виділили 500 тис. грн на придбання наборів для коронарографії та наборів стентів. Процедури відкритих торгів щодо придбання цих матеріалів завершені й невдовзі почнеться їх постачання. Існує держана програма щодо виділення безкоштовних витратних матеріалів для пацієнтів з гострими інфарктами міокарду. Але безкоштовними наборами забезпечуються не всіх хворі, а лише ті, хто має обширний інфаркт. Якщо ж інфарктне ураження невелике за обсягом, пацієнту за обстеження доводиться платити 7-8 тис. грн.
"Аби виправити цю несправедливість, я направила до облдержадміністрації лист з проханням забезпечити усіх ургентних пацієнтів безкоштовними витратними матеріалами. Вказані 500 тис. грн нам виділили у кінці минулого року. Із врахуванням не лише діагностики, а й встановлення стентів (процедура стентування коштує 43 тис. грн) цих коштів вистачить лише на десятьох осіб. Виходить, що безкоштовну послугу одержить той, хто перший поступить до клініки. Якщо ж людина не має достатньо коштів, лікування здійснюється по-старому, лише медичними препаратами", - пояснює головний лікар.
 
 
Підраховано, що на безкоштовне забезпечення витратними матеріалами 50-ти пацієнтів потрібно 2,5 млн грн. Тут варто вказати, що протягом минулого року до кардіодиспансеру з гострими інфарктами міокарду привезли 533 пацієнтів. Для порівняння у 2016 році таких пацієнтів було 487, у 2015 році - 478. Тобто в області з кожним роком зростає кількість серцево-судинних хвороб. Для безкоштовного забезпечення усіх їх витратними матеріалами першої необхідності буде потрібно 25 млн грн.

Варто відзначити, що для проведення коронарографічних обстежень учасників АТО з обласного бюджету за цільовою програмою були виділені окремі кошти. Торік було проведено 11 безкоштовних досліджень таких пацієнтів.
"Ми сподіваємось, що ця програма також пошириться на лікування АТОвців, оскільки під час обстежень з'ясувалося, що шестеро з них потребують аортокоронарного шунтування - це наслідки пережитих стресів. Власні кошти на таку операцію одному з учасників АТО виділив голова Кіровоградської ОДА Сергій Кузьменко", - додає головний лікар.
 
 
Якщо виникли якісь проблеми із серцем, Ганна Сухомлин радить своєчасно звертатися до сімейного лікаря. Коли відчуваються болі в області серця (зокрема під час ходіння) або задуха, потрібно зробити найпростіше обстеження - електрокардіограму. Якщо біль різкий, потрібно викликати "швидку допомогу", якщо не дуже сильний, слід звернутися до найближчої лікарні для того, щоб визначити причину болі. Буває, що біль в області серця спричиняє остеохондроз і це несмертельно. Але при інфаркті головне не марнувати час та вчасно розпочати лікування.
"Доцільно хоча б раз на рік прийти у поліклініку та провести елементарні обстеження, в тому числі ЕКГ, особливо людям після 40 років. Мені хотілося б, щоб раннє виявлення серцевих хвороб було значно кращим. Оскільки до нас часто привозять хворих вже тоді, коли терапевтичними засобами допомогти не можна. Тобто аж через кілька днів або навіть через тиждень після проявів гострого інфаркту", - підсумовує Ганна Сухомлин.

 
 
Переглядiв: 4567
ВІТАЛІЙ  НІКОЛАЄВСЬКИЙ
журналіст: ВІТАЛІЙ НІКОЛАЄВСЬКИЙ
ОЛЕНА КАРПЕНКО
фотокореспондент: ОЛЕНА КАРПЕНКО