×
 
 
Валютні ігри держави, чому зріс курс долара та прогнози економіста
Після досить тривалого повільного зниження курсу валют у кінці листопада - початку грудня курс долара та євро по відношенню до національної грошової одиниці помітно зріс, досягши рівня 27 грн за долар та 32 грн за євро. Інфляційні очікування спонукають кіровоградців вкладати вільні гроші у валюту, яка дорожчає. Чого ж чекати далі? Столичні експерти дають різні пронози. Економісти обласного центру аж ніяк не гірше розбираються у валютних питаннях. Принаймні доцент кафедри фінансів та планування ЦНТУ, кандидат економічних наук Ірина Загреба досить просто пояснила сайту DOZOR складні процеси утворення курсу валют.
За її словами, ціна валюти складається через співвідношення попиту на неї та пропозиції. Валюту потребує держава, щоб розраховуватися з МВФ та вітчизняні імпортери, щоб закупити енергоресурси, матеріали або побутову техніку. Валюту також купує населення через недовіру до національної грошової одиниці. А надходить валюта у державу від експортерів: агропідприємств, що продають сільгосппродукцію та підприємств металургії. Чим більше експорт, тим більше валюти на внутрішньому ринку і тим менший у нас курс долара.

Обмінний курс валюти також формується під впливом певних дій держави. Держава може зафіксувати певний курс, а може встановити плаваючий курс валюти у межах певного коридору. Але зараз держава підтримує так званий вільно плаваючий курс. Навіть в умовах вільного плавання держава має значні важелі для впливу на курс валюти. Наприклад, існують валютні інтервенції, коли держава продає на міжбанківському валютному ринку долари або викуповує їх. Коли держава продає долари, то вона підвищує пропозицію і курс може трішки знизитись, а коли скуповує долар, пропозиція зменшується і курс зростає.
 
Високий курс долара вигідний державі
Для чого ж держава свідомо заявляє про майбутній вищий курс долара? Зокрема, у законі про держбюджет на 2018 рік передбачений середній курс долара - 29 грн з лишком, а в кінці року - 30,1 грн/дол.
"Державі вигідно, щоб кожен долар коштував дорожче, оскільки продаючи дорожчий долар на валютному ринку, вона матиме більше гривень, щоб покрити соціальні зобов'язання перед пенсіонерами, незабезпеченими верствами населення тощо. Тобто матиме більше грошей для забезпечення внутрішніх потреб. Нещодавно держава протягом одного дня продала на міжбанківському валютному ринку багато доларів, а наступного дня викупила ще більше доларів. Причому продавала долар на кілька копійок дорожчий, а купила на кілька копійок дешевший. Таким чином за один день держава заробила дуже багато грошей. Якби Нацбанк тоді не зробив інтервенцією, то курс долара міг би знизитись до 26 грн/дол. з лишком. А в наслідок того, що держава викупила значну частину доларів, ми маємо курс - більше 27 грн/дол", - пояснює Ірина Загреба.
За рахунок таких валютних маніпуляцій держава може досягти того курсу гривні, який їй потрібен. Це їй вигідно, адже нещодавно були підвищені пенсії, а на початку наступного року планується підвищити рівень мінімальної зарплати. Для цього підвищення потрібно накопичувати кошти.

Крім цього вийшла постанова НБУ, яка скасувала для комерційних банків обов'язковість зберігання на їхніх рахунках 40% від денної виручки (як резерв на початок кожного наступного робочого дня). Тепер з 27 грудня комерційний банк вивільнені гроші, які він заробив протягом дня, може витратити. В тому числі на купівлю валюти. Це також підвищує попит на валюту та сприяє зростанню курсу гривні. На думку економіста, це було свідомо зроблено.
 
Єдиний вихід - розвивати економіку
За словами Загреби, валютні ігри - не єдиний механізм збільшення коштів у державній скарбниці. Держава може сприяти розвитку економіки, створюючи пільгові умови для появи нових вітчизняних підприємств та сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій. Але поки що нашій державі найлегше накопичувати кошти, граючи на курсі валюти.
"Якщо виробники не довіряють національній економіці, то у вигляді іноземної валюти виводять свої ресурси в інші країни. Це теж підвищує попит на валюту та збільшує її ціну. Підприємці вкладають кошти там, де це вигідніше. Тобто замість того, щоб інвестувати економіку нашої країни інвестують економіку інших країн. Для нашої країни єдиний вихід - піднімати національну економіку. Лише тоді можна буде говорити про передбачуваність курсу валюти, про нормальні стандарти життя людей. Для цього потрібно надавати більше пільг тим, хто відкриває нові підприємства або розширює ті, що вже існують. Більше пільг слід надавати і тим, хто інвестує кошти. Наприклад, на 3 роки звільняти певні підприємства від сплати податків, - вважає Ірина Загреба.
Скажімо, Китай зміг різко пришвидшити зростання власної економіки за рахунок створення вільних економічних зон. Там підприємства певний час взагалі не платили податків й відкривалися нові підприємства із сучасним обладнанням та новими робочими місцями. В результаті економіка Китаю посіла друге місце в економіці світу.

Економіст вважає, що у нашої держави є багато інструментів для розвитку економіки. Один з них - пільгові кредити для створення нових підприємств. Тобто можна знизити кредитні ставки або якусь частину цих ставок компенсувувати за рахунок державних коштів. Можна зробити більш прозорі схеми відшкодування податку на додану вартість, знизити податки на ту частину прибутку, яку підприємство інвестує у свій розвиток, надати пільги для тих підприємств, які створюють нові робочі місця або надати більше пільг малому бізнесу, сприяючи самозайнятості населення. Наприклад, введення спрощеної системи оподаткування у 1998 році дало величезний поштовх для розвитку малих підприємств.
 
Що заважає ухвалити розумні закони
З огляду на існування багатьох важелів щодо стимулювання економіки дивує, що уряд та Верховна Рада України, де є чимало представників бізнесу, досі не ухвалили сприятливі закони.
"У парламенті та в уряді є представники бізнесу, які лобіюють різні інтереси. Можливо, ці суперечки і не дають можливості прийняти здорові рішення, які були б корисними для всіх. Але я думаю, що все ж таки здоровий глузд переможе і ми зрештою зможемо створити такі умови, щоб гроші не тікали з країни, а залишалися тут", - сподівається Загреба.
Поки ж державні мужі вирішують власні бізнесові проблеми, вже другий рік поспіль спостерігається тенденція, коли люди продають більше валюти, ніж купують. Це свідчить про те, що люди власні заощадження витрачають на теперішнє життя, адже зростання доходів відстає від зростання витрат, зокрема на продукти та комунальні послуги. Це негативна тенденція для держави.
 
Якого курсу валюти очікувати
"Подальшого зростання курсу гривні найближчим часом не прогнозується. Поки що долар залишатиметься в коридорі між 27 грн та 28 грн й ажіотажного попиту на валюту не очікується. А в наступному році курс долара буде таким, як захоче держава. Імовірно, що у кінці 2018 року він досягне запланованої межі - 30 грн/дол", - прогнозує кандидат економічних наук.
На думку економіста, не треба повністю ототожнювати інфляцію і курс валюти. Протягом останніх років Нацбанк ставив за мету підтримувати інфляцію у певних межах, не зважаючи на курс валют. Ціни на товари так само формуються залежно від попиту та пропозиції. Якщо купівельний попит зростає, то зростають і ціни. Тобто якщо держава трішки піднімає рівень зарплат і пенсій, не підкріплених реальним економічним зростанням, одразу слід очікувати зростання інфляції.

Держава також обмежує інфляцію, завдяки високим кредитним ставкам в банках внаслідок встановлення високих облікових ставок НБУ. Це підвищує вартість кредитних грошей і знижує платоспроможний попит населення. Високий курс долара теж певним чином гальмує інфляцію, бо людям більше доводиться витрачатися на довгострокові заощадження і в них менше грошей залишається на щоденні потреби.
"У держбюджеті на наступний рік зростання реального ВВП закладене на рівні 3%. Але водночас передбачений індекс споживчих цін - 109%, тобто ціни заплановано зростуть на 9%. І що найгірше, рівень безробіття запланований на рівні 9,1%. Доходи ж бюджету заплановані нижчими, ніж витрати. В результаті дефіцит бюджету складає 2,4% ВВП, а саме 81,8 мдрд грн. Цей дефіцит буде покриватися або за рахунок додаткових кредитів з МВФ, або за рахунок штучного зростання курсу долара, або за рахунок інфляційних процесів", - вважає Ірина Загреба.
Переглядiв: 4804
ВІТАЛІЙ  НІКОЛАЄВСЬКИЙ
журналіст: ВІТАЛІЙ НІКОЛАЄВСЬКИЙ