Останнім часом все частіше з'являються повідомлення про зникнення дітей і підлітків на Кіровоградщині. Один із випадків минулого місяця, про який писав DOZOR, - втеча 17-річної кіровоградки Христини Дули, яку згодом знайшли на території іншого регіону. А потім повідомляли про 13-річну Вікторію Лагоду та 16-річну Дар'ю Мельниченко, яких, на щастя, теж відшукали правоохоронці. Як з'ясувалося, всього за півроку тікали 145 дітей, які проживають на Кіровоградщині. Ювенальний прокурор області Алла Мороз констатує: торік показники були кращими, за аналогічний період тоді зафіксували на 17 випадків менше. Нині ж прослідковується тенденція до збільшення кількості дитячих втеч. Про те, як відбувається розшук зниклих неповнолітніх, чому тікають діти, коли бити на сполох і як діяти у разі зникнення дитини – у матеріалі DOZOR.

Як розповідає Алла Мороз, за останні роки кількість дітей-втікачів збільшується, проте, на щастя, вдається віднайти їх живими та здоровими, до того ж більшість - протягом доби. Хорошим показником є й те, що зменшується кількість дітей, які втікають від насилля у сім'ї – наразі таких третина від загальної кількості. Більшість випадків втеч на меті мають маніпуляції.

Ювенальний прокурор пояснює, що діти таким чином намагаються привернути до себе увагу зайнятих батьків або законних представників. Здебільшого неповнолітні тікають до родичів, наприклад, бабусь, дідусів або до одного з батьків, якщо дитині не дозволяють спілкуватися з мамою чи татом після їх розлучення.

«Є випадки, коли діти тікають з неблагополучних сімей, їм хочеться уваги і вони йдуть чи їдуть до бабусі, або ж до одного з батьків, навіть якщо ті позбавлені батьківських прав. До нас щодня надходить така інформація. Але бувають і «романтичні» випадки. Нещодавно мала місце ситуація, коли мама повідомила про зникнення 16-річної доньки через тиждень. Дівчина поїхала до свого хлопця в село в іншому районі. Мати знала, куди саме, але не знала цього хлопця. І коли донька перестала виходити на зв'язок, жінка звернулася до поліції. Також була історія, коли дівчинка посварилася з батьком, тому що він не дозволяв зустрічатися з хлопцем. Вона вирішила зманіпулювати, погрожуючи самогубством. Поїхала до Миколаєва і там її знайшли на мосту, з якого вона не збиралася стрибати», – наводить приклади Алла Мороз.

У разі повідомлення про зникнення дитини до її пошуку залучаються усі сили, координує ж дії відповідних служб ювенальний прокурор місцевої прокуратури. Окрім правоохоронців, у окремих випадках залучають також психологів, соціальні служби. Часто підключають службових собак, іноді - навіть екстрасенсів.

«Спочатку в ході огляду місця проживання або останнього перебування вилучається одяг дитини, з'ясовується номер її телефону, детальний опис неповнолітнього: колір волосся, очей, одяг, в якому останній раз бачили. Було навіть два випадки у минулому році, коли підключали екстрасенсів, тому що батьки зовсім втратили надію. Оперативники дозволили це у якості додаткового заходу, але дітей знайшли мертвими в Олександрії,вони, на превеликий жаль, стали жертвами злочину», – розповідає прокурор.

Під час розшуку правоохоронці перш за все намагаються встановити місцезнаходження дитини через телефон. Однак, за словами Алли Мороз, для цього необхідно брати дозвіл у суді після реєстрації кримінального провадження за фактом вбивства, навіть якщо його, скоріш за все, не відбулося.

«Якщо телефон увімкнений і місцезнаходження встановлено, правоохоронці зв'язуються з місцевими колегами. Є випадки, що доводиться їхати і самим. У будь-якому разі дитину доставляють до батьків не відразу, вона потрапляє спершу до райвідділу поліції або в лікарню. Якщо там бачать тілесні ушкодження, неповнолітнього оглядає лікар. Навіть якщо дитина просто впала і забилася»,– пояснює прокурор.

Якою б не була причина зникнення дитини, інформація про випадок передається до соціальної служби за місцем проживання сім'ї, яка потім веде контроль за такими випадками. Якщо дитина втікає систематично, батьки можуть понести адміністративну або кримінальну відповідальність.

«Іноді діти масово тікають з інтернату або прийомної сім'ї, тоді стає очевидним, що щось не так в адміністрації закладу і треба ініціювати перевірку. Є адміністративна відповідальність за неналежне виконання батьківських обов'язків, передбачений штраф від 17 до 51 гривні. Або стаття 166 Кримінального кодексу про злісне не виконання батьківських обов'язків, яка передбачає обмеження волі або позбавлення волі до трьох років», – попереджає ювенальний прокурор.

Якщо є підозра про зникнення дитини, Алла Мороз радить не зволікаючи звертатися до поліції, адже затримки можуть мати потім непоправні наслідки.

«Чим пізніше батьки повідомлять, тим важче знайти дитину. Невідкладно, в будь-який час доби слід дзвонити за номером «102». Так, враховуючи такі поради, маємо немало «хибних тривог». Дуже багато випадків, коли у дитини просто «сів» телефон, а батьки вже звернулися до поліції. У нас був такий випадок, коли патрульні відшукали дитину буквально в іншому дворі. На вулиці було холодно, дитину обігріли, віддали батькам. Якби своєчасно не повідомили, вона могла б замерзнути», – згадує прокурор.

«Я не раджу батькам проводити пошуки самостійно. Якщо вони впевнені, що їхня дитина не могла просто так зникнути, треба телефонувати у поліцію. Паралельно, звісно, можна шукати дитину самим, телефонувати знайомим, друзям. Зволікаючи, батьки втрачають дорогоцінні хвилини, оскільки дитина може стати об'єктом злочину або заїхати дуже далеко. В переважній більшості випадків діти, зокрема дівчата, ризикують та їдуть автостопом з незрозумілими «дядьками», не усвідомлюючи, що наслідки можуть бути непередбачуваними та плачевними», – додає Алла Мороз.

Насправді існує безліч способів контролювати дітей, говорить Алла Мороз, однак батькам треба бути обережними з таким контролем. Часто надмірний нагляд викликає у дітей супротив і має зворотній ефект: з'являється бажання втекти.

«Якщо, наприклад, дитина побачить, що мама читає її повідомлення у акаунті в соціальній мережі, це може викликати сплеск емоцій, супротив і навпаки не попередити, а спричини втечу», – каже прокурор.

Найкраща ж профілактика, за словами ювенального прокурора, це звичайне спілкування і довірливі стосунки між батьками і дітьми.

«Є ситуації, коли діти не бачать з боку батьків елементарного співчуття, зацікавленої розмови, якоїсь фінансової підтримки. Часто дитина чогось хоче, то й самий гаджет або квиток на концерт улюбленого гурту, а батьки не дають з тих чи інших причин. І якщо немає спокійної розмови, пояснень, а потім порозуміння, діти вдаються до маніпуляцій на кшталт втеч», – розповідає Алла Мороз.

Щодо популярних останнім часом трекерів для відслідковування місцезнаходження, фахівець зазначає, що такі дії не дозволені законодавством, їх застосування контролюється Службою безпеки України.

«Є зараз трекери, які дозволяють відслідкувати дитину, але це незаконно , – пояснює Алла Мороз. - Навіть дитячий електронний годинник з функцією відстеження не є легалізованим засобом для пошуку. Я не рекомендую купувати такі спецзасоби, оскільки СБУ не давало дозволу на їх легалізацію. Раджу просто придбати звичайний недорогий телефон, для того щоб підтримувати зв'язок з дитиною. При цьому, наголошую, що часто наявність дорогого гаджету провокує його крадіжку у довірливих підлітків. І наостанок хочу порадити батькам - не втрачайте контакту із власними дітьми, будьте їм справжніми друзями і вони вас не підведуть та у проблемній ситуації прийдуть за порадою саме до вас».