×
 
 
Бренд Кіровоградщини:
Що заважає створенню
Чорноліського національного
природного парку
Нещодавня спроба обласної влади передати частину Чорного лісу у приватну власність викликала обурення громадськості. Саме через це ініціаторам скандального рішення довелося зняти його з розгляду сесії облради. Щоб зберегти унікальні природні скарби Кіровоградщини та унеможливити розшматування їх по частинах, члени міського відділу Українського географічного товариства запропонували створити на базі кількох споріднених лісів Чорноліський національний природний парк. Таку пропозицію вже висловлювали у 2009 році, але тоді раціональну ідею спустили на гальмах. Чому ж наша область досі не має національного природного парку і яка користь від його створення? DOZOR з'ясовував це у фахівців.
Нагадаємо, наприкінці минулого року на сесії обласної ради планувалось затвердити рішення про передачу у приватну власність частини Чорноліського лісництва. Депкорпус мав надати у користування ТОВ "Чорноліське" 3271,5 га лісу в Знам'янському районі строком на 15 років з правом ведення мисливського господарства та користування тваринним світом. Засновником цього підприємства є один з депутатів Кіровоградської райради від БПП "Солідарність". Серед невдоволених такою перспективою поширилась інформація, що майбутній власник вже домовився про продаж цінного дубу закордон. Завдячуючи супротиву громади, цього разу ганебні наміри вдалося зупинити. Однак потрібно унеможливити подібні речі в майбутньому.

Щоб привернути увагу громадськості до необхідності створення в області Чорноліського національного природного парку, 1 березня у приміщенні бібліотеки для юнацтва імені Є.Маланюка обласного центру вирішено провести круглий стіл "Чорнолісся верхів'їв Інгульця: цінність, проблеми, перспективи". Після того, як науковці різних галузей висловлять свої думки, клопотання щодо створення парку буде подане до Міністерства екології та природних ресурсів України.
 
Чим славиться Чорний ліс
Одним з ініціаторів створення Чорноліського НПП є голова міського відділу Українського географічного товариства, кандидат географічних наук, доцент ЦДПУ імені В.Винниченка Андрій Домаранський. Він розповів, що ідея утворення на теренах області заповідного об'єкту високої категорії озвучувалась неодноразово. Адже Чорний ліс та сусідні лісові маси завжди мали особливе значення. Ще з княжих часів цей ліс був стратегічним об'єктом для ведення військових дій. У ньому можна було зупинитися для перепочинку, зробити засідку, оскільки далі на південь простягались безкраї степи.

"Чорний ліс - один з небагатьох природних об'єктів України, який згадували європейські та арабські картографи і правителі держав минулого. Ще з часів середньовіччя цей ліс не просто позначали на картах, а й називали відповідною назвою – Nigra silva, тобто Чорний ліс. Усе завдяки своєму розташуванню на межі європейського й азійського, християнського та мусульманського світів", - наголошує Домаранський.
Пізніше, у ХVІІІ - ХІХ століттях, в Чорному лісі заготовляли деревину для будівництва фортеці Святої Єлисавети та Чорноморського флоту. Про створення в лісі заповідника вперше почали говорити ще у 20-тих роках минулого століття. У 1933-1937 роках ХХ століття були наміри створити у лісі заповідник природи лісостепових ландшафтів. Спочатку завадив голодомор, посилення політичних репресій, а потім війна. Ідея частково реалізувалася у 1975 році, коли в Чорному лісі створили гідрологічну пам'ятку природи "Болото "Чорний ліс", а у 1980 році - ландшафтний заказник "Чорноліський". Однак ці об'єкти охоплюють лише близько 4% лісу і не можуть зберегти усе цінне, чим славиться цей край.

Територія, яку науковці пропонують відвести під національний природний парк, включає не лише Чорний ліс. Туди мають увійти інші великі листяні лісові масиви півночі Кіровоградської області - Чута й Нерубай. Крім них - сосновий Бірківський ліс, невеличкі байрачні ліси, річкові долини верхів'їв Інгулу й Інгульця та інші унікальні географічні місцини. Зокрема, найбільший в Україні Бовтишський кратер діаметром 20 км, що знаходиться у товщі гірських порід цих країв. По цій місцевості проходив знаменитий Чорний шлях. У тамтешніх лісах переховувалися гайдамаки, гуртувалися козаки. На пропонованих для парку землях відбувалися події Української революції 1917 - 1921 років, ця територія входила до складу повстанської Холодноярської республіки.

Про ботанічні особливості лісу стисло повідала кандидат біологічних наук, доцент кафедри географії та геоекології ЦДПУ імені Винниченка Валентина Мирза-Сіденко. За її словами, Чорний ліс - це найпівденніший та найбільш крупний масив грабово-дубових лісів на південній межі поширення лісостепової зони. Він ґрунтовно вивчений у ботанічному відношенні, відтак цьому лісовому масиву присвячено чимало наукових публікацій.

"Чорний ліс та болото "Чорний ліс (Берестувате)" - одне з найпівденніших із сфагнових боліт в Україні - досліджували видатні геоботаніки В.Доктуровський, Г.Танфільєв, Й.Пачоський, П.Погребняк, Ю.Шеляг - Сосонко, Т.Андрієнко та інші. Чорнолісько-Дмитрівський масив включено до найважливіших ботанічних територій Європи, а масиви грабово-дубових лісів віднесено до переліку біотопів, що підлягають охороні, згідно з Бернською Конвенцією. Там збереглася реліктова флора з льодовикової епохи. У складі флори виявлено 12 видів рослин з Червоної книги України, 13 регіонально рідкісних видів. Виділено 6 лісових рослинних угруповань з числа занесених до Зеленої книги України. Чорний ліс разом з Чутою з подачі України затверджений Постійним комітетом Бернської конвенції як об'єкт Смарагдової мережі України - код UA0000255, назва "Znamianskyi Chornyi Lis", - повідомила Мирза-Сіденко.
Дубовий Чорний ліс та інші лісові масиви, що пропонується включити до нацпарку, дуже насичені археологічними об'єктами. За словами доцента ЦНТУ, керівника археологічної експедиції охоронної археологічної служби при Інституті археології НАНУ Миколи Тупчієнка, там знаходиться кілька скіфських городищ та поселень землеробів чорноліської культури. Зокрема, біля Чорного лісу є великий масив з 250-ти скіфських курганів, створених у четвертому столітті до нашої ери.

"Ці пам'ятки історії нещадно розкрадають чорні археологи, які продають приватним колекціонерам артефакти скіфських поселень. Несанкціоновані розкопки за законодавством є злочином. Зрештою це призводить до руйнування та спотворення історії України. Попри існування законів про охорону археологічної та культурної спадщини, ця незаконна діяльність кришується на всіх рівнях української влади. Скрізь перемагає бабло. Водночас охорона історичного надбання має бути стратегічною необхідністю нашої країни, саме так, як це відбувається у Польщі або в Румунії. Адже пам'ятки історії сприяють формуванню самоідентичності нації. А ми є найдавнішою нацією у Європі. Тому створення на цій території національного природного парку допоможе зберегти історичну спадщину та передати її прийдешнім поколінням", - переконаний Тупчієнко.
 
Заважають ті, хто втратить доходи з вирубок
В Україні існує близько 50-ти національних парків. Під час їх створення також виникали труднощі. Особливо, коли ліси слід було передати з підпорядкування управлінь лісового господарства у підпорядкування Мінекології. Відомо, що лісозаготівля є дуже вигідною справою для тих, кому перепадає левова частка прибутків від вирубок.

"Лісозаготівля - це надприбутки лише для малої групи осіб. Звісно, для місцевих жителів - це робота, але для всієї країни вирубка цих лісів означає втрату об'єкту національної пам'яті. До того ж по вигляду тамтешніх сіл не скажеш, що вони мають великі зиски від лісозаготівлі", - каже Домаранський.

Лісівники і влада, яка годується з їхніх рук, чинять перепони та всіляко відтягують створення національного парку. Коли у 2009 році науковці організували круглий стіл щодо необхідності створення НПП, то директори лісгоспів не хотіли визнавати достовірність продемонстрованих супутникових знімків з наслідками вирубок. А після заходу вони налаштовували мешканців місцевих громад виступати проти створення парку. Казали, що люди нібито не зможуть збирати у лісі ягоди, гриби, лікарські рослини, випасати худобу. У 2009 лісівники наче погодилися на створення парку, але в далекому майбутньому. Тобто аж у 2020 році. Тоді попереду ще було 11 років з можливістю одержувати прибутки від деревини. Зараз же до вказаного часу залишилося лише 2 роки.
Отак досі Кіровоградська область, єдина серед областей України, не має жодного природного заповідника високої категорії чи національного парку. В нас немає природоохоронного об'єкту, де є дирекція, охоронці, наукові й технічні працівники. Якщо зараз не розпочати заходи щодо збереження лісів, то згодом історичне і природне поняття "Чорний ліс" може зникнути разом з деревами.

Економіка Олександрівського та Знам'янського районів тримається переважно на лісозаготівлі, проте цей ресурс може вичерпатись. Вже зараз на супутниковій карті у тамтешніх лісах помітні великі прогалини внаслідок вирубок. На місці ж спиляних дубів нові лісонасадження можна буде рубати не раніше, ніж через 100 років. Адже дуб дуже повільно росте.

Не виключено, що певний саботаж ідеї створення нацпарку з боку влади пов'язаний з імовірністю майбутнього продажу землі разом з цінним лісом. Тим більше, що в нашій області є сумний прецедент передачі лісів у користування колишньому нардепу Віктору Лозінському, який став причетним до вбивства людини. Нагадаємо, суд визнав незаконним набуття структурами, пов'язаними з Лозінським, права на користування мисливськими угіддями у розмірі 26,4 тис. га та скасував рішення Кіровоградської обласної ради від 21 березня 2008 року "Про надання мисливських угідь у користування "Мисливському господарству "Голованівське". Водночас суд зобов'язав повернути ці спірні угіддя Кіровоградському облуправлінню лісового та мисливського господарства.
 
Навіщо потрібен національний парк
Чимало людей помилково вважають, що в національному парку все заборонено, мовляв, він створюється не для людей, а для рослин і тварин. Насправді НПП виконує багато важливий функцій. Охорона природи лише одна зі складових його роботи. Крім цього, нацпарк - це великий пізнавальний центр, де під час відпочинку люди одержують багато цікавої інформації про історію, археологію, природу, видатних особистостей краю. Це і своєрідний музей під відкритим небом і водночас рекреаційний комплекс з мережею кафе та готелів. Привабливість збудованих у парку обє'ктів залежатиме від уяви та креативності інвесторів. Адже на багатому історичному матеріалі цієї місцевості можна відтворити все що завгодно.

На думку Андрія Домаранського, Чорний ліс має стати брендом нашого краю, формувати позитивний імідж області, приваблювати туристів. Зрештою це сприятиме розвитку економіки регіону.

Оскільки Кіровоградщина - досить проблематичний для здоров'я жителів регіон, то в нас має бути місце, до якого можна дістатися протягом години й подихати там чистим повітрям, відчути прохолоду і комфорт. Територія майбутнього нацпарку ідеально підходить для рекреаційних потреб. Оздоровлення також потребують чимало міст, які знаходяться неподалік нашого обласного центру: Олександрія, Сміла, Кам'янка, Чигирин, Черкаси, Кривий Ріг.

"Негативний імідж Кіровоградщини, що склався внаслідок непродуманої інформаційної політики з її символами на кшталт "радон", "радіація", "суцільне розорювання", "промисловий край", може суттєво виправити туризм. Звісно, складно розраховувати на дуже значні прибутки від нього, але ця сфера господарства, як локомотив, здатна потягти за собою інші галузі економіки. Якщо ми створимо тематичні туристичні атракції загальнонаціонального рівня, то серед звичайних туристів до нас приїдуть і потенційні інвестори", - вважає науковець.

Національний природний парк складається з кількох функціональних зон.
Перша - заповідне ядро, куди не можна заходити туристам і навіть працівникам парку без особливих потреб. Ця територія призначена для розвитку рослин і тварин без втручання людини.

Другою є зона регульованої рекреації. Це ділянки, по яких проходять туристичні маршрути, де є інформаційні стенди. Там проходить активний відпочинок та оздоровлення людей, наприклад, як в Карпатах.

У третій зоні, зоні стаціонарної рекреації, можуть розташовуватись потрібні туристам готелі, кемпінги, парковки, заклади харчування. Тобто існують можливості для розвитку бізнесу та створення робочих місць.

Четверта зона - це місце, де можна вести певну господарську діяльність, розміщувати населені пункти, дороги, підприємства, автозаправки тощо. Там можна випасати худобу, вести індивідуальну лісозаготівлю. Мешканці, які живуть у цій частині національного парку, одержують певні пільги, зокрема податкові. Отож у національному парку буде добре всім.
Переглядiв: 3788
ВІТАЛІЙ  НІКОЛАЄВСЬКИЙ
журналіст: ВІТАЛІЙ НІКОЛАЄВСЬКИЙ
ОЛЕНА КАРПЕНКО
фотокореспондент: ОЛЕНА КАРПЕНКО