Кіровоградці звикли до того, що лікарі виписують хворим ліки на клаптиках паперу. Наче так і треба. Але призначення рецептурних ліків, тобто препаратів, неправильне вживання яких становить особливу загрозу для здоров'я людини, має відбуватися виключно на бланках рецептів. Адже рецепт є документом юридичної сили, і за все, що написано в рецепті, лікар несе особисту відповідальність. Чому ж лікарі порушують встановлений законом порядок та як можна вберегтися від лікарської помилки – з'ясовував DOZOR.

Не існує такої людини, яка б ніколи не помилялася. Помиляються й лікарі. Проте їхні помилки особливо відчутні, бо внаслідок цих помилок страждають люди. Знаменитий російський терапевт Сергій Боткін стверджував: "Я був би щасливий, якби половина моїх діагнозів відповідала істині". За останні 50 років кількість лікарських помилок, на жаль, не зменшилась. Хоча медична технологія вдосконалилась, не змінилася сама людина. Теперішні помилки - наслідок складності медичної науки, індивідуальних особливостей кожного хворого та звичайного недбальства лікарів.

Іноді рецепт не виписують на бланку для економії часу або самих бланків. Експерти ж Українського фармакологічного центру вважають, що половина з тих ліків, які призначають лікарі, є зайвими та неефективними. Відомо, що люди в білих халатах давно заробляють на хворобах пацієнтів, паралельно співпрацюючи з дилерами фармацевтичних фірм. Це ще одна причина виписування рецептів на клаптиках.

Чинне законодавство дозволяє купувати в аптеках безрецептурні препарати, для відпуску яких не потрібен рецепт. Однак на чималий перелік рецептурних препаратів рецепти на бланку найчастіше також не виписують. Зазвичай обмежуються тими ж клаптиками.

DOZOR опитав працівників кількох кіровоградських аптек з різних приватних фірм, а також комунальних закладів. Стверджують: хворі з рецептами у приватні аптеки приходять дуже рідко, не частіше кількох разів на рік. А слід зазначити, що протягом дня одна аптека обслуговує не менше 200 відвідувачів. У комунальні аптеки рецепти в основному приносять пільговики, які мають певну знижку на придбання ліків. Частота ж надходження рецептів без знижки така сама, як у приватному секторі.

Звісно, за безіменний клаптик паперу відповідальності немає ніякої. Та й у разі виникнення у хворого ускладнень для здоров'я, буде важко щось довести у суді. Загальновідомо, що медична документація, яка міститься в лікарні, має властивість зникати, змінюватись та переписуватись. Це трапляється тому, що лікарня разом зі своїми працівниками має відповідати за їхнє недбальство, відшкодовуючи постраждалому завдані здоров'ю збитки та моральну шкоду.

Із запитанням, чому в місті виписують так мало рецептів, DOZOR звернувся до начальника управління охорони здоров'я Кіровоградської міськради Оксани Макарук.

Для інформації, у США помилково виписані медпрепарати щорічно забирають життя понад 100 тисяч людей. Це четверте місце за частотою смертельних випадків після серцево-судинних захворювань, злоякісних пухлин та інсультів. В Україні таку статистику ніхто не веде, але експерти запевняють, що ситуація в нашій країні не краща, а то й значно гірша американської. Вважається, що об'єктивні чинники обумовлюють лише 30-40% лікарських помилок, а суб'єктивні - 60-70%.

Тобто у помилках переважають недостатня кваліфікація лікаря, недостатність проведених обстежень, переоцінка лікарем власного досвіду. Ймовірність помилок частішає під час збільшення професійного навантаження на лікарів. Справді, коли під дверима лікарського кабінету збирається велика черга, медикам ніколи бути особливо уважними.

Від помилок у діагнозі не застрахуєшся, проте можна вберегти себе хоча б від зайвих та неефективних препаратів.