×




Чому кіровоградцям призначають
ліки без рецептів?
Кіровоградці звикли до того, що лікарі виписують хворим ліки на клаптиках паперу. Наче так і треба. Але призначення рецептурних ліків, тобто препаратів, неправильне вживання яких становить особливу загрозу для здоров'я людини, має відбуватися виключно на бланках рецептів. Адже рецепт є документом юридичної сили, і за все, що написано в рецепті, лікар несе особисту відповідальність. Чому ж лікарі порушують встановлений законом порядок та як можна вберегтися від лікарської помилки – з'ясовував DOZOR.
Не існує такої людини, яка б ніколи не помилялася. Помиляються й лікарі. Проте їхні помилки особливо відчутні, бо внаслідок цих помилок страждають люди. Знаменитий російський терапевт Сергій Боткін стверджував: "Я був би щасливий, якби половина моїх діагнозів відповідала істині". За останні 50 років кількість лікарських помилок, на жаль, не зменшилась. Хоча медична технологія вдосконалилась, не змінилася сама людина. Теперішні помилки - наслідок складності медичної науки, індивідуальних особливостей кожного хворого та звичайного недбальства лікарів.

"Призначати правильні препарати для лікування хвороб лікарям тепер значно складніше, - каже завідувачка однією з кіровоградських аптек Галина Новікова, - бо у рази збільшилась кількість найменувань медикаментів. Якщо раніше терапевт мав знати близько 120 різних ліків, то зараз у фармацевтичному довіднику Відаля міститься близько 4000 лікарських засобів. Ризик помилитися різко зростає, якщо хворий лікується у різних фахівців. Кожен препарат має певну побічну дію. Існує багато несумісних медикаментів, які не можна приймати одночасно. Коли хворий приймає більше 10 ліків, то жоден лікар не може бути впевненим у наслідках такого лікування. Розрахувати хімічний склад цього "чудодійного коктейлю" на сучасному рівні медицини просто не можливо. Лікарі про це знають, тому страхуються від відповідальності за помилки, виписуючи рецепти на клаптиках паперу".
Іноді рецепт не виписують на бланку для економії часу або самих бланків. Експерти ж Українського фармакологічного центру вважають, що половина з тих ліків, які призначають лікарі, є зайвими та неефективними. Відомо, що люди в білих халатах давно заробляють на хворобах пацієнтів, паралельно співпрацюючи з дилерами фармацевтичних фірм. Це ще одна причина виписування рецептів на клаптиках.

Як має бути
Чинне законодавство дозволяє купувати в аптеках безрецептурні препарати, для відпуску яких не потрібен рецепт. Однак на чималий перелік рецептурних препаратів рецепти на бланку найчастіше також не виписують. Зазвичай обмежуються тими ж клаптиками.

DOZOR опитав працівників кількох кіровоградських аптек з різних приватних фірм, а також комунальних закладів. Стверджують: хворі з рецептами у приватні аптеки приходять дуже рідко, не частіше кількох разів на рік. А слід зазначити, що протягом дня одна аптека обслуговує не менше 200 відвідувачів. У комунальні аптеки рецепти в основному приносять пільговики, які мають певну знижку на придбання ліків. Частота ж надходження рецептів без знижки така сама, як у приватному секторі.
"Продавати рецептурні препарати без рецепту ми не повинні, - зізнається аптекарка Марина С. - Але це правило усі порушують, бо зарплата фармацевтів залежить від суми виторгу. Фактично переважна більшість ліків відпускаються з дрібних клаптиків паперу. Лікарі і там примудряються помилятися. Найчастіше з назвами препаратів та їх дозуванням, рідше призначають несумісні медикаменти. Якщо фармацевт помічає помилку на бланку рецепта, то має поставити на ньому штамп "Рецепт недійсний" і зареєструвати його у спеціальному журналі. Далі ми маємо повідомити про неправильно виписаний рецепт керівника медичного закладу, який зазначений у рецепті. В усіх випадках порушення правил виписування рецепту керівники медустанов зобов'язані вжити суворі заходи дисциплінарного впливу щодо медпрацівників, які припустилися таких помилок."
Звісно, за безіменний клаптик паперу відповідальності немає ніякої. Та й у разі виникнення у хворого ускладнень для здоров'я, буде важко щось довести у суді. Загальновідомо, що медична документація, яка міститься в лікарні, має властивість зникати, змінюватись та переписуватись. Це трапляється тому, що лікарня разом зі своїми працівниками має відповідати за їхнє недбальство, відшкодовуючи постраждалому завдані здоров'ю збитки та моральну шкоду.

Управління охорони здоров'я не може вплинути на ситуацію
Із запитанням, чому в місті виписують так мало рецептів, DOZOR звернувся до начальника управління охорони здоров'я Кіровоградської міськради Оксани Макарук.
«Медичні заклади міста забезпечені бланками рецептів у достатній кількості, тому їх обов'язково мають виписувати на рецептурні препарати, пільгові ліки та наркотичні засоби. На жаль, не завжди рецептурні ліки відпускають по рецепту. Така ситуація давно склалася. Ми контролюємо процедуру призначення ліків за рецептами, однак відстежити кожне порушення не можемо. Загалом рухаємось у напрямку запровадження електронних рецептів, як у Європі. Ця система буде введена у процесі реформування нашої медицини. Було б ідеально, якби всі ліки продавали по рецептах. Але якби безрецептурний продаж, скажімо антибіотиків, був стовідсотково заборонений, то їх би так просто не продавали. Повністю заборонити продаж небезпечних ліків без рецептів ми не маємо змоги»

Оксана Макарук
начальник міського управління охорони здоров'я
Для інформації, у США помилково виписані медпрепарати щорічно забирають життя понад 100 тисяч людей. Це четверте місце за частотою смертельних випадків після серцево-судинних захворювань, злоякісних пухлин та інсультів. В Україні таку статистику ніхто не веде, але експерти запевняють, що ситуація в нашій країні не краща, а то й значно гірша американської. Вважається, що об'єктивні чинники обумовлюють лише 30-40% лікарських помилок, а суб'єктивні - 60-70%.

Тобто у помилках переважають недостатня кваліфікація лікаря, недостатність проведених обстежень, переоцінка лікарем власного досвіду. Ймовірність помилок частішає під час збільшення професійного навантаження на лікарів. Справді, коли під дверима лікарського кабінету збирається велика черга, медикам ніколи бути особливо уважними.

«Наслідки лікарських помилок можуть стати трагічними. Наприклад, якщо хворому призначають «Дігоксин» (серцевий препарат, - авт.), то його потрібно приймати обов'язково під контролем лікаря. Тому що при перевищенні дози можливе отруєння. При неправильному призначенні антидіабетичних засобів, наприклад, «Сіофору», можливий розвиток гіпо- або гіперглікемічної коми, що загрожує життю хворого. А через безконтрольний прийом антибіотиків (всі вони є рецептурними препаратами) більшість бактерій стає стійкими до них, тому вилікувати навіть звичайну ангіну стає все складніше", - попереджає заваптекою Галина Новікова.
Що радять юристи
Від помилок у діагнозі не застрахуєшся, проте можна вберегти себе хоча б від зайвих та неефективних препаратів.
«Слід не соромитись і попросити у лікаря лікарський формуляр. Це настільна книга лікаря, своєрідний довідник, де міститься перелік дозволених для призначення медикаментів на кожен діагноз хвороби. Якщо щось призначено поза цим переліком, то лікар має навести вам переконливі аргументи. А щоб була можливість довести лікарські помилки у суді, варто робити ксерокопії історії хвороби (хворий має на це право), також результатів обстежень, медичних журналів, підтверджені підписом відповідальних осіб лікарні. В крайньому випадку сфотографуйте їх на мобільний телефон. Хворий має право наполягати на веденні медичної документації про надання йому допомоги, стежити за її веденням та одержувати копії усіх документів. У разі порушення цих прав доцільно написати скаргу головному лікарю, зробити з неї копію та зареєструвати у канцелярії (штамп із датою та номером). Чим більше копій різних медичних документів залишатиметься у вас, тим відповідальніше лікар ставитиметься до вашого лікування. Якщо ж вам виписали ліки на клаптику паперу або дали великий перелік медикаментів для лікування, проведення операції чи на післяопераційний період, буде незайвим попросити поставити там особистий лікарський штамп та підпис»

Ярослав Турчин
кіровоградський юрист
Переглядiв: 2019
ВІТАЛІЙ  НІКОЛАЄВСЬКИЙ
журналіст: ВІТАЛІЙ НІКОЛАЄВСЬКИЙ
ОЛЕНА КАРПЕНКО
фотокореспондент: ОЛЕНА КАРПЕНКО