За даними МОМ, з 1991 року від торгівлі людьми постраждали понад 230 тисяч українців. Тобто серед європейських країни в Україні чи не найбільше постраждалих від сучасного рабства. Але багатьох постраждалих від нечесності роботодавців відлякує сам термін торгівля людьми. Представник ОЖІЦ пояснив, що цього терміну не варто боятися.

Стаття 149 Кримінального кодексу України визначає торгівлю людьми як здійснення незаконної угоди між людьми. Мається на увазі вербування, переміщення, переховування, передача або утримування людини, вчинені з метою її експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи (наприклад, скрутного матеріального стану). Під словом "експлуатація" слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

Тобто спектр застосування поняття торгівля людьми - дуже широкий. Якщо будь-який елемент з вищенаведеного переліку мав місце, це вже вважається торгівлею людьми. Фактично сюди входить обман роботодавців щодо розрахунків за працю із застосуванням будь-якої форми насильства, а також введення в оману щодо характеру виконуваної діяльності. Наприклад, людину наймали для перевезення через кордони країни певних речей, але не повідомили, що вона має перевозити наркотики.

За статистикою, найбільше людей зараз обдурюють в Росії під час нелегального або напівлегального заробітчанства. Двоє жителів нашої області завербувалися працювати зварниками у Брянську область. Бригада майже півроку посилено працювала, але зарплату ніхто не платив. Сильні чоловіки не змогли витребувати з роботодавця зароблені гроші, оскільки на об'єкті було багато озброєних охоронців. Довелося піти ні з чим. Гроші ж на зворотній шлях в Україну заробили на одній з лісопилок.

"Один з кіровоградських геологів кілька разів наймався на роботу в африканські країни і раніше все обходилось без особливих проблем. Але останній раз за роботу з видобутку корисних копалин у Ганні йому не заплатили. При цьому тимчасово відібрали паспорт нібито для продовження візи, яку так і не продовжили. Відбирання документів також є суттєвою ознакою торгівлі людьми. Той геолог надав нам ксерокопію свого закордонного паспорту з відмітками про перетин кордонів та електроні квитки, які купувала організація, що наймала його на роботу. Іншу інформацію перевірити неможливо. Щоб одержати допомогу , не обов'язково виїжджати за межі країни. Ми підтримуємо і тих, кого ошукали на території України, зокрема на території Кіровоградської області", - запевняє Валентин Боровіков.

Імена постраждалих та місце події представники МОМ ніколи не повідомляють іншим, оскільки, зазначають, працюють на принципах суворої конфіденційності. Так, один з кіровоградців найнявся на роботу до фермера в одному з районів області. Цю людину та кількох інших змушували безкоштовно працювати й примусово утримували в сараї з невеличкою кватиркою, через яку подавали їжу. Під час роботи цьому чоловіку доводилось годувати собак, тож вони до нього звикли. Оскільки від виснажливої праці чоловік сильно схуднув, вночі зміг пролізти через маленьку хвіртку і непомітно втекти. Приручені собаки не гакали. Звісно, цій людині теж допомогли.

Як одержати допомогу

Прикметно, що для призначення допомоги не існує терміну давності. Скажімо, прикрий казус трапився з людиною 10-15 або більше років тому. Це не має особливого значення. У організації зазначають, головне, щоб хтось підтвердив, що у цей час людини дійсно не було вдома. Наприклад, сусіди. Представники Мінсоцполітики (управління соцзахисту за місцем проживання особи) та МОМ (ОЖІЦ) не здійснюють суворих перевірок правдивості інформації постраждалих. Достатньо співбесіди з потерпілим, написання відповідної заяви. За необхідністю у прикордонній службі можуть перевірити час виїзду людини за кордон або опитати кількох свідків відсутності людини за основним місцем проживання.

"Ми не є представниками правоохоронних органів, тому не проводимо таких ретельних перевірок, як поліція. У нас є певна методика опитування постраждалих та людей, яким щось відомо про історію певної особи. Все перевірити просто неможливо, оскільки є такі випадки, коли людину побили, зв'язали і в товарному вагоні вивезли. Якщо на тілі чи обличчі людей є сліди від катувань, знущань або людина каже, що має проблеми зі здоров'ям, то ми направляємо клієнтів у сучасний центр медичної реабілітації МОМ, який розташований в Києві. Там людей безкоштовно обстежують кращі лікарі України, якщо необхідно, безкоштовно роблять операції. МОМ також надає матеріальну допомогу виробничим обладнанням (на суму до 10 тис. грн). Зараз до нас небагато людей звертаються. Можливо, коли їх стане більше, заходи перевірки щодо правдивості інформації буде посилено", - пояснює Боровіков.

Щоб записатися на співбесіду, слід зателефонувати на номер Інтертелекому (094) 938-90-87 з 9.00 до 19.00. Якщо розмова з цим оператором мобільного зв'язку для вас надто витратна, достатньо короткого виклику - вам передзвонить співробітниця ОЖІЦ.

Коли людина хоче виїхати за кордон, то може прийти до обласної універсальної наукової бібліотеки для юнацтва імені Д.Чижевського, де розташований ОЖІЦ, та одержати ґрунтовну консультацію. Їй розкажуть, які заходи перестороги потрібно вжити, зокрема слід перевірити у роботодавця або посередника ліцензію. Також не завадить залишити родичам ксерокопії укладених з роботодавцем документів. На всяк випадок потрібно мати кілька мобілок з різним номерами, щоб був запасний варіант зв'язку з близькими людьми. Потрібно також знати номери телефонів та адреси українських консульств у країні, де збираєшся працювати.

Якщо людина вже постраждала і хоче одержати захист, то їй достатньо один раз відвідати ОЖІЦ і заповнити заяву, опитувальний лист та анкету. Ці документи через департамент соціального захисту населення Кіровоградської ОДА направляють в Мінсоцполітики, де приймають рішення про призначення одноразової грошової допомоги 4800 грн. Від написання заяви до виплати допомоги проходить не більше місяця. Держава також забезпечує надання безкоштовної юридичної та психологічної допомоги, допомагає у працевлаштуванні, відновленні втрачених документів, за необхідністю забезпечує перенавчання на іншу спеціальність. Людям, яким ніде жити, надається притулок.

Документи особи також направляють в МОМ, де незалежно від рішення Мінсоцполітики приймають своє рішення про надання допомоги. Медичні довідки для надання медичної допомоги надавати не потрібно. Всі належні обстеження проводять у реабілітаційному центрі. Чітких строків надання допомоги МОМ як недержавна організація не має. Її грошовий фонд формується з внесків кожної держави, яка бере учать у реалізації програм цієї міжнародної організації.

Статистика

За два роки діяльності ОЖІЦ щодо надання допомоги постраждалим його послугами скористалися лише 15 осіб. Сім із них одержали офіційний статус постраждалого від торгівлі людьми та отримали допомогу 4800 грн, 13 осіб одержали різні види допомоги від МОМ. Інші два пакети документів зараз перебувають на розгляді.

Разом з мережею партнерських громадських організацій МОМ, починаючи з 2000 року, вже надала в Україні допомогу понад 13 400 постраждалим від торгівлі людьми. Залежно від їхніх потреб ця допомога включала юридичні консультації та представництво у судах, медичну і психологічну допомогу, забезпечення притулку, професійну підготовку, надання невеликих грантів для підтримки тих, хто прагнув започаткувати власний бізнес. Зокрема, більше 800 постраждалих з допомогою МОМ заснували 470 дрібних підприємств. Понад 3 тисячі осіб вже скористалися послугами Медичного реабілітаційного центру, який створений при МОМ.

Найбільше постраждалих ошукали в Росії - 67%, у Польщі - 13%, в Україні - 8%, в інших країнах ЄС - 5%, у Туреччині - 1%. Якщо на початку 2000-х років серед постраждалих було більше жінок - 86% (внаслідок сексуальної експлуатації), то зараз чоловіків-заробітчан - 62%. Серед ошуканих 49% мають технічну освіту, 18% - неповну середню, 17% - вищу, 14% - повну середню освіту.