Хацкеля Меєрович Лишневський народився в Херсоні в листопаді 1868 року - 150 років тому (точна дата народження невідома). Закінчив Одеську малярську школу та Петербурзьку академію мистецтв. До моменту закінчення академії в 1895 році Лишневський встиг одружитися, завести двох дітей та прийняти православ'я. Точніше навіть не так: з Петербурга виїхав єврей Хацкель Меєрович з дружиною Сарою Абрамівною, а у Єлисаветград прибули вже Олександр Львович з Софією Адольфівною.
Пітерський дослідник творчості Лишневського Олександр Чепель пише про те, що для блискучого випускника столичної Академії мистецтв посада архітектора Єлисаветграда зовсім не була верхом амбіцій. Йому було нудно. Посада вимагала, щоб архітектор відбудовував мости після паводків, затверджував проекти будівель. А ще реагував на листи міщан про те, що сусід поставив "отхожее место" на стільки-то аршинів ближче до межі, ніж треба, і "своими зловонными миазмами отравляет мое существование". Тож міщанин просить "господина городового архитектора" виїхати на місце і обслідувати «отхожее место». Мистецтвознавець Павло Босий розповідав нам, що в архіві зберігаються стоси таких листів на ім'я Лишневського.
Хоча насправді і тут він мав змогу творити. За його проектами збудовані Велика хоральна синагога, жіноча гімназія (педуніверситет), ремісниче училище (будинок техніки), пушкінське училище (школа № 7), частково – реальне училище (інженерний коледж). А от Ганна Дмитрян його проект лікарні Святої Анни відхилила (чимось він їй не сподобався) і за власний кошт запросила іншого архітектора – Якова Паученка. Лишневський теж виконував приватні замовлення. Зокрема, будував дім Заславського, дім Ельворті на колишній Кавалерійській вулиці (зараз Ельворті) та перебудовував будинок Барського (краєзнавчий музей).
Власне, саме приватні замовлення і вийшли Лишневському боком (хоча для нього це, мабуть, було й на краще). У 1901 році в міську думу надійшла скарга на те, що архітектор виконує приватні замовлення і наймає тільки тих підрядників, від яких начебто отримує «винагороду». Спеціальна комісія міської думи розглянула скарги і дійшла висновку: оскільки міський архітектор отримує лише 1500 рублів на рік, то перебуває у скрутному становищі і мусить брати приватні закази. Архітектору майже вдвічі збільшили платню і заборонили займатися приватними замовленнями.
Але Лишневський, відомий своїм вибуховим характером (пізніше, в Ленінграді, Сергій Кіров називатиме його «зловредный старикан») і нетерпимістю до будь-яких утисків, влаштував скандал, вимагаючи, щоб комісія все ж таки провела розслідування по всіх пунктах. А потім, не дочекавшись результатів, звільнився й відбув із родиною в Петербург.