Днями виповнилася річниця вторгнення російських військ в Україну. У народі влучно сказали –дев'ятирічна війна, що триває століттями. За цей рік багато чого усвідомлено, переналаштована робота. Всі його пережили інакше: і військові, і медики, і МНСники, волонтери та вчителі. Кожен так чи інакше змінив своє життя. Але історія буде про те, як працюють звичайні герої не у полі бою, а продовжуючи свою роботу в тилу.

На вулиці Холодноярській розташований невеликий магазин «Файно Маркет». Він, дійсно, - свій. Бо тут кожен знає один одного. Сюди люди приходять не тільки за щоденними закупами, а й випити смачної кави, поділитися новинами або, як це сталося 24 лютого, за підтримкою.

- Для нас це був звичайний робочий день, але, звісно, в екстремальних умовах, - розповідає адміністратор магазину Владислав. – Як і всі прокинулися від звістки, що війна почалася, але думки про те, що робити далі не виникало – звісно - йти на роботу. День був дуже важкий, бо панував хаос, а ми були в його епіцентрі.

Кожен пам'ятає його по хвилинам. І кілометрові черги на заправках, аптеках. Звісно, це в першу чергу, стосується продуктового магазину. Особливо у віддалених від центру мікрорайонах, усі побігли у найближчий.

- Людей було надзвичайно багато. І, здавалося, бачимо цих покупців щодня, але в той день вони були інші. Кудись бігли, щось брали. Навіть не задумуючись, що. Боялися дефіциту. У ті дні я зрозумів, що працюю у надзвичайному колективі. Дівчата-касири заспокоювали кожного зі словами: та не переживайте, у нас на складі ще є, закінчиться на магазині – привезуть. І це так впевнено звучало, що і я сам повірив – все буде добре, - згадує Владислав.

Між тим, мережі дійсно вдалося уникнути дефіциту на полицях «Файно Маркет»: щоденно випікали свіжий хлібчик, ввозили товари з Європи, знаходили нових постачальників. Крім цього стабільно працювали усі магазини мережі, не скасували й роботу програми лояльності – знижки для улюблених сусідів були без змін.

Нам вдалося поспілкуватися з Вікторією, вона тут постійний покупець, її, чоловіка та сина знає кожен касир.

- Коли заходжу у магазин ніяк інакше не кажу, тільки «Файно вітаю!» - от уже дівчатка тішаться, - розповідає Вікторія. - Все як у пісні співається – ніхто не знає про тебе стільки, як тьотя на касі. Завжди порекомендують до моїх вподобань, зроблять комплімент, запропонують кави- приходжу сюди як додому. Це наш із сусідами райський куточок на Лелеківці, - сміючись розповідає покупець.

На фасаді магазину висить прапор України. Працівники магазину кажуть, що розмістили його у перший день повномасштабного вторгнення. Він — їх талісман й надія на найскорішу перемогу. А ще він допомагав переживати усі негаразди.

За цей рік Кіровоградщина стала перевальним пунктом для багатьох переселенців із Харківщини, Луганщини, Донеччини, Херсонщини. Багато з них стали постійними покупцями, а згодом й працівниками мережі «Файно Маркет».

- За цей час ми працювали без світла, без інтернету. Усі мої дівчата навчилися запускати генератор та економно його використовувати. Мені здається, що нічого нас не налякає й не зламає, аби тільки була наша найшвидша перемога. Тоді, пропонуватимемо всім випити не тільки файної кави… - каже Владислав.