Голова Кіровоградської обласної ради Сергій Шульга: Розслаблятися зарано, маємо бути готовими до всього!

У мирний час це інтерв'ю, ймовірно, було б присвячене річному звіту голови обласної ради. Можливо, у відповідях звучали б дані про те, як реалізуються обласні програми та ініціативи. Утім реалії змінилися – минає п'ятий місяць війни і пріоритети керівництва області стали іншими. Головне – безпека в області та здатність Кіровоградщини оборонятися у разі наступу ворога.

Про те, чим та як живе Кіровоградщина під час війни та головний і найбажаніший подарунок з нагоди 50-річного ювілею голова обласної ради Сергій Шульга розповів в інтерв'ю медіапорталу DOZOR.

- Сергію Павловичу, ми зустрічаємося з вами під час п'ятого місяця війни в Україні. Скажіть, будь ласка, з якими відчуттями ви проживали 24 лютого і що відчуваєте зараз?

- З одного боку війна застала зненацька, бо ніхто не хотів вірити, що танки підуть по нашій землі, що ракети руйнуватимуть наші міста, що гинутимуть наші люди… Одним словом, що в один момент життя поділиться на до і після 24 лютого. З іншого боку, ми розуміли, що путін зі своєю хворобливою психікою не заспокоїться і рано чи пізно піде на Україну. Зрештою, так сталося. Пам'ятаю, у той ранок я зателефонував своїм друзям із Києва та ще кількох критичних тоді міст і попередив, що варто збирати речі та вивозити родини.

А вже о 6-й ранку був на роботі і ми намагалися організувати першочергові дії: блокпости, координацію з усіма правоохоронцями, військовими. Допоміг досвід колишнього кадрового військового, участь в АТО, робота у Службі безпеки України. Треба було відключити всі емоції, хоча, зізнаюся, вони зашкалювали, і діяти. Ніхто на той момент не знав, що буде, як буде. Адже ворог поводив себе непрогнозовано, хаотично - як стадо ішов нахрапом…

Зрештою, ми чітко усвідомили, яке завдання у ворога. Буча, Маріуполь… Мета одна – знищити наш народ, знищити націю. Знаєте, я надзвичайно гордий за українців. Ми сварилися у мирний час, змагалися, але коли прийшла війна, - буквально за лічені години об'єдналися і почали разом протистояти ворогу. Всі як один! І це дуже круто! Зараз, щоправда, багато хто розслабився. І, я вважаю, зарано. Ми ще не перемогли!

- Кіровоградщина є прифронтовою областю. В інтерв'ю колегам ви зазначили, що область має готуватися до найгіршого сценарію? Розкажіть, як ведеться ця підготовка і чи зможе Кіровоградщина гідно пережити найскладніші часи?

- Сказав, але уточнив, що не обов'язково найгірший сценарій відбудеться. Втім ми, дійсно, маємо бути готові до всього. Саме тому розпочали формування добровольчих сил оборони Кіровоградщини. В області є добробати. Однак, їхні члени мають різну підготовку. Наше завдання – об'єднати і вийти на один якісний рівень. Оборона – це не лише будівництво фортифікаційних споруд, це насамперед створення ефективного опору. Кіровоградщина зможе дати гідну відсіч ворогу, коли буде належним чином готова. адже маємо багато патріотів, які налаштовані серйозно.

Скажу відверто, під час перших двох місяців війни, коли створювалися добровольчі формування в громадах, їхня чисельність була доволі значною. Зараз зменшилася. Чому так? Відповідь проста – з одного боку розслабилися, з іншого – люди спочатку розраховували (не всі, але таке було) на те, що їм платитимуть. Моя позиція наступна: якщо людина стала на блокпост чи на захист інфраструктури за гроші, то воїн із неї буде ніякий. Якщо спочатку у думках комерція, а далі щось інше, то людина може просто в будь-який час кинути автомат і піти. Ми ж формуємо добровольчі сили з іншим підходом. На щастя, є ті добровольці, які дійсно хочуть захищати свій край.

- За час воєнного стану ви провели не одну сесію. Чи відчуваєте підтримку депутатського корпусу? Чи є депутати обласної ради, які ігнорують сесії та знаходяться, наприклад, за кордоном?

- Жоден депутат обласної ради, наскільки мені відомо, не перебуває за кордоном. Можливо, є ті, які виїжджали на деякий час. Під час першої з початку війни сесії, коли ми голосували за заклик закрити небо над Україною, усі депутати були в залі та на зв'язку онлайн.

Сесія у червні, яку ми, до речі, вперше в історії обласної ради провели в дистанційному режимі, також пройшла конструктивно і в робочій атмосфері. Депутати виконують свої обов'язки. Більшість зараз розуміє, що на першому плані мають бути рішення і дії, націлені на соціально-важливі питання, на роботу в тилу і підтримку економіки. Щоправда є кілька депутатів, які мають інші пріоритети – вони заявляють, що я їх позбавив трибуни і можливості виступів перед виборцями, провівши сесію в дистанційному режимі. Такий формат ще минуле скликання передбачило в регламенті. Взагалі, мене це дивує, оскільки можливість виступити є і під час онлайн засідання. Це все політика. Хоча, на моє переконання, зараз політику слід відкласти до перемоги. А натомість працювати і підтримувати наші Збройні сили.

До речі, ці самі кілька невдоволених депутатів написали заяву в ДБР щодо проведення сесії онлайн. Звичайно, це їхнє право. Але, якби їхню енергію скерувати в правильне русло, було б більше толку. Ще раз повторюю: зараз є набагато важливіші справи, ніж гратися в політику. Це потрібно усвідомити, хто на п'ятому місяці війни ще не усвідомив.

- Ви віддали значну частину свого життя роботі у спецслужбі. Нині ж правоохоронні органи теж працюють в режимі 24/7. Яку характеристику їхній роботі під час війни ви можете дати? Чи достатньо ефективною була їхня діяльність перед вторгненням росії?

- Я не можу давати оцінку діяльності правоохоронних органів. Але для мене головним критерієм їхньої роботи є відсутність терористичних актів, провокацій, створення якихось псевдореспублік. Якщо цього немає, то це значить, що правоохоронні органи працюють на відмінно. Я вважаю, що всім разом вдалося забезпечити спокій і контрольовану ситуацію на Кіровоградщині зокрема.

- Наразі область прийняла кількадесят тисяч переселенців. Це значне навантаження для області, в тому числі і для громад. Як справляється з цим навантаженням область? Що пропонує переселенцям Кіровоградщина для того, щоб їм було комфортно перебувати тут?

- Область прийняла 81 тисячу переселенців. Дякую нашим жителям, дякую волонтерам, дякую керівникам громад, які весь час допомагають внутрішньо переміщеним. До речі, гуманітарний центр обласної ради також добре відпрацював. Ми допомогли сотням родин у різних куточках Кіровоградщини. Ось бачите, ще раз ми виходимо на те, що, об'єднавшись, ми можемо дуже багато і навіть більше.

Плюс в області функціонує потужний гуманітарний хаб, який допомагає не лише нашим переселенцям, а є відповідальним за забезпечення гуманітарною допомогою інші регіони. Кіровоградщина гідно проходить цей шлях.

У плані економіки – ми запропонували себе як майданчик для релокації бізнесу. Звичайно, підприємства більший акцент роблять на західні регіони, тим не менш ми працюємо в цьому напрямку і створюємо умови для підприємств, які бачать своє майбутнє на Кіровоградщині.

- Чи комунікуєте ви з очільниками обласних рад інших областей, зокрема, тих, де ведуться активні бойові дії?

- Так, особливо активно спілкувалися у перші місяці війни. Важливо було підтримувати один одного.

- З приводу звіту: нагадайте про ключові здобутки області.

- Роботи в 2021 році проводилося багато. Але все залежить від команди, від людей. Наш звіт сказав сам за себе, коли частина чистого прибутку збільшилася у 9 разів, утричі зросла сума податків і зборів.

Довелося змінити керівників підприємств. Ми всі розуміємо і нічого нового я зараз не скажу, що цей процес непростий і часто його складовою є політика. Наприклад, резонансним фактом була зміна керівника підприємства «Кіровоградфармація». Під час аналізу роботи попереднього директора, виявилося, що підприємство готувалося до банкрутства. Але ж аптеки апріорі не можуть бути збитковими. Ймовірно, все робилося для того, що цей бізнес отримав хтось інший. Але ми змінили керівника і маємо позитивний результат.

Далі хочу відзначити роботу обласного фонду підтримки підприємців, який кардинально змінив принципи роботи. До цього фонд виділяв 500 тисяч на підтримку підприємництва. Минулого року ми призначили нового керівника і нам вдалося допомогти підприємцям на 2,5 мільйона гривень, а це в п'ять разів більше фінансування. І ці проекти реалізуються не лише у Кропивницькому, а й у Гайвороні, наприклад, у різних куточках області. Наше завдання - допомогти створити нові робочі місця та сприяти розвитку економіки області.

- Ми спілкувалися з вами за два місяці до початку війни. Тоді обласна рада, і ви особисто мали багато планів. Скажіть, наскільки зараз ці плани змінилися та які цілі є пріоритетними для вас?

- Планів дійсно було багато, і вони залишилися. Але ми маємо розуміти, що економічний стан держави до війни і зараз - дуже відрізняються. Розвивати міні-проекти, які ми планували в рамках Муніципальної ліги, зараз неможливо. Сьогодні треба думати про те, як боронити державу, як втримати економіку і, зрештою, як перемогти.

Так, заплановані проекти – зараз на паузі. Але це не означає, що ми не працюємо над розпочатими раніше. Візьмемо, наприклад, наше обласне підприємство «Дніпро-Кіровоград» - робота ведеться. Технічна рада напрацьовує, зокрема, механізми зі зменшення втрат води, керівник підприємства працює з міжнародними донорами і вже можемо говорити про результати роботи – це залучення техніки і матеріалів на більш як 20 мільйонів гривень. Більше того, зараз завершується підготовка до втілення соціально-важливого проекту зі стабільного водопостачання. Поки не можу розголошувати, де саме ми його реалізуємо. Також спільно з громадами ми працюємо над міжмуніципальним водогоном. Крім того, на порядку денному залишаються проекти за кредитами Світового банку.

- Яка ситуація наразі з наповненням обласного бюджету?

- Виконання бюджету нині становить 103%. 93% підприємств області поновили свою роботу. Єдина проблема – гірничовидобувна промисловість, - це наші шахти. Але вирішення питання залежить від Києва, зокрема, «Енергоатому». Сільгосппідприємства поновили роботу стовідсотково, майже на 100% – машинобудівні підприємства. Ситуація є контрольованою.

- Вже у липні ви відзначатимете ювілей, вам виповниться 50 років. Це вік, коли ще можна багато встигнути і вже проаналізувати попередній досвід. Чи можете сказати, про що ви шкодуєте в своєму житті?

- Ні про що не шкодую. Все, що відбулося, – це досвід. Що не відбулося – значить, так мало бути, але час ще є. Минулого року я вперше став дідусем і, зізнаюся, це велике щастя.

- Який подарунок з нагоди 50-річчя ви хотіли б отримати?

- Зараз мрія про одне. І вона, мабуть, єдина на всіх. Тому маємо над цим працювати. Перемога сама себе не здобуде. Зізнаюся вам, що зробив ще й сам собі подарунок – придбав тепловізор із далекоміром.