Серцева медицина області вже доросла до операцій на відкритому серці та найсучасніших форм діагностування розладів. У Кіровоград приїжджають найвідоміші «лікарі серця» України, щоб навчати передовим технологіям спеціалістів обласного кардіодиспансеру. Один із таких візитів відбувся і нещодавно. Чим живе медзаклад сьогодні та яких змін пацієнтам очікувати найближчим часом - дізнавався DOZOR.

Справжній розвиток кардіодиспансеру Ганна Сухомлин датує 2012-м роком, коли заклад отримав прилад для рентгенологічного дослідження кровоносних судин – ангіограф.

«Це апарат, який проводить діагностику судин. За допомогою катетерів прилади проводять до судин серця, вводять туди контраст. Це все фарбується і на моніторі ми бачимо, що там відбувається. Чи є якісь звуження, чи все нормально», – розповідає Ганна Сухомлин.

Після цього заклад почав приймати невідкладних хворих зі «швидкої». Ургентних пацієнтів відразу направляли на діагностику, в результаті чого людей ставили на ноги протягом кількох днів.

«Хворі з гострим коронарним синдромом, з інфарктом не повинні лікуватися таблетками. Це позаминуле століття. Їм має надаватися сучасна допомога. Якщо виникла проблема, невідкладно викликайте «швидку», у разі підозри на інфаркт міокарда вас мають відвезти у кардіологічний центр», – каже Сухомлин.

Втім, оскільки у кардіодиспансері була відсутня операційна, доводилося направляти багато хворих до інших міст. Однак, констатує головлікар, до іногородніх лікарень доїжджали не всі.

«З нашої області щорічно відправлялося десь 200 чоловік до кардіологічних центрів на операції. До них доїжджали, мабуть, тільки половина, бо це матеріально доступно не всім», – говорить Сухомлин.

Аби виправити ситуацію, торік у обласному кардіодиспансері відкрили кардіохірургічну операційну. За перший рік роботи, підраховують в медзакладі, провели більше сотні операцій.

«Були виділені кошти у розмірі 5,3 мільйона гривень. За ці гроші ми провели ремонті роботи та закупили дуже дороге обладнання. Придбали сучасну операційну лампу, сучасний наркозно-дихальний апарат, апарат штучного кровообігу. Після відкриття, від лютого минулого року, ми зробили 124 оперативні втручання. Проводили аортокоронарне шунтування, протезування та заміну клапанів, видалення пухлин серця, ушивання дефектів серця», – перелічує головлікар.

Наступний етап розвитку кардіодиспансеру – реконструкція реанімаційної. Адже сьогодні вона приймає одразу дві категорії пацієнтів: ургентних хворих зі «швидкої» та вже прооперованих.

«Нам необхідно реконструювати нашу реанімацію. Оскільки ми маємо два потоки хворих - з приймального відділення та ті, що перенесли операцію, є потреба розділити операційну. Раніше ми закуповували монітори за кошти, які отримували з орендної плати аптеки на території кардіодиспансеру, декілька нам подарували спонсори. На останній сесії обласної ради закладу виділили один мільйон гривень для придбання розхідних матеріалів, проте на реконструкцію реанімації необхідно значно більше», - констатує Ганна Сухомлин.

Говорячи про очікувані зміни, головлікар розповідає про реєстр, який нині створюється для державної підтримки «сердечників», яким необхідне дороговартісне обладнання.

«Вівся відбір усіх цих пацієнтів, для того щоб занести їх у реєстр і вимагати від МОЗ підтримку для цих пацієнтів. Наприклад, хворому треба поставити кардіодефибрилятор, який коштує більше 200 000 гривень. Для нього це непідйомна сума, тому необхідна програма, за якої людина зможе отримати обладнання безкоштовно. Для цього наразі створюється реєстр», – зазначає головлікар.

За словами Ганни Сухомлин, одним із головних напрямків роботи кардіодиспансеру є підвищення кваліфікації працівників. Так, на базі центру проводять лекції найвідоміші кардіологи. Такі заходи є регулярними. До того ж пацієнти диспансеру таким чином можуть отримати консультації від фахівців найпрогресивнішого інституту лікування серця - Національного інституту серцево-судинної хірургії імeні М.М. Амосова.

«Наша співпраця з інститутом Амосова почалася ще з 2010 року. Звідти до нас приїжджає професорський, викладацький склад, вони інформують лікарів нашої області про нові впровадження, нові методики, нове лікування тих чи інших захворювань. Йдуть у нашу операційну і разом з нашими лікарями проводять операції. З минулого року також запровадили конференції в онлайн-режимі. У залі сидять лікарі, лектор читає лекцію, а на екрані йде пряма трансляція з операційної. Тобто в операційній підключають усі прилади і транслюють на екран те, що вони роблять, а лектор коментує дії хірургів, - пояснює Сухомлин. - Крім того, наші фахівці проходять навчання закордоном. Зокрема, наш лікар-інтервенціоніст був у Чехії, Польщі, Ізраїлі, він входить до числа найкращих спеціалістів в Україні. Також наш кардіохірург стажувався в Бельгії».

Співпраця з інститутом Амосова полягає і в тому, що в онлайн-режимі з професорами консультуються й безпосередньо лікарі кардіодиспансеру. Це дозволяє пацієнтам не витрачати час та кошти на поїздку до столиці, а вже завчасно записатися на консультацію у складних випадках.

Щодо самих пацієнтів, Ганна Сухомлин констатує – до кардіодиспансеру звертається все більше молодих людей з серцево-судинними проблемами.

«Хворих дуже багато, виконуємо ліжковий фонд на 103%. Наймолодший, хто надходив з інфарктом - 28 років. Зараз є тенденція до молодшання серцево-судинних захворювань. Якщо колись 40-річних пацієнтів з інфарктом називали молодими, то зараз багато надходить у 35-38 років. Можливо, причини у життєвих проблемах, які впливають на здоров'я людей, стреси», - припускає головлікар.

Втім, якого б віку пацієнти не потрапили до кардіодиспансеру, каже Сухомлин, підлатають серце та судини кожному. Свій медзаклад головлікар з любов'ю називає «салоном краси для серця» і пишається тим, що жителі хочуть лікуватися саме у кардіодиспансері.

«У нас замкнутий цикл: привели хворого, провели діагностику, виявили проблему. Робимо стентування або хірургічне втручання. Зробили усе, що потрібно, і після провели реабілітацію. У середньому люди лежать у нас 10 днів, якщо з хірургічним втручанням – три тижні 21 день, - говорить Ганна Сухомлин. – Приємно, що люди дуже рвуться до нас. Я рада тому, що людям подобається у нас лікуватися. Ми працюємо так, щоб люди не жалкували, що потрапили до нас. Адже, коли хворі надходять у лікарню, вони розгубленні, безпорадні. Тому коли лікар грамотно і ввічливо пояснить все і пацієнту, і родичам, люди одразу заспокоюються. До хорошого лікаря завжди підуть, до поганого – лише один раз».