Катастрофічну кіровоградську повінь 1980 року ніхто не очікував: Звідки іде загроза

Катастрофічну кіровоградську повінь
1980 року ніхто не очікував:
Звідки іде загроза

Територія Кіровограда часто страждала від локальних та масштабних затоплень. Перші історичні дані про велику повінь у Єлисаветграді датуються ще 1841 роком. Повінь виникає не тоді, коли випадає багато снігу, а при різкому потеплінні після сильних морозів. У цьому разі вода не встигає всмоктатися у мерзлий ґрунт і майже в повному обсязі стікає у водойми. До речі, найбільша в місті повінь виникла при відносно невеликих запасах снігу (висота снігу була лише 17 см). Відтоді здатність міста пропускати великі обсяги води, на жаль, не збільшилась. Члени міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, де обговорювалась імовірність виникнення повені, занепокоєні ситуацією. Відтак затвердили заходи щодо попередження загрози.

Зараз склалася типова ситуація, що передує повені. Багато снігу випало на початку березня, тепер він швидко тане, погано всмоктуючись у промерзлий ґрунт.

"Промерзання ґрунту по області становить 20 - 28 см - це вище звичайної норми. А вологість ґрунту перебуває у межах найнижчої польової вологоємкості - 180- 200 мм. На початку березня висота снігового покрову по області становила 14- 25 см, а в Кіровограді - 18 см. Після 10 березня очікується надходження активного тепла до + 10 градусів вдень. Максимальний рівень весняного водопілля в Кіровограді очікується у межах 350- 400 см", - констатує начальник обласного центру з гідрометеорології Олена Юрченко.

За розрахунками обласного управління водних ресурсів, у басейні Інгулу накопичилось 28 млн кубометрів снігової води і 16 млн куб. у басейні Сугоклії. Оскільки земля мерзла, то коефіцієнт реального стоку води поки що складно визначити. Принаймні зараз уся тала вода потрапляє у водойми, а торік вона всмоктувалася в ґрунт. Якщо ж плюсова температура триматиметься не лише вдень, а й вночі, може виникнути критична ситуація.

Історія міських затоплень

Найбільш руйнівне затоплення сталося у 1980 році. В той час була затоплена лівобережна частина міста з розливом води до вулиці Гоголя. Також виникло масштабне затоплення у місці зливу Сугоклії з Інгулом (район селища Гірничого).

"У 1980 році запаси снігу були незначні, але тоді збіглися у часі три фактори. По-перше, була промерзла земля; по-друге, відбулося різке підвищення температури повітря; по-третє, пішов дощ. Майже вся тала і дощова вода, не всмоктуючись в землю, стікала в річки. У верхів'ях Інгулу тоді прорвало греблі кількох ставків і потужний потік води пройшов через Кіровоград. Через місто за добу проходило 16 млн кубометрів води. Половина центральної частина міста була затоплена протягом двох тижнів", - згадує заступник начальника Кіровоградського обласного управління водних ресурсів Олександр Бойко.

Скажімо, під час повені 1996 році запаси снігу були вп'ятеро більші, але тоді аж мільйон гривень (тепер це 20 млн грн) витратили на попередження повені, завчасно скидаючи воду з водойм басейнів Сугоклії та Інгулу. Встановлені тоді сифони стоять і понині. Востаннє їх використовували у 2010 році.

У радянські часи одна з небезпечних повеней трапилась у 1970. Тоді було зруйновано греблю у парку Перемоги. Менші за розміром затоплення спостерігалися у 1972, 1996, 2003, 2006 та 2010 роках.

Природні і техногенні фактори

"Однією з причин повеней є пікове проходження води по Сугоклії та Інгулу, яке співпадає у часі. Обидва річкових потоки зустрічаються в межах міста і підпирають одне одного. Щоб зменшити небезпеку, почергово відкривають запори гребель на Сугоклії та Інгулі, аби великі обсяги талої води не стикалися разом", - пояснює начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міськради Сергій Коваленко.

Зараз по території Кіровограда протікають 4 річки та 16 потічок і струмків. Їх загальна довжина 77,5 км. Загальний водозбір Інгула та Сугоклії становить 3545 кв км. Під час паводків за одну секунду по руслу Інгулу має проходити близько 280 куб. м води. Однак замулене русло не може пропустити стільки води.

"Оскільки люди в місті споконвіку селилися поблизу берегів, це сприяло замуленню русел рік. В результаті русла усіх чотирьох рік (Інгулу, Сугоклії, Біянки та Грузької) у межах міста є надто мілкими. Під час паводків потрібно пропускати через місто 60 куб. м за секунду, а пропускається лише 40 куб./сек. І це вже після розчищення русла Інгулу на відстані 8,7 км. Нерозчищені 1,2 км русла від вул. Херсонської до вул. Кропивницького підвищують загрозу підтоплення тамтешніх будівель", - каже Коваленко.

Якби місто за власні кошти повністю розчистило русло Інгулу, а також русло Сугоклії нижче греблі, то небезпека затоплення територій зменшилася б на 70%. Поки що надлишкову воду можна пропускати лише, регулюючи потоки рік.

Заходи попередження

Щоб запобігти повені, Коваленко пропонує знизити рівень води у центральній частині міста, де природне русло Інгулу неодноразово штучно змінювали. Водночас потрібно знизити рівень води на Новомиколаївському водосховищі та на водосховищі поблизу парку Перемоги. При цьому слід щоденно контролювати рівень води в Інгулі на гідрологічному пості.

За даними облуправління водних ресурсів, у басейнах Інгула та Сугоклії зараз створено 5 млн кубометрів резервних об'ємів, які можна заповнювати водою, зрізавши пік повені.

Олександр Бойко звертає увагу на те, що труби каналізаційних колекторів у двох місцях перетинають Інгул. У 2012 році, щоб прибрати ці труби з поверхні, в районі вул.Херсонської було зроблено тимчасову кам'яну перемичку, яку може зруйнувати сильний потік води. Тоді міська каналізація потрапить в Інгул і потече в напрямку Миколаєва, де інгульську воду очищують та п'ють. Тривогу у посадовця викликають й водовідвідні канали під дорогами. Їх треба як слід прочистити.

Комісія, яка провела обстеження гідротехнічних споруд міста, зробила висновки, що їхні механізми знаходяться у справному стані. Але на всяк випадок підготовлено автомобільну техніку та засоби евакуації населення із затоплених територій.