Кіровоградщина дуже багата на корисні копалини, однак потенціал її надр використовується далеко не повністю. Наша область є одним з найбільш насичених мінеральними ресурсами регіонів України. Без перебільшення Кіровоградщина вже давно мала стати своєрідним українським "Клондайком", якби інвестори вкладали у видобуток наших копалин достатньо коштів. Справді, на території області є поклади понад 390 видів корисних копалин. Зокрема, у нас розташовані найперспективніші в Україні родовища золота, ми маємо 83% усіх запасів уранової руди країни. Але видобуток копалин проводиться лише на чверті наявних родовищ. Чому ж багата на мінерали область є депресивною? В цьому спробував розібратися DOZOR.

За даними департаменту інфраструктури та промисловості ОДА, на Кіровоградщині виявлено 5 родовищ високопробного золота. Найбільше з них розташоване біля села Клинці Кіровоградського району. Також великими є поклади золота у Компаніївському (Юріївське родовище) та Гайворонському районах (Чемерпільський рудопрояв). Перспективними є Попельнастівська золотоносна ділянка в Олександрійському та Слюсарівська ділянка у Благовіщенському районах.

В області розвідані значні поклади бурого вугілля на 43-х ділянках у складі 12 родовищ на території Олександрійського та Петрівського районів. Запаси шахт становлять 67 млн тонн вугілля і понад 700 млн тонн – запаси для видобутку на перспективу. Важливим видом корисних копалин є горючі сланці, розташоване в Олександрівському районі родовище є найбільшим у світі.

Ми також маємо великі запаси графіту, каолінових, залізних, нікелевих, кобальтових, титанових та хромових руд, декоративного каміння. До речі, на території Новомиргородського, Маловисківського і Добровеличківського районів виявлені руди рідкісних металів, зокрема, літію.

На Кіровоградщині є й чималі запаси сировини для ювелірних виробів – кімберліту, де містяться природні алмази. Так звані кімберлітові трубки з алмазами виявлені у 14 свердловинах Кіровоградського району.

Щоб поліпшити соціально-економічну ситуацію в регіоні, створити нові робочі місця та залучити більше коштів до місцевих бюджетів, у травні минулого року обласна влада вирішила нагадати інвесторам про потужний мінеральний потенціал Кіровоградщини. Тоді у Кіровоградській регіональній торгово-промисловій палаті відбулася презентація карти родовищ корисних копалин нашої області. Влада сподівалася залучити серйозні інвестиції у видобуток сировини. Відтоді минуло більше року, але суттєвих зрушень в надходженні інвестицій не відбулося.

За його словами, іншої інвестиційної активності поки що не помітно, навіть в тих родовищах, розробники яких отримали спецдозвіл Держгеонадр та погодження органів місцевого самоврядування на видобуток копалин. Так, у травні минулого року Кіровоградська обласна рада надала дозвіл ТОВ «Українські рідкісні метали» на користування найбільшим у Європі Полохівським родовищем літієвих руд, розташованим в Маловисківському районі. Однак досі ніяких коштів у початок видобутку руд цього родовища не було вкладено, стверджує Корнюша.

На його думку, українське законодавство щодо видобутку корисних копалин доволі просте та логічне. Відтак воно не може обмежувати наміри інвесторів щодо промислового розвитку родовищ.

І все ж якось дивно виходить: жителі нашої області фактично ходять по величезному багатству надр і при цьому не можуть ніяк скористатися хоча б дещицею розташованих під ногами грошей. Всупереч величезному потенціалу наш регіон завжди вважався депресивним. Оскільки й зарплати в жителів малі, та й промислових підприємств у нас значно менше, ніж могло бути. Чому ж так виходить?

За словами генерального директора ПАТ "Кіровоградграніт", голови постійної комісії облради з питань ЖКГ, будівництва та використання природних ресурсів Юрія Кайдаша, майже усі податки з видобутку корисних копалин, зокрема величезний податок на надра, потрапляють не до місцевих бюджетів, а до державного.

"Не менше половини цих податків має залишатися в області. Для цього потрібно ініціювати внесення змін до чинного законодавства. До того ж дозволи на використання корисних копалин надаються Державною службою геології та надр, а місцева влада лише їх погоджує. Є приклади, коли столичні чиновники надавали дозволи на користування ділянками надр нечесним людям, які або заморожували видобуток, або перепродавали дорогу землю з копалинами. До того ж розробці копалин заважає розташування родовищ у заповідних та природоохоронних зонах або на розпайованих землях сільгоспугідь", - вважає Юрій Кайдаш.

Та, мабуть, найбільше заважає прагнення людей при владі швидше наповнити власні кишені. А піклування про добробут пересічних людей - переважно на словах.

Варто нагадати, ще у 1995 році найбільш перспективне Клинцівське родовище золота відвідав колишній Президент України Леонід Кучма. Йому подарували перший відлитий з місцевої руди кілограмовий злиток у вигляді тризуба. Скільки тоді було інформаційного галасу! Мовляв, золота на Кіровоградщині не менше ніж у Південно-Африканській республіці. Усі очікували потужного державного фінансування золотодобувної галузі та залучення іноземних інвестицій. Відтоді минуло 22 роки… Де ж золото? Там де і було, під ногами. Тодішні молоді люди, які розраховували на процвітання області внаслідок видобутку, вже посивіли. То скільки років слід чекати, аби казка здійснилася?