Кіровоградців примушують відмовитись від готівки. Коли починати боятися?

Резонанс

Національний банк України з 4 січня знизив граничну суму розрахунків готівкою за участю фізичних осіб зі 150 тисяч до 50 тисяч гривень. Відтак, якщо ви бажаєте купити якусь вартісну річ, ціна якої сягатиме 50 тисяч гривень (менше 2 тисяч доларів), то зробити це ви зможете лише через банк. Аби розтлумачити всі можливі наслідки таких "новорічних" нововведень від НБУ для простих кіровоградців, DOZOR звернувся до експертів.

Як зазначається у прес-релізі фінансового відомства, безготівкові розрахунки можуть здійснюватися без будь-яких обмежень і банки зобов'язані забезпечити безготівкові перерахування на вимогу клієнтів у повному обсязі. Контролюватимуть правильність і законність готівкових платежів органи ДФСУ (екс-податкова).

Нацбанк пояснює ці кроки загальноєвропейською практикою і за мету собі ставить поступове зниження рівня готівки в економіці у 2020 році до 12% (у 2014 році цей показник становив 18,1%, а за результатами 2015 року зменшився до 14,6%).

Кіровоградський підприємець Вікторія Поляновська вбачає у таких діях намагання легалізувати витрати населення та контролювати легальність отриманих доходів. При цьому дипломатично додає – "вихід" знайти можна.

"У бізнесі - розумні люди, які не вірять державі і звикли розраховувати лише на себе. Припускаю, що бізнес і населення знайдуть шляхи обійти нові правила".

Вікторія Поляновська

підприємець

Підприємець зауважує, що період "дикого" ринку закінчується і багатьом доведеться легалізувати свої доходи і сплачувати податки.

“

"З точки зору економіки - це правильне рішення, але за умови, що в черговий раз держава не "кине" своє багатостраждальне населення. Бо в нас є така тенденція: тільки бізнес звикне до нових правил, як держава вигадає щось нове. І в умовах повної невпевненості як саме ти будеш працювати у найближчий рік, не кажучи про більший термін, простіше обійти нові ініціативи уряду, ніж пристосовуватися", - впевнена Вікторія Поляновська.

У свою чергу керівник кіровоградського регіонального прес-офісу "Приватбанку" Анжела Дзінзюра вважає такі кроки НБУ цілком логічними і обгрунтованими.

"Примусове зниження обсягу готівки вже пройшли деякі європейські країни. Так, у Франції і Португалії сума готівкових розрахунків, як вирішив уряд, не може перевищувати 1 тис. євро, в Іспанії - 2,5 тисячі. В Європі не лише громадський транспорт використовує безготівкову оплату, а й навіть у храмах почали встановлювати пристрої для зчитування даних з карт для внесення пожертвувань. Уже зараз в Швеції частка готівки в економіці становить близько 3%. Влада ж України намагається донести українцям необхідність переходу на безготівкові розрахунки уже 12 років".

Анжела Дзінзюра

керівник регіонального прес-офісу "Приватбанку"

"Касові апарати роблять усі розрахунки і обіг коштів прозорими. А це не всім до вподоби. У 2004 р вперше зобов'язали приймати до оплати банківські карти торгові підприємства. Лише після Євро-2012 Національний банк підняв питання про впровадження штрафів для порушників правил. Таким чином бізнес був вимушений встановлювати термінали для безготівкових розрахунків. У 2013 р НБУ оприлюднив постанову, згідно з якою розплачуватися готівкою можна в розмірі 150 тис. грн для фізичних осіб і 10 тис. грн в день - між підприємствами. На цей крок український уряд пішов не заради технічного прогресу, а для зниження обігу тіньових коштів".

Анжела Дзінзюра

керівник регіонального прес-офісу "Приватбанку"

Щодо готовності людей до безготівкових розрахунків, пані Анжела підкреслює, що той, хто чесно працює і кому немає чого ховати - той давно обрав переваги карткових розрахунків.

“

"Перехід на безготівкові розрахунки дозволить вивести численні розрахункові операції з тіні, збільшить наповнюваність державної казни і зменшить рівень злочинності. Тут все взаємопов'язано. Відмова від готівки - благо для економіки в цілому і добробуту громадян зокрема. Це автоматично призведе до зниження левової частки тіньової економіки. Банки і податкова легко зможуть контролювати всі рухи по рахунках громадян і юридичних осіб. Стане значно важче ухилятися від сплати податків; зменшиться і перелік можливостей для відмивання грошей, хабарництва та інших незаконних операцій з фінансами. Крім того, детінізація економіки гарантує кращу наповнюваність державної скарбниці завдяки податковим надходженням. Логічно, що позбавлення від дефіциту державного бюджету підвищить економічні і соціальні стандарти життя в країні", - інформує Анжела Дзінзюра.

Експерт визнає, що відмовитись від готівки людям психологічно важко. Населення боїться нестабільності, не довіряє ні уряду, ні банківській системі, ні системі оподаткування. Бізнес не завжди розуміє, як розраховуються податки, боїться допустити помилку у відрахуваннях (підприємець самостійно розраховує, яка сума повинна піти в бюджет, яка - в соціальні фонди) і, крім самих податків, отримати ще й штраф. До цього часу багато українців не мають рахунків в банках.

"Причини: бідність, відсутність власного житла і прописки тощо. Далеко не у всіх українців є комп'ютер/смартфон з підключенням до інтернету. Ці люди не можуть самостійно контролювати свої рахунки. Крім того, як не соромно про це говорити, але до цього часу не всі точки продажів чи сфери послуг приймають банківські картки. З цим недоліком бореться уряд та банківські установи, націлюючи бізнес встановлювати термінали і налагоджувати прийом оплати картами. Ну і про що слід не соромитись говорити - низька фінансова і юридична грамотність населення, яка вселяє невпевненість і недовіру до безготівкових грошей і операціями з ними. Слід згадати і про кіберзлочинність, яка зводить нанівець роботу і уряду, і банків. Немалу роль відіграє і ментальність. Ми не звикли до того, що кожен наш крок контролюють податкова і банки, боїмося тотальної залежності від них».

Анжела Дзінзюра

керівник регіонального прес-офісу "Приватбанку"

А от у UBR дослідили всі "мінуси" новорічного "подарунка" від НБУ. Так, журналісти видання попереджають, що можуть відібрати субсидії. Адже ті, хто здійснює покупку на суму більше 50 тисяч гривень, не можуть розраховувати на державну компенсацію по сплаті за комунальні послуги. Експерти підкресюють, що інформація по платежах громадян стане доступнішою податківцям. Так що є шанс "влетіти" не тільки на відмову від субсидії, а й ще на штрафні санкції.

У подальшому, попереджають експерти видання, фіскали зможуть не лише відслідковувати вартісні покупки громадян та співставляти їх із витратами, але й можуть нараховувати недоїмку з незаявлених доходів та штрафувати в розмірі 2-7 відсотків від заявлених сум. Відтак UBR інформує, що починати "боятися" потрібно трохи пізніше.

"На повну катушку податковий контроль запрацює лише коли приймуть закони про нульові декларації і методи контроля за витратами платників податків-фізосіб. Тоді податківці отримають законну можливість встановлювати факти перевищення витрат фізосіб-резидентів над отриманими ними доходами при купівлі товарів, послуг та активів на суму понад 50 тисяч гривень", - цитує видання старшого юриста КМПГ в Україні Ярослава Чекера.

Ярослав Чекер

старший юрист КМПГ