Жіноче здоровʼя під час війни: кропивницька гінекологиня - про ВПЛ, вагітність після 35 і профілактику раку шийки матки

інтерв'ю

Повномасштабна війна вплинула не лише на психоемоційний стан українців, а й на фізіологічне здоров’я жінок. Хронічний стрес, тривога та порушення сну все частіше відображаються на репродуктивній системі, плануванні вагітності та перебігу гінекологічних захворювань. Окремим викликом залишається профілактика раку шийки матки, зокрема вакцинація проти вірусу папіломи людини (ВПЛ). Про те, як війна змінює жіноче здоров’я, чому перші вагітності після 35 років стали поширеним явищем і як сьогодні в Україні працює система попередження раку шийки матки, - в інтерв’ю з кропивницькою лікаркою-гінекологинею з 15-річним досвідом, засновницею клініки LUNICA Анною Гришко.

-Ви маєте великий практичний досвід і щодня працюєте з жінками. Скажіть, будь ласка, як стреси, постійна тривога та повномасштабна війна впливають на жіноче здоров’я? Чи був у вашій практиці випадок з початку повномасштабної війни, який особливо запам’ятався і показав цей зв’язок?

- Є ймовірність, що лише один лікар-гінеколог може не впоратися з подоланням цих проблем?

- Так і є. Враховуючи те, що всі наші сімейні лікарі залучені до програми ментального здоров’я України, це перша людина, до якої я можу направити пацієнтку, вислухавши її скарги. Якщо жінка не може налагодити комунікацію із сімейним лікарем, ми рекомендуємо звернутися до психотерапевта чи психіатра. Кожна жінка боїться цього, вважаючи, що лікарі одразу призначатимуть антидепресанти чи транквілізатори. Це не так відбувається, і не одразу. Дуже часто гінеколог направляє пацієнток до цих фахівців. Бо дуже часто жінки ходять по колу, з’ясовуючи причину свого стану: терапевти, хірурги, гінекологи, гастроентерологи. До речі, синдром подразненого кишківника - частий, його розцінюють як ПМС або кісти. Але коли виключається стресовий фактор, то гінекологам і гастроентерологам просто немає що лікувати.

-З якими проблемами жінки сьогодні найчастіше звертаються до гінеколога?

- Частою причиною є свербіж вульви. Тут ми починаємо з’ясовувати, що це: вплив стресу чи інших факторів. Ми збираємо анамнез, виключаємо інфекції, що передаються статевим шляхом, банальні подразнення - через засоби гігієни, алергічні реакції тощо. Свербіж вульви також може розцінюватися як порушення психоемоційної лабільності. Не завжди, коли дівчата скаржаться на свербіж, причина - інфекція. Нею може бути реакція парасимпатичної нервової системи. Дуже часто ця скарга виникала у 2022 році. Таку патологію ми можемо вирішувати і разом з ендокринологом, оскільки стрибки рівня цукру також можуть бути причинами таких симптомів.

- Які вікові категорії пацієнток переважають серед тих, хто сьогодні звертається до вас?

- Це жінки віком 20–45 років. Основна категорія – це жінки від 30 до 35 років, тобто репродуктивного віку. Це ті, хто починає жити статевим життям, планує вагітність або свідомо контролює стан свого здоров’я.

-В Україні тривалий час вакцинація проти вірусу папіломи людини не була доступною безкоштовно. Сьогодні ж щеплення від ВПЛ внесене до календаря та проводиться безоплатно для дівчат. Як ви, як лікарка, оцінюєте це рішення держави?

- Все-таки давно з’ясовано та доведено, що ВПЛ є найчастішою причиною раку шийки матки. У більшості країн Європи така вакцинація вже давно внесена до календаря щеплень. І зараз ми теж зрозуміли, що економічно вигідніше попередити хворобу, ніж її лікувати. Велика кількість коштів іде на лікування раку шийки матки, і часто цей вид раку призводить до інвалідизації людини. Тому що ВПЛ - це не лише жіночий вірус. Вакцинують і хлопців. На останній фаховій конференції нам сказали, що для України закупили 400 тисяч доз вакцини. Це достатня кількість для категорії дівчат 12–13 років. Але постало питання, чому щеплення проводять лише дівчатам. Ця вакцина призначена для дівчат і хлопців віком від 9 до 45 років. Наскільки мені відомо, зараз порушується питання про те, щоб законодавчо дати можливість призначати її і хлопцям, не розділяючи гендерно. У багатьох лікарів виникає питання щодо кількості доз. Якщо немає протоколу, ми працюємо за інструкціями. В інструкціях зазначено, що до 16 років вводять дві дози, після 16 років - три. У 2024 році були проведені дослідження, які довели, що якщо жінка не має імунних проблем, ВІЛ, то можна робити одну дозу «Гардасил 9». Але це ще не прописано у відповідних інструкціях. Практично, якщо дівчинку 12 років, яка не веде статевого життя, профілактично вакцинувати однією дозою вакцини проти ВПЛ, цього буде достатньо. Тобто держава охоплює, згідно з наказом МОЗ, дівчат віком 12–13 років. Є також інші категорії, яким держава безкоштовно надає вакцину: дівчата після зґвалтування та ті, хто має ВІЛ-позитивний статус (якщо мова йде про препарат «Гардасил»). Навантаження з вакцинації йде, в першу чергу, на педіатрів та сімейних лікарів.

-Чи є, на вашу думку, потреба у вакцинації жінок, які вже ведуть статеве життя або мають в анамнезі ВПЛ, зокрема онкогенні штами?

- Є доцільність її робити, особливо жінкам, які ведуть активне сексуальне життя. Ми всі сподіваємося на те, що партнер буде один на все життя, але складається по-різному. Якщо дівчата сексуально активні, ми рекомендуємо вакцинацію до 26 років, то це буде однозначно ефективно згідно з рекомендаціями та офіційними інструкціями. Особливо ми рекомендуємо вакцинацію жінкам, які пройшли лікування шийки матки. Якщо жінка 35–38 років приходить, має одного статевого партнера і не мала проблем в анамнезі, то потрібно дивитися по клінічному випадку - вакцинуватися чи ні.Маємо також розуміти, що існують групи ризику. Наприклад, лікарі, особливо стоматологи, дерматологи, отоларингологи, гінекологи. Чому так? Ми працюємо у місцях, де може відбутися зараження вірусом папіломи людини. Якщо взяти гінекологів: ми виконуємо біопсії, конізацію шийки матки, вдихаємо пари, які утворюються під час маніпуляцій. Тому лікарі перебувають у групі ризику розвитку раку гортані. У таких випадках навіть до 45 років є необхідність вакцинуватися.

- Багато жінок дуже бояться формулювання «онкогенний ВПЛ». З вашого досвіду, чого насправді варто боятися, а які страхи є перебільшеними?

-Були проведені дослідження, які довели, що рак шийки матки викликається штамами ВПЛ 16, 18, 31, 33. Їх віднесли до високоонкогенних, оскільки під час рандомізованих досліджень саме ці штами виявляли у жінок з раком шийки матки. Залежно від штаму ВПЛ, існує різна тактика спостереження. Часто ми повідомляємо жінці про наявність вірусу. Вона здає аналізи, і виявляється, що в неї, наприклад, чотири штами ВПЛ. Наша подальша тактика, якщо цитологія нормальна, шийка матки без змін, ми запрошуємо жінку через рік на огляд. Вона може прийти, знову здати аналіз - і вірусу вже не буде. Це помилка лабораторії? Неправильно взяли аналіз? Насправді вірус може елімінуватися. Вірус живе в епітелії, який має властивість оновлюватися, і таким чином вірус може зникнути з організму жінки. Це можливо, коли жінка має нормальні виділення, якісний сон, не вводить у піхву те, чого не потрібно, мова йде і про сексуальні іграшки тощо. Жінка має знати: якщо є відхилення, спостереження має бути не раз на 3–5 років, а щороку. Від моменту виявлення ВПЛ і до злоякісних змін зазвичай минає 3–5 років. Це не так, що сьогодні виявили, а завтра вже рак. Рак шийки матки є контрольованим. Є багато досліджень, які доводять: у популяціях, де проводиться вакцинація, ризик раку шийки матки значно нижчий.

- Якщо говорити про вагітність і пологи. Чи відчуваєте ви зменшення кількості вагітних у Кропивницькому за останні роки?

- На початку повномасштабного вторгнення я помітила певну тенденцію. Перші пів року жінки придивлялися, оцінювали ризики. Ті, хто не жив активним статевим життям, наважувалися на планування вагітності. Ми говоримо не про треті вагітності, а про перші. Бо виникало питання: «На коли це відкладати?» Ми розуміємо, що потрібен партнер. У мене були випадки, коли чоловіки пацієнток служать у ЗСУ, і ми вираховуємо овуляцію так, щоб зустріч припадала саме на ці дні. Наразі маємо чотири такі вагітності, коли жінки їдуть до чоловіків, коли є можливість. Зараз планувань вагітності стало більше. Але загальна тенденція народжуваності йде до зниження. В першу чергу через відсутність безпеки та фінансових можливостей. Дуже часто під час переривання вагітності жінки кажуть: «Ми не потягнемо», «Я тут одна». Жінки оцінюють свої ресурси. Такий час.

-Ще 10–15 років тому тема пологів після 30 років часто супроводжувалася осудом і навіть терміном «старородяща». Чи змінилося ставлення до цього сьогодні, як у суспільстві, так і серед лікарів?

- Сьогодні середній вік жінки при першій вагітності 25–35 років. Терміну «старородяща» вже немає. Але ми маємо розуміти, що жінки, які вперше наважуються на вагітність після 30 років -це тривожники «у кубі». Інформації багато, її потрібно фільтрувати. Але це не страшно, коли знаходиш свого лікаря. Ми, лікарі, звертаємо увагу на вік. Після 32 років можемо залучати генетика, проводити додаткові обстеження. Жінки старшого віку можуть мати післяпологові депресії. Моя найстарша пацієнтка, яка завагітніла вперше, в 44 роки. Є пацієнтки 39 і 42 років = також перша вагітність. Хтось планував, хтось - ні, а хтось навіть не сподівався. А інколи жінка не планувала, бо не зустріла свою людину, але вона знайшлася…

- Як зберегти репродуктивну функцію жінкам, які з різних причин поки не можуть або не готові завагітніти? На що варто звернути увагу вже зараз?

- Генетично в нас закладена певна кількість яйцеклітин, які ми можемо продукувати протягом життя. Але наука не стоїть на місці, і сьогодні існує відкладене материнство. У Кропивницькому наразі таких можливостей немає. Водночас, якщо ви бачите, що вагітність не на часі або ви не готові, можна заморозити яйцеклітини. Репродуктивні технології розвинені, і є можливість зберегти яйцеклітину. Було багато гучних судових справ з цього приводу, коли між партнерами ділили ембріон. Тому варто заморожувати саме яйцеклітину, на яку, крім вас, ніхто не буде претендувати. Варто ретельно обирати клініку. Мої рекомендації - релоковані клініки, які знаходяться подалі від зони бойових дій. За роки повномасштабної війни вони адаптувалися до умов війни і роблять усе можливе, щоб зберегти біоматеріал. Якщо ви завагітнієте, яйцеклітину можна утилізувати або ж залишити та передати як донорську. Маємо розуміти, що всі методи обстеження щодо того, чи можете ви завагітніти, є відносними. У мене є випадки, коли антимюлерів гормон мав низькі показники і консультація мала б завершитися висновком, що завагітніти природним способом неможливо, однак все закінчувалося природною вагітністю та народженням дитини. Таких випадків щонайменше два.

- І на завершення. Що б ви сказали жінці, яка давно відкладає візит до гінеколога, але постійно знаходить причини не прийти на обстеження?

- Обрати свого лікаря. Дивитися профілі, сторінки лікарів. Зараз усе більше колег стають медійними. Якщо мова йде про індивідуальні консультації, то це, звісно, приватні клініки. Якщо ж ви йдете до лікаря в державний заклад, потрібно розуміти, що там є свої нюанси, бо в кабінеті ви можете бути не одні. І, звісно, не відкладати візит до лікаря. Краще приходити раз на рік, адже навіть якщо ви почуєте щось неприємне, проблему можна вирішити значно швидше, ніж у випадку візитів раз на п’ять років.
Я не можу радити орієнтуватися на відгуки лікарів в інтернеті, оскільки негативні коментарі пишуть охоче, а хороші - дуже рідко, тому пацієнти частіше бачать негатив. Це ваш особистий вибір, як ви знайдете свого лікаря, кого оберете. Головне, знайти те, що підходить саме вам. І найголовніша порада: не боятися лікарів і не боятися діагнозів!

Матеріал підготовлено у форматі інтерв'ю для медіапорталу DOZOR
Фото - Олексія Каприці