Ім'я Бозоробоя Матякубова стало відомим не так давно – у Кропивницькому нещодавно почали висвітлювати перші перемоги боксера у ЗМІ і навіть на білбордах в обласному центрі. Та цього року 17-річний спортсмен встиг підкорити одразу два найбільш знакових боксерські турніри – у квітні він став «срібним» призером чемпіонату світу серед молоді, а тиждень тому – вперше за 40 років визнаний переможцем чемпіонату Європи з боксу серед молоді. Про бокс, головну мрію та емоції під час змагань, а також про виховання чемпіонів та сильну боксерську спільноту з Кіровоградщини – в інтерв'ю медіапорталу DOZOR розповіли Бозорбой Матякубов та старший тренер збірної Кіровоградщини з боксу Віктор Саласенко.

Основним тренером боксера є син Віктора Саласенка Вадим. У тренерській команді також Євген Пархоменко. Втім через постійну завантаженість тренерів на змаганнях Віктор Саласенко допомагає у заняттях. Перша його зустріч з Бозорбоєм відбулася 5 років тому.

«Бозоробоєм Матякубовим більше займаються як тренери мої сини Вадим та Дмитро Саласенки, а також Євгеній Пархоменко. Але ж ми – одна родина, тож я допомагаю їм, коли вони на змаганнях. З Бозорбоєм ми вперше зустрілися більше 5 років тому. Його привів батько, до цього він займався кікбоксингом. Здається, що батько Бозорбоя в якийсь час зрозумів, що кікбосинг не такий популярний у нас, як бокс, у цьому виді спорту перспектив більше», - каже Віктор Саласенко.

«Я займаюся спортом з шести років. Взагалі вперше мої здібності помітив батько. Він змалечку говорив, що бачить мене бійцем. Так, це був кікбоксинг, але я зрозумів через деякий час, що немає сенсу залишатися в не олімпійському виді спорту. Саме тому і обрав бокс», - говорить Бозорбой Матякубов.

Перші заняття з майбутнім чемпіоном Європи тренер пригадує з посмішкою. Каже, що під час першого ж тренування побачив серйозні наміри 12-річного підлітка.

17-річний боксер водночас пригадує свій перший досвід у боксі – це був обласний чемпіонат, і він виявився дуже вдалим. Водночас згадує і найскладніший бій – під час цьогорічного чемпіонату з боксу серед молоді.

«Моїми першими змаганнями в цьому виді спорту став обласний чемпіонат з боксу. Оскільки я перейшов з іншого виду спорту і переміг в обласному чемпіонаті вже як боксер, це було дуже круто і радісно. Перші змагання мені запам'яталися перемогою. Але можу назвати найскладніший бій – це був поєдинок з боксером з Казахстану на чемпіонаті світу. Це був фінал змагань, він був високим, виконував свою роботу правильно, йому вдавалося наносити мені удари, я ж запізнювався. Наприкінці другого раунду він трохи втомився, я почав наносити удари, втім у результаті перемогу мені здобути не вдалося і я став «срібним» призером цього чемпіонату», - ділиться Бозорбой Матякубов.

Бозорбой Матякубов міг би стати призером або ж навіть переможцем чемпіонату Європи серед юніорів двічі. Однак не зміг – через відсутність українського громадянства.

«Першого разу не вдалося встигнути оформити реєстрацію і вчасно її зробити. Скоріш за все, були якісь затримки безпосередньо у федерації боксу України. Вдруге чемпіонат Європи проходив у Росії – тоді Україна взагалі не відправила команду. Однак за декілька років наш спортсмен надолужив згаяне», - пояснює тренер Віктор Саласенко.

Дійсно, цьогоріч ім'я Бозоробоя Матякубова не зникало зі шпальт газет та заголовків у інтернет-виданнях. Стрімкий зліт молодого боксера показали два змагання – чемпіонат світу та чемпіонат Європи серед молоді.

«Цей рік, дійсно, став вдалим для мене. Коли був на п'єдесталі і чемпіонату світу, і чемпіонату Європи, бачив, як піднімають прапор моєї країни, чув гімн, відчував щось неймовірне. Ці емоції неможливо передати словами. Коли ти розумієш, що ти кращий в Європі – це не просто гордість, це мотивація на майбутнє», - констатує боксер.

Бозорбой Матякубов каже: найголовніше в успіху – дисципліна та працелюбність, а ще взаєморозуміння з командою.

«Я маю чудову команду тренерів. Для мене це друга родина. По-іншому, мабуть ніяк, адже тренуюся дуже багато – шість днів на тиждень по дві години, перед змаганнями можу мати і три тренування на день. Але підтримка тренерів – дуже важлива для того, щоб досягти успіху», - ділиться боксер.

Про успіхи своїх вихованців Віктор Саласенко говорить щиро. Впевнений: рівень боксерів Кіровоградщини постійно зростає, але може бути ще кращим. Для цього необхідна спільна підтримка усіх причетних до спорту.

«Майстрів спорту я виховав 10, і більше 100 – кандидатів у майстри спорту. Взагалі точка відліку - коли боксери починають бути у складі збірної України, брати участь у всеукраїнських та міжнародних змаганнях. Є боксери, які доходять до чемпіонату області і через певні причини: стан здоров'я, наприклад, залишають спортивну кар'єру. Серед моїх вихованців - Дмитро Березній - призер молодіжніих ігор України, призер Кубку України, Микола Горбовський – перший майстер спорту України, мої два сини Дмитро та Вадим Саласенки. Вадим був учасником чемпіонату світу серед кадетів, Дмитро – у чемпіонаті Європи серед дорослих. На Кубку України ці боксери посідали призові місця. З 2011 року наш боксер Євгеній Пархоменко був «бронзовим» призером чемпіонату Європи, Юрій Бирзул – 5 місце на чемпіонаті Європи серед чоловіків до 22 років. Серед майстрів спорту - Андрій Семиволос , Павло Гореленко, Дмитро Макаров. У 2017 році збірна команди України була представлена на чемпіонаті Європи 10 спортсменами і 2 з них були з Кропивницького. Я вважаю, що завдяки спільній праці федерації боксу в області, управлінню молоді та спорту, тренерам та дружній роботі рівень боксу Кіровоградщини виріс так, що на всеукраїнських і міжнародних змаганнях про нас пам'ятають, на нас працюють суперники, оскільки мають хвилювання, коли попереду бій з кіровоградськими боксерами», - говорить Віктор Саласенко.

Щодо майбутнього Бозорбоя Матякубова, тренер впевнений: воно однозначно успішне. Найголовніше – запобігти серйозним травмам.

«Бозорбой залишився спокійним та відповідальним, не зважаючи на низку перемог. У нього немає «зіркової» хвороби, він виконує усі завдання тренера. Перед черговим поєдинком ми налаштовуємося на кожного суперника по-різному. І взявши до уваги те, що він виступає з одним спортсменом, завтра з іншим, і виконує завдання тренера, дослухається до підказок і це демонструє на рингу, ми маємо перемоги. Якби це не виконувалося, а спортсмен був неуважним, то таких досягнень ми не мали б. А якщо говорити про майбутнє, то вірю, що все залежить від Бога. Головне ,щоб не було жодних травм. Щодо його майстерності можу сказати, що фіналіст чемпіонату світу та чемпіон Європи серед молоді досяг того, що може виконувати будь-яке завдання і підкорювати будь-які вершини. У нас плани великі, ми будемо намагатися втілити їх в життя», - переконаний Віктор Саласенко.

Чемпіон Європи з боксу серед молоді каже: має мрію – завоювати «золото» на Олімпійських іграх. Для цього готовий тренуватися та постійно вдосконалюватися.

«Якщо чесно, то під час переходу в бокс, я спостерігав за успішним українським спортсменом Василем Ломаченком. Я дізнався, що він олімпійський чемпіон і захотів теж ним стати. Я не хотів би забігати наперед, але моя мета – стати олімпійським чемпіоном», - говорить Бозорбой Матякубов.