×
 
 
Куди рухається медицина
Кропивницького
Важко згадати часи, коли б в Україні не проходила реформа охорони здоров'я. Таке враження, що країна 20 років тому увійшла у формат перманентності і в ньому перебуває досі. Спитати будь-якого жителя області - мало хто скаже, що задоволений рівнем надання медичних послуг. Тим не менш зміни є і анонсуються більш суттєві зрушення. Тож про подальшу стратегію розвитку медичної галузі регіону медіапортал DOZOR поспілкувався з начальником департаменту охорони здоров'я Кіровоградської облдержадміністрації Олегом Рибальченком.
- Олеже Миколайовичу, торік у Протопопівці Приютівської ОТГ збудували першу сучасну амбулаторію в рамках програми «Сільська медицина». Зараз працює 18 таких амбулаторій. Результат виправдав очікування?
- В усьому світі первинна ланка ефективно працює і вирішує на місці до 80 відсотків медичних звернень. В Україні все навпаки: цей відсоток пацієнтів отримує допомогу на другому чи третьому рівнях, оминаючи амбулаторії та сімейних лікарів. В тому числі через недоступність та низьку якість надання медичних послуг на первинному рівні.
Щоб змінити ситуацію, потрібно було зробити три кроки. По-перше, залучити працювати в село лікаря. По-друге, дати цьому лікарю гідну зарплату і створити умови роботи, забезпечивши у тому числі сучасним медичним устаткуванням та службовим транспортом. По-третє, надати житло.
За таких умов 18 нових медзакладів з'явилися там, де для кiлькох невеличких населених пунктiв у радiусi 14 кiлометрiв не було жодної лiкарської амбулаторiї. Завдяки цьому ми стали однією з п'яти областей, які стали пілотом у впроваждені телемедицини.
- 18 нових амбулаторій забезпечили обладнанням, автомобілями, квартирами для лікарів, а інші сто? Там щось зробили?
- Як відомо, проект передбачав підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості. В нас загальна мережа складається зі 179 амбулаторій, з них 123 – сільські. Ми зібрали дані про кожну амбулаторію і передали в міністерство регіонального розвитку. Час будівництва, площа, типова - нетипова, наявність внутрішніх чи зовнішніх туалетів тощо. Нові амбулаторії з'явились там, де не було фізичного доступу або будівлі були зовсім не пристосовані. Інші треба було привести у відповідність до стандартів і санітарних вимог, визнаних міжнародною практикою.
Тобто для кожного медзакладу первинного рівня був затверджений обов'язковий перелік обладнання відповідно до послуг, що надаватимуться, із засобами телекомунікації, швидкісним інтернетом та мобільним зв'язком.
На тих територіях, де із завданням успішно впоралися, з'явилися нові службові автомобілі. На Кіровоградщині лікарі 47 амбулаторій вже їздять на Renault Duster. Але це не означає, що на інших територіях автомобілів немає.
- Гаразд. Нові амбулаторії побудували. А чи є лікарі, які в них працюють? Скільки взагалі сільська медицина потребує фахівців?
 
- Одним із критеріїв будівництва була наявність лікаря, який працюватиме в амбулаторії. Що ж до потреби - це складне питання. Номінально, на папері, лікарів немає у 20 амбулаторіях. Фактично ж фахівці з сусідніх територій обслуговують ці амбулаторії і ведуть прийом хворих.

В електронній системі охорони здоров'я E-Health зареєстровані 522 лікаря «первинки». З розрахунку на 960 тисяч населення обслуговування кожним лікарем близько двох тисяч пацієнтів, тож начебто медиків повинно вистачати. Але ми розуміємо, що в містах та райцентрах їх працює більше, а на селі не вистачає.

Не хоче молодий лікар їхати село, наприклад, тому що залишається один на один з пацієнтом і немає з ким порадитись. Не один. Надали можливість проконсультуватися у вузьких фахівців. Важко пересуватися територією – забезпечили машиною. Незручно жити в одному селі, а працювати в іншому... Тепер при амбулаторіях є житло для лікаря. Село бідне, немає потрібного обладнання – завезли сучасне обладнання. Рівень зарплати? Лікар на селі отримує до 20 тисяч гривень.

Коли ми розклали все по полицям, виникла думка: яка різниця, де працювати, якщо є зарплата, житло, автомобіль? Якщо б мені, коли я переїхав на Кіровоградщину, запропонували такі умови, до обласного центру я б не доїхав. Я б приїжджав до міста, щоб відпочити і розважитися.

Ми вважаємо, що таке комплексне рішення замотивує молодих лікарів їхати в село і не лякатися. Філософія сімейної медицини - лікарю з кожним роком стає все легше працювати, тому що він усе більше знає своїх пацієнтів, а вони його. Лікар знає про стан здоров'я пацієнта усе, а той в свою чергу розуміє, що у будь-який момент є доступ до лікаря.
- Телеметрію в нашому регіоні почали впроваждувати ще у 2005 році…
- Так. У світі найвищий рівень захворюваності та смертності - від серцево-судинних захворювань, лікарям треба швидко реагувати на гострі стани. Проте не завжди поруч з таким пацієнтом може опинитись лікар-кардіолог. Іншим потрібно консультуватись. Робити це звичними способами не можна, адже передається особиста інформація про стан пацієнта. Тому поява телемедичних послуг в новому обсязі була логічною та неминучою. Ми це зробили, і зараз за цими принципами починає працювати медицина по всій країні.
- З першого жовтня усі 123 амбулаторії почали працювати в системі телемедичних послуг, консультуватися у вузькопрофільних фахівців... Несподіванок не було?
- Приємною несподіванкою стало те, що дуже активно нове амбулаторне обладнання почали використовувати фельдшери. Раніше щоразу, коли у фельдшера були сумніви щодо стану пацієнта, лікарю треба було їхати до хворого самому. Частіше через відсутність у лікаря автомобіля просто викликали "швидку". Фельдшер "швидкої" знімав кардіограму відсилав її до районної лікарні, і там вже казали, везти людину до них чи буде достатньо дати "Нітрогліцерин". Був задіяний величезний ресурс.

Тепер фельдшер йде до пацієнта з пристроєм (а усі вони мобільні), знімає, наприклад, електрокардіограму і відсилає її лікарю в амбулаторію. А "швидка" поїде не до хронічного хворого, а на екстрений виклик. Іншими словами, ми припускали 4-рівневу консультацію: лікарі другого рівня надають консультації лікарям первинки, фахівці третього рівня - високоспеціалізовану консультацію спеціалістам другого рівня, а лікарі обласного рівня отримують її від колег з науково-дослідних закладів. А вийшло, що запрацював ще один рівень, коли сімейні лікарі чи терапевти консультують фельдшерів.
- Наразі лікарів «первинки» консультує півсотні лікарів, які працюють в ЦРБ чи міських лікарнях. Як відомо, поради своїм колегам лікарі надають з чотирьох нозологій: серцево-судинних та дерматологічних захворювань, цукрового діабету, а також бронхіальної астми. Скільки лікарів-консультантів має бути задіяно в ідеалі?
- Коли ми розробляли структуру рівня надання допомоги, то традиційний спосіб консультації замінили більш сучасним. Але особливістю нової системи є те, що запрацював принцип екстериторіальності. Раніше, якщо в районі не було відповідного фахівця, людина їхала до обласної лікарні, там її дивилися і відсилали назад на дообстеження. Зазвичай люди по другому колу не їхали. Тепер сімейний лікар може проконсультуватись, наприклад, у пульмонолога з іншого району, якщо в місцевій ЦРЛ такого фахівця немає, і допомогти хворому. А якщо виникне потреба у візиті до обласного фахівця, людина поїде туди з усіма можливими обстеженнями.

Ще один важливий момент. Лікар «первинки» може обрати лікаря-консультанта з десятка фахівців, а це створює конкуренцію. Мій прогноз – кількість консультантів збільшуватись не буде. Навпаки, зменшуватися. Кількість переросте в якість. Ми налаштовані на те, що консультація має надаватись максимально швидко. До речі, міністерство на підставі нашого досвіду й інших пілотів розробило збірник методичних рекомендацій з надання медичних послуг за допомогою телемедицини.
- Щодо єдиної диспетчерської, яка будується на базі Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Вона має об'єднати в єдину систему всі 100 бригад екстреної медичної допомоги, що працюють в області.
 
- Ми створюємо диспетчерську службу не просто, щоб спростити момент дозвона пацієнтів на "103" по свій області, а щоб вдосконалити логістикою руху і тим самим пришвидшити надання допомоги. Наприклад, «швидка» з району везе хворого до Кропивницького. В цей час хтось повинен замінити цю бригаду на території. Хто приїде на наступний виклик? Варіантів може бути декілька. Наприклад, інша швидка забере пацієнта в певній точці. Щоб обидві машини опинились в певному місці в певний час в нас тепер є можливість їх відстежувати - кожен автомобілів оснащений GPS-навігатором.

Хочу звернути увагу, що ми створюємо таку систему, в якій "швидкі" працюють не тільки за принципом екстериторіальності – не прив'язані до свого району і лікарні. Важливим моментом є те, що пацієнта відвезуть саме туди, де йому нададуть відповідну допомогу. Щоб було зрозуміло, пацієнта з інфарктом міокарда не відправлять в ЦРЛ, де йому допомогти не зможуть, а відвезуть до реперфузійного центру в Кропивницькому або Олександрії, де інфаркту не дадуть розвинутись.
Ми розраховуємо, що до кінця року єдина диспетчерська Екстреної медичної допомоги запрацює. Служби "103" з усіх міських та центральних районних лікарень області будуть підключені до неї. За викликом автоматично визначатиметься бригада, яка знаходиться найближче. Вона отримуватиме скаргу, маршрут до пацієнта і вказівку, яка найближча лікарня надасть хворому необхідну допомогу.
- Протягом останніх років ми спостерігали зареконструкціями та переоснащенням закладів третього рівня, які не ремонтувались десятками років. Які заклади на черзі?
- Першим завданням було відремонтувати та модернізувати спочатку багатопрофільні заклади, якими користуються усі - дитячу та дорослу обласні лікарні. Нещодавно завершили реконструкцію ургентного відділення. Тепер різнопрофільні хірурги зможуть одночасно надавати термінову хірургічну допомогу пацієнтам, які мають різні травми. Далі в зоні уваги опинились госпіталь та станція переливання крові. Потім перейшли з урахуванням рівня захворюваності до кардіо- та онко- служб.

Є ще багато однопрофільних структур, які треба модернізувати. Ми об'єднали в єдину юридичну особу чотири протитуберкульозні служби, аби зайнятися ними. В планах - психіатрична, наркологічна, фтизіатрична. Взагалі-то служб 28. Дуже треба допомогти судмедекспертизі та патанатомічній службам. Їхньою діагностикою користуються усі інші. Без гістології не зроблять жодну операцію, дитячий гематолог поставити діагноз та визначити лікування без лікаря патанатома не може.
- Стосовно фінансування. «Первинка» забезпечується коштами по-новому. Коли дійде черга до лікарів другого та третього рівнів?
- За прийнятим законом передбачалося, що з 1 січня 2020 року лікарні другого і третього рівня на підставі пілота Полтавської області почнуть конкурентну боротьбу за пацієнтів. Держава їх буде фінансувати на 60%, решту лікарні отримуватимуть за рахунок надання медичних послуг. Залежно від того, куди підуть пацієнти, туди підуть гроші. Але зараз терміни зрушили, і фінансування за новим принципом має початися після першого кварталу...
- То чи доживемо ми до страхової медицини?
 
- Повинен з'явитися ринок незалежних медустанов, які надають послуги, - комунальних підприємств. Далі - розрахунок вартості одиниці послуги. Необхідно на реальних потоках хворих прорахувати утримання конкретної лікарні. Адже може так статися, що лікарня заповнена, але вартість послуги настільки маленька, що грошей не вистачає ні на утримання, ні на зарплату.
Вартість послуги має бути ринковою, не прив'язуватися до можливостей бюджету. Коли ми впорядкуємо всі три складові - вартість послуги, хто її надає і хто оплачує - тоді прийдемо до страхової медицини.

Нагадаю, що з наступного року пацієнти отримуватимуть гарантований пакет медичних послуг. Ми нарешті відходимо від псевдобезкоштовної медицини. Національна служба здоров'я, а не пацієнт оплачуватиме послуги первинної, амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної медичної допомоги, екстреної, паліативної та реабілітації. Наприклад, за пологи НСЗУ планує сплачувати 8,5 тисяч гривень, 19,5 тисяч - за лікування інсульту, трохи менше - інфаркту. Люди платити не повинні, вони вже заплатили за медичну допомогу зі своїх податків.
- Ми знаємо, що у вас є задум використовувати сучасні технології більш широко, розкажіть про це.
- Я хочу побудувати в області наш власний дата-центр, який об'єднає всі інформаційні системи медичних закладів області. У кожній лікарні є дані про пацієнтів, але для інших вони марні через свою недоступність. Ми хочемо створити хмару, щоб вирішити цю проблему.

Це підвищить швидкість та якість надання медичних послуг. Наприклад, коли єдина диспетчерська Екстреної медичної допомоги отримає доступ до бази даних «первинки», пацієнта не треба буде розпитувати. Диспетчер всю необхідну інформацію матиме протягом декількох секунд, йому залишиться дізнатися причину виклику і прийняти рішення. Вся інформація про стан здоров'я пацієнта буде доступною й бригаді, яка їде на виклик, і лікарям закладу, до якого відвезуть хворого.

У міністерстві охорони здоров'я нашу ініціативу підтримали. Ми підібрали три локації для розміщення майбутнього дата-центру в Кропивницькому та маємо технічні вимоги для створення хмари. Наразі ведемо перемовини з міністерством розвитку громад і територій про державне фінансування.
Лариса Гуріна, спеціально для медіапорталу DOZOR
Переглядiв: 9243
ОЛЕКСІЙ  КАПРИЦЯ
фотокореспондент: ОЛЕКСІЙ КАПРИЦЯ
Facebook Twitter Viber Skype