Лариса Андреєва про ускладнення ситуації з COVID-19 та настання піку захворюваності

інтерв'ю

Лариса Андреєва про ускладнення ситуації з COVID-19 та настання піку захворюваності

Ситуація з коронавірусом ускладнюється в нашій країні з кожним днем. Рівень захворюваності невпинно зростає, попри введені обмеження, а вакцини досі немає. На передовій цього ковідного фронту – люди у білих халатах. Про те, як борються з цим викликом, кинутим усьому людству, кропивницькі медики - в інтерв'ю медіапортала DOZOR з головним лікарем Кіровоградської обласної лікарні Ларисою Андреєвою.

Ситуація ускладнилася

- Ларисо Миколаївно, як нині у Кропивницькому змінилася ситуація із захворюваністю в порівняні з весною?

- Коли у нашій країні почали реєструватися перші випадки, то ми, звичайно, не могли спрогнозувати, що буде восени. В порівнянні з весною ситуація значно погіршилася. Я скажу вам таку статистику: якщо у квітні у нас пролікувалося 26 пацієнтів з ковідною інфекцією, то у листопаді їх вже 135. Це ті пацієнти, які мають тяжкий перебіг пневмонії, викликаний коронавірусною інфекцією.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що сам вірус став більш агресивним, дуже багато пацієнтів, які мають хронічні захворювання і тяжко переносять ці пневмонії, цю інфекцію. Також слід констатувати, що зріс відсоток пацієнтів віком від 30 – 35 років, крім того, почала хворіти більша кількість дітей.

- А чи змінилася ситуація із забезпеченістю лікарень обладнанням, медиків – засобами захисту? Особливо тих, які безпосередньо контактують з пацієнтами, хворими на коронавірусну інфекцію.

- На початку епідемії нам дуже серйозно допомагали волонтери, бізнесмени. Одна з відомих компаній забезпечила нас засобами індивідуального захисту, медикаментами, розхідними матеріалами для апаратів ШВЛ та іншим обладнанням на суму близько 7 мільйонів гривень. Поставили нам три десятки 20-літрових кисневих концентраторів. На сьогоднішній день ми їх розмістили по всіх відділеннях там, де знаходяться ці пацієнти. Однак всі ці засоби закінчуються. На сьогоднішній день запас засобів індивідуального захисту у нас залишився на тиждень.

Наприклад, дезінфікуючих засобів індивідуального захисту залишилося десь на 2-3 тижні. Ми їх поновлюємо. Зараз замовили більше 500 костюмів багаторазового використання, але ж і кількість пацієнтів збільшується. Якщо у нас було 26 пацієнтів, то нині розгорнуто 150 ліжок, з яких 130 - зайняті. Хворі до нас надходять постійно, ліжка усіх інфекційних відділень заповнюються. Нещодавно ми відкрили четверте інфекційне відділення, раніше ж мали лише одне.

Зараз очікуємо на два апарати ШВЛ, які буде поставлено за рахунок благодійних фондів, і один апарат з міністерства охорони здоров'я.

- Держава надала лише один апарат ШВЛ?

- За рахунок держави ми отримали один апарат, ми ним користуємося, і ще один отримаємо через тиждень, згідно з наказом МОЗ. Держава нам надавала і засоби індивідуального захисту, тобто було закуплено все необхідне. Ми є базою, де йде зберігання цих засобів індивідуального захисту. Також вони знаходяться на базі центру екстреної медичної допомоги і в центрі громадського здоров'я. Буквально минулого тижня у нас був перерозподіл і лікарня отримала ще й одноразові та багаторазові захисні костюми, респіратори, маски, бахіли, розхідні матеріали для ШВЛ і три апарати ШВЛ, які були закуплені за рахунок обласного бюджету. На сьогоднішній день 350 медичних працівників працюють у цих «червоних» зонах, де проходять лікування пацієнти. Кожен медичний працівник раз на 4-5 годин повинен змінити цей костюм, тому йде величезний розхід.

Щойно відкрите інфекційне відділення заповнилося за три години

- Однозначно в нас проходять наради в департаменті охорони здоров'я щотижня, ми в телефонному режимі спілкуємося теж. Обговорюються різні питання - і щодо обстеження пацієнтів, лікування, з приводу запасів медикаментів. Плюс Національна служба здоров'я, з якою ми уклали угоду, виділяє кошти за вилікуваного пацієнта. Усе необхідне для боротьби з хворобою ми будемо докупляти. Хотілося б, щоб на складі був місячний запас для лікування пацієнтів і захисту медиків, і я була впевнена, що на найближчий місяць наші працівники забезпечені захистом. Зараз ситуація з цими засобами індивідуального захисту значно ускладнилася. На жаль, кількість пацієнтів зростає, однак коштів на поновлення запасів нам бракує.

- Нове інфекційне відділення № 4 є резервним?

- Ні, не резервне. На жаль, ситуація не стабілізується, адже зараз почнуться сезонні захворювання плюс грип, респіраторні захворювання, тобто це стабільно щороку так. Але у зв'язку з тим, що на сьогоднішній день коронавірусна інфекція розповсюдилася по території всієї області, нам телефонують щодня наші колеги - сімейні лікарі, медики районних лікарень, аби перевезти до нас пацієнтів, які знаходяться у тяжкому стані.

Знаєте, ми коли відкривали інфекційне відділення № 3, думали, що воно заповниться за тиждень, максимум за три дні. А вийшло так, що за три години. 18 листопада ми відкрили четверте інфекційне відділення і на ходу стерилізували та кварцували палати, щоб найшвидше прийняти нових пацієнтів.

До нього ми переводитимемо пацієнтів з трьох інших відділень, оскільки вони переповнені. Наприклад, в інфекційному відділення №1 розраховане на 30 ліжок, там вже 32 пацієнти. №3 – така ж ситуація. До інфекційного відділення №2 надходять недообстежені пацієнти - з високою температурою, пневмонією, але на COVID ще не обстежені. Негарне слово – сортування пацієнтів, але так воно і є. Тому у цьому відділенні хворі, яким надають першу медичну допомогу , беруть шкребки зі слизових носоглотки на ПЛР-обстеження, і коли вже з'являється відповідь, є COVID чи немає, ми переводимо таких пацієнтів за напрямком по відділенням.

Медики живуть у поліклініці

- Як часто тестують самих медиків Кіровоградської обласної лікарні?

- Згідно з постановою Кабінету міністрів, ми раз у два тижні проводимо обстеження медичних працівників, які працюють з хворими на коронавірус. На жаль, медики теж хворіють, є у нас і летальні випадки, тому що зараз дуже тяжкі пневмонії. Деякі наші медики, які померли, мали онкологічні захворювання, цукровий діабет. Ми тестуємо, намагаємося захищати. На сьогодні нам деякі бізнесмени, фермери допомагають і ми трішечки допомагаємо організацією повноцінного харчування медиків. Наприклад, у першому інфекційному відділенні – медсестри, санітарочки, які не можуть піти додому, тому що у них там діти, літні батьки, ночують і відпочивають у спеціально виділених приміщеннях у поліклініці. Відпрацювали 14 днів – пройшли тестування. Якщо все добре, то вони йдуть додому.

- У кожній країні створюються певні протоколи лікування. Який стандартний протокол лікування у нас і чи змінилися препарати від початку епідемії?

- Це питання більше не до головного лікаря, а до фахівців-інфекціоністів, до наших анестезіологів, які безпосередньо працюють з пацієнтом. Але можу сказати, що тиждень тому вийшло доповнення до протоколу, тобто маємо новий протокол лікування і він вже третій, який є в Україні. І він все одно буде в подальшому удосконалюватися не лише у нашій країні, а й в усьому світі, адже відбувається мутація вірусу. Лікарям через це доводиться на ходу підбирати необхідне лікування. У певних випадках необхідно відходити від протоколу, оскільки хвороба може протікати у кожного пацієнта по-різному.

Зараз протокол доповнився противірусними, гормональними препаратами. Наприклад, включили «Дексаметазон». Про «Актемру», мабуть, уже всі чули. Це дійсно дуже ефективний препарат. Пацієнтів, які прибували з дуже тяжкою формою пневмонії, ми рятували такими ліками. Однак препарат треба не просто ввести, а спершу отримати декілька результатів лабораторного обстеження, рентгенологічного. Після цього він вводиться двома дозами з перервою у 12 годин. Але, звісно, це не панацея.

Бувають такі випадки, що лікування по протоколу йде дуже повільно або неефективно, тому з обговорюємо и радимося з колегами, які зараз за кордоном. Дуже багато наших колег зараз працюють у Чехії, Словенії, Німеччині.

Пацієнти витрачають на лікування десятки тисяч

- Яка ситуація із забезпеченням киснем пацієнтів?

- На жаль, зараз проблема із киснем дуже велика по всій Україні. Пацієнти, які надходять особливо у нашу лікарню, мають середній і тяжкий ступінь протікання пневмоній, тож вони є киснезалежними, їм потрібен кисень. А з ним і у нас в лікарні непросто, і в районах. Чому багато ускладнень і стільки пацієнтів до нас надходить в тяжкому стані? Тому що і пацієнти інколи звертаються занадто пізно, і в районах медики працюють в основному працюють на концентраторах, переважно малопотужних, і люди не отримують достатньої кисневої підтримки. А медикаментозне лікування тісно переплітається з кисневим.

Наразі на території нашої лікарні будується майданчик для 12-тонної бочки з рідким киснем, з якої ми зможемо давати кисень у відділення з тяжкими пацієнтами. Але киснева підтримка потрібна не тільки їм. За приймальнею у нас стоїть ще й киснева станція, де знаходиться кисневий генератор, який виробляє кисень. Він подається у перинатальний центр та реанімацію. Проте він зношується через велике навантаження. Дає 6 літрів кисню за хвилину, а нам треба 18-20. Тому ми поставимо тут новий концентратор, його до нас уже везуть з Америки. Він має втричі більшу потужність, відтак зможемо підключити до нього більше відділень і рятувати наших пацієнтів. Це все планується реалізувати до середини грудня.

- А як щодо наявності препаратів для лікування коронавірусу?

- Для того, аби ми лікували наших пацієнтів безкоштовно, згідно з протоколом лікування коронавірусної інфекції, нам потрібно біля 3 мільйонів гривень. На жаль, коштів недостатньо. Тому ми зверталися до меценатів, бізнесменів, які нам допомагали фінансово і ми закупляли препарати – здебільшого, це розчини та антибіотики. Лише на кисень ми витрачаємо десь 300-400 тисяч, оскільки використовуємо за добу 50-60 балонів. Із нещодавнім відкриттям ще одного інфекційного відділення, ця кількість виросла до 70 балонів за добу.

Щодо препаратів, які є у національному переліку, на жаль, вони не всі ефективні. Тому ми виписуємо рецепти та рекомендуємо родичам пацієнтів купувати більш ефективні препарати в аптечних мережах. Деякі препарати дуже дороговартісні, один флакон може коштувати 10-11 тисяч гривень, а пацієнту треба таких 4-6.

Критичним періодом буде кінець грудня

- Який місяць по захворюваності був критичним за період пандемії?

- Кількість пацієнтів з квітня до листопада зросла десь в 5 разів, і мені здається, що критичним періодом буде кінець грудня – початок січня. Почнуться сезонні захворювання, піде грип. За весь час у нас проліковано 396 пацієнтів – вони мали тяжкий перебіг пневмонії, викликаною ковідом. На жаль, з квітня по листопад у нас померло 40 пацієнтів. Половину з них нам доставили в критичному стані з сатурацією 40-50%.

- Яка ситуація із захворюваністю медиків?

- Скажу так. Раніше я вважала, що за кордоном суперова медицина. Усі про це говорили. Але ми побачили Італію, Америку, Німеччину і те, що медицина навіть багатих країн не була готова прийняти таку інфекцію. Не є виключенням і наша країна. Усі реалії нашої медицини оголилися назовні. Усі побачили - медикаментів немає, обладнання немає, у відділеннях є два санвузли, це ж ще радянські проекти, ніхто не збудував нові лікарні, які б відповідали санітарним нормам. Тому коли були перші випадки зараження, самі медики не були готові захищатися від інфекції. Так, ми мали костюми, респіратори, але ми теж, як і всі люди, ігнорували інфекцію і вважали, що це не так страшно. Були серед нас і ті, хто не одягав маски, зокрема, іноді і я сама. В цілому у нас захворіло більше 100 медиків. Наприклад, минулого тижня у трьох медпрацівників виявили позитивний результат. Вони лікували тяжкого пацієнта і заразилися, хоча були у засобах захисту.

- Хто у найбільшій зоні ризику отримати тяжку форму хвороби?

- Дуже вражає ця інфекція людей, хворих на цукровий діабет, хронічну ниркову недостатність, захворювання серця та інші хронічні хвороби. За статистикою, практично кожен 4-5-й пацієнт, який до нас надходить, має ці хвороби. І протікають у них пневмонії дуже тяжко. Ми помітили, що пацієнти з цукровим діабетом та хворобами крові – лімфолейкозом, лейкозом, тяжкими анеміями - найбільш вразливі. На жаль, відсоток летальності у цих пацієнтів вищий, ніж у пацієнтів з тяжкою пневмонією, але без таких хвороб.

- Тим не менш, Кіровоградська область з початку пандемії мала один із найнижчих показників захворюваності. Зараз ситуація дещо змінилася, як вважаєте, чому?

- Можливо, це тільки тому що у нас була лише одна лабораторія. А ще у нас значна протяжність між обласним центром і районами. Для того, аби перевести з Голованівська шкребки, потрібен час, бензин, кошти, засоби для перевезення, це ж не окуляри, не ручка. Аналізи треба правильно перевозити у боксах. Зараз у нас вже є декілька лабораторій, де проводяться ПЛР-обстеження. Відповідно сьогодні більше виявляємо інфікованих. Також у нас з'явилося більше мобільних бригад, які виїжджають додому до пацієнтів для забору таких шкребків. Пацієнти стали теж більш відповідальними, вони при виявленні перших ознак захворювання, звертаються за допомогою до лікарів.

- Ларисо Миколаївно, сьогодні керівництво країни говорить про ймовірний передноворічний локдаун. Які карантинні заходи особисто Ви вважаєте ефективними?

- Я вважаю, що в першу чергу слід дотримуватися тих карантинних заходів, які вже є. Можу зрозуміти і бізнес, і батьків, які протестують проти закриття закладів і шкіл. Але треба усвідомлювати всю серйозність ситуації. Я прибічниця введення більш жорстких карантинних обмежень. Гадаю, ми не обійдемося 150-ма ліжками, які у нас є, після настання піку захворюваності доведеться розгортати ще 50-100. Але дай, Боже, щоб цього піку не було.