Медична спеціальність, новий факультет і коледж: п’ять років змін Центральноукраїнського державного університету

Рівно п’ять років тому Євген Соболь очолив Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка. За цей час заклад отримав статус класичного університету, відкрив нові спеціальності, кілька цетрів, факультет та власний коледж. Однією із останніх важливих подій стало відкриття першої в історії університету медичної спеціальності - «Фізична терапія та реабілітація». Про головні досягнення, виклики воєнного часу, майбутнє університету та нові можливості для абітурієнтів ректор розповів в інтерв’ю медіапорталу DOZOR до п’ятої річниці свого обрання на посаду.

- Євгене Юрійовичу, п’ять років тому Ви очолили університет. Яким він був тоді і яким Ви бачите його зараз?

- 5 років пролетіло швидко, багато чого можна відзначити. Найбільшим досягненням була зміна статусу з педагогічного на класичний університет. З приходом нової команди, ми винесли на збори це питання, колектив підтримав, і ми стали класичним університетом, суттєво розширивши подальші напрямки своєї діяльності. При цьому повністю зберегли педагогічну складову! Наступний поступ – реалізація моїх ініціатив по виходу на позитивну фінансову динаміку. Ми збільшили дохідність закладу, і фінансова динаміка на сьогодні, попри війну, розвивається в плюс. І третє – це розширення університету. Ми відкрили нові кафедри, новий факультет, кілька навчальних центрів та структурних підрозділів. Особлива подія - запуск університетського коледжу «Альма-матер Плюс». І нещодавно відбулося відкриття соціально значущої медичної спеціальності «Фізична терапія та реабілітація».

- Вперше в історії університету з’явиться медична спеціальність? Як це вдалося зробити?

- Це спеціальність, яка сьогодні затребувана через виклики війни. Є ветерани, їхні родини також потребують соціальної, психологічної, і фізичної реабілітації. І якщо фахівці нашого університету давно долучаються до проєктів щодо психологічного відновлення наших ветеранів та членів їхніх родин, то постало питання і щодо фізичної реабілітації. На факультеті спорту та фізичної культури ми маємо такий потенціал. Ми три роки присвятили тому, щоб це реалізувати. Суттєво попрацювали над матеріально-технічною базою. Зробили низку реабілітаційних майданчиків, осучаснили санаторій-профілакторій. Попрацювали над кадровим складом, пройшли всі ліцензійні процедури в МОН спільно з МОЗ. І на сьогодні маємо ліцензію і цьогоріч будемо здійснювати набір. Запрошуємо на навчання на бакалаврський рівень. Набір буде влітку. Абітурієнти мають подати результати НМТ (обов’язковим є біологія не нижче 140 балів). І 25 місць ми маємо.

- За ці роки довелося працювати в умовах пандемії коронавірусу та повномасштабної війни. Які найскладніші рішення Ви прийняли за цей час? І яким досягненням за ці п’ять років Ви пишаєтеся найбільше?

- Я б розділив цей період на два етапи. У період пандемії коронавірусу в університеті запровадили систему дистанційної онлайн-освіти. Ми налагодили цей процес, це дозволило адаптуватися до нових умов. Й коли почалася повномасштабна війна, у нас вже був готовий механізм такого освітнього процесу. Ми побудували безпечний освітній процес та проживання студентів, організацію роботи в бомбосховищах, вдосконалення онлайн-курсів та індивідуальних траєкторій для студентів з окупованих територій. По суті, нам довелося вибудовувати щось подібне до підземного освітнього простору.

- За час Вашого ректорства університет суттєво розширив освітні можливості. Як змінився підхід до підготовки студентів і які спеціальності сьогодні мають найбільший попит?

- По-перше, і викладачі, і студенти пройшли складний період адаптації до навчання в умовах повітряних тривог та блекаутів. Це потребувало запровадження технологій та посилення практичних навичок реагування на безпекові виклики. Ми відпрацьовуємо дії при можливому ударі по університету, замінування і так далі. Нещодавно під час зустрічі зі студентами запропонував низку ректорських ініціатив із розширення студентської мобільності та індивідуальних графіків навчання, щоб працюючі студенти мали можливість не втрачати шанс отримати якісну освіту. Це стосується старшокурсників.

- По-друге, війна вплинула на попит на різні спеціальності. Найбільшим попитом користуються психологічний та реабілітаційний напрямки, а також педагогічні спеціальності. Вони підтримуються безкоштовним навчанням та стипендіями. Проблема всіх університетів України, не лише нашого, – це відтік молоді за кордон через війну. Це головний виклик для вступної кампанії.

- Одним із найамбітніших проєктів став коледж «Альма-матер. Плюс». Як виникла ідея створити новий заклад освіти саме під час війни?

- Це не ідея, яка виникла під час війни. Це пункт моєї ректорської програми, з якою я йшов на вибори у 2021 році. Тоді колектив підтримав мою програму. Але ми не знали тоді про те, що буде повномасштабне вторгнення, закриття шкіл… Але у нас вийшло реалізувати цей проєкт.

- Які можливості він відкриває для молоді Кіровоградщини?

Вступ без складного та стресового в умовах війни НМТ, лише за результатами співбесіди.
Використання матеріальної бази університету, чого немає у жодного коледжу в регіоні.
Студентів коледжу навчають науковці, професори та доценти університету.
Адаптація до майбутнього навчання в університеті.
Можливість вступу після закінчення коледжу на другий та третій курси університету, тобто відчутна економія часу навчання та, відповідно, коштів.
Подвійна вигода по закінченню: випускник отримує два документи – свідоцтво про повну загальну середню освіту та диплом фахового молодшого бакалавра за однією із шести актуальних спеціальностей.

- Коледж став фактично новою точкою входу до університетської освіти. Чи виправдалися Ваші очікування від першого року його роботи?

- Коледж «Альма-матер. Плюс» – єдиний освітній заклад, що відкрився в Україні під час війни! Ми залучили заощаджені університетські кошти. У перший рік набору набрали 100 абітурієнтів, вважаю, що це гарний результат. Коледж користується популярністю серед батьків та студентів і перевершив наші очікування та прогнози. Цьогоріч ми розширюємо перелік спеціальностей і відкриваємо «Фізичну культуру та спорт». Випускники отримають тренерські спеціальності.

- Яким Ви бачите Центральноукраїнський державний університет через наступні п’ять років? Чи є мрія, яку ще не вдалося реалізувати?

- Я відзначу п’ять позицій. Перше - це розширення університету в європейському та міжнародному просторах, залучення грантових можливостей, встановлення університету на вищу сходинку в цьому напрямку. Ми, до речі, єдині в регіоні виконали урядову постанову й перейшли на міжнародні стандарти. Ми впорядкували всі напрямки згідно з урядовою постановою, наші дипломи визнаються у будь-якій країні Європи без додаткового підтвердження. Друга позиція – відкриття нових спеціальностей в університеті, які набувають попиту серед молоді.Третя – це створення регіонального освітньо-реабілітаційного комплексу при університеті як виклик війни. У нас ці можливості є. Я бачу це як масштабний реабілітаційний комплекс, який надає освітню, наукову та медичну складові. Четвертий напрямок – розвиток коледжу «Альма-матер Плюс» та розширення спеціальностей у ньому.

І останнє – це моя мрія. Я бачу університет Винниченка через п’ять років потужним регіональним освітнім, інтелектуальним, науковим та мистецьким лідером. Але для реалізації цього потрібно багато чого зробити і над чим попрацювати.

- Сьогодні багато говорять про відкриття в університеті першої медичної спеціальності. Наскільки це знакова подія для університету?

- Почну з того, що я маю медичну освіту. Закінчив Куп’янське медичне училище за фахом «Лікувальна справа – фельдшер». Працював на швидкій допомозі та був на строковій службі і частково залучався як медичний працівник. Особисто займався реабілітаційним напрямком, тож ця тема мені дуже близька. Згодом, коли отримав юридичну освіту, сформував наукову школу «Адміністративно-правовий механізм формування та реалізації державної політики у сфері забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю». Під моїм науковим керівництвом захистили дисертації більше 15 андидатів та докторів наук по захисту прав осіб з інвалідністю. Тому після початку війни та виникнення гострої необхідності у сфері реабілітації ініціював роботу по відкриттю цієї спеціальності в університеті. В умовах війни це особливо знакова подія для університету. Військові та їхні сім’ї потребують реабілітаційної допомоги. Для цього і мають бути кваліфіковані фахівці.

- Чомусь є така думка, що треба дитину відправити на навчання подалі від свого обласного центру. Як Ви можете прокоментувати це?

- У коледжі «Альма-матер. Плюс» ми забезпечуємо студентів житлом, даємо два документи – про повну загальну середню освіту та диплом молодшого бакалавра. У нас є проєкт «Хочу тут навчатися». Це стереотип, що десь буде краще, ніж удома. Ми надаємо сучасну освіту, університет входить до сотні кращих вишів України. Якщо хтось їде навчатися кудись, то до нас прибувають студенти з Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської, Донецької та Луганської областей, а також із західних регіонів України. Порада батькам та студентам: чим більш компактний виш, тим більш адресне ставлення до дітей. Куратори знають усіх студентів, батьків, де вони проживають, які мають проблеми, з яких причин не прийшли на заняття. Це важливо.

- І наостанок, що б Ви рекомендували нашим абітурієнтам, які планують вступати до університетів цього року? Які головні поради від ректора Соболя для молоді, що планує здобувати вищу освіту?

- Кілька речей. Перше – обирайте уважно спеціальність, ознайомтеся, які саме знання і навички ви отримаєте разом із дипломом, де зможете працювати. Друге – обирайте безпечне місце для навчання, адже йде війна. Третє – обирайте університет, який має довгу історію і добру репутацію. Четверте – обирайте університет, де цікаве й насичене студентське життя. І п’яте – обирайте університет, який розвивається, тобто має гарні перспективи попри об’єднання університетів та війну. З приємністю відзначу, що університет Винниченка теж у переліку таких університетів.

Матеріал підготовлено у форматі інтерв'ю для медіапорталу DOZOR
Фото - Олексія Каприці