×




Микола Цуканов про культурний сплеск, пленер художників та імідж Кіровограда
Містян, небайдужих до культурного розвитку міста, не може не тішити пожвавлення, яке останнім часом відбувається у «мистецькому житті» обласного центру. Цієї весни воно, наче, як ніколи, бурхливо закипіло: один за одним, а то й одночасно у Кіровограді пройшли дитячі вокальні і хореографічні фестивалі, було встановлено національний рекорд, відбулася низка творчих конкурсів, майстер-класів, «ночі музеїв», вперше містяни відкрили для себе День вуличної музики, днями відгримів улюблений усіма «Калиновий спів». Однією із головних подій цієї «культурної» весни , безумовно, став масштабний пленер художників, які залишив після себе не лише чудові враження як у містян, так і у митців з усієї України, а й десятки картин. Усі вони відображають ту красу нашого міста, яка для нас, жителів, вже стала буденною, говорить Микола Цуканов, власник галереї «Єлисаветград», яка організувала цей чудовий пленер. Про те, чим наше місто здивувало Китай, розповів Микола Цуканов у інтерв'ю сайту DOZOR.
- Миколо Миколайовичу, у цьому році в нашому місті відбувся справжній культурний бум. Ви маєте до нього безпосередній стосунок. Такий «вибух» був спланований чи вийшов спонтанно?
- Ще в минулому році я сказав в одному інтерв'ю, що ми приречені на культурний сплеск, він обов'язково буде у нашому місті. Чому? Тому що люди втомилися від усього тяжкого, втомилися від брехні, їм потрібен якийсь вихід. І вони його знайшли, не чекаючи влади, почали об'єднуватися, створювати різні проекти – спортивні змагання, культурні проекти. Їх дійсно стало багато. І в тому числі наш дитячий фестиваль, який проводився вже вдруге у нашому місті. Я його створював не сам, дуже радий, що до цього проекту долучилися органи влади – відділ культури та туризму міської ради, відділ молоді та спорту та управління освіти. Це дуже важливо, оскільки коли ініціатива виникає «знизу», то вона не може «погаснути», бо це проводиться неформально, яскраво. Тож нам вдалося об'єднати ініціативу «знизу» та ініціативу, яка була підтримана органами влади.

Фестиваль, проведений у рамках пленеру, є цікавий для дітей в першу чергу, оскільки це чудова можливість попрацювати з професійними художниками. Пленер ми проводимо третій рік поспіль, нас вже знають в Україні. Якщо перший пленер проводили у Світловодську, нам було складно, ми не знали про всі тонкощі проведення, не знали усіх «підводних каменів», кого запросити з художників і т.д., то цьогорічний захід ми провели більш впевнено. Про нас уже знали, художники самі хотіли до нас потрапити, багатьох з них ми не змогли навіть запросити тому, що у нас було заплановано тільки 10 місць для художників, вийти за рамки цієї групи не змогли – треба багато фінансів на проживання, харчування, культурну програму.

Взагалі головною нашою метою цьогоріч було запрошення художників з різних регіонів України, які відомі у нашій країні та поза її межами, щоб підняти планку нашого пленеру на більш високий рівень. Тому що не проблема запросити художників, проблема – запросити гарних художників. Як правило, у травні митці від'їжджають у Закарпаття, мають пропозиції на інші пленери. Наші колеги з Миколаєва також проводять пленери, по нашому плану, вони навіть приїжджали до нас, навчалися цьому. Тому, як правило, наше місто знаходиться у не дуже вигідному світлі. Знаєте, усі художники, які приїхали у місто, говорили мені: «А що тут можна побачити – промисловість та сільське господарство». Але коли вони вже покидали місто, то справді були у культурному шоці. Митці кожного дня дізнавалися щось нове для себе і головне – вони дізнавалися про те, що є родзинкою не тільки для Кіровоградщини, а й для України в цілому. Ми пишаємося тим, що художники, які роз'їхалися по своїм рідним містам, продовжують писати про наше місто позитивні речі.

Тепер, демонструючи власні картини у своїх країнах на виставках, художники популяризуватимуть наше місто
- Правда, що наше місто відвідали навіть художники з Білорусі та Китаю?

- Дійсно, цього року ми запросили на пленер двохзакордонних художників – з Китаю та Білорусі. Це не випадково, бо ми хочемо, щоб центр України та наше місто увійшло в майбутньому до числа тих регіонів, які будуть запрошувати на пленери. У нас прекрасна природа, чудові місця. У нас природа органічно пов'язана з людьми, яскрава та неповторна, і ті художники з закордону, які приїхали до нас, покидаючи межі міста, побачили, наскільки прекрасний наш регіон. А щодо самого міста, то художників вразила архітектура. Це правда чудово, що тепер, демонструючи власні картини у своїх країнах на виставках, вони будуть популяризувати наше місто. Тому у нас лишилися не всі пленерні роботи, я націлював художників та просив їх, щоб вони залишили одну чи дві картини для своїх колекцій з зображеннями нашого міста, а саме споруд.

- А яка частина пленерних робіт залишиться у нашому місті?
- Те, що є в музеї Осмьоркіна, що є в галереї «Єлисаветград» - це все власність нашого міста, усього близько 30 робіт. Тобто це картини, які подаровані мені. Ці картини вже є у нашому фонді, оскільки, згідно з умовами нашого пленеру, дві роботи художник має залишити у галереї. Під час пленеру кожен майстер писав від 10 до 20 робіт, в залежності від того, як він здатний до написання картин, який у нього настрій. Дуже важливо, що кожен художник повіз з собою багато робіт. Нашим головним завданням було не примушування митців написати якомога більше картин, а поринути у це місто.
- Так кого з художників найбільше вразило наше місто і Кіровоградщина?
- Я можу сказати, що дуже здивувало місто Світлану Аношкіну, художницю з Києва. Мене вразило, наскільки вона була підготовлена, як гарно знала історію міста, театру, наш «Хутір Надія». Світлана володіла інформацією про Олександра Осмьоркіна - він один із улюблених її художників. А ще ми відкриваємо очі китайцям. Звісно, це дещо грубий вираз. Але Цзянь Лю вже був у Житомирі, Одесі, а тут ми відкрили йому Кіровоград. Саму у нас він побачив прекрасну природу, озера, рівнини, і залишився у захваті, що дуже приємно.
- Поділіться, які плани у галереї «Єлисаветград» цьогоріч?
- Найважливіші події цього літа – це відкриття виставки Василя Ковпака, присвячена його 80-річчю, та виїзна виставка нашої галереї у Маріуполі. Щодо виставки Ковпака, експозиція відкриється 20 червня. Ми впевнені, що той архів, який він залишив після себе, дуже важливий і значущий. Незвичайним є те, що ми маємо фотографії, починаючи з 1956 року до 1980-х років. На фото ми можемо бачити заводи, різноманітні заклади, те, як вони змінювалися. Насправді, це просто дивовижно! Ми проведемо цю виставку спільно зі Спілкою фотографів та відділом культури міськради. Крім цього, відкриття виставки ми приурочили до відкриття пам'ятного знаку цьому фотографу.

Щодо виїзної виставки, то ми щороку виходимо за межі нашого міста. Вже були в Одесі, Києві, а тепер їдемо на Донбас. Це дуже важливо для нас і для Маріуполя, думаю, також. Приїзд галереї, виставка картин відомих художників, а також фотознімки мого сина Гліба, де зображені багато міст нашої країни. продемонструє вкотре, що Україна – єдина, а зв'язки мають бути міцними. Чим більше ми будемо їздити один до одного, тим більше ми будемо об'єднуватись, мати більш тісний зв'язок.

Галерея
Роботи учасників пленеру,
які зараз експонуються у музеї Осмьоркіна
Переглядiв: 2101
ЯНА ДАР'ЄВА
журналіст: ЯНА ДАР'ЄВА
ОЛЕНА КАРПЕНКО
фотокореспондент: ОЛЕНА КАРПЕНКО