- У Грузії, можливо, працює. Значить, щось не врахували. Той же менталітет, можливо. Люди різні. У різні області України поїдь - люди відрізняються, а це – різні країни.

Свого рецепту, як треба було реформувати систему МВС Сергій Коса не має, каже, для того є «вчені мужі – то їх клопіт», але впевнений, що аж ніяк не методом «ламати все».

«Система потребувала змін, міліцію треба було реформувати – це беззаперечно. Наприклад, влити в неї нову кров – тут питань немає. Але ж не ламати все. Насправді в старій системі працювало багато хороших, відповідальних і досвідчених людей. Та багато з них пішли зі служби, тому що їх образили своїм ставленням. А вони могли б багато чому навчити молодих. Та питання було поставлено по-іншому: все, що було у міліції – погано, всі працівники ДАІ – хабарники, все що робить нова поліція – красиво, добре і правильно. Нових поліцейських відразу налаштували, що тільки вони круті, а їхні слова – закон. Це дало їм відчуття абсолютної правоти й безкарності. І результат не забарився. У соціальних мережах достатньо відео про те, як відразу почала діяти нова поліція. Щось спитав, йому не так відповіли й відразу у хід ідуть спецзасоби. Так не можна працювати з людьми. Я вже не кажу про гучні скандали з викриттям хабарників уже в новій поліції. То це реформа?» - риторично запитує колишній правоохоронець.

Одним із головних негативних чинників, можливо, стало те, що на службу набрали людей, ні морально, ні професійно не готових до такої роботи. Наш співрозмовник стовідсотково впевнений, що раніше до фахової підготовки колишніх співробітників патрульно-постової служби ставилися набагато відповідальніше. Півроку навчання, півроку стажування – і лише після цього робота.

«Коли людина приходила працювати у міліцію, у тому числі й у патрульно-постову службу, вона повинна була спочатку пройти навчання у школі сержантів, яке тривало 6 місяців. Потім ще півроку треба було відходити у складі наряду у якості стажера. А отже, навчання складало не менше року. І лише після цього можна було отримати спецзасоби і зброю. Людину ж треба навчити ними володіти, а не махати», - пояснює Сергій Коса.

Слід зауважити, що півроку навчання у школі сержантів – це вивчення законодавства і нормативно-правової бази, отримання навичок психологічного впливу, рукопашного бою та поводження зі спецзасобами і вогнепальною зброєю, практичні навчання зі стрільб. Також у курс підготовки входить курс надання невідкладної медичної допомоги і навіть тренування з основ цивільної оборони. Після півроку теорії ще стільки ж часу треба було проходити стажування – це реальні чергування на маршруті, але лише у якості помічника.

«Чому можна навчити людину з вулиці за три місяці – я не розумію. Тому мене не дивує, що зараз деякі патрульні приїздять на виклик і навіть заяву від потерпілого не можуть оформити чи пояснення взяти. Їх же навіть протоколи по ДТП не навчили складати», - каже Сергій Коса.

До обіцяного швидкого реагування, зазначає, також є запитання.

«За лічені хвилини вже ніхто не приїздить. А навіть якщо й приїздить… От стався, наприклад, розбійний напад, викликали патрульну поліцію, вони приїхали, подивилися, поговорили з потерпілим. І що далі? Викликають слідчо-оперативну групу і чекають її. То це швидке реагування? А найефективніший у таких випадках – так званий метод розкручування спіралі. Група, яка приїхала на місце скоєння злочину, шукає свідків, опитує людей, збирає свідчення, а декілька нарядів ППС у цей же час об'їжджають епіцентр пригоди по колу, поступово розширюючи його. Це елементарні і дуже ефективні речі, але робити їх треба оперативно», - говорить колишній правоохоронець, не приховуючи сумніву, що такі методи взяті на озброєння новими підрозділами.

Непрямим доказом того, що на службу, дійсно, прийшла велика кількість неготових до буденної роботи в поліції людей, свідчить велика плинність кадрів і хронічний некомплект.

На старті роботи патрульної поліції у Кіровограді анонсувалося, що у підрозділі працюватимуть 238 співробітників – саме стільки людей пройшли відбір і прийняли присягу. Та вже влітку 2017 року було оголошено додатковий набір – некомплект становив майже сотню осіб. Навесні цього року оголошення знову запрошують на роботу в патрульну поліцію – у березні прибуло ще 17 новачків.

Вимоги до кандидатів вельми скромні: допускається навіть лише повна середня освіта, а крім високої мотивації, обов'язково треба мати хіба що хорошу фізичну форму та посвідчення водія категорії В. Тож у регіоні з такими високими показниками безробіття відсутність черги з бажаючих працювати у добре розрекламованій патрульній поліції виглядає дивно.

«У ППС теж завжди були вільні посади. Але й зарплата бійця полку патрульної служби тоді складала 2500 гривень, «Беркуту» трохи підняли – 4000. У патрульну поліцію коли набирали, обіцяли до 10 тисяч. Та чому у них некомплект – не знаю, то краще у них запитайте», - каже Сергій Коса.

Коли у Кіровограді презентували роботу нової патрульної поліції, повідомлялося, що у розпорядження нового підрозділу буде передано 24 автомобіля. Й дійсно, новенькі «Пріуси» виїхали на маршрути. Важко заперечувати, що їхні проблискові маячки додають жителям міста відчуття спокою. Усе таки з'являється якесь інстинктивне відчуття захищеності, коли у темну пору доби поруч проїжджає поліцейське авто. І варто відзначити, що нині вони регулярно зустрічаються й у найвіддаленіших районах міста.

Та й Сергій Коса визнає, що розширення автопарку забезпечило більш широке охоплення міста профілактичнім патрулюванням, але у ефективності роботи «з салону» він дуже сумнівається.

«Ми намагалися більше приділяти уваги найбільш густонаселеним районам міста – центр, Ковалівка, Жадова-Попова… Охопити всі райони навіть ресурсу не було. Пригадую часи, коли на УАЗ, який спалює 20 літрів палива на 100 км, видавалося 10 літрів на добу. Тут особливо не покатаєшся. Але були піші патрулі. Профілактика злочинів забезпечувалася по-іншому: наприклад, приїхали на селище Гірниче, залишили машину і пішли по вулицям. І погодьтеся, що з салону авто, слідкуючи за дорогою, ви по бокам не дивитеся, а тому багато чого просто не бачите. До того ж люди, які постійно виходили на маршрути, багато кого знали особисто у кожному районі. Раптом що сталося, знали, хто на що здатен, і у кого можна роздобути потрібну інформацію. Катаючись день у авто, ви не можете володіти ні ситуацією, ні інформацією. А нову поліцію з авто силою не витягнеш», - переконаний Сергій Коса.

У 2017 році до компетенції департаменту патрульної поліції відійшла функція надання господарських і адміністративних послуг в сфері безпеки руху на дорогах, а також контроль за безпекою дорожнього руху під час пасажирських і вантажних перевезень та оформлення всіх необхідних на це документів.

«Ідея розігнати ДАІ і створити щось інше – не нова. Пригадуєте, коли Юрій Луценко очолив МВС, він першим ділом взявся саме розганяти Державтоінспекцію. Чим це закінчилося? Люди самі почали вимагати, щоб повернули ДАІ, оскільки їздити стало неможливо. Але громадська безпека і безпека руху – це абсолютно різні напрямки роботи. Чекати ефекту від їх поєднання не було варто – вийшло ні те, ні се. Що ж відбулося насправді в результаті – вам якнайкраще засвідчить статистика, складені адміністративні протоколи», - каже Сергій Коса.

 

«У сфері публічної безпеки фіксується всього 4-5 порушень на добу, а на дорозі на день – сотня і більше протоколів з накладанням штрафів. Тож самі робіть висновок, що є пріоритетом у роботі нового підрозділу», - резюмує Сергій Коса.