У якому році вулицями Єлисаветграда уперше проїхав автомобіль та хто був його власником, поки що не встановлено. У місцевих газетах про автомобілі згадуэться з 1905 року. Та, очевидно, цей засіб пересування у Єлисаветграді з'явився значно раніше.

Були у Єлисаветграді і приватні превезення. Наприклад, утримувач Московського готелю Міхель Кричевський придбав автомобіль «Форд» з потужністю двигуна 22 кінські сили. Комісія оглянула автомобіль і дала свідоцтво на їзду по місту та перевезення пасажирів. Кричевський збирався перевозити цим автомобілем своїх клієнтів із залізничного вокзалу до готелю. У свідоцтві було вказано, що автомобіль має два гальма і задній хід. Також Кричевський зазначав, що він найняв досвідченого водія, який має стаж роботи три роки.

Щодо вантажних автомобільних перевезень, 1905 року газета «Голос Юга» надрукувала наступну замітку: «Новый конкурент извозчикам. Мещанин Альпин ходатайствовал пред думой об определении размера налога в пользу города на автомобиль, приобретенный им для биржевого промысла. По докладу управы налог установлен в размере 10 рублей в год».

Ось ще два повідомлення про вантажні автоперевезення в Єлисаветграді, які надрукувала місцева газета.

«Грузовое автомобильное движение. Полученный несколько дней тому назад Ф.А.Гольстом грузовой автомобиль фирмы Дежулье в июне начинает мало по малу производить перевозку грузов. Произведенные пробы увенчались успехом и если были какие-либо недочеты, то их следует приписать плохому состоянию дорог. Груз, взятый автомобилем на бумажной фабрике Браккера, доставлен в Елисаветград благополучно, и только на ремонтируемой в настоящее время дамбе машина застряла. Как мы слышали, предприниматель входит в соглашение с некоторыми заводами для доставки грузов с вокзала и на вокзал. Извозопромышленники, видя в автомобиле серьезную конкуренцию, чинят разные пакости: они не хотят понять, что подобные грузовики, с течением времени, вытеснят примитивный способ перевозки тяжестей, подобно тому, как железная дорога вытеснила поездки «на долгих».

Щономера місцеві газети друкували оголошення про продаж автобільної техніки.

«По случаю выезда продается автомобиль пятиместный 2- цилиндровый, офицерское седло и говорящий серый попугай Юра». («Голос Юга», 17 липня 1909 року).

« Бобринецкое товарищество автомобильного сообщения продает за очень выгодную цену свой автомобиль-омнибус с полным комплектом принадлежностей, запасных частей и всей организации сообщения. Об условиях узнать в Елисаветграде у Э.В.Новаковского по Петровской улице, дом Макеева и в Бобринце у И.В, Барыбина». («Голос Юга», 19 листопада 1909 року).

«По случаю выезда выгодно продается автомобиль 4-х местный вполне исправный. Видеть можно его в гостинице «Пассаж», спросить можно в технической конторе Тригера, дом Кулаковского, и у содержателя гостиницы «Пассаж» Красновского, а окончательная продажа с Э.Когоном по Б.Пермской, дом Залепиной». («Голос Юга», 15 серпня 1910 року).

«Продается по случаю малоподержанный автомобиль 24-х сил, 5-местный. Узнать в конторе «ГЮ». («Голос Юга», 26 липня 1911 року).

«Дешево продается автомобиль. Бульварная улица, дом Ярузельского, спросить у дворника». («Голос Юга», 26 серпня 1911 року).

«Автомобиль. 22 силы, совсем новый, первоклассной немецкой фабрики, по случаю очень выгодно продается. Угол Большой Перспективной и Петровской, дом бывший Остроухова, квартира А.Венгловской». («Голос Юга», 22 серпня 1913 року).

«Продается автомобиль, новый, швейцарская работа. Пашутинская улица, дом Ледерера, №75». («Голос Юга», 3 березня 1914 року).

«Продается автомобиль «Бенць», 30 сил, малоезженный, в великолепном состоянии, за полцены. Московская ул., 28. Телефон №72». («Голос Юга», 9 березня 1914 року).

Не виключено, що першим водієм, який скоїв дорожньо-транспортну пригоду у нашому місті, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, був Федір Петренко. Про це повідомляла газета «Голос Юга» у номері за 7 травня 1914 року.
Тоді його справу без участі присяжних слухали в окружному суді, звинувачували за двома статтями статуту про покарання – 123 та 128, тобто за необережну їзду у стані алкогольного сп'яніння, наслідком чого стали «поранення та ушкодження в здоров'ї».

Ця перша п'яна ДТП сталася у ніч на 17 квітня 1913 року. Федір Петренко керував автомобілем, в якому були пасажири. Водій не включив передні ліхтарі і, розвинувши швидкість до 40 верст на годину (1 верста - 1 066,7 км), автомобіль біля сільськогосподарської виставки збив з ніг та переїхав дружину помічника справника Євдокію Альбіцьку. Лікарі діагностували у потерпілої ушиби рук та ніг і перелом ноги. Євдокія Альбіцька пред'явила цивільний позов на 3000 рублів.

Під час процесу підозрюваний не визнав своєї провини. Пояснив, що ніч була місячна, і тому він погасив ліхтарі. Свідки пригоди стверджували, що водій був п'яний і їхав, не рахуючись з обов'язковими постановами. Окружний суд призначив Федору Петренку місячний арешт та повністю задовольнив цивільний позов.

З 27 серпня по 1 вересня 1913 року через Єлисаветград проходив круговий автопробіг за маршрутом Одеса – Єлисаветград – Єкатеринослав – Мелітополь – Херсон – Одеса. За шість днів 32 автомобілі подолали шлях довжиною у 1160 верст. До фінішу прийшли 26 машин, 16 з яких – без пошкоджень та штрафних балів. Це були автомобілі марок «Віндгоф», «Бенц», «Опель», «Приамус», «Мерседес», «Титан», «Гупмобіль» (на знімку), «Діксі», «Хорх», «Делано-Бельвіль», «Кейс», «Берліє» та «Лоррен –Дітріх». Вони були розподілені на чотири групи за потужністю двигуна. У перший день пробігу колона мала прибути до Єлисаветграда і ночувати у місті. Дивним є те, що місцева газета «Голос Юга» чомусь жодним словом не згадала про це.

А от про відвідування міста учасниками автопробігу у травні наступного року газета повідомляла. У номері за 8 травня 1914 року «Голос Юга» надрукував інтерв'ю з В.Анатрою, командиром автомобільного пробігу, який напередодні прибув до Єлисаветграда. До міста заїхало 12 автомобілів, які слідували за маршрутом довжиною у 1100 верст: Одеса – Кишинів - Криве Озеро – Ольвіополь - Лиса Гора – Злинка – Олександрівка – Єлисаветград – Бобринець – Миколаїв - Одеса. Цей автопробіг також був організований Одеським автомобільним товариством, а його головна мета, за словами В.Анатри, - показати виносливість машин.

6 травня з Одеси виїхало 13 автомобілів. Проте один з них, за кермом якого сидів Скарлатто, з невідомих для Анатри причин повернувся до Одеси. 7 травня учасники автопробігу виїхали з міста Ананьєва на Єлисаветград. Збиралися прибути о другій годині дня, та цьому завадив поганий стан доріг. Тож під'їхали до Єлисаветграда лише о шостій годині вечора. На околиці міста автоколону зустрів комісар В.Лартер. З дозволу генерала начальника Єлисаветградського кавалерійського училища Володимира Петерса автомобілі розмістили у новому манежі юнкерського училища. Переночувавши, о сьомій годині ранку 8 травня автоколона вирушила у напрямку Бобринця, а далі - на Миколаїв та Одесу.

Газета «Голос Юга» у номері за 24 травня 1914 року розмістила на першій сторінці оголошення, яке потім кілька разів повторила у наступних номерах. У ньому запрошували єлисаветградців оглянути «Гупмобіль», який знаходився у будинку А.Фальца по вулиці Олександрівській в Єлисаветграді. Цей автомобіль у Бесарабському автопробізі отримав приз Одеського автомобільного товариства.