Олександр Пашутін в «Історичному нарисі» писав: «При составлении межеваго плана в конце прошлаго (мається на увазі XVIII, - ред.) столетия в Елисаветграде состояли нижеследующия улицы: Московская-Перспективная, Малая-Мещанская, Пиховская-Донская, Большая-Мещанская, Крестовоздвиженская, Васильевская-Безпоповская, Невская, Александровская, Михайловская, Архангельская, Пермская, Андреевская, Петровская и Алексеевская».
З цього списку нас цікавлять дві вулиці: Василівська-Безпопівська та Хрестовоздвиженська, яка у часи Пашутіна вже була перейменована на Успенську. Адже замість згорілої дерев'яної Хрестовоздвиженської церкви на початку цієї вулиці збудували кам'яний Успенський храм.
Найстаріша з цих вулиць – Хрестовоздвиженська. Це одна з перших вулиць у місті. Тут у 1755 році збудували дерев'яну церкву. Поряд, за квартал, на Купецькій (нині Преображенська) за кілька років з'явилася міська управа та міська площа. Хрестовоздвиженська йшла від Перспективної вулиці до річки Біянки.
Майже одночасно з Хрестовоздвиженською у Єлисаветграді виникли вулиці Василівська та Безпопівська. Насправді це була одна вулиця – частина вулиці Гоголя від Перспективної до Ковалівки. Ми вже писали про те, що у нашому місті офіційно дозволено було селитися старообрядцям, які на інших територіях піддавалися гонінням. «Безпопівство» - це одна з течій старообрядництва, яка виникла в кінці XVII століття. «Беспопівці» відмовилися від священнослужбовців, храмів, церковного шлюбу, Причастя і т.д., а також вважали, що антихрист вже царює на землі. Саме ці люди селилися на вулиці з боку передмістя Ковалівка.
Щодо Василівської, то Юрій Матівос у книзі «Вулицями рідного міста» пише, що вона отримала назву на честь дяка Феодосія Васильєва. Безпопівство з часом розділилося на окремі течії, одну з яких започаткував саме Феодосій Васильєв. Якщо безпопівці жили разом (хоча й не вінчалися в церквах) та народжували дітей, то феодосіці-василівці пішли далі. Вони відмовилися бід шлюбів взагалі: навіщо народжувати дітей, якщо уся планета - вже царство антихриста?.. Між менш радикальними і більш радикальними беспопівцями регулярно виникали суперечки, вони розходилися в думках, а потім знову мирилися. Один з таких розколів припав якраз на 1750-ті роки, коли почав будуватися Єлисаветград. Мабуть, саме тоді вулиця розкололася на Безпопівську та Василівську. А потім релігійні громади знову об'єдналися і вулиця стала Безпопівською-Василівською.
Цікаво, що ця частина Гоголя залишалися «безпопівською», коли самих безпопівців у місті не залишилося. Православні тут майже не селилися, зате лютеранці, іудеї, католики залюбки будували житло.
У 1909 році на честь сторіччя з дня народження Миколи Гоголя Безпопівська вулиця була перейменована на його честь. До речі, буквально за місяць після прийняття цього рішення міська управа вже виготовила за власний кошт нові таблички на будинки!
У 1929 році Успенську вулицю теж перейменували на Гоголя.
