Аварія на лінії електропередач, яка живить водогін "Дніпро-Кіровоград", залишила чотири міста області без води. Нагадаємо, опора лінії електропередач 150 кВт, ослаблена крадіями металу, впала увечері минулої суботи поблизу Світловодська. Найбільш неприємним наслідком аварії стало знеструмлення насосних станцій, які забезпечують подачу води до міст обласного підпорядкування. Прогнози щодо швидкого відновлення водопостачання не справдилися. З'ясувалося, що в режим нормального водопостачання Кіровоград вийде аж 8 липня. А, судячи з того, як забезпечують населення технічною водою, можна зробити висновок, що місцева влада не готова до раптових надзвичайних ситуацій. Чому ж через кількох бовдурів, байдужих до наслідків свого злочину, мають страждати сотні тисяч людей? І чому стратегічну високовольтну лінію ніхто не охороняв? На ці запитання намагався знайти відповідь DOZOR.

Пошкоджена опора розташовувалась поблизу звалища Павлівської сільради неподалік Світловодська. Оскільки високовольтна лінія проходить по просіці лісопосадки, то опора впала на дерева. Для її демонтажу ремонтникам спочатку довелося розчищати дику рослинність. Роботи також затримали складні умови рельєфу, що завадило швидко розгорнути важку спецтехніку.

Судячи з оплавленої поверхні зрізів, крадії застосовували газобалонне обладнання типу автогену. Загалом було вирізано близько 10 кутників. Точну кількість вкраденого металу встановити важко, адже при падінні опора сильно пошкодилась. Це дуже суттєві ушкодження, які вплинули на її динамічну стійкість. Опора, так би мовити, трималася на чесному слові, а падіння прискорили різкі пориви вітру.

За його словами, на території Кіровоградщини крадіжки металу з електроопор скоюють тривалий час. Тому енергопостачальна компанія неодноразово зверталась до місцевого населення з попередженнями про тяжкі наслідки таких крадіжок. Цього року працівники "Кіровоградобленерго" затримали за крадіжки одного жителя Олександрійського району, двох жителів Світловодського і трьох жителів Кіровоградського району. Лише в Кіровоградському районі протягом нинішнього року зловмисники пошкодили 50 металевих високовольтних опор, з яких було вирізано близько 12 тонн металу. Ці опори не впали, бо під час оглядів мереж спеціалісти підприємства вчасно зреагували й відновили пошкодження. Тобто зараз кількість крадіжок значно зросла. Їх в основному скоюють люди, які раніше притягувалися до кримінальної відповідальності, запевняє Богомільчук.

"Щоб уникнути аварій, працівники служб дільниць регулярно здійснюють огляди мереж, аби виявити можливі ушкодження. Але, звісно, до кожної опори наглядача не приставиш. Падіння опори 150-вольтної лінії взагалі дуже рідке явище. Лише взимку 2000 року внаслідок сильного обледеніння в районі західних електромереж території області впало до 20-ти таких опор. Фахівці компанії докладають максимум зусиль для вчасної ліквідації наслідків усіх аварій. Для цього сформовано аварійний запас матеріалів, ремонтні бригади укомплектовані сучасної технікою", - інформує Богомільчук.

В інспекції держенергонагляду в Кіровоградській області нас запевнили, що у численних нормативних актах України ми ніколи не знайдемо фрази про те, що енергопостачальна компанія має охороняти високовольтні мережі. Мовляв, енергопостачальники відповідають за технічний стан мереж, тобто за надійність енергозабезпечення об'єктів. Якщо ж внаслідок форс-мажорних обставин енергопостачання припиниться, то вони протягом 24 годин мають його відновити. А якщо їм цього не вдається зробити, то компанія має довести, що для відновлення енергії вона вжила усі належні заходи, однак затримка сталася внаслідок дуже значних ушкоджень.

"Навіть поняття охоронних зон навколо ліній високовольтних електропередач у Правилах охорони електромереж не означає, що такі мережі слід постійно охороняти. Це означає, що цю зону слід очищати від гілок дерев та попереджати людей, про негативний вплив електромагнітного випромінювання від мережі. Протягом року енергопостачальник має оглядати мережі й у разі виявлення порушень виписувати відповідні акти та штрафувати власників землі, на якій розташовані мережі. Водночас енергокомпанії мусять самостійно очищати мережі від зайвої рослинності. Для деяких мереж допускається наявність в охоронній зоні кущів висотою не більше 4 м. Про ПрАТ "Кіровоградобленерго" можу сказати, що вони відповідально ставляться до наших зауважень і завжди усувають вказані нами недоліки", - коментує заступник начальника інспекції держенергонагляду в області Михайло Ігольніцин.

За його словами, інспекція буде вивчати, чи було допущено порушення у конкретному випадку з руйнацією опори поблизу Світловодська. Щодо відповідальності за охорону електроживлення водогону "Дніпро-Кіровоград", то вона лежить на обох підприємствах, які опікуються цим об'єктом. Оскільки мережа, яка живить водогін, відноситься до першої категорії надійності електропостачання, то між ОКВП "Дніпро-Кіровоград" та ПрАТ "Кіровоградобленерго" мали бути укладені відповідні акти щодо аварійно-технологічної взаємодії. Тобто суб'єкти господарювання повинні були визначити у спеціальному договорі, хто і за що відповідає.

Заступник генерального директора ОКВП "Дніпро-Кіровоград" з технічних питань Микола Романюк несподівано для нас повідомив, що ЛЕП, на якій сталася аварія, є державною магістральною лінією, яка живить не тільки водогін, а й весь Світловодськ. Тобто нею не повинні опікуватися, ні "Дніпро-Кіровоград", ні "Кіровоградобленерго".

"Про причини аварії нам не дуже охоче розповідають. З "Кіровоградобленерго" у нас є договір про розмежування електромереж. Там вказане місце, де закінчуються їхні мережі та починаються наші. За своїми електромережами ми стежимо, відповідно до чинного законодавства. Зокрема, під час останньої перевірки інспекція держенергонагляду виписала нам близько сотні приписів щодо дрібних недоліків, які ми успішно усунули", - зазначив Романюк.

Натомість Михайло Ігольніцин після повторного звернення запевнив: "Я не знаю, звідки у Романюка такі дані. Мережа з поваленою опорою належить "Кіровоградобленерго".

Чим більше вникати у суть проблеми, тим більш незрозумілою стає причина аварії. Додаткові запитання виникли після ознайомлення з повідомленням сайту "Світловодськ". За даним цього сайту, начальник світловодської поліції Андрій Гулий ще місяць тому нібито виявив, що у глухій місцині між Павлівкою та Світловодськом невідомі зрізали металеві кутники однієї з опор електропередач. А 1 липня ця опора завалилася, не витримавши шквальних вітрів. Виходить, енергопостачальники мали час, щоб ліквідувати пошкодження. Проте достовірність цієї інформації категорично заперечує Сергій Богомільчук.

"Таємницю опори, яку, за словами очільника поліції Світловодська, різали місяць тому, розкрито. 7 червня невідомі зловмисники пошкодили опору неподалік заводу чистих металів. Тобто іншу опору, яка, на щастя, встояла. Очевидно, представник поліції просто помилився, це і стало причиною плутанини."

Поки громадськість шукає винних у недбальстві, поліція області шукає злочинців.

"За фактом крадіжки металу на опорі ЛЕП порушено кримінальне провадження. Поліція здійснює оперативні заходи для встановлення осіб злочинців. Цей випадок не є диверсією, а звичайною крадіжкою з меркантильних інтересів. Відповідно до статті 194-1 Кримінального кодексу України, умисне пошкодження або руйнування об'єктів електроенергетики, що призвело до порушення нормальної роботи об'єктів, карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 - 3400 грн) або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. Аналогічні дії, вчинені повторно або групою осіб, караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років", - повідомила речник головного управління національної поліції в Кіровоградській області Віталіна Бевзенко.

Будемо сподіватися, що хоч крадіїв металу зловлять і вони сповна розплатяться за усі завдані нам незручності. А стосовно того, що наші стратегічні об'єкти хоча б після резонансної аварії почнуть належним чином охороняти, упевненість так і не з'явилася.