×
 
 
резонанс
Небезпечна фауна Кіровограда і околиць: Яких тварин і комах слід остерігатися у місті та на природі
Влітку урбанізовані кіровоградці компенсують дефіцит спілкування з природою, виїжджаючи до водойм з лісопосадками, на дачі та до сільських родичів. Звісно, доводиться стикатися з абсолютно невідомим для міських жителів світом тварин. До раптово побачених комах, плазунів чи птахів ми виявляємо неабиякий інтерес, але не знаємо, як з ними поводитись, оскільки не всі тварини безпечні. Яку ж саме живність можна зустріти поблизу Кіровограда і чого від неї чекати? Про це нам люб'язно розповів декан природничо-географічного факультету ЦДПУ імені В.Винниченка Олександр Гулай.
 
Невідомі для нас комахи
Сколія-гігант
У теплу пору з'являються різні комахи, однак люди часто не знають ні їхніх назв, ні особливостей їх поведінки. Так, на початку червня на природі та у місті можна зустріти найбільшу з наших ос – сколію гігант, яка у довжину досягає аж 55 мм. Цих червонокнижних ос в їхній шлюбний період можна побачити у різних куточках Кіровограда (зокрема, біля головного управління Національної поліції в області та пам'ятника першому трамваю). Оси літають групками по 10-15 штук, але вони не агресивні й не нападають на людей. Вони цікаві тим, що їхні личинки паразитують на личинках жука-носорога і травневого хруща. Самиці ос риються у землі, відшукуючи цих личинок, а як знайдуть, то відкладають в них свої яйця.

"У теплу погоду починають літати джмелі (перезимовують тільки запліднені самиці), шукаючи місця для утворення гнізд. Самиця засновує колонію, яка поступово розростається, але восени вся сім'я, окрім молодої самиці ,гине. Є види джмелів, які живуть в земляних норах, інші утворюють гнізда у будівельних відходах або сараях. Це більше притаманне осам: німецькій осі, шершням. Якщо джмеля впіймати, то він може кілька разів жалити людину, однак його укус не становить особливої небезпеки. А от укуси різних видів ос, особливо шершнів (до 3 см), досить болючі. Після масового нападу шершнів чутливі до їхньої отрути люди можуть навіть померти", - попереджає кандидат біологічних наук.

Зі шкідників навесні активізуються вовчки або капустянка (її ще називають ведмедкою). Вона живе у ґрунті й вилізає на поверхню, коли люди починають копати городи. Дехто хибно вважає, що ці комахи отруйні або кусаються, та насправді ні, стверджує Олександр Гулай.

Із середини травня активізуються павуки тарантули, які живуть в земляних гніздах. Вони світло-коричневого кольору, тіло дорослих особин досягає 3 см. Швидко бігають, але не агресивні. Натрапити на них можна під час виконання сільгоспробіт або на відкритих степових ділянках. Людину вони можуть вкусити, якщо вона візьме їх в руки або випадково наступить босою ногою.

Жуки-олені з'являться пізніше, у липні-серпні. У дорослих осіб досить короткий період життя, близько місяця. А їхні личинки, які розмножуються в мертвій деревині, ростуть аж до 5 років. Така особливість притаманна багатьом видам комах. Деякі види дорослих комах взагалі не мають ротового апарату, оскільки існують тільки для розмноження. Скажімо, личинка травневого хруща розвивається у землі 4-5 років, а сам жук живе кілька тижнів.

 
Отруйні змії та жаби
Ропуха сіра
Під час виїздів на природу люди можуть натрапити на змій. Отруйних змій у нашій області лише два види: гадюка степова і гадюка Нікольского (вона чорного кольору). Перша рідко зустрічається у сухих балках (занесена до Червоної книги), а друга – як правило, у лісопосадках. Ці змії не агресивні, якщо вони бачать людину, то першими не нападають і намагаються втекти. Частіше можна зустріти звичайного вужа (має жовті плями на голові) або вужа водяного (таких плям він не має). Останнього помилково плутають з отруйною змією і бояться. Але боятися не варто, головне не чіпати змій.

Останнім часом чисельність ряду рептилій суттєво зменшилась (гадюка степова, полоз жовточеревий, полоз чотирисмуговий, полоз лісовий). Вони вижили тільки у ярах та балках.

Біля водойм, на городах чи дачних ділянках часто доводиться зустрічатися з представниками амфібій: жабами (рос. лягушка) та ропухами (рос. жаба). Ці істоти виглядають не дуже естетично, але корисні тим, що з'їдають силу силенну комах.

"Умисної шкоди людині вони завдати не можуть, проте майже всім видам притаманний так званий пасивний захист. Коли їх хтось чіпає, то вони виділяють із залоз на шкірі отруйні речовини. Звісно, до відомої отрути кураре цій отруті далеко, але вона може завдати сильні опіки слизовим поверхням тіла. Наші люди не їдять жаб, тож не будуть їх пхати у рота, але можуть випадково потерти очі після того, як брали жабу чи ропуху в руки. От тоді й пізнаємо силу їхнього захисту", - каже Олександр Гулай.

Найотрутнішою в нашій області є жаба кумка звичайна. Верх її тіла коричнево-бурий, а низ – чорний з яскравими помаранчевими плямами. Коли на цю жабу нападає ворог, то вона вивертає лапки так, аби показати свій яскравий живіт або геть перевертається на спину. Той, хто, не зважаючи на попередження, спробує її скуштувати, надовго запам'ятає цей сигнал.

Подібні властивості мають два види ропух: зелена та сіра. Їхні найбільш отруйні залози (паротити) розташовані за очима. Якщо собака, якого ви вигулюєте, вхопить її за голову, то з пащі пса почне текти густа піна – симптом сильного отруєння. До речі, зелені ропухи полюбляють жити поблизу людини (урбанофіли). У селах вони часто збираються біля стовпів з нічним освітленням, оскільки на світло злітаються комахи. Зелених ропух корисно заносити на городи з картоплею - вони активно знищують личинок колорадських жуків.

А часничниця звичайна (секрет її шкіри нагадує запах часнику) полюбляє пухкий грунт, тому її нерідко викопують під час копання городів. Вона може зариватися в грунт на глибину до 1 м. Веде нічний спосіб життя і так само знищує багато шкідників. Пуголовки цієї жаби доволі довго ростуть, під кінець літа досягаючи довжини 17- 18 см (на 40% більше за розмір дорослої особини). Утім, лякатися таких великих пуголовок не варто, вони цілком безпечні.

У народі є повір'я, що після того, як потримати жабу в руках, на тілі людини з'являються бородавки. Хоча на шкірі земноводних достатньо різних грибків та бактерій, але вірус папіломи вони людині не передають, стверджує Гулай.

"А от молоко кілька днів дійсно не скисає, якщо туди кинути жабу. Адже з її шкіри виділяються ті ж отрутні захисні речовини, що пригнічують розвиток бактерій. Жаби (озерна, ставкова, кумка) не гинуть у молоці, головне, щоб їхня шкіра зволожувалася. Отруїтися молоком, в якому тримали жабу, не можна, оскільки кількість виділень секрету шкіри у молоці незначна", - пояснює фахівець.

 
 
 
Не приносьте додому диких тварин
 
Під час відпочинку люди нерідко знаходять пташенят, які начебто випали з гнізда. Відтак їх намагаються врятувати і забирають додому, де пташенята гинуть. Робити цього не слід, адже більшість птахів, які в нас гніздяться, вигодовують пташенят у гнізді лише два тижні. Потім пташенята залишають гніздо, розташовуючись поблизу нього. Там їх і підгодовують батьки. Тож забирати пташенят не треба, батьки їх не залишать без опіки.

"Буває, що відпочивальники знаходять їжака і теж везуть додому. Але для домашнього утримання вони мало підходять, оскільки ведуть нічний спосіб життя і будять господарів. Крім того, їм потрібна специфічна їжа, зокрема, м'ясо, фарш. Тому через кілька днів їжака десь випускають. Однак, якщо ви забрали з природи самку, то її малята через добу просто загинуть", - констатує біолог.

Особливо не варто чіпати хворих тварин, наприклад, голубів, які понадувалися, оскільки небезпечні пташині хвороби можуть передаватися людині. Скажімо, орнітоз. Хворого дикого птаха або тварину ви не зможете вилікувати у ветеринарній клініці, адже зазвичай там не займаються дикими тваринами.

 
Міська фауна
Кажан
У місті люди можуть побачити не знайомих для себе представників тваринного світу. Є таке поняття «урбанофауна» – види тварин, що зустрічаються тільки у містах. Наприклад, кільчаста горлиця (сиза з темною смугою на шиї), горобець хатній, зяблики, щогли, горихвістки, різні види дятлів, мухоловки. З хижих птахів можна часто побачити буревітра (російською пустельга), яструба малого, який полює переважно на голубів, граків. А серед ссавців – білок, різних гризунів (наприклад, сонь), кротів на присадибних ділянках приватного сектору, ондатр на Інгулі. Також – кажанів, які, полюючи, інколи залітають до квартир. Їх не треба боятися. Можна накрити їх ганчіркою, аби не вкусили, та випустити у вікно.

"На жаль, на природі стає все більше бродячих домашніх тварин, які завдають значну шкоду. Так, бродячі собаки нерідко заганяють зайців, а коти активно полюють на птахів, знищуючи велику кількість пернатих та скорочуючи їх видове різноманіття", - бідкається Гулай.

Дикі ж лісові коти дуже рідко зустрічаються на Кіровоградщині. Їх бачили у Бобринецькому та Гайворонському районах. Вони мають темно-сіре забарвлення та пухнастий хвіст. Молоді самці важать до 8 кг. Але дикі коти не завдають шкоди природі, оскільки їх дуже мало.

Завезені в нашу лісостепову зону фазани добре прижилися у лісосмугах і терниках. З великих тварин в області мешкають кабан та козуля. В деяких мисливських господарствах є лань і олень. А для лосів наша зона не характерна, до нас зрідка потраплять тільки мігруючі особини.

 
 
Переглядiв: 8152
ВІТАЛІЙ  НІКОЛАЄВСЬКИЙ
журналіст: ВІТАЛІЙ НІКОЛАЄВСЬКИЙ
ОЛЕНА КАРПЕНКО
фотокореспондент: ОЛЕНА КАРПЕНКО