Перехід до регуляції цін на лікарські засоби та механізму відшкодування вартості ліків у Міністерстві охорони здоров'я пояснюють гостротою проблеми доступності ліків та підвищення їх якості.

За Постановою Кабміну граничну постачальницько-збутова надбавку (постачальницьку винагороду) встановлюватимуть в розмірі 5% і граничну торговельну націнку – 15% з урахуванням податків та зборів. Дія цієї постанови поширюється на «рецептурні» лікарські засоби, вартість яких відшкодовується під час амбулаторного лікування осіб, які страждають на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу та бронхіальну астму. Відшкодування здійснюється за рахунок коштів цільової субвенції з держбюджету місцевим бюджетам.

67-річна пенсіонерка з Кіровограда Любов Власова зі своїм чоловіком щомісяця на необхідні ліки витрачають мінімум 600 гривень

Свою історію розповідає інша пенсіонерка Тетяна Валентинівна. Буквально за кілька днів до інтерв'ю її чоловік повернувся з лікарні, де лежав з інсультом.

Про кабмінівську програму «Доступні ліки» обидві пенсіонерки дізналися з телевізійних новин.

Також жінки в один голос заявляють, що не дуже вірять, що ліки, які їм потрібні, таки подешевшають, хоча б це, зізнаються, суттєво зекономило їхній «лікувальний» бюджет. Після інтерв'ю обидві жінки ведуть нас до аптеки, яку вони вважають найдешевшою у мікрорайоні Космонавтів.
Відстоявши чергу, Любов Яківна протягує працівниці аптеки роздрукований додаток до постанови зі списком діючих речовин. Працівниця заперечно хитає головою і інформує, що ця постанова запрацює лише з 1 квітня. Завідуюча аптеки від коментарів відмовилась, посилаючись на заборону керівництва, мовляв, головний офіс аптечної мережі знаходиться за межами Кіровограда.

В обласному департаменті охорони здоров'я на інтерв'ю з приводу програми «Доступні ліки» погоджуються відразу і говорять про неї охоче. Заступник директора департаменту Олександр Скрипник сам за фахом - кардіолог. Пояснює, для програми «Доступні ліки» обрали саме серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу та бронхіальну астму, оскільки вони є «найбільш соціально значимими та викликають найбільшу смертність населення». Втім, Скрипник зізнається, що група кардіопрепаратів не зовсім відображає весь пласт потреб хворих.

Говорячи про виробників ліків, на які розповсюджується програма Камбіну та МОЗу, чиновник зауважує, що хоча акцент робиться на ліках вітчизняних виробників, головне тут - особистий вибір самого пацієнта, який і має вирішити, які ліки для нього є найбільш ефективними. Пояснюючи проблему, яку має вирішити програма «Доступні ліки», Олександр Скрипник розповідає про існуючу схему ринку ліків, де одночасно «грають» виробники препаратів, оператори ринку і покупці.

Говорячи про терміни, Олександр Скрипник розповідає, що початок дії програми «Доступні ліки» був запланований на 1 січня 2017 року, проте як виробники, так і оператори фармаринку виявились не готовими працювати в нових умовах.

Заступник директора облдепартаменту охорони здоров'я запевняє: і з постановою, і зі списком діючих речовин, на які встановлюватимуть референтні ціни, ознайомлені всі «гравці»: і виробники, і оператори фармаринку, і лікарі, і більшість пацієнтів.

Ще один важливий аспект реалізації програми - взаємовідносини між владою і операторами фармацевтичного ринку. Для початку потрібно, щоб місцева влада визначилась з тим, хто підписуватиме договори з аптечними мережами: міські або районні управління охорони здоров'я або головні лікарі, як керівники юридичних осіб - лікарень. Після цього дві сторони беруть на себе договірні обов'язки: аптечні мережі мають забезпечити необхідний асортимент і кількість препаратів, а влада - відповідні відшкодування з бюджетів. Олександр Скрипник обережно інформує, що в області вже підписані попередні домовленості між керівниками лікувальних закладів і аптечними мережами, проте відмовляється назвати ці мережі.

Директор ТОВ «Ліки плюс» Олег Баркар, якого ми попросили прокоментувати Кабмінівсько-МОЗівський проект «Доступні ліки», відразу заявив, що наразі може говорити лише про досвід реалізації подібної програми у минулому, про власні висновки і про припущення стосовно програми «Доступні ліки». В цілому - оцінює її як складну в реалізації.

Директор аптечної мережі розповідає про всі нюанси минулої програми, коли на препарати для лікування серцево-судинних хвороб теж встановлювали референтні ціни на найдешевші ліки вітчизняного виробника, за які пацієнти майже нічого не сплачували. За препарат із тією ж діючою речовиною індійського чи європейського виробника покупцю доводилося сплачувати різницю між роздрібною і референтною ціною.

В результаті, констатує, програма привела до того, що на ринку ліків виник перекіс в бік вітчизняних дешевих ліків.

Говорячи про проект «Доступні ліки», Олег Баркар визнає, що і для нього в програмі існує багато незрозумілого.

Участь у програмі «Доступні ліки» ТОВ «Ліки плюс» обов'язково братиме, запевняє Олег Баркар.