×
 
 
Недоступні «Доступні ліки»:
чи стане кіровоградцям дешевше лікуватися
Цього року Кабінет Міністрів України разом з Міністерством охорони здоров'я впроваджують в Україні амбітну програму «Доступні ліки». За задумом «творців», чиновники мають встановити максимальну референтну ціну на 21 препарат, «прив'язавши» до цін на аналогічні ліки у п'яти сусідніх країнах - Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії та Латвії.

Проте ще навіть не стартувавши, програма починає «пробуксовувати»: її вже відклали з січня на квітень, посилаючись на неготовність операторів ринку працювати в нових умовах. Останні скаржаться на те, що програма «сира», а умови відшкодування - наразі незрозумілі. Журналісти сайту DOZOR вирішили з'ясувати, коли програма нарешті запрацює, і якими будуть її наслідки для споживачів та вітчизняного фармацевтичного ринку
 
Які ліки мають стати доступними
Перехід до регуляції цін на лікарські засоби та механізму відшкодування вартості ліків у Міністерстві охорони здоров'я пояснюють гостротою проблеми доступності ліків та підвищення їх якості.
«Понад 90% лікарських засобів в Україні купують пацієнти. Водночас суттєвою проблемою є низька купівельна спроможність населення. Нерідко пацієнти самотужки обирають ліки, що не відповідають діагнозу та не збігаються з показникам поширеності хвороб.
Проект «Доступні ліки» покликаний змінити ситуацію в державі на краще. Задля забезпечення доступності ліків в Україні, МОЗ встановить максимальну референтну ціну виробника лікарського засобу по 21 міжнародній непатентованій назві (МНН або діюча речовина).
Референтну ціну на ліки в Україні буде встановлено в залежності від цін на подібний лікарський засіб по МНН у 5 сусідніх країнах – Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії та Латвії.», - йдеться на сайті МОЗ.
За Постановою Кабміну граничну постачальницько-збутова надбавку (постачальницьку винагороду) встановлюватимуть в розмірі 5% і граничну торговельну націнку – 15% з урахуванням податків та зборів. Дія цієї постанови поширюється на «рецептурні» лікарські засоби, вартість яких відшкодовується під час амбулаторного лікування осіб, які страждають на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу та бронхіальну астму. Відшкодування здійснюється за рахунок коштів цільової субвенції з держбюджету місцевим бюджетам.
 
За доступними ліками – до кіровоградських аптек
67-річна пенсіонерка з Кіровограда Любов Власова зі своїм чоловіком щомісяця на необхідні ліки витрачають мінімум 600 гривень
«Я перенесла два інсульти і один інфаркт, дід теж переніс інфаркт. В мене хвора печінка, кишечник, серцева недостатність, ревматизм, ревмокардит. Якщо чесно, то ми на собі економимо. Ми беремо не все те, що нам треба. Я вже забула, коли в останній раз лежала на стаціонарі. Дід теж хворів - на лікування пішло більше 500 гривень, бо він кашляв сильно. На необхідні ліки витрачаємо гривень 600 на двох. Це ми економимо. Якщо ж не економити, мені потрібно кілька дороговартісних препаратів на загальну суму 1500–2000 гривень. Через інвалідність [Любов Яківна має інвалідність ІІ групи - ред.] мені потрібно двічі на рік проходити стаціонарне лікування. Але я цього шість років не роблю, адже мені немає з чим йти у лікарню. Якщо зараз лягти на стаціонар, потрібно викласти не менше 5000 гривень. Ці гроші потрібно відразу покласти у конверт, а потім кожного дня ще купувати на 300–400 гривень, аби прокапатись»
Любов Власова, пенсіонерка
Свою історію розповідає інша пенсіонерка Тетяна Валентинівна. Буквально за кілька днів до інтерв'ю її чоловік повернувся з лікарні, де лежав з інсультом.
«За 10 днів на лікування пішло 5000 гривень. Мені 63 роки, у мене діагноз - гіпертонія і глаукома. На місяць на ліки йде півтисячі гривень. Та й ліки раз від разу то дорожчають, то трохи дешевшають. Але дозволити собі взяти повну упаковку ліків зазвичай не можу, беру по «пластинці»
Тетяна Валентинівна, пенсіонерка
Про кабмінівську програму «Доступні ліки» обидві пенсіонерки дізналися з телевізійних новин.
«Чула, як по телевізору казали, що Уляна Супрун била себе в груди і розповідала, що на ліки для «сєрдєчніков» і для людей, які хворіють на цукровий діабет, буде знижка. Але її по факту немає. Заходила в аптеку, питала у дівчат [працівниць аптеки - ред.], коли буде знижка, так вони кажуть, що знижки поки немає»
Любов Власова, пенсіонерка
Також жінки в один голос заявляють, що не дуже вірять, що ліки, які їм потрібні, таки подешевшають, хоча б це, зізнаються, суттєво зекономило їхній «лікувальний» бюджет. Після інтерв'ю обидві жінки ведуть нас до аптеки, яку вони вважають найдешевшою у мікрорайоні Космонавтів.
Відстоявши чергу, Любов Яківна протягує працівниці аптеки роздрукований додаток до постанови зі списком діючих речовин. Працівниця заперечно хитає головою і інформує, що ця постанова запрацює лише з 1 квітня. Завідуюча аптеки від коментарів відмовилась, посилаючись на заборону керівництва, мовляв, головний офіс аптечної мережі знаходиться за межами Кіровограда.
 
Поки що немає визначених Кабміном «правил гри» - «медичний» чиновник
В обласному департаменті охорони здоров'я на інтерв'ю з приводу програми «Доступні ліки» погоджуються відразу і говорять про неї охоче. Заступник директора департаменту Олександр Скрипник сам за фахом - кардіолог. Пояснює, для програми «Доступні ліки» обрали саме серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу та бронхіальну астму, оскільки вони є «найбільш соціально значимими та викликають найбільшу смертність населення». Втім, Скрипник зізнається, що група кардіопрепаратів не зовсім відображає весь пласт потреб хворих.
«Вони і не можуть відображати, адже серцево-судинні захворювання - це можуть бути уражені судини мозку, інсульти, інфаркти, всі стани, які ведуть до інсульту, до інфаркту, це дуже великий пласт. Це десятки, а то і сотні нозологічних форм. Тут і ліки, які знижують артеріальний тиск, ліки, які застосовуються при серцевій недостатності, при аритміях. Ми розуміємо, що повністю задовольнити всі бажання і всі потреби пацієнтів у держави немає можливостей. Проте програма «Доступні ліки» передбачає, що є початок, за яким - розширення переліку лікарських засобів»
Олександр Скрипник, заступник директора департаменту охорони здоров'я області
Говорячи про виробників ліків, на які розповсюджується програма Камбіну та МОЗу, чиновник зауважує, що хоча акцент робиться на ліках вітчизняних виробників, головне тут - особистий вибір самого пацієнта, який і має вирішити, які ліки для нього є найбільш ефективними. Пояснюючи проблему, яку має вирішити програма «Доступні ліки», Олександр Скрипник розповідає про існуючу схему ринку ліків, де одночасно «грають» виробники препаратів, оператори ринку і покупці.
«На рівні держави регулювання цін на життєво-необхідні ліки передбачає максимальне задоволення потреб пацієнта. Проте, поки ліки дійдуть до пацієнта, то виходить, що ціна від заводу-виробника до ціни в аптеці стає вдвічі-втричі більшою. Ідея програми - мінімізувати шлях проходження ліків від виробника до пацієнта шляхом встановлення референтних цін виробника. Наприклад, припустимо, якщо я - директор фармацевтичної фабрики і моя відпускна ціна на ліки - 50 гривень, то референтна ціна починається із ціни виробника. Якщо МОЗ встановило якусь граничну референтну ціну і вона має бути не більше 60 гривень, то скільки б дилерів не було, які б перепродували ці ліки на шляху до аптеки, то цей препарат не увійде в аптечну мережу з накрутками, у разі, якщо ціна буде більше за референтну ціну МОЗ. І таким чином здешевлюється препарат для пацієнта»
Олександр Скрипник, заступник директора департаменту охорони здоров'я області
Говорячи про терміни, Олександр Скрипник розповідає, що початок дії програми «Доступні ліки» був запланований на 1 січня 2017 року, проте як виробники, так і оператори фармаринку виявились не готовими працювати в нових умовах.
«Комусь [працювати за новою програмою - ред.] не було зовсім цікаво. [У операторів фармаринку - ред.] є така позиція: з 1 січня завезли в аптеку препарати нової партії, а в аптеці є препарати старої партії. Для чого продавати директору аптеки ті ж самі ліки за новими цінами, адже він вже спланував прибуток з попередньої партії, які «зайшли» не за програмою «Доступні ліки». Йому це не цікаво, дилерам це теж не цікаво - перейти відразу на якусь ціну і десь щось втратити. Повинен бути перехідний період. У результаті перемовин старт програми відклали до 1 квітня»
Олександр Скрипник, заступник директора департаменту охорони здоров'я області
Заступник директора облдепартаменту охорони здоров'я запевняє: і з постановою, і зі списком діючих речовин, на які встановлюватимуть референтні ціни, ознайомлені всі «гравці»: і виробники, і оператори фармаринку, і лікарі, і більшість пацієнтів.

Ще один важливий аспект реалізації програми - взаємовідносини між владою і операторами фармацевтичного ринку. Для початку потрібно, щоб місцева влада визначилась з тим, хто підписуватиме договори з аптечними мережами: міські або районні управління охорони здоров'я або головні лікарі, як керівники юридичних осіб - лікарень. Після цього дві сторони беруть на себе договірні обов'язки: аптечні мережі мають забезпечити необхідний асортимент і кількість препаратів, а влада - відповідні відшкодування з бюджетів. Олександр Скрипник обережно інформує, що в області вже підписані попередні домовленості між керівниками лікувальних закладів і аптечними мережами, проте відмовляється назвати ці мережі.
«Є підписані попередні домовленості, але без чітких «правил гри» жодна комерційна структура не увійде в юридичні зобов'язання. І владні структури, і медзаклади не повинні це робити. Тому що в нас ще немає обсягу, на які суми ми заключатимемо угоди. В угоді фіксуються фінансові зобов'язання. Поки вони один одного шукають, хоча я впевнений, що вже знайшли. Наразі немає «правил гри» і озвучених сум, юридично ще жодного договору не підписано. «Правила гри» з'являться, як тільки Кабмін домовиться з операторами і виробниками. Ще не затверджений Порядок визначення розміру відшкодування вартості. Розміру відшкодувань немає і Порядку відшкодувань немає. Коли ці два документи будуть оприлюднені і надійде на наш департамент фінансів в області якась сума, і її розподілять на території, можна буде розмовляти з аптеками про цю суму»
Олександр Скрипник, заступник директора департаменту охорони здоров'я області
 
Є багато «АЛЕ» - директор аптечної мережі
Директор ТОВ «Ліки плюс» Олег Баркар, якого ми попросили прокоментувати Кабмінівсько-МОЗівський проект «Доступні ліки», відразу заявив, що наразі може говорити лише про досвід реалізації подібної програми у минулому, про власні висновки і про припущення стосовно програми «Доступні ліки». В цілому - оцінює її як складну в реалізації.
«Запрацювала та [минула - ред.] програма, і все було настільки складно, що було просто нікому не потрібно: ні лікарні, ні аптеці. Нікому. Лікарні це було взагалі не потрібно, тому що лікувальні заклади не отримують з цього нічого. Це не впливало ні на їхню зарплатню, ні на показники роботи, які і так складно оцінити.
Для аптеки з запропонованою тоді націнкою в 10% - це теж не потрібно, оскільки це не заробіток: потрібно заплатити зарплату близько 6% від обсягу реалізації, а є ще комунальні послуги тощо. В результаті ніхто нічого не заробив, а то й ще трохи доплатили зі своїх. Так іноді буває: десь аптека змогла заробити, десь продала трохи дешевше - це як би не проблема. Але 10 відсотків націнки - це не та цифра, через яку хтось буде бігати, переживати і витрачати зусилля на цей напрямок. І попри те, що нам якісь напрямки невигідні, ми все одно ними займаємось. Ми докладаємо зусиль, щоб у всьому розібратися, налагодити всі процеси, щоб все працювало. Поки що я не бачу відмінностей цієї програми від тоієї, що була кілька років тому. Єдина відмінність - це те, що замість однієї групи препаратів тепер три»
Олег Баркар, директор ТОВ "Ліки плюс"
Директор аптечної мережі розповідає про всі нюанси минулої програми, коли на препарати для лікування серцево-судинних хвороб теж встановлювали референтні ціни на найдешевші ліки вітчизняного виробника, за які пацієнти майже нічого не сплачували. За препарат із тією ж діючою речовиною індійського чи європейського виробника покупцю доводилося сплачувати різницю між роздрібною і референтною ціною.
«Були введені коефіцієнти розрахунків, препарати тоді поділили на три групи: перша - коефіцієнт був 90%, друга – 70%, третя – 50%. Тобто, якщо умовна вартість препарату - 50 гривень, то при виборі найдешевшого варіанту людина купували одну групу препаратів умовно за 5 гривень, а другу за 15 гривень, третю за 25 гривень. Тобто не зовсім безкоштовно, але значно дешевше від роздрібної ціни.
І тоді лікарі почали «виконувати план» і виписувати ліки від серцево-судинних хвороб всім: є у хворого потреба у цих ліках чи ні. Люди йдуть за умовно безкоштовним препаратом і купують його, навіть якщо він їм не потрібен. Добре коли людина розуміє. що той препарат їй вживати не потрібно, а якщо не розуміє? Добре: роздали препарат всім, кому потрібно і не потрібно. Хтось викинув, а хтось почав приходити до аптек і пропонувати… викупити препарат у нього за півціни. Це реальні і непоодинокі випадки. От так держава в ті роки витратила гроші неефективно - вона просто роздала препарати всім, кому їх виписали»
Олег Баркар, директор ТОВ "Ліки плюс"
В результаті, констатує, програма привела до того, що на ринку ліків виник перекіс в бік вітчизняних дешевих ліків.
«В результаті цієї кампанії з українського ринку пішли кілька виробників оригінальних препаратів. Наприклад «Pfizer», якого вже немає на українському ринку. А це інноваційна компанія, яка випускає нові оригінальні препарати. І таких компаній все менше на українському ринку. Я вважаю, що держава погано справляється зі своєю функцією регулювання ринку, адже на фармаринку не завжди питання у ціні, питання у деяких препаратах для лікування рідкісних хвороб. Їх просто немає в аптеках, їх неможливо купити. Тому що обсяги продажів компаній-виробників падають і вони йдуть з українського ринку. Держава найперше має доплачувати за ці ліки і забезпечувати їх в першу чергу»
Олег Баркар, директор ТОВ "Ліки плюс"
Говорячи про проект «Доступні ліки», Олег Баркар визнає, що і для нього в програмі існує багато незрозумілого.
«На сьогоднішній день це [програма «Доступні ліки» - ред.] скоріше декларація, ніж якийсь реальний механізм. Хоча робити висновки можна після того, як ця програма почне працювати, тому що до кінця не зрозуміло, як вона взагалі працюватиме, оскільки, окрім законів, потрібні підзаконні акти. Знову ж таки, ці підзаконні акти потрібно адаптувати до роботи аптек, лікарень. Потрібні первинні документи обліку. Всі ці документи не розроблені на сьогоднішній день, або ми про них не знаємо. Ідея програми зрозуміла, але незрозумілий механізм реалізації ні на рівні аптечної мережі, ні на рівні оптової компанії. Ми спілкуємось з оптовиками і вони, як і ми, зацікавлені, щоб все працювало. Ні їм, ні нам не цікаво, щоб завтра із обігу «випала» сотня препаратів. Нам всім цікаво, щоб ці препарати продавались. А «випасти» вони можуть так: якщо я не знаю, як їх правильно продавати, які на них розповсюджуються правила, якщо я не можу на них оформити документи, то як я зможу їх продати? В результаті, змушений буду відповідати покупцям, що не можу їм ті препарати надати»
Олег Баркар, директор ТОВ "Ліки плюс"
Участь у програмі «Доступні ліки» ТОВ «Ліки плюс» обов'язково братиме, запевняє Олег Баркар.
«Як нормальний оператор ринку наша аптечна мережа братиме участь у програмі «Доступні ліки» хоча б для того, щоб, якщо від такої програми буде шкода - мінімізувати її, а якщо буде користь - примножити її. У короткостроковій перспективі все виглядає ніби то непогано: люди зможуть отримати ліки по більш дешевій ціні, а в довгостроковій перспективі вплив цієї програми ми зможемо оцінити лише за кілька місяців після її старту
Олег Баркар, директор ТОВ "Ліки плюс"
Переглядiв: 2365
ІГОР ВЬЮН
журналіст: ІГОР ВЬЮН
ОЛЕНА КАРПЕНКО
фотокореспондент: ОЛЕНА КАРПЕНКО
Facebook Twitter Viber Skype