Оскільки зараз поліція частіше реагує на усілякі порушення, то імовірність потрапити під її прес для городян значно зросла. Але чи знаєте ви, що можуть, а що не можуть робити з вами копи? Наприклад, бити гумовим кийком або прискати в обличчя газовим балончиком. І як реагуватимуть поліціянти, наприклад, на агресивні дії мітингувальників? На ці та інші питання сайту DOZOR відповів старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпеченнядепартаменту патрульної поліції міста Андрій Бурянський.

- У яких випадках патрульні мають право затримати людину?
- Адміністративне затримання застосовують до осіб, які порушують громадський порядок. Поліція має право затримувати їх на строк до трьох годин для встановлення особи, складання адміністративних матеріалів та припинення правопорушення, яке було неможливо припинити на місці події. Тобто за хуліганські дії, за розпиття алкогольних напоїв, сімейне насилля, порушення правил дорожнього руху. Наприклад, якщо поліція не може ідентифікувати особу, яка керує транспортним засобом (немає посвідчення водія), то її затримують і доставляють до органу внутрішніх справ для ідентифікації. Передусім, якщо цей водій п'яний або намагається втекти від поліції. Важливо знати: затримана особа має право по телефону повідомити своїм родичам, що її затримали.

- А п'яних перехожих ви затримуєте?
- Якщо нетвереза особа може назвати себе і ми можемо її ідентифікувати, то причин для її затримки немає. До того ж, якщо людина веде себе адекватно і каже, що піде додому. Але якщо людина відмовляється повідомляти дані про себе, веде себе брутально, то ми її затримуємо. Також затримуємо, якщо на п'яного скаржаться люди, що він своїм виглядом ображає людську гідність та громадську мораль. Це теж є адміністративним правопорушенням. Оскільки витверезників вже немає, п'яних доставляють у кімнату для затриманих осіб Кропивницького відділу поліції. Там стоїть стіл і лавочка. Особу також можуть доставити у кімнату приміщення по вул. Дворцовій, 6 або у кімнати дільничних інспекторів, які розмішені в кожному мікрорайоні міста.

- Що відбувається після затримання?
- Після того як затриману особу опитають та з'ясують їмісце проживання, її відпускають. Але перед цим обов'язково складається протокол про адміністративне затримання, тобто кого затримали, коли і за що. Ми намагаємося якомога менше людей затримувати, щоб зекономити час. Та й маємо зараз технічну можливість ідентифікувати осіб на місці події. Патрульні поліцейські мають при собі планшети з базою даних МВС. Людина називає себе, і якщо вона правильно відповідає на запитання, які співпадають з даними бази даних, то вона вважається ідентифікованою. Тому документи або якісь інші посвідчення носити з собою не потрібно. У цю базу даних заносять осіб, яких раніше затримували, доставляли до правоохоронних органів, складали на них адмінматеріали. Це робиться для того, щоб довести правомірність дій поліції у разі скарги особи на правоохоронців. Людина також може залишити запис у протоколі затримання про те, чи були умови для її утримання задовільними.

- Які ж передбачені штрафи за певні правопорушення?
- Поліція зазвичай складає протокол про правопорушення, а рішення про накладання штрафів приймає суд або орган місцевого самоврядування. Але є певний перелік правопорушень, за які ми маємо право штрафувати на місці. Наприклад, за розпиття алкогольних напоїв у закритих спортивних спорудах, на вулиці, у парках, скверах та у всіх видах громадського транспорту. Якщо людину протягом року вперше побачили з пивом на вулиці, то їй можуть зробити лише усне попередження. Випадок, звісно, занесуть до нашої бази даних. Або можуть оштрафувати на суму від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 - 85 грн). Це вже на розсуд інспектора поліції. Береться до уваги майновий стан людини та її поведінка. Якщо протягом року людину вдруге побачать зі спиртним на вулиці, то штраф буде від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів (51 - 119 грн). За таке ж порушення втретє складається протокол, який направляють до суду. Суд може призначити штраф від 6 до 8 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи на строк 20 - 30 годин, або виправні роботи строком 1 - 2 місяці з вирахуванням 20% заробітку, або арешт до 15 діб. Як правило, суди штрафують, але буває, що незаможних громадян направляють на громадські роботи.

- Якщо людина справляє нужду десь під деревом, бо туалету поблизу немає, а її раптово побачили поліцейські, то як вони реагуватимуть?
- Людині пояснять, що так робити не можна, та відпустять. Але якщо особа справлятиме нужду біля дитячого майданчика, на очах у інших громадян, ми складаємо протокол про порушення. Штрафувати чи ні, вирішить суддя. За це передбачений штраф 3 - 7 неоподатковуваних мінімумів або виправні роботи на строк до 1 місяця з вирахуванням 20% заробітку. Для накладення санкцій мають бути свідки, які підтвердять, що людина своїми діями ображала людську гідність.

- А якщо людина, ідучи по вулиці, кричить, ображає перехожих, або чіпляється до них, то якою буде відповідальність?
- Це вважається дрібним хуліганством і складається протокол про порушення. Якщо після зауваження поліції людина припинила хуліганські дії, то підстав її затримувати немає. В іншому разі затримують, щоб припинити правопорушення.

- В якому випадку поліція може перевіряти документи певної особи?
- Якщо людина схожа на особу, яка перебуває в орієнтуванні, то ми маємо право зупинити її, щоб ідентифікувати. Коли поліція вважає, що особа має намір вчинити порушення або вже його вчинила, то також є підстави вимагати в неї документи. Так само, якщо людина перебуває на об'єкті з обмеженим доступом. Якщо у особи, яку зупинили, є зброя, то поліція має право вимагати документи на зберігання, носіння та використання зброї. Документи також вимагають у осіб під час вчинення ними бійки або ДТП. Документи перевіряють і коли є підстави вважати, що водій причетний до скоєння ДТП. При цьому, якщо ідентифікувати особу неможливо, то її мають право затримати.

- Як мають діяти правоохоронці під час громадських акцій протесту? Зрозуміло, коли протест мирний, поліція не реагує. А якщо ні?
- Заборони на масові зібрання людей, які проводяться навіть без попередження влади, в Україні немає. Головне стежити за тим, щоб протест не переходив межі дозволеного. Скажімо, якщо люди перекривають рух транспортних засобів по якійсь вулиці, то ми намагаємось скерувати рух транспорту по інших вулицях та спокійно поговорити з людьми. Пішоходи мають виконувати вимоги регулювальників руху, але так не завжди виходить. В принципі ми маємо право затримувати цих людей і складати постанови за такі порушення. Але тоді наша країна перетвориться на поліцейську державу. Ми розуміємо, що у людей є певні вимоги, тому намагаємося врозумити учасників акції протесту і одночасно заспокоїти водіїв. Однак, якщо по перекритій вулиці їде машина "швидкої допомоги", яку протестувальники не хочуть пропускати, то ми змушені відтіснити людей, щоб забезпечити проїзд. Якщо люди спокійно ходять ланцюгом по пішохідному переходу, ми їх не затримуємо. Але якщо почнеться бійка, люди кидатимуть каміння, кидатимуться мало не під колеса машин, тоді учасників акції затримають. Альтернативним рішенням буде створення поліцейськими живого коридору, щоб забезпечити рух транспорту. Після затримання порушників відпускають, складаючи протоколи за дії, які є проявами хуліганства.

- У яких випадках поліція застосовує фізичну силу та спецзасоби?
- Фізична сила застосовується для забезпечення особистої безпеки працівників поліції, безпеки інших осіб, припинення правопорушення або затримання особи, якщо порушник не реагує на попередження про застосування фізичної сили. Ми завжди спочатку пояснюємо людям, що вони порушують громадський порядок і навіть при застосуванні спецзасобів (кайданки, гумові кийок, газовий балончик) попереджаємо людей, що саме збираємось робити. Зокрема, кайданки одягають, коли людина може зашкодити собі або оточуючим, чинить опір працівникам поліції.

- Чи існують обмеження щодо застосування гумових кийків?
- Ми намагаємось ними взагалі не користуватися. Проте їх застосовують для відбиття нападу на працівника поліції, для затримання особи та припинення групового порушення громадського порядку. Бити кийком людину по голові чи геніталіях не можна. Їх не застосовують проти вагітних жінок, малолітніх та інвалідів, старих людей, окрім випадків групового чи озброєного нападу. Тобто, якщо на поліцію суне агресивний натовп, то поліцейський не має часу для оцінки, кого можна бити, а кого не можна. Якщо в результаті застосування кийка людина травмується, ми зобов'язані викликати "швидку допомогу". До речі, ми завжди ходимо з нагрудними камерами, тому доцільність усіх наших дії можна перевірити.

- А якщо мітингувальники намагатимуться вдертися до приміщень влади?
- Так само застосовується фізична сила та спецзасоби, якщо здійснюється незаконне проникнення у приміщення органів місцевого самоврядування або посадовим особам загрожує фізична розправа з боку учасників акції протесту. Керівництво Кіровоградської міськради нас попереджає про ймовірні акції протесту і просить, щоб ми були присутні та забезпечили громадський порядок. Застосовувати фізичну силу не завжди треба, іноді достатньо просто відтіснити агресивних людей.

Слід відрізняти дрібне хуліганство від умисного скоєння правопорушення з особливим цинізмом. Це вже тягне на кримінальну відповідальність. Вид відповідальності кваліфікують слідчі. В будь-якому випадку дуже агресивні люди будуть затримані на три години, а далі нестимуть відповідальність відповідно до того, що саме вчинили.

- Під час Революції Гідності увійшло в моду підпалювати шини. Хіба це дозволено?
- Ні, підпалювати шини взагалі не можна. Це і ядучий дим, і пожежна небезпека, до того ж це не відповідає ніяким санітарним нормам, оскільки навіть сміття заборонено в місті палити. Ми маємо негайно припинити таке кричуще порушення, якщо хтось захоче його вчиняти. Якщо люди не реагуватимуть на пояснення, що такі дії незаконні, то будемо застосовувати фізичну силу. По-перше, сам дим несе велику загрозу. По-друге, якщо палаюче колесо покотиться і підпалить якийсь магазин, то потім нас будуть звинувачувати у бездіяльності. В цьому випадку ми також залучатимемо МНСників, щоб загасити пожежу. Коли одні люди вимагають правди для себе, то ця правда не повинна заважати нормально жити іншим.