×
 
 
Обласний психіатр про матір вбитої 12-річної дівчинки, злочини у стані афекту та схильність до психічних хвороб
Нещодавнє вбивство 12-річної дівчинки, у якому поліція звинуватила її матір буквально приголомшило кіровоградців. Спочатку люди відмовлялися вірити, що мати здатна так вчинити із рідною дочкою, та згодом жінка зізналася у скоєнному. Абсурдність вчинку частково пояснила інформація про наявність у звинуваченої розладів психіки. То чи дійсно хвора перебувала в несвідомому стані і чого взагалі можна очікувати від психічно хворих людей? Про це сайт DOZOR спілкувався з головним лікарем Кіровоградської обласної психіатричної лікарні, обласним психіатром Олександром Тарасенком.
 
Вбивають рідко, але жорстоко
За словами психіатра, 98% тяжких злочинів скоюють психічно здорові люди. Виходить, частка злочинів, які скоюють психічно хворі є незначною. Така статистика спостерігається не лише в нашій області, а й по всі Україні. Навіть психічно хворі не завжди скоюють злочини у хворобливому стані. У випадку тяжких злочинів правоохоронні органи мають всі підстави для призначення психолого- та психіатричної експертизи, в тому числі комплексної. Їх часто проводять у психіатричній лікарні. Іноді лікарі не можуть швидко прийняти рішення через недостатність матеріалів для дослідження. Тобто коли люди, які скоїли злочини, раніше не зверталися до лікарні та не перебували на обліку. В цьому випадку слідчі призначають їм стаціонарну експертизу.
"Протягом року ми проводимо 600-650 таких експертиз. Серед них трапляються тяжкі випадки вбивств та зґвалтувань. Причому тільки 1% злочинців були визнані неосудними внаслідок психічної хвороби. За психічно хворими людьми, які вже скоїли злочини, мають спостерігати психіатри. На жаль, в цьому році два тяжких злочини скоїли психічно хворі, які перебували у нас на обліку. Так, у Новомиргородському районі особа, яка страждала на тяжкий психічний розлад, зґвалтувала неповнолітню. Коли цього чоловіка утримували в СІЗО, він на другий день наклав на себе руки. А місяць тому в Новоукраїнському районі інший наш підопічний, перебуваючи у тяжкому хворобливому стані, вбив свою матір. Цей чоловік страждає на тяжкий психічний розлад. До скоєння злочину він півтора місяці був на заробітках в Київській області. Але й раніше скоював агресивні вчинки по відношенню до свого батька".

Олександр Тарасенко
обласний псисхіатр
Жінці, яка вбила свою дочку, теж необхідна комплексна психолого- психіатрична експертиза. Попередні висновки робити зарано. Якщо з'ясується, що особа скоїла злочин у стані афекту, то друга частина статті 115 Кримінального кодексу (умисне вбивство), яка їй інкримінується, буде перекваліфікована на іншу статтю, відповідно покарання буде менш суворим.

У лікарні існує амбулаторна медична психіатрична комісія, яка швидко проводить експертизу. Якщо це нескладно, психіатри досліджують матеріали, які надають їм слідчі, та приймають рішення. Але в даному випадку потрібно ретельно обстежувати особу. Буде призначена стаціонарна експертиза, під час якої жінку близько місяця триматимуть у зачиненому відділенні під вартою.

Олександр Тарасенко пояснив, що не всіх, хто звертається до лікарні, ставлять на облік. Якщо люди страждають на невротичні розлади, їх беруть на так званий консультативний облік. А якщо хворий надходить у тяжкому психічному стані, яке супроводжується маячнею, порушенням свідомості, агресивними проявами, його беруть на диспансерний облік. І то за умови наявності письмової згоди пацієнта. Тоді протягом місяця його обстежують в амбулаторних умовах. Дільничний лікар-психіатр має спілкуватися з родичами хворого й за необхідністю корегувати лікування. При консультативному обліку цього не передбачено. Якщо протягом року хворі не звертаються до лікарні, їх знімають з такого обліку.
"Жінка, яку підозрюють у вбивстві доньки, перебувала в нашій лікарні саме на консультативному обліку. Коли вона звернулася у 2016 році, було не все зрозуміло, що з нею відбувається. Щоб виключити можливі порушення функціонування головного мозку, ми направляли її до столичного Інституту епідеміології та інфекційних хвороб. Також - у Харківський інститут психіатрії і наркології, де нею опікувалися невропатологи. Потім жінка тривалий час лікувалася у місцевих лікарів-невропатологів і їй призначили другу групу інвалідності. Але водночас ми спостерігали в неї певні психіатричні розлади, особливо у періоди, коли вона бувала збудженою та агресивною. Під час такого стану її нетривалий час тримали у лікарні, протягом 7-10 днів. Далі вона лікувалася у невропатолога за місцем проживання. Після цього певний час працювала лікарем-статистом в обласному онкодиспансері, звідки звільнилася за власним бажанням. Цієї осені на медичній комісії їй підтвердили другу групу інвалідності", - повідомив Тарасенко.
 
Поведінку психічно хворих складно передбачити
Психіатр каже, що дуже складно передбачити подальшу поведінку хворого. Тим більше, що після виписки з лікарні ця жінка не обстежувалась. Її родичі мусили вчасно звернутися за консультаціями, якщо помічали погіршення її стану. Щодо наявності, у звинуваченої водійських прав, то медичну довідку для їх видачі жінка одержала до того, як звернулася до лікарні у 2016 році. Очевидно, на той момент вона була здорова.
"Жорсткі поранення власної дочки сокирою не вкладаються у межі здорового глузду. Це ж не алкоголік або наркоман, який перестав контролювати власні вчинки. Це схоже на стан якогось афекту зі звуженою свідомістю. Але з огляду на те, що потім жінка ретельно приховувала сліди злочину, виходить, що злочин був скоєний не в стані афекту. Буває, що людина не все пам'ятає з того, що вона скоїла у стані звуженої свідомості. Працівники поліції, які спілкувалися зі мною, схилялися до того, що жінка симулює свою хворобу. У день затримання її оглядала наш кваліфікований лікар Ірина Григор'єва, яка раніше її лікувала. Вона розповіла, що жінка на всі запитання відповідала: "Я не знаю, я не пам'ятаю". Можливо, це певна лінія захисту. Тому нам буде складно визначити ступінь її несвідомості у момент скоєння злочину", - каже Олександр Тарасенко.
Лікар пояснив, що психічно хворим притаманні прояви агресії до родичів та близького оточення. Найчастіша причина - маячня. Буває, людині здається, що її хтось опромінює якимись приладами. Або здається, що якась інформація через супутник надходить до них на комп'ютер. Тоді хвора людина розбиває свій комп'ютер, щоб за нею не стежили. Потім хворий сам починає переслідувати тих, кого вважає винним у своїй маячні. Стосовно жінки, яку звинувачують у вбивстві дитини, то спалахи її агресивності спочатку не були спрямовані по відношенню до своїх родичів.
"Я часто їжду в закордонні відрядження. Хворих людей завжди видно, навіть неозброєним оком. Але там ці люди нормально живуть у соціумі. Оскільки за кордоном існує інша система догляду: до кожного пацієнта приставлений помічник та сестра соціальної допомоги. Таким хворим призначаються препарати пролонгованої дії. А наші хворі після стаціонарного лікування часто стикаються з жорстким несправедливим світом", - пояснює обласний психіатр.
 
Хто має схильність до психічних хвороб
Схильність до психічних захворювань мають люди, чиї родичі мали психічні розлади. Якщо їх мала рідня як по лінії матері, так і батька, то ймовірність захворювання становить більше 50%. Прояви психічної хвороби проявляються вже у молодому віці. Нерідко серед таких осіб є ті, хто на "відмінно" закінчив школу або виш. Загострення хвороби може виникнути під час якоїсь екстремальної ситуації. Цьому зазвичай передує прихований період.
"Скажімо, у людини змінюються захоплення, вона поступово відгороджується від оточуючих та живе у світі своїх власних переживань. Іноді виникає поглиблене занурення у вивчення якихось наукових теорій або непомірне захоплення релігійними течіями. Потім виникає маячня щодо якогось стороннього впливу на таку особу. Ніби хтось керує її думками. Нерідко у хворого виникають уявлення, що йому хтось хоче зашкодити, хтось за ним стежить. Буває, що розлади проявляються у надмірно частому митті рук, викиданні старих, але потрібних речей. Це прояви початку гострого психотичного захворювання із симптомами шизофренії. При діагностуванні психічної хвороби потрібно виключити вплив на психіку алкоголю та наркотичних засобів. Тому ми завжди наполягаємо на взятті у пацієнтів аналізів на наявність психоактивних речовин", - роз'яснює Тарасенко.
Проте родичам завжди складно умовити хвору людину на обстеження в психіатричній лікарні. У самого ж хворого зазвичай відсутня критична оцінка власних дій. Чим раніше почнуть лікувати людину з розладами психіки, тим кращим буде ефект. Якщо гострий період у хворого виникає без попереднього прихованого періоду, йому легше допомогти. Але після психотичного розладу ліки потрібно приймати протягом 2-3 років.

Примусово госпіталізувати хвору людину можна лише після проведення первинного психіатричного огляду лікарем та на підставі відповідного рішення суду, якщо вчинки хворого становлять загрозу для його здоров'я та оточуючих. Зараз заборонено госпіталізувати недієздатних осіб лише на підставі заяви їх опікунів, як було раніше. Недієздатна людина зараз не тільки має право бути присутньою на суді, а й подавати зустрічний судовий позов. До того ж має право звернутися до іншого незалежного експерта, який може винести інше рішення щодо її дієздатності.
Слід зазначити, що у 2015 році в обласній психіатричній лікарні лікувалося 45 учасників АТО з гострими післятравматичними розладами. Світова практика свідчить, що період повної психологічної реабілітації осіб, які були на війні, може розтягнутися на 40-50 років. Колишнім солдатам довгі роки сняться вибухи та стрілянина. Пізніше на рівні обласної влади було прийняте рішення, щоб місцем реабілітації АТОвців став госпіталь інвалідів війни, де з ними працює серйозна група психологів.
"Біда в тому, що, повертаючись до мирного життя, учасники АТО стикаються з багатьма невирішеними проблемами. На жаль, хлопці тікають від цих проблем, приймаючи міцні напої або наркотичні речовини. А там, де виникає алкогольна чи наркотична залежність, імовірність самовбивств та виникнення психозів збільшується у рази. Розлади психіки нерідко штовхають ветеранів війни на скоєння кримінальних злочинів. Зараз дуже багато таких випадків. Люди з травмованою психікою дуже болісно реагують на якісь зауваження, часто самі провокують конфлікти. Наприклад, у Голованівську по городу учасника АТО, який перебував у відпустці, пройшли діти, а він кинув на них бойову гранату. Обидві дитини одержали тяжкі травми. Подібні випадки не є психотичним станом, який дає підстави звільнити людину від кримінальної відповідальності та застосувати примусове лікування. За подібне нервування доведеться відповідати по закону", - констатує психіатр.
Переглядiв: 12746
ВІТАЛІЙ  НІКОЛАЄВСЬКИЙ
журналіст: ВІТАЛІЙ НІКОЛАЄВСЬКИЙ
ОЛЕНА КАРПЕНКО
фотокореспондент: ОЛЕНА КАРПЕНКО