Нещодавнє вбивство 12-річної дівчинки, у якому поліція звинуватила її матір буквально приголомшило кіровоградців. Спочатку люди відмовлялися вірити, що мати здатна так вчинити із рідною дочкою, та згодом жінка зізналася у скоєнному. Абсурдність вчинку частково пояснила інформація про наявність у звинуваченої розладів психіки. То чи дійсно хвора перебувала в несвідомому стані і чого взагалі можна очікувати від психічно хворих людей? Про це сайт DOZOR спілкувався з головним лікарем Кіровоградської обласної психіатричної лікарні, обласним психіатром Олександром Тарасенком.

За словами психіатра, 98% тяжких злочинів скоюють психічно здорові люди. Виходить, частка злочинів, які скоюють психічно хворі є незначною. Така статистика спостерігається не лише в нашій області, а й по всі Україні. Навіть психічно хворі не завжди скоюють злочини у хворобливому стані. У випадку тяжких злочинів правоохоронні органи мають всі підстави для призначення психолого- та психіатричної експертизи, в тому числі комплексної. Їх часто проводять у психіатричній лікарні. Іноді лікарі не можуть швидко прийняти рішення через недостатність матеріалів для дослідження. Тобто коли люди, які скоїли злочини, раніше не зверталися до лікарні та не перебували на обліку. В цьому випадку слідчі призначають їм стаціонарну експертизу.

Жінці, яка вбила свою дочку, теж необхідна комплексна психолого- психіатрична експертиза. Попередні висновки робити зарано. Якщо з'ясується, що особа скоїла злочин у стані афекту, то друга частина статті 115 Кримінального кодексу (умисне вбивство), яка їй інкримінується, буде перекваліфікована на іншу статтю, відповідно покарання буде менш суворим.

У лікарні існує амбулаторна медична психіатрична комісія, яка швидко проводить експертизу. Якщо це нескладно, психіатри досліджують матеріали, які надають їм слідчі, та приймають рішення. Але в даному випадку потрібно ретельно обстежувати особу. Буде призначена стаціонарна експертиза, під час якої жінку близько місяця триматимуть у зачиненому відділенні під вартою.

Олександр Тарасенко пояснив, що не всіх, хто звертається до лікарні, ставлять на облік. Якщо люди страждають на невротичні розлади, їх беруть на так званий консультативний облік. А якщо хворий надходить у тяжкому психічному стані, яке супроводжується маячнею, порушенням свідомості, агресивними проявами, його беруть на диспансерний облік. І то за умови наявності письмової згоди пацієнта. Тоді протягом місяця його обстежують в амбулаторних умовах. Дільничний лікар-психіатр має спілкуватися з родичами хворого й за необхідністю корегувати лікування. При консультативному обліку цього не передбачено. Якщо протягом року хворі не звертаються до лікарні, їх знімають з такого обліку.

Психіатр каже, що дуже складно передбачити подальшу поведінку хворого. Тим більше, що після виписки з лікарні ця жінка не обстежувалась. Її родичі мусили вчасно звернутися за консультаціями, якщо помічали погіршення її стану. Щодо наявності, у звинуваченої водійських прав, то медичну довідку для їх видачі жінка одержала до того, як звернулася до лікарні у 2016 році. Очевидно, на той момент вона була здорова.

Лікар пояснив, що психічно хворим притаманні прояви агресії до родичів та близького оточення. Найчастіша причина - маячня. Буває, людині здається, що її хтось опромінює якимись приладами. Або здається, що якась інформація через супутник надходить до них на комп'ютер. Тоді хвора людина розбиває свій комп'ютер, щоб за нею не стежили. Потім хворий сам починає переслідувати тих, кого вважає винним у своїй маячні. Стосовно жінки, яку звинувачують у вбивстві дитини, то спалахи її агресивності спочатку не були спрямовані по відношенню до своїх родичів.

Схильність до психічних захворювань мають люди, чиї родичі мали психічні розлади. Якщо їх мала рідня як по лінії матері, так і батька, то ймовірність захворювання становить більше 50%. Прояви психічної хвороби проявляються вже у молодому віці. Нерідко серед таких осіб є ті, хто на "відмінно" закінчив школу або виш. Загострення хвороби може виникнути під час якоїсь екстремальної ситуації. Цьому зазвичай передує прихований період.

Проте родичам завжди складно умовити хвору людину на обстеження в психіатричній лікарні. У самого ж хворого зазвичай відсутня критична оцінка власних дій. Чим раніше почнуть лікувати людину з розладами психіки, тим кращим буде ефект. Якщо гострий період у хворого виникає без попереднього прихованого періоду, йому легше допомогти. Але після психотичного розладу ліки потрібно приймати протягом 2-3 років.

Примусово госпіталізувати хвору людину можна лише після проведення первинного психіатричного огляду лікарем та на підставі відповідного рішення суду, якщо вчинки хворого становлять загрозу для його здоров'я та оточуючих. Зараз заборонено госпіталізувати недієздатних осіб лише на підставі заяви їх опікунів, як було раніше. Недієздатна людина зараз не тільки має право бути присутньою на суді, а й подавати зустрічний судовий позов. До того ж має право звернутися до іншого незалежного експерта, який може винести інше рішення щодо її дієздатності.

Слід зазначити, що у 2015 році в обласній психіатричній лікарні лікувалося 45 учасників АТО з гострими післятравматичними розладами. Світова практика свідчить, що період повної психологічної реабілітації осіб, які були на війні, може розтягнутися на 40-50 років. Колишнім солдатам довгі роки сняться вибухи та стрілянина. Пізніше на рівні обласної влади було прийняте рішення, щоб місцем реабілітації АТОвців став госпіталь інвалідів війни, де з ними працює серйозна група психологів.