Два тижні тому у Кіровограді підвищили тариф на вивезення сміття. Виконком міськради проголосував за це рішення з третьої спроби, врахувавши запевнення керівництва ТОВ "ЕКОСТАЙЛ", що через низькі тарифи підприємство несе значні збитки. Також врахували, що у лютому виконком підняв тарифи на захоронення сміття для ТОВ "КАТП - 1128". (для населення цей тариф становить 11,87 грн/куб.м), а це впливає на розмір тарифу з вивезення відходів. Як завжди, членів виконкому лякали, що якщо рішення не ухвалять, то у підприємства виникне проблема з виплатою працівникам зарплати.

У середньому тариф зріс на 16% (на 2 грн) і становить 12,01 грн/1 особу, яка проживає у приватному секторі; 8,87 грн/1особу - для жителів багатоповерхівок; 58,29 грн/куб.м - для бюджетних установ; 64,98 грн/куб.м - для інших споживачів.

Давайте спробуємо розібратися, чи має бути тариф на сміття таким високим. Питома вага вартості захоронення відходів у тарифі на вивезення сміття становить 21,5% (це п'ята частина). Але відтоді, як на Завадівському сміттєзвалищі запрацювала сортувальна лінія, сміття перестало бути непотребом. Тепер це - товар, який приносить чималі доходи.

Нагадаємо, лінія почала працювати у квітні минулого року. Там сортують близько 120 тонн сміття на добу. Вибирають на вторинну переробку пляшки, поліетилен, пластик, скло, метал, папір. Відібрану сировину спочатку складають на полігоні, а потім вивозять в інші міста України, де здійснюється переробка відходів.

Варто зазначити, що реалізація вторсировини після сортування відходів є дуже вигідною справою. Економічна рентабельність такої діяльності є однією з найвищих і зазвичай досягає аж 50%. Наведемо статистичні дані вмісту корисних компонентів у смітті. Наприклад, питома вага макулатури становить 20-30%, чорного металу - 1,5-4,5%; кольорового металу - 0,2-0,3%, скла - 3-8%; пластмаси - 1,5-5%. Ціни ж на прийом вторсировини досить значні. Так, вартість відходів чорного металу становить 2000 грн за тону, макулатури - 300-700 грн/т, відходів скла - 750 грн/т, пластмаси - 100 грн/т.

Давайте порахуємо, наприклад, скільки коштує макулатура, яка міститься в одному кубометрі сміття. Навіть беручи найнижчу питому вагу паперу (20%) і найнижчу прийомну ціну на нього - 300 грн/т (або 0,3 грн/кг) вийде, що в кубометрі сміття макулатури, як мінімум, на 12 грн. Алгоритм розрахунку такий: середню вагу кубометру сміття ( 200 кг) множимо на 0,2 (вміст паперу) і на 0,3 (вартість макулатури). Отож реалізація лише макулатури вже перекриває теперішній тариф на захоронення відходів (11,87 грн/куб.м). Якщо ж врахувати інші згадані фракції сміття, то виходить, що не ми маємо платити за прийом сміття, а нам за нього ще мають доплачувати. З огляду на такі розрахунки, «КАТП-1128» має вистачати грошей на все. Тому періодичні прохання до влади з боку підприємства щодо підвищення тарифу на прийом сміття є абсолютно недоречними.

Нагадаємо, підприємство орендувало міський сміттєвий полігон на 49 років. За умовами оренди, підприємець мав обладнати сміттєсортувальну лінію та побудувати сміттєпереробний завод. Поки що вдалося здійснити лише першу обіцянку.

Слід зазначити, що вже 63 роки міське завадівське сміттєзвалище отруює димом та пилом городян, а інфекційні хвороби переносяться звідти заготівельниками вторсировини і тваринами. Звалище переповнене на 80%, зараз воно займає більше 18 га землі. Полігон небезпечний не лише через дим. Утворювані під час розпаду сміття солі важких металів переміщуються у ґрунті дуже швидко. А поряд зі звалищем розташовані людські городи. Оскільки площадка звалища не забетонована й відходи лежать просто неба, солі металів проникають у ґрунтові води, а з ними потрапляють до колодязів. Протягом місяця звалище приймає від 6,5 до 8 тис. тонн відходів і, за оцінками фахівців, там вже накопичилось 3,8 млн тонн сміття.

На Завадівці неподалік сіміттєзвалища на крайніх городах люди садять картоплю. Звідти звалище видно як на долоні. Люди змушені вирощувати так близько від звалища городину, бо іншої землі в них немає, а доходів не вистачає на життя. Кажуть, коли звалище димить, то хоч не виходь з будинку. Якщо повісиш на дворі випрану білизну, то вона всмоктує у себе сморід зі звалища. Багато тамтешніх жителів хворіють на рак. Від цієї пошесті чимало людей вже померло, бо з іншого боку Завадівки добре видно Інгульську уранову шахту.

А на Кущівці найближчі до звалища будинки розташовані на відстані не більше 200 м. Тамтешнім жителям теж заважають сморід і дим. Ні тобі білизну повісити, ні з дитиною погуляти. А ще лякають великі зграї бездомних собак, які годуються зі звалища. Люди кажуть, що влітку сморід посилюється надвечір, а взимку протягом кількох днів буває щільний задушливий смог. Після початку роботи на полігоні звалища сортувальної лінії жителі, на жаль, не відчули, що повітря стало свіжішим.

Теперішній міський голова Кіровограда Андрій Райкович теж не зміг оминути теми міського сміттєзвалища. Збудувати сміттєпереробний такий завод було однією з головних обіцянок його передвиборчої програми. Проте згодом мер дійшов висновку, що сміття одного Кіровограда буде замало для роботи такого заводу. Тому завод має переробляти побутові відходи кількох районів, можливо усієї Кіровоградщини. У вирішенні цього питання мер сподівається на підтримку керівництва області, адже для будівництва потрібно залучити близько 50 млн євро. Поки що ж реальних інвестицій не надходило, є лише наміри потенційних інвесторів. Проте орендар сміттєзвалища, директoр ТOВ "КАТП -1128" Тетянa Мaртoвіцькa зазначає: збудувати у Кіровограді завод, який би спалював перероблене сміття для виробництва електроенергії, нереально. Адже навіть в Києві з його величезними обсягами побутових відходів робота такого заводу не обходиться без значних дотацій з міського бюджету…

За її словами, мобільна сортувальна лінія продовжує працювати у дві зміни. Адже набрати достатню кількість людей для тризмінної роботи на цю непрестижну працю не вдається. З реалізацією відсортованого сміття немає ніяких проблем. Але керівниця скаржиться, що їм активно допомагають сортувати сміття міські бомжі та алкоголіки, які перебирають сміття ще в контейнерних баках. Мовляв, у смітті, яке потрапляє на полігон звалища, залишається лише 4% корисних фракцій (це можна розцінювати як спробу занизити реальні прибутки, - авт.)

Відтак, на думку Мартовіцької, значно перспективнішим і цілком реальним напрямом є сортування сміття на першому етапі, а на другому - виготовлення з відсортованих відходів біогумусу для вирощування рослин та виробництво будівельних і дорожніх матеріалів з відібраних зі сміття полімерів та піску. Останнє виробництво на звалищі поки що іде напівкустарним способом. Підприємство хоче оцінити майбутні обсяги виробництва. Далі - проект, залучення інвестицій та будівництво.

Власне, якщо такі грандіозні плани здійсняться, підприємство матиме ще більше доходів на смітті. Усі підприємства зазвичай платять за постачання сировини. Але чому ж за прибуткову сировину, сміття, беруть гроші з населення?