Рівно рік тому, у жовтні 2017, в Україні стартувала пенсійна реформа. Ті, хто досягне пенсійного віку у найближчі роки, вже приблизно розуміють, скільки вони отримуватимуть і чому. З 1 січня 2019 року в країні мала б запрацювати накопичувальна пенсійна система (паралельно з існуючою солідарною), але відповідний законопроект ВР поки що так і не розглянула. У будь-якому разі накопичувальна пенсійна система буде обов'язковою тільки для тих, кому на момент прийняття закону буде менше 35 років (адже майбутні пенсіонери мають встигнути щось накопичити на своїх рахунках).

DOZOR спробував розібратися, що чекає на тих, кому сьогодні за сорок. Не секрет, що значна частина сьогоднішніх сорокарічних-п'ятдесятирічних або все життя працюють на офіційну «мінімалку», або тривалий час взагалі є «безробітними» і отримують зарплату в конверті. Тож на що ми можемо розраховувати в старості?

Допомогти нам розібратися у перипетіях пенсійного законодавства ми попросили заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області Олену Романченко.

- З 2018 року вимоги щодо стажу досить жорсткі, - каже вона. - Ще торік людина могла вийти на пенсію у 60 років, якщо мала 15 років стажу. З 2018-го людина, маючи 25 років стажу, може піти на пенсію у 60, маючи 15 років стажу – у 65. Але є так званий «пенсійний коридор». Що це означає? У 2018 році людина, маючи стаж 15 років, може піти на пенсію у 63 роки. У 2019 вона зможе піти на пенсію в 60, якщо матиме 26 років стажу, або в 63, якщо матиме 16 років стажу. У 2020 , відповідно, - 27 та 17 і так далі до 2028 року. Через десять років, щоб піти на пенсію у 60, людина повинна буде мати стаж 35 років, щоб піти на пенсію у 63 – 25 років.

- По-перше, офіційне працевлаштування. При цьому, щоб до страхового стажу був зарахований один місяць роботи, необхідно щоб заробітна плата за цей місяць була на рівні або вищою за мінімальну. Якщо в якийсь період з 2004 року ви працювали не на повну ставку або отримували почасову оплату, сума якої була менша, ніж мінімальна зарплата за той самий період, то стаж рахуватиметься пропорційно. Працювали рік за половину мінімалки – у трудовий стаж вам зарахується тільки півроку.

Крім цього, в стаж зараховуються періоди навчання до 2004 року, час відпустки по догляду за дитиною до трирічного віку, якщо в цей час жінка не була офіційно працевлаштована, військова служба. Період ведення підприємницької діяльності для визначення права на пенсію (але не для обчислення її розміру) зараховується «рік за рік» незалежно від сум внесків до фонду соцстрахування (за період 1998-2001 року – на підставі довідки про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, з 1 липня 2000 по 31 грудня 2017 – якщо підприємець сплачував будь-які страхові внески, хоч 15 копійок). Період догляду за близькими (інвалідами І групи або престарілою особою старше 80 років, яка потребує постійного догляду) теж зараховується до страхового стажу, але тільки за умови, якщо в цей час людина отримує державну допомогу (Ось навіщо нам потрібні ті смішні сто з копійками гривень, які отримують родичі важкохворих – авт.). Також зараховується період, коли ви отримували державну допомогу по безробіттю.

Олена Романченко пояснює, що право на достроковий вихід на пенсію по «списку 1» і «списку 2» зберігається. «Списки 1 і 2» - це шахтарі, газоелектрозварники і т.п. Раніше можуть вийти на пенсію доярки, чорнобильці, трактористи, батьки загиблих військовослужбовців, багатодітні матері. Наприклад, по «списку 1» люди мають право вийти на пенсію на 10 років раніше, якщо мають 10 років «списочного» стажу, та 20 (жінки) – 25 (чоловіки) загального.

Щодо вислуги, то право вийти на пенсію, відпрацювавши певну кількість років на «вислужній» роботі, збереглося тільки для артистів. Педагоги і медики тепер виходять на пенсію на загальних засадах. Хіба що, підкреслює Олена Романченко, у будь-який день можуть вийти на пенсію ті вчителі і лікарі, які на момент прийняття закону (1.10.2017) вже відпрацювали на своїх посадах більше 26,5 років.

Ми з Оленою Яківною спробували порахувати, що отримають сьогоднішні сорокарічні, якщо, звичайно, за наступні 20 років не відбудеться нової пенсійної реформи, яка скасує попередню. Розрахунки ці доволі умовні (адже ми орієнтуємося на цифри 2018 року), проте дають уявлення про порядок цифр.

Припустімо, жінка, якій сьогодні 42 роки, п'ять років вчилася у виші, має 20 років безперервного стажу і завжди отримувала мінімальну зарплатню. На пенсію вона зможе вийти у шістдесят, тобто у 2036 році. На той момент у неї буде 43 роки стажу (навчання у виші + 38 років роботи).

- Розмір пенсійних виплат вираховується за досить простою формулою, - каже Олена Романченко. – Роки стажу – це проценти від «осучасненої» зарплати за всі роки роботи. У нашому випадку це 43%. Тепер ми маємо порахувати осучаснену заробітну плату цієї жінки. Тобто порівняти її зарплату за кожен місяць роботи (починаючи з липня 2000 року) з середньою зарплатнею по країні у цей період. Якщо за серпень 2018 року вона отримала мінімальну зп – 3723 гривень, а середня зп по країні була, скажімо, 7000, то її коефіцієнт за серпень 2018 року, складає 0,53. Потім ми складаємо усі місяці її роботи (хай їх буде 438) і вираховуємо середній показник. Припустимо, він у нас такий і виходить – 0,53. І ми отримаємо її «осучаснену» зарплату – 0,53 помножити на середню зарплату за останні три роки (припустимо, за 2016-2018 вона була 6000). Тож осучаснена зарплата цієї жінки 0,53х 6000 = 3180 гривень. 43% від 3180 – це розмір пенсійної виплати – 1367,40 грн.

Але держава у нескінченній милості своїй вважає, що жінка, яка пропрацювала більше тридцяти років, має право отримувати прожитковий мінімум, тож трохи доплатить. Якщо брати за основу дані 2018 року, то аж 84,60 гривні, щоб вийшло 1452. А щоб жінка взагалі ні в чому собі не відмовляла на пенсії, ще й додасть по одному відсотку пенсії за кожен понаднормовий рік. Наша жінка понаднормово пропрацювала 13 років, тож це ще 178 гривень… Всього ми нарахували пенсію – 1630 гривень.

Уявімо подругу першої жінки, яка теж закінчила виш, має лише 5 років офіційного стажу та двох дітей. Її загальний стаж складає 16 років. Вона теж може розраховувати на пенсію, але тільки у 2041 році, і розмір її буде, зрозуміло, мізерний. Їй держава нічого не доплатить.

Сьогодні пенсійний стаж можна докупити, причому двома способами. Перший спосіб годиться для тих, хто зараз працює неофіційно. Ви можете укласти договір з податковою, і надалі щомісяця сплачувати 22% від мінімальної зарплатні, сьогодні це 819 грн. За цей час вам нараховуватимуть пенсійний стаж.

Якщо ж вам вже 60, а стажу не вистачає, то можна купити стаж заднім числом. «Минулий час» коштуватиме вже вдвічі дорожче – 44% від мінімалки. Зрозуміло, купувати стаж роками ніхто не буде – надто дорого. Але, за словами Олени Романченко, по кілька місяців люди купують. Людина, пропрацювавши все життя, може навіть і не здогадуватися про те, що в якийсь час офіційно отримувала менше мінімалки, вже зібралась на пенсію у 60, а тут стажу не вистачає… Простіше докупити кілька місяців, ніж чекати до пенсії ще три роки.

- Вимагати пристойної офіційної зарплатні, - каже Олена Романченко. - Якщо ви офіційно отримуєте 7 тисяч, то ваш коефіцієнт для визначення осучасненої зарплати вже буде не 0,53, а 1, якщо 14 тисяч – то 2. Тож мова вже буде йти про зовсім інші суми пенсійних виплат. Отримуючи офіційну заробітну плату, ми дбаємо не лише про своє майбутнє, а й про економіку держави, про своїх батьків, які на сьогодні із наших пенсійних внесків отримують свої пенсії. Ми хочемо жити як у розвинених європейських країнах, і забуваємо про те, що там навіть нікому в голову не прийде приховувати податки.

Працівникам пенсійного фонду, звичайно, легко таке казати – вони отримують зарплатню з бюджету і вона в будь-якому разі є офіційною. Тим, хто працює в приватному секторі, «вимагати офіційну зарплатню» сьогодні не так просто. Дай Бог, щоб не відмовили в офіційному працевлаштуванні і хоча б мінімалку нараховували…