Сама назва екскурсії «Легенди нашого міста» передбачає, що мова йде про маловідомі сторінки історії. Тож ця екскурсія розрахована, мабуть, не на гостей міста, а на людей, які цікавляться історією Єлисаветграда-Кіровограда і вже дещо знають. Адже Олена Класова не розповідає про те, коли побудували фортецю і як навколо неї виросло місто і т.п. Фішка цієї екскурсії – саме легенди.
Знаєте, наприклад, звідки взялася легенда про підземні коридори, які начебто тягнуться під усім старим містом і виходять до фортеці? А знаєте, де насправді у нашому місті є такі коридори завширшки майже три метри, викладені бруківкою, і навіщо їх будували?
Або який міський голова Єлисаветграда розмістив на фасаді свого будинку символ масонства (і будинок, і символ є і сьогодні)? А на якому відомому єлисаветградському будинку зображено пеліканів і що вони означають?
Підкажемо: довжина екскурсійного маршруту невелика – від пам'ятника Пашутіну до театру. І всі ці «цікавинки» знаходяться саме в цьому районі. Якщо ви любите відвідувати екскурсії містом, то, мабуть, знаєте, що майже всі екскурсоводи рухаються по цьому маршруту. Але найцікавіше те, що всі вони розповідають про різні будинки, різних людей, різні події.
Олена Класова, наприклад, розповіла про храм, який поет Павло Тичина в записках про Єлисаветград назвав «церквою у формі корабля», про те, звідки взялася назва Біянка і чим унікальна ця річка. Про те, чому посварилися повітовий предводитель дворянства Кирило Васильович Соколов-Бородкін та міський архітектор Андрій Михайлович Достоєвський. А також про те, в якому храмі Єлисаветграда був золотий іконостас і куди він зник.
Екскурсії Класової, може, не дуже академічні. Але саме тому вони цікаві, вона багато імпровізує, відхиляється від теми, розказує про відомих єлисаветградців і кіровоградців.
Так, дивлячись на будівлю банку на центральній площі, ми пригадали родину Шульгіних, які приїхали у наше місто саме тому, що Якова Шульгіна запросили працювати у цей банк. А на Дворцовій згадали Тамару Головченко – дівчинку з картини Феодосія Козачинського «Гімназистка». Коли ця молода дівчина померла від туберкульозу, її білу труну, уквітчану білими квітками, провезли по найпрестижнішій вулиці міста білі коні. Адже найбільше дівчина сумувала через те, що вона не встигла нічого зробити, не встигла залишити щось по собі і про неї ніхто не згадає (Тамара Головченко не могла знати, що через сто років її портрет буде висіти у Кіровоградському художньому музеї, його друкуватимуть на листівках, на календарях і її тонке обличчя з сумними очима буде знайоме усім мешканцям міста). Тож учні жіночої та чоловічої гімназій, юнкера кавалерійського училища зібрали гроші, щоб влаштувати для неї цю білу казку, перетворивши похорон на найкрасивіше дійство, про яке в місті згадували ще кілька десятиліть.
Хоча іншого разу Класова може розповісти про інших людей, інші події, інші будівлі. І найцікавіше те, що значну частину цих історії Олена Класова не вичитала в книжках, а почула від бабусі. Корінна єлисаветградка, дочка відомого у місті колекціонера, бабуся і прабабуся якої працювали в єлисаветградському будинку Шимановських, Олена Класова з дитинства чула ці історії, потім почала записувати. Деякі з цих єлисаветградських історій абсолютно ексклюзивні. Навіть сама Олена Адольфівна ніколи про них не писала. Вона пояснює, що як науковий співробітник музею, вона не може дозволити собі писати про те, чому поки що не знайшла підтвердження в архівних документах. А от формат екскурсії «Легенди міста» якраз дозволяє ці історії розповісти.
Нагадаємо, що екскурсії безкоштовні (вони проходять у рамках проекту міського відділу культури «Мистецькі вихідні) і на них не потрібно записуватися заздалегідь. Просто приходьте до пам'ятника Пашутіну в суботу, о 16.00. Найближча екскурсія - 17 червня. Потім, після невеликої перерви, екскурсії відновляться у липні.
