×
аналітика


Що зміниться в кіровоградських школах у новому навчальному році

Продльонка, поділ на групи, друковані зошити та парти для першачків
Головне завдання освітніх реформ – тримати в тонусі вчителів та батьків школярів. Кожного серпня ми всі затамовуємо подих: ну, що в цьому році? Які сюрпризи? Новин багато: від подорожчання шкільних обідів до зміни принципів функціонування груп подовженого дня. Нововведення аналізував медіапортал DOZOR.
«Плаваючі» ГПД
Наприкінці травня директори шкіл приголомшили батьків молодших школярів та майбутніх першокласників новиною: у 2018-2019 році груп подовженого дня може і не бути. Освітня субвенція з державного бюджету в 2018 році не покриває витрат на ГПД. Тож міста і райони вирішують питання щодо роботи груп подовженого дня на свій розсуд. І в травні нам просто озвучили найгірший із варіантів.

Групи подовженого дня будуть – для всіх бажаючих. У цьому нас запевнила начальник міського управління освіти Лариса Костенко. Проте працювати вони будуть дещо інакше.
«У 2018-2019 навчальному році в школах міста буде 150-170 груп подовженого дня. Але ставок вихователів буде менше. Чому? Вихователь має відпрацювати певну кількість годин. Але коли ми приходимо перевіряти ГПД, то по списку в п'яти групах по 30 дітей, а по факту на 17.30 в школі одна дитина і п'ять вихователів. Чи потрібна всім батькам група до 18.00? Мабуть, ні. Тож у школі будуть групи до 15.00, до 16.00 і одна чергова до 18.00. Сто відсотків дітей, які записані у ГПД, відвідують гуртки при школі. Тож іноді буває так, що ми приходимо перевіряти групу, а там вихователька сидить сама – діти на гуртках. Дитина має бути або на гуртку, або у ГПД», - пояснює Лариса Костенко.
Це не значить, що дитина, яка відвідує групу, втрачає право відвідувати гуртки і навпаки. За задумом, графіки пришкільних ДЮЦів і ГПД мають бути узгоджені між собою. Одні класи можуть відвідувати гуртки з 12.00 до 13.00, а потім іти на ГПД. Інші - йти на гуртки після 15.00.

«Це вже завдання адміністрацій шкіл так скласти ці графіки, щоб ми не оплачували функціонування порожніх груп», - каже Костенко.

Нам здалося, що 150-170 груп замало для усіх шкіл, адже тільки перших класів у нас 105. Але, за даними управління освіти, у 2017-2018 році в місті діяло 140 груп, торік - 200, але вони не були стовідсотково заповнені.

Ще одне, про що варто згадати у зв'язку з ГПД, – подорожчання обідів. Торік вони коштували 10 грн., зараз – 13 грн.
Поділ на групи
Тут знов не все так погано, як було проголошено в травні. Всі класи і далі будуть ділити на дві групи для вивчення іноземної мови та інформатики.

Щодо поділу на трудовому навчанні, то на хлопчиків і дівчаток ділитимуться у 5-8 класах, у 9-11 класах трудове навчання буде однаковим для всіх. Сьогодні учні 9-11 класів на трудах вже не намагаються вбити себе за допомогою свердлильних станків та промислових швейних машинок, а займаються проектною діяльністю, тобто вигадують, щоб їм такого зробити, з чого і навіщо. Тож в управлінні освіти вирішили, що це можна робити і разом.

Деякі школи можуть зберегти поділ на групи для вивчення української мови в старших класах. Проте тільки у тих класах, де більше 28 дітей, і тільки на половину годин курсу (тобто мову розділять «лекційні» заняття для всього класу і «практичні» для груп ).
Що чекає на першачків?
У переважній більшості кіровоградських шкіл цього року першокласники будуть навчатися за програмами Нової української школи. Це значить, що шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови більше немає. У всіх буде два уроки англійської на тиждень.

«Цьогоріч школи вибирали з двох типових програм – Олександри Савченко та Романа Шияна. Взагалі, відповідно до концепції НУШ, кожна школа і навіть кожен вчитель може скласти власну програму на основі типових. У нашому місті власних програм ніхто не запропонував – це зрозуміло, ми тільки входимо в цей процес», - пояснює методист Центру методичної та соціально-психологічної служби УО Оксана Крамаренко.

Тож можемо сподіватися, що наступного року той самий колегіум зможе підігнати власну унікальну програму Д-класів, яка була затребувана багато років, під типові програми НУШ.

Три кіровоградських школи працюватимуть за вже перевіреними програмами. У «Вікторії-П» діти будуть навчатися за програмою «На крилах успіху», у школах №№26 та 31 - за програмою «Інтелект України».

Власне, ці три школи готові сьогодні для прийому перших класів. Усі інші – ні.
Класи НУШ поки що абсолютно порожні. «Неправильні» парти, які не відповідають стандартам НУШ, і непотрібні дошки з них уже винесли. Занести поки нема що. Деякі школи (але не всі) отримали ноутбуки. Також місто отримало індивідуальні набори LEGO «Шість цеглинок». Лариса Костенко каже, що в школи надходять підручники. Мабуть, не в усі – вчителі перших класів, з якими нам вдалося зв'язатися, запевняють, що підручників ще не бачили. Ну хай там… Першого чи навіть п'ятого вересня можна обійтися і без підручників.
Важче – без парт. Якось так сталося, що тендер на парти у нас проводиться 22 серпня. Тобто 22 серпня управління освіти отримає результати аукціону. Потім визначить переможця. Через 10 (!) днів після цього можна бути укласти з ним договір на поставку меблів. Навіть якщо управління визначить переможця відразу після отримання результатів аукціону (а для цього ще треба розглянути документи і т.п.), то договір на поставку трьох тисяч парт буде укладено 3 вересня! Правильно ми розуміємо?

Трьох тисяч! Тільки для нашого міста. А меблеві підприємства ще мають все це виготовити. А, знаєте, до речі, скільки коштують парти, які відповідають стандартам нової школи? Від 1,5 до 4 тисяч на одну дитину! Ну, зате ж ми трохи зекономили на вихователях ГПД…

Не проведений на сьогодні тендер і на дидактичні матеріали.

Щодо навчальних комплектів LEGO, то це насправді чудова річ. Це не звичні для нас маленькі LEGO, а великі деталі, схожі на «перший конструктор». У кожної дитинки – шість «цеглинок». У вчителя - набір на клас з більше ніж тисячі предметів. З LEGO можна не тільки вчити таблицю множення, але й складати схеми речень та слів, вивчати механіку, розвивати просторове мислення. Проте, як каже Оксана Крамаренко, всі області поки що отримали тільки дитячі цеглинки, вчительські комплекти отримуватимуть за графіком. Ми в цьому графіку майже останні – LEGO в кіровоградських школах має з'явитися у квітні…
Антизошитний маніфест МОН
Зате всі директори шкіл отримали від міністерства освіти такий лист:

«Останнім часом до Міністерства освіти і науки України все частіше надходить інформація про порушення прав дітей на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти, порушення рівних прав дітей, у тому числі за майновою ознакою, змушування батьків дітей до вибору конкретної освітньої програми, придбання для її реалізації за кошти батьків «навчальних матеріалів (зошитів на друкованій основі, навчальних засобів педагогічного призначення та наочних навчальних матеріалів)», придбання «для навчання» телевізорів, які є «інструментами навчання», у тому числі нібито «для забезпечення реалізації Нової української школи.

(…)Здобуття дітьми повної загальної середньої освіти не може бути поставлене в залежність від придбання чи непридбання батьками за їх власні кошти додаткових робочих зошитів, хрестоматій, посібників. (…) Жоден нормативно-правовий акт в Україні не передбачає і не може передбачати можливість впровадження у державних чи комунальних закладах загальної середньої освіти освітньої програми за умови обов'язкового придбання за кошти батьків відповідних робочих зошитів, підручників чи інших матеріалів».

Цей лист не тільки ставить поза законом усі програми, альтернативні НУШу (ті самі «На крилах успіху» та «Інтелект України», для яких батьки завжди купували посібники), але й взагалі ставить вчителів у дивне становище. Скажімо, програма по читанню для молодшої школи була радикально змінена два роки тому. Хрестоматій за новою програмою школи так і не отримали. І тепер вже, вочевидь, не отримають.

На чому вчити дітей, які сьогодні вже не в першому класі? Чому у першому класі обов'язково має бути великий екран (мультимедійна дошка, проектор чи телевізор), а у другому це вже «інструмент навчання» в лапках? Чи це і є «рівний доступ до освіти»: якщо немає підручників і заявленої кількості екранів для перших класів, то хай і інші не рипаються?
Переглядiв: 11648
ОЛЬГА  СТЕПАНОВА
журналіст: ОЛЬГА СТЕПАНОВА
ОЛЕНА КАРПЕНКО
фотокореспондент: ОЛЕНА КАРПЕНКО
ОЛЕКСІЙ  КАПРИЦЯ
фотокореспондент: ОЛЕКСІЙ КАПРИЦЯ