Школа без стресів в режимі карантину: поради кропивницького психолога

інтерв'ю

Залишилося лише два тижні до початку нового навчального року. Цьогорічна пандемія змусила школярів знаходитися вдома фактично протягом 6 місяців, однак довготривалий відпочинок не завжди йде на користь учням. Повернення до уроків, занять на секціях, - звичайного шкільного життя після такої перерви може викликати стрес для учнів. Кропивницький психолог Альбіна Печена розповіла медіапорталу DOZOR про те, як батькам і учням адаптуватися до навчального процесу.

Так, психолог пояснює, що навіть дорослі відчувають певний дискомфорт після відпустки. У свою чергу для дітей такий перехід (з періоду карантину в літні канікули) дається тяжче.

«Більшість школярів сприйняли карантин як ще одні канікули і розслабилися. До того ж, можливо, забули набуті за час навчання знання. Тому піти в школу після такої паузи – це стрес як для дітей, так і для батьків», - зазначає Альбіна Печена.

Альбіна Печена

психолог

Також у дітей є певні особливості на початку навчального року, зокрема, вони
скаржаться на нездужання, втому та мають пригнічений стан. Як відзначила фахівець, іноді батьки розцінюють такі скарги як лінування або ж небажання вчитися.

«Вони навіть не здогадуються, що це особливості дитячої психіки. Тут виникає питання адаптації до навантаження після тривалого відпочинку. Це закономірний процес і у кожної дитини він проходить по-різному. Так, старшокласники повноцінно можна сказати вливаються у шкільне життя протягом двох тижнів, п'ятикласники долають цей етап за місяць. Першокласникам же необхідно від півтора до трьох місяців, а іноді адаптація затягується. Даний період характеризується не лише труднощами психологічного характеру, нерідко проявляються і проблеми зі здоров'ям. Тому допомагати дитині адаптуватися у школі після тривалих літніх канікул краще заздалегідь. Якщо батьки будуть притримуватися певних рекомендацій, процес залучення до шкільного життя пройде легко та безболісно як для дітей, так і для них самих. Незалежно від форми навчання, є сенс вже в серпні налаштовувати правильний розпорядок: лягати спати та прокидатися раніше», - пояснює психолог.

За словами Альбіни Печеної, насамперед потрібно відмовитися від нічних посиденьок біля екрану та замінити їх вечірніми прогулянками. Це допоможе дитині не лише швидко і міцно засинати, але й буде у подальшому як сигнал до прийдешніх змін. Варто почати потроху повертати час сну, який був раніше: по 15 хвилин кожні три дні.

«Поки канікули не закінчилися, можна у спокійному темпі перегорнути зошити за минулий рік. До того ж, у молодших школярів протягом літа істотно знижується швидкість письма, тому добре було б з ними пописати диктанти або виконати кілька завдань з письма. Не завадить також повторити таблицю множення. Це треба робити у непримусовій легкій ігровій формі, щоб дитина з інтересом все робила», - рекомендує психолог.

Оскільки наразі немає 100% впевненості, у якій формі розпочнеться навчання з 1 вересня, фахівець надала рекомендації щодо того, як морально підготувати дитину перед школою.

Стандартне навчання:

- Не потрібно акцентувати увагу на похід до школи, тобто батькам не варто
драматизувати: «Йди, пограй у дворі, останній день свободи» і не жартувати у стилі: «Що,
завтра/скоро до школи підеш?», «Ось скоро до школи підеш і подивимося на тебе».
Потрібно зробити акцент на приємних моментах. Можна поступово починати вже зараз вводити режим дня, відповідний для школяра.

- Треба намагатися показати позитивні сторони відвідування школи і мотивувати дитину на повернення до навчання. Закуповувати канцтовари до школи треба обов'язково вирушати разом з дитиною. Нехай вона сама обирає те, що їй подобається, чим хотілося б користуватися і нові речі, які вона носитиме з задоволенням. Похизуватися перед однокласниками новими придбаннями – купа позитивних емоцій для дитини і серйозна причина бігти до школи, підстрибуючи, хоча б 1 вересня.

- Наведіть порядок на столі, розподіліть речі і предмети для школи та секції. Це призведе до «порядку» думок і налаштує школяра на робочий лад.

- Можна зустрітися з однокласниками ще в серпні, оскільки деяким дітям тяжко
повертатися до колективу. Цікавих занять багато: можна пограти, організувати пікнік,
разом подивитися фільм.

Дистанційне навчання:

- Не потрібно дратуватися та злитися на те, що дитина може, наприклад, не хотіти, або протестувати, а навпаки, приймати ці почуття. Необхідно допомагати дитині
усвідомлювати все, що вона відчуває.

- Підтримуйте звичний ритм життя сім'ї або створіть нові сімейні традиції (ігри),
особливо якщо діти повинні залишатися вдома.

- Заохочуйте дітей залишатися на зв'язку зі своїми однолітками: по телефону або, наприклад, в соцмережах (обов'язково з обмеженнями часу).

- Щоб побороти лінощі свого чада, спершу потрібно побороти своє власне. Разом
відкрити щоденник та оцінити фронт роботи. Домовитися з дитиною про те, коли вона буде робити уроки і скільки часу це займатиме. Можна скласти графік, використовувати списки. Якщо навантаження буде розподілятися рівномірно, дитина не буде протестувати, вередувати, і найголовніше, не буде втомлюватися, значить, і завдання будуть виконуватися легше.

- Намагайтеся повернути дитину до почуття відповідальності і самостійності. У побутових питаннях це працює так само, як і в навчанні. Поїв - вимий посуд, почитав - прибери книги, посидів в інтернеті - винеси сміття.

- Нагадайте про те, що у дитини є обов'язки і намагатися не балувати її турботою. Також важливо створити для неї низку обов'язкових справ, які вона виконує без допомоги дорослих з врахуванням віку.

Учні 2 та 10 класів, які вже не перший рік навчаються та вже встигли познайомитися з
колективом, легше переживають повернення до школи, та мають значно менше стресу. Однак для дитини, яка йде до першого класу, - це невідомість і новизна. Тому з'являється низка психологічних процесів. Важливим періодом є перехід з початкової ланки в середню і адаптація в 5 класі - один з найважчих періодів шкільного навчання, тому тут багато тонкощів і нюансів.

Крім того, бувають випадки, коли після такого довготривалого відпочинку діти
відмовляються йти до школи.

«У залежності від віку дитини і причини відмови йти до школи необхідні різні дії з боку батьків. Якщо раніше батьки не сформували розуміння того, чому потрібно ходити до школи, то зробити щось за два тижні до початку навчання неможливо. Мотивація – це спонукання до дії для їх задоволення. Найскладніше – знайти цю потребу. Краще, щоб це було бажання опанувати нові знання. Якщо батьки хочуть допомогти дитині дізнатися щось нове і їй самій цього хочеться, то півсправи виконано. Коли дитина не хоче йти до школи, згадуйте все гарне, що пов'язує дитину з цим місцем. Зробіть так, щоб їй захотілося туди піти. Нагадайте, що там її чекають друзі, з якими вона давно не бачилася, з ними можна обговорити все найцікавіше, що сталося під час карантину», - розповідає Альбіна Печена.

До школи або ж на секцію можна взяти, наприклад, нові іграшки. Як варіант, дорогою до улюбленої вчительки - пограти в квача та інші ігри. Водночас важливо розуміти, що дорослі самі налаштовуються на наступний день. Якщо мама або тато прокидаються у поганому настрої та кажуть, що не хочуть на роботу, то дитина це відчує і нервовий ранок вже забезпечений.

Ввечері за чашкою какао або чаю можна розповісти своєму малюку про
те, як ви самі були учнем, про труднощі в період навчання, моменти в школі, які ви
любили, або ж розповісти навіть те, як прогуляли уроки одного разу. Так можна стати ближче один до одного та дати зрозуміти, що навчання - ваш загальний досвід. Крім того, ви одразу дізнаєтеся про виниклі труднощі і неприємності.

Психолог нагадує, що дуже часто одним із мінусів після канікул стає розлучення з
батьками. Однак стверджує, що це нормальна реакція адаптації до дійсності дітей, які вступають у період, коли починають усвідомлювати власну індивідуальність.

«Необхідно мотивувати дитину на навчальний день: нагадайте, що ввечері ви з нею зустрінетеся і приготуєте разом смачну вечерю або подивитеся мультфільм. Створити умови для контакту з батьками (наприклад: відеодзвінок на перерві). Необхідно на початку занять розігрувати ситуації розлучення з батьками ненадовго, щоб дитина адаптувалася до цього», - зазначила фахівець.

На жаль, ані тато, ані матуся не зможуть самі зрозуміти те, яка у дитини готовність до
школи, тому краще звернутися до професіоналів, наприклад, майбутнього педагога або ж психолога. Не дивлячись на це, батьки можуть скористатися психологічними порадами аби запобігти виникненню стресу свого школяра.

ТОП-5 порад психолога для батьків:

1. Вчити дитину керувати емоціями та мислити позитивно. Вміння контролювати такі
емоції як гнів, злість або образа вбережуть дитину від необдуманих вчинків чи слів.
Пояснити, що проблем буває багато, але якщо мислити позитивно, то буде простіше
поглянути на ситуацію з іншого боку і знайти правильне її вирішення. Підійти до питання усвідомлено: моделювати різні життєві ситуації і допомагати дитині разом розібратися, як варто вчинити в тому чи іншому випадку.

2. Виховувати відповідальність і розвивати силу волі. Вчити мріяти, ставити цілі і
досягати їх, не дивлячись на труднощі. Спочатку допомагати зовнішніми стимулами, але пояснити, що найсильніша мотивація – це її власна. Давати поручення дитині виконати дорослі завдання. Нехай у неї буде свій перелік закріплених справ по дому: полити квіти або витерти пил, вигуляти або погодувати домашню тварину.

3.Займатися інтелектуальним розвитком. Читати, писати, рахувати і розв'язувати легкі математичні задачі дитину навчать у школі. Більш цінне те, що зможуть зробити батьки для своїх дітей – навчити їх правильно мислити, міркувати, аналізувати інформацію і бачити головне.

4. Прищеплювати дитині інтерес до спорту і занять фізкультурою. Найкраще тут працює особистий приклад. Знаходити час на активні заняття з дітьми вдома і на вулиці. Запропонувати дитині спробувати різні спортивні секції: плавання, гімнастику,
єдиноборства, танці. Нехай вона вибере те, що дійсно сподобається. Якщо син або донька самі нагадують вам про чергове тренування і намагаються не пропускати жодного заняття в тиждень - це успіх.

5. Розмовляти з дитиною та пояснювати, що відбувається зараз.

Також варто не забувати про те, що повернення до школи вже не буде таким, як раніше, адже через карантин з'явилися нові правила, до яких діти ще не звикли. Саме тому необхідно обговорити ситуацію щодо захворювання на коронавірус з дітьми без зайвих емоцій, адже спокійний стан батьків дуже важливий.

«Спільне обговорення і вирішення проблем може полегшити занепокоєння. У простій і доступній формі надайте дітям факти про те, що сталося. Дайте їм чітку інформацію про те, як знизити ризик зараження. При цьому використовуйте слова, які дитина зможе зрозуміти, залежно від віку. Користуйтеся графікою і зображеннями. Важливо, щоб дитина розуміла, навіщо створені такі правила. Перетворіть нудну розповідь про шляхи передачі вірусу і способи профілактики в гру («Так», «Ні», «Не знаю»), де діти зможуть рухатися, радіти правильним відповідям або створювати веселі захисні маски. Унеможливіть перегляд та читання новин, які можуть викликати тривогу у дітей. Поясніть їм, що ви самі зможете дати достовірну інформацію, яку візьмете з надійних джерел. Дитина може реагувати на стрес по-різному. Поставитися до цього варто з розумінням, прислуховуючись до того, що її турбує. З дитиною більш молодшого віку можна використовувати ігрові методи (за допомогою іграшок влаштовувати ситуації, які на неї чекають у нових умовах навчання). Також добре працюють методи казкотерапії, тобто вигадані історії, казки, оповідання на основі реальних подій. Вони допомагають дитині створити сценарій поведінки в тій чи іншій ситуації», - пояснила Альбіна Печена.

Сюжет терапевтичної казки повинен розгортатися в певній послідовності:

1. «Жили-були» - початок казки, зустріч з героями. З 5 років - це феї, маги, принци та
принцеси, солдати та інші, оскільки дитині вже починають подобатися чарівні казки. У
підлітковому віці це можуть бути цікаві казки-притчі і побутові казки за участю героїв
фільмів та серіалів.

2. «І раптом одного разу..» - герой стикається з якимись труднощами, які співпадають з проблемою дитини.

3. «Через це..» - на прикладі персонажів треба показати, як вирішити ситуацію.

4. Кульмінація - герої впоралися з труднощами.

5.Розв'язка (обов'язково повинна бути позитивною).

6.Мораль казки - герої роблять висновки зі своїх дій та їх життя змінюється на краще.

Психолог звертає увагу на те, що батькам слід пам'ятати - граніт науки не варто «гризти» будь-якою ціною: найважливіше - це здоров'я і щастя дітей. Тому дорослим потрібно бути уважними до своєї дитини, слухати і чути її, створювати ситуацію успіху. Тоді вдасться уникнути додаткових стресів, а батьки з дітьми вдало переживуть цей складний вересень.