Скільки бомбосховищ є у Кіровограді, та як вони виглядають

Скільки бомбосховищ є у Кіровограді та як вони виглядають

Споруди цивільного захисту, які містяни назвивають не інакше, як бомбосховищами, стали об'єктами особливої уваги після початку бойових дій на Донбасі в 2014 році. Тоді усі найпростіші укриття та захисні споруди почали інвентаризувати та слідкувати за їхнім технічним станом. Чергова пильна перевірка та інвентаризація цих об'єктів розпочалася через введення військового стану у низці областей наприкінці минулого року. Медіапортал DOZOR дізнавався про те, де ховатися жителям обласного центру у разі небезпеки та на власні очі побачив стан споруд цивільного захисту та найпростіших укриттів на прикладі педагогічного університету та багатоповерхівок у центральній частині міста.

Під час екскурсії укриттями, яку провів для журналістів завідувач сектору цивільного захисту населення міськради Олександр Безеда, він розповів, що наразі на території обласного центру знаходиться 55 споруд цивільного захисту та 190 найпростіших укриттів. Власне, така ж кількість була і у 2014-му, оскільки нових споруд для захисту не будують. Посадовець запевняє, цього для населення обласного центру достатньо і стверджує, що практично усі укриття знаходяться в технічно придатному стані.

«Сховища, згідно статті 32 Кодексу цивільного захисту, призначені для найбільшої працюючої зміни підприємств, що здійснюють свою діяльність в особливий період. Їх у нас по місту 55. Що таке «сховище». Це герметична споруда для захисту людей на певний період часу, обладнана спеціальним технічним оснащенням, як, наприклад, автономне освітлення від дизельгенератора, установка з очищення повітря від отруйних речовин,запас питної води тощо», - пояснює посадовець.

На площах сховища, що розташоване в підвальному приміщенні одного із об'єктів будівництва - педагогічного університету знаходиться декілька кімнат. Серед них і кімната для зберігання продуктів, медпункт, а також кімната для зберігання протигазів та запасів води. Втім зараз приміщення студентами використовують як допоміжні площі для занять із фізичного виховання та іншого розвитку, як, наприклад, з безпеки життєдіяльності, тому що тут можна і в теніс зіграти, і вдосконалити свої знання з цивільного захисту.

В управлінні з надзвичайних ситуацій пояснюють: якщо навіть прийде час, щоб користуватися «бомбосховищем», то укриватимуться в ньому як студенти вишу, так і населення що проживає поруч з університетом.

Найпростіші укриття цивільного захисту - підвали - посадовець разом із майстром ЖЕО№2 Ольгою Резніченко показують у багатоповерхівках на вулиці Єгорова. Вони розраховані для нетривалого перебування людей, адже, як відомо, не облаштовані окремими приміщеннями – туалетом, медпунктом тощо. Підвали мають бути обладнані найпростішим устаткуванням протягом 12 годин з часу отримання відповідного розпорядження. Підвал п'ятиповерхівки має площу біля 200 квадратних метрів та може розмістити до 150 осіб. Наразі в будинку проживає 100 мешканців.

«За часів радянської влади, у 50-х роках, це приміщення дійсно було передбачено як протирадіаційне укриття – в народі бомбосховище. Тут були передбачені санвузли та запаси води за стандартами тих часів. Але пізніше колишньою радянською владою в середині 80-х років вищезазначені протирадіаційні укриття були виведені з кола обліку та утримання як спеціальні об'єкти цивільної оборони та перепрофільовувалися у просто підвальні приміщення і використовувалися для потреб мешканців будинку», - говорить Ольга Резніченко.

Таким чином укриття 240 тисячного населення міста від небезпечних воєнних факторів розподіляється за видами існуючих спеціальних захисних споруд цивільного захисту наступним чином:

Працююче населення – потреба у сховищах цивільного захисту складає 27 шт. місткістю 10390 осіб (для підприємств установ та організацій, що продовжують свою роботу в особливий період).

У решті захисних спорудах здійснюється укриття персоналу підприємств, їх балансоутримувачів та можливе укриття населення, що проживає поблизу зазначених підприємств.

Непрацююче населення ховатиметься в найпростіших укриттях. Мова йде про фортифікаційні підвали, цокольні поверхи. Мешканці приватного сектору укриватимуться у підвалах та погребах.

В міському управлінні цивільного захисту запевняють, що кількість захисних споруд достатня для укриття 100% населення міста.

Переглянути інтерактивну мапу з розміщенням укриттів та сховищ можна за посиланням.