Стратегія розвитку заради якісної вищої освіти: Велике інтерв’ю з ректором ЦДУ імені Винниченка Євгеном Соболем (частина перша)

інтерв'ю

Якісна освіта – запорука успішної країни. Пандемія ковіду і майже три роки повномасштабної війни суттєво вплинули на освітню галузь: від шкіл до вищих закладів освіти. По суті, нині кожен заклад освіти України – під прицілом і ворога і обставин. Ці фактори не можуть не впливати на розвиток освітньої галузі. І точно не допомагають у розвитку вищих закладів освіти, зокрема. Саме тому багато з них нині – на межі виживання. Але є виші, які навіть попри усі виклики, мають сили на те, аби формувати стратегію свого розвитку і мати не абстрактні, а абсолютно конкретні плани на успіх сьогодні і в мирному майбутньому. Один з таких вищих навчальних закладів має Кіровоградщина – Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка. Про те, як та чим живе найстаріший виш області - розповів ректор університету, доктор юридичних наук, професор Євген Соболь в інтерв’ю медіапорталу DOZOR.

-Євгене Юрійовичу, чи може вищий навчальний заклад розвиватися в Україні під час війни?

-Більшість університетів із початком пандемії і початком війни виходять із стратегії виживання. Наш заклад - ми говоримо про адміністрацію, Вчену раду - обрали іншу стратегію – стратегію розширення та розвитку. Безумовно, такий шлях є набагато складнішим і більш ризикованим. Втім, з іншого боку, ми розуміємо, що стратегія виживання – це, по суті, скорочення і згортання. І, як результат, суттєве зменшення навчального закладу і його поступове згортання до мінімуму. Тому стратегія виживання для команди моїх однодумців – це ризик занепаду. Власне, стратегія і модернізація університету була позитивно оцінена представником Міністерства освіти і науки України під час нещодавнього інспекційного візиту до нас.

-А що Ви маєте на увазі під стратегією розвитку університету імені Володимира Винниченка? Не абстрактно, а конкретно?

-Насправді, стратегія розвитку і розширення університету – це більше, ніж просто якісь пункти на майбутнє. Це абсолютно конкретні кроки, які ми робимо вже зараз. І не дозволяємо собі зупинятися. Якщо говорити про розширення університету, то нині ми вже маємо результати: оновлені хімічні та біологічні лабораторії: лабораторії анатомії, фізіології та здоров’я людини, а також лабораторії загальної та неорганічної фізичної та колоїдної хімії, лабораторії аналітичної та органічної хімії, біології рослин і тварин, загальної біології. Модернізувати вдалося і комп’ютерні лабораторії під використання найсучасніших програмних продуктів. І це ще не все. Ми маємо Центр вдосконалення вчителів, який охоплює 25 спеціальностей, лабораторію усного перекладу. І найголовніше – низку нових спеціальностей і навіть нову кафедру – економіки. Це все – не для того, аби поставити десь плюсик і забути. Це – реалізація стратегії розвитку «без води», як кажуть: робимо тільки конкретні кроки для того, щоб стати кращими. Це складніше, ніж просто стояти на місці, але воно того варте.

-Євгене Юрійовичу, а що ще нового змогли здійснити у цей складний час?

-Багато чого, насправді. І зроблене, створене – це не лише про науку і навчання, а і про спорт, мистецтво, абсолютно максимальний спектр дієвих механізмів створено, аби молодь обирала наш університет і нарівні з нами вдосконалювала його своєю творчістю та активністю. Наприклад, наш мистецький арт-простір «Хвиля», який ми спільно з молоддю і для молоді створили на базі підвального приміщення, став справжньою резиденцією для мистецької кафедри. Вдалося ввести в експлуатацію і університетський стадіон, створити Центр ветеранського розвитку та КОВО-центр - простір для організації спільної роботи і дозвілля студентів.

-Про дії в контексті розвитку зрозуміло, а як щодо модернізації закладу? Це тільки плани чи нині проведена певна робота в цьому напрямку?

-Ми знайшли змогу модернізувати простір для абітурієнтів і капітально відремонтувати корпуси університету. А ще – облаштувати укриття. Робимо кроки і в напрямку поступової модернізації гуртожитків університету і облаштування бази відпочинку «Буревісник», де на сьогодні проводяться різнопланові заходи для нашої студентської молоді. Окремою подією в нашому розвитку стала кількарічна робота по відкриттю при університеті фахового коледжу “Альма матер”. З нашого боку в умовах війни скорочення бюджету – це вельми амбітний і ризикований проєкт. Але і адміністрація і Вчена рада є однодумцями втілення стратегії, про яку я казав, стратегію розвитку. Ми розуміємо, що нам буде важко, особливо в умовах війни та суттєвого відтоку молоді з України. Про це окремо говорив міністр освіти. Але ми нічого не втрачаємо, і,навпаки, створюємо нові перспективи , як для молоді, так і для професорсько-викладацького складу. Дивимося на новий проєкт із оптимізмом, і розуміємо, що шансів більше в тих, хто перший розпочне нове. Відтак ми і будемо першими! Адже, як слушно відзначив професор Садовий: «Університетський коледж – подія, на яку чекали сорок років».

Власне, цим завершимо першу частину нашого інтерв’ю. Акцентуємо увагу на тому, що нині діяльність ЦДУ імені Володимира Винниченка у контексті стратегії розвитку рекомендується іншим університетам – як приклад в умовах війни.