Як відомо, кількість смертей внаслідок серцево-судинних хвороб в Україні та в усьому світі посідає перше місце. Скажімо, інфаркт міокарду зараз значно помолодшав, він вражає навіть 23-річних людей. Причини - шкідливі звички (паління, вживання алкоголю, енергетиків) та малорухливий спосіб життя, що нерідко призводить до ожиріння. Аби поліпшити ситуацію з лікування хвороб серця, два роки тому в Кіровоградському обласному кардіологічному диспансері було відкрито кардіохірургічну операційну. У 2016 році в закладі проведено 124 операції на відкритому серці, торік - майже 200. Щороку кількість складних операцій, проведених в цій клініці, зростає. Адже медперсонал опановує нові прогресивні методи операцій. Подвійні операції на серці тут вже стали майже буденною практикою. А нещодавно вдалося успішно зробити навіть потрійну операцію. Про теперішній стан кардіології області DOZOR спілкувався з головним лікарем кардіодиспансеру, кандидатом медичних наук Ганною Сухомлин.

Суттєвий поштовх для розвитку кардіодиспансеру надало придбання у 2012 році сучасного ангіографа. Цей апарат для рентгенологічного дослідження судин дозволяє робити точну діагностику системи кровообігу, тобто показує, які судини забилися і де локалізоване звуження. На ангіографі проводиться близько тисячі обстежень на рік, в тому числі більше 500 коронарографічних обстежень (коронарних артерій серця). П'ятирічний досвід показав, що половині пацієнтів можна допомогти, поставивши стент (каркас, який розширює звужені судини). І це часто роблять - за рік у клініці проводять близько 200 стентувань. А половина хворих потребує проведення аортокоронарного шунтування (підшивання судин, які оминають уражену ділянку) та інших операцій на відкритому серці.

У диспансері було успішно освоєно операції на працюючому серці, роботу якого трішки заспокоюють медикаментами. Це надзвичайно складні операції, які потребують високої майстерності від хірурга. Є інший спосіб проведення операцій на серці, коли орган відключають, а людину на час операції підключають до апарату штучного кровообігу. Але перший спосіб сприятливіший для успіху операції. Тому що, коли серце відключають, змінюється кислотно-лужний баланс організму людини, електрична активність серця та багато інших фізіологічних параметрів. Все це може негативно вплинути на результат операції під час запуску прооперованого серця.

На працюючому серці у клініці проводять операції з аортокоронарного шунтування, заміни клапанів (мітрального та аортального), виправляють дефекти серця, видаляють пухлини серця. Якщо пацієнт має кілька патологій серця, то під час операційного втручання доцільно робити кілька етапів виправлення патології.

Такі багатоступеневі (симультантні) операції вважаються дуже складними. Іншим прикладом кількаступеневої операції є операція, коли спочатку замінюють серцевий клапан, а потім підшивають судини (аортокоронарне шунтування). Наприкінці минулого року жінці зі Світловодська у клініці вперше провели навіть складну потрійну операцію.

Такі серйозні операції зазвичай проводять у столичних кардіологічних інститутах. Запорукою успіху є наявність належної техніки та майстерність хірургів. Якщо ж виникають унікальні за складністю випадки, то місцевим хірургам допомагають кардіохірурги з Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.Амосова, які за необхідністю приїжджають до Кіровограда.

Витрати на операцію з аортокоронарного шунтування становлять приблизно 60-70 тис. грн, а операція по заміні серцевого клапана коштує 70-80 тис. грн. У цю суму входить вартість самого клапана, витратних матеріалів та великої кількості медикаментів, які потрібні для операції. Витрати ж на складні симультантні операції зазвичай не перевищують 100 тис. грн. Слід зазначити, що операції в Кіровоградському обласному кардіодиспансері виходять дешевими. Наприклад, у Києві операція аортокоронарного шунтування коштує 80-100 тис. грн. Відтак для хворих економія становить 20-30 тис. грн за рахунок отримання розхідних матеріалів з державного бюджету.

Середня тривалість операцій на серці становить 5-6 годин. Але нерідко складні операції затягуються аж до 7-8 годин. В основному їх робить кардіохірург вищої категорії Андрій Клянчин разом зі своїм асистентом Станіславом Печніком, якому передає свій досвід.

Ганна Сухомлин розраховує на молодь. Так, торік три медичних працівника клініки вступили до Донецького медичного університету. Є сподівання, що по закінченні цього вищу вони повернуться у заклад, де почали своє трудове життя.

Кардіохірургія - це дуже витратна галузь, яка потребує постійного вкладання коштів у придбання сучасних апаратів. Наприклад, існують спеціальні апарати, які збирають кров пацієнта, що витікає під час операції, очищують її та знову вливають в організм людини. Значних коштів також потребує придбання набору хірургічних інструментів, їх має бути як мінімум два. Скажімо, утримувач голки, якими шиють судини на серці, має бути дуже точним та якісним. Лише тоді шви будуть бездоганними. Такий голкоутримувач коштує від 1000 євро.

За останні чотири роки в області налагодили систему термінової доставки у диспансер пацієнтів з гострим інфарктом міокарду. Коли "швидка допомога" доставляє хворого у приймальне відділення, його одразу направляють на проведення ангіографічної діагностики і за її результатами або ставлять стенти, або готують до операції. Зараз до клініки везуть гострих інфарктників з Кіровограда, а також з Компаніївки, Бобринця, Олександрії. Тобто з тих райцентрів, звідки до обласного центру ведуть нормальні дороги.

Є наказ департаменту охорони здоров'я ОДА про доставку інфарктних хворих до обласного кардіодиспансеру, який є так званим реперфузійним центром (де відновлюється нормальний кровотік). Чим швидше таких пацієнтів доставлять, тим вищі шанси на їх видужання. Звісно, швидкій доставці заважають невисока якість наших доріг, стан медичного транспорту та дефіцит кваліфікованих медичних кадрів. Але якщо людина знає про необхідність термінової доставки хворого, то за можливістю використовує свій транспорт або транспорт сусідів, знайомих.

На нинішній рік кардіодиспансеру з обласного бюджету поки що виділили 500 тис. грн на придбання наборів для коронарографії та наборів стентів. Процедури відкритих торгів щодо придбання цих матеріалів завершені й невдовзі почнеться їх постачання. Існує держана програма щодо виділення безкоштовних витратних матеріалів для пацієнтів з гострими інфарктами міокарду. Але безкоштовними наборами забезпечуються не всіх хворі, а лише ті, хто має обширний інфаркт. Якщо ж інфарктне ураження невелике за обсягом, пацієнту за обстеження доводиться платити 7-8 тис. грн.

Підраховано, що на безкоштовне забезпечення витратними матеріалами 50-ти пацієнтів потрібно 2,5 млн грн. Тут варто вказати, що протягом минулого року до кардіодиспансеру з гострими інфарктами міокарду привезли 533 пацієнтів. Для порівняння у 2016 році таких пацієнтів було 487, у 2015 році - 478. Тобто в області з кожним роком зростає кількість серцево-судинних хвороб. Для безкоштовного забезпечення усіх їх витратними матеріалами першої необхідності буде потрібно 25 млн грн.

Варто відзначити, що для проведення коронарографічних обстежень учасників АТО з обласного бюджету за цільовою програмою були виділені окремі кошти. Торік було проведено 11 безкоштовних досліджень таких пацієнтів.

Якщо виникли якісь проблеми із серцем, Ганна Сухомлин радить своєчасно звертатися до сімейного лікаря. Коли відчуваються болі в області серця (зокрема під час ходіння) або задуха, потрібно зробити найпростіше обстеження - електрокардіограму. Якщо біль різкий, потрібно викликати "швидку допомогу", якщо не дуже сильний, слід звернутися до найближчої лікарні для того, щоб визначити причину болі. Буває, що біль в області серця спричиняє остеохондроз і це несмертельно. Але при інфаркті головне не марнувати час та вчасно розпочати лікування.