Кіровоградці були просто шоковані тарифами на теплопостачання, які виставили їм за січень два міських підприємства, що подають тепло. Для більшості споживачів КП "Теплоенергетик" розрахувало вартість обігріву 40,85 грн/кв.м, а ДП "Кіровоградтепло" - аж 45,567 грн/кв.м. Скажімо, якщо споживач мешкає у двокімнатній квартирі, то централізоване теплопостачання йому обійшлося приблизно у 2200 грн. Це в два, а то й в три рази більше, ніж плата за тепло у квартирах обладнаних газовими або електричними автономками.

За тепліший і коротший лютий теплові тарифи трішки менші: для більшості абонентів КП "Теплоенергетик" - 36,59 грн/кв.м, для абонентів ДП "Кіровоградтепло" - 39,033 грн/кв.м. Зараз від повного "банкрутства" людей рятують лише житлові субсидії. Адже навіть з підвищеної до 3200 грн зарплати заплатити майже дві тисячі лише за тепло ніхто не зможе. Що вже казати про пенсіонерів з їх середньою пенсією 1600 грн.

Усі знають, що такі шалені рахунки за централізоване теплопостачання не гарантують того, що в квартирі буде тепло. Навпаки, городяни постійно скаржаться на низьку температуру в оселях. Щоправда, у декого в квартирах занадто спекотно, настільки що доводиться періодично провітрювати приміщення. А ще згадаймо минулорічну осінь, коли під час запуску котелень старі труби часто проривало. Після численних поривів їх ремонтували упродовж цілого місяця. Отакі "переваги" централізованого теплопостачання, застарілого і фізично, і морально.

Оскільки Кабмін дозволив теплопостачальникам розраховувати місячний тариф на тепло залежно від температури повітря, то вони не дуже переймається питаннями енергозбереження. Саме тому в Кіровограді у багатьох місцях можна побачити геть оголені труби. Наприклад, на території котельні ДП "Кіровоградтепло", розташованої на розі вулиць Миру та Варшавської. Там труби гріють не квартири споживачів, а зимове повітря. Нерідко міські теплотраси так сильно підігрівають асфальт, що у люті морози на цих місцях навіть сніг тане. А навіщо ж економити, якщо з одного боку допомагає держава, відшкодовуючи нараховані житлові субсидії, а з іншого - міська влада, яка регулярно витрачає кошти міського бюджету на ремонт зношених теплових мереж?

Нагадаємо, минулого літа міська влада чинила великі перепони тим, хто хотів відключитися від надто дорогих послуг теплопостачальників. Таке собі кріпосне комунальне право у високотехнологічному 21-му столітті. З огляду на те, що заразом майже нічого не робилося, щоб скороти втрати тепла, це можна вважати злочинною змовою проти абонентів. Слід зауважити, що недбалим тепловикам надходять гроші не з чиновницьких кишень, а наші з вами гроші. Їх спочатку стягнули з нас у вигляді податків, а потім перерахували до бюджетів. Безперечно, наші кровні гроші можна було б використовувати значно ефективніше.

Теплопостачальні підприємства, які будували ще за радянських часів, взагалі не мають ніякої перспективи. Адже кошти, вкладені в їхню модернізацію ніколи не окупляться з огляду на те, що більше 60% колишніх абонентів вже позбулися неякісних послуг. Тому будь-яку фінансову підтримку цієї неперспективної галузі або інвестиції в неї можна вважати відвертим марнотратством.

Тим часом у Знам'янці останній будинок з централізованим постачанням тепла зник п'ять років тому.

- Програму щодо ліквідації монстрів теплопостачання у Знам'янці почали втілювати ще 10 років тому. Тим, кому самостійно встановити автономки заважала відсутність коштів, допомогла міська влада. В результаті місто перестало щорічно витрачати шалені суми на ремонт та заміну старих тепломереж, а жителі забули що таке холодні квартири. Всупереч поширеним страшилкам комунальників, що після повного переходу будинків на автономки, у підвалах замерзнуть труби водопостачання та каналізація, у Знам'янці нічого подібного не сталося, - розповідає заступник міського голови Сергій Гребенюк.

Так само не трапилось ніяких катаклізмів у будинках обласного центру, яким повністю відрізали централізоване тепло, наприклад, в будинку по вулиці Острівській, 4.

Розкрити таємниці стратегії кіровоградської влади щодо теплопостачання журналісти просили міського голову Андрія Райковича ще під час телевізійного ток-шоу "МИ", яке відбулося з нагоди першої річниці його перебування на посаді мера (28 листопада минулого року).

- Питання пріоритетів фінансування (автономки чи теплопостачальні підприємства, - авт.) поки що вивчається. Бездумні дозволи на встановлення автономного опалення, які надавала попередня влада, призвели до зниження КПД теплопостачальників та зменшення температури у квартирах. Тепер думаємо, як ставити автономки на весь під'їзд або будинок, щоб одразу відключити їх від опалення. Наприклад, у Європі економічним видом опалення вважається встановлення мінікотелень на кожен будинок. Як би там не було, проблему обов'язково вирішать і людей не залишать без опалення. Зокрема, планується замінити зношені тепломережі на вулицях Гагаріна та Київській, пориви на яких залишають без тепла значну частину міста. Ціна питання - більше 20 млн грн., - сказав тоді Андрій Райкович.

Тепер же заступник начальника головного управління ЖКГ Кіровоградської міськради Тетяна Савченко повідомила, що концепція щодо теплопостачання міста досі не розроблена і невідомо, коли буде готова. Мовляв, схеми теплопостачання дуже складні, а попередні керівники управління багато років поспіль цим не переймалися. З огляду на такі коментарі виходить, що й нинішнього року міська влада допомагатиме теплопостачальникам. А наприкінці минулого року майже 10 млн грн з міського бюджету було виділено на термінову фінансову підтримку КП "Теплоенергетик" (інакше б воно зупинилося через борги за газ). Гроші довелося перекинути з інших соціально важливих міських програм.

Тепер давайте порахуємо, що було б якби ці 10 млн грн і 20 мільйонів, які планується виділити на ремонт мереж, влада витратила б на встановлення електричних автономок для малозабезпечених. 30 млн ділимо на 10 тис грн (середня вартість встановлення електроопалення у квартирі). Виходить 3 тис. квартир. Протягом п'яти років спрямування грошей на автономки ними обладнали б 15 тис. квартир. За даними міськради, нині на централізованому опаленні в обласному центрі залишилося 22 тис. квартир (39% від колишньої кількості). Можна сміло припустити, що за ці п'ять років мешканці решти 7-ми тисяч квартир зможуть самостійно встановити собі автономне опалення, якщо міська влада їх не обмежуватиме, як зараз. Тим більше, що держава надає громадянам пільгові кредити на заходи з утеплення та встановлення енергоефективного обладнання. Отож і Кіровоград за п'ять років може позбутися надто витратних та неякісних послуг теплопостачальних монстрів.

Цілком логічно було б раз і назавжди розв'язати проблеми теплопостачання. Водночас зекономити держані кошти на виплату житлових субсидій, кошти міського бюджету - на безперспективну заміну тепломереж, і кошти тих городян, які не одержують субсидії. То навіщо ж знову і знову марнувати гроші на те, що давно себе віджило? Напевно тому, що влада якимсь чином зацікавлена у фінансовій підтримці теплопостачальників. І саме через це не зацікавлена у ліквідації застарілої мережі опалення будинків. Адже якщо усе місто перейде на автономки, подяки від постачальників тепла безповоротно зникнуть.

Нинішній опалювальний сезон керманичі міста фактично проґавили у безплідних роздумах. Аби й наступної зими не довелося платити астрономічні суми за тепло, повсякчас стикаючись з фактами обігріву повітря, ми маємо повне право вимагати від влади оприлюднення конкретних результатів занадто тривалої "інтелектуальної" роботи, яка виливається містянам в немалу копійку.