Торговий дім «Заславський та Гіршберг»

Жителі міста завжди називали цей будинок «Дім Заславського». Хоча правильніше було б сказати «Заславського та Гіршберга». Саме так називався Торговий дім, тобто величезний критий ринок, збудований у кінці ХІХ століття біля великого мосту.

Віктор Петраков у книзі «Маленький Париж. Елисаветград в старой открытке» пише: «Будинок стояв на сваях з мордвини, як це робили у Венеції. Будівля мала чудову гідроізоляцію: від фундаменту стіни відділялися свинцевою прокладкою, а від даху – карнизом з білого каменю».

Сучасників цей будинок вражав. По-перше, величезними розмірами. Будинок займав площу понад 1500 кв. метрів, мав три надземних поверхи та величезні підвали. По-друге, тим, що стояв просто-таки в Інгулі, під час паводків, вода повністю закривала перший поверх з боку річки. Тож з тієї сторони стіну першого поверху зацементували. Щоправда, у довгий вік «венеціанського будинку» в Єлисаветграді все одно мало хто вірив, а дарма…

Сьогодні у місті чимало торгових центрів такої площі, але у одно-двоповерховому Єлисаветграді дім Заславського, мабуть, дійсно здавався монстром. Тим більше, що стояв посеред базару, де його з усіх боків оточували низенькі крамнички та лавочки.

Сам Заславський мав у цьому будинку магазин мануфактури (фабричних виробів). Але в першу чергу це був дохідний дім. Перший поверх займали магазини, другий – недорогий готель. Квартири на третьому поверсі здавали під житло.

Тут продавали все! Шпалери, взуття, одяг, гумові та залізні товари, будматеріали і т.п. Доводилося читати, що тут були і елітні магазини продуктів та вин, проте нам не вдалося знайти цьому підтвердження. Більш імовірно, що за часів Заславського та Гіршберга це був продтоварний гіпермаркет, причому розрахований не на заможних єлисаветградців (до їхніх послуг були розкішні магазини на Дворцовій), а на тих, хто прийшов чи приїхав торгувати на базар.

Небезпечне місце

Чомусь у «Торговому домі Заславського» крадіжки відбувалися набагато частіше, ніж в інших магазинах. Так, у 1908 році газета «Голос Юга» повідомляла: «Третього дня вночі на старому базарі здійснена була невідомими зловмисниками велика крадіжка мануфактурного товару з магазину купця першої гільдії Заславського. Зловмисники подолали ряд перепон, щоб проникнути в магазин. Спочатку вони з боку трактиру Семенова забралися у двір спадкоємців Бардлих, де відбили замок від зовнішніх дверей складу яблук Рейдштейна, і проникли в склад, стіна якого знаходиться в сусідстві з мануфактурним магазином Заславського. Відкинувши ящики з яблуками від стіни, зловмисники зробили величезну діру, через яку проникли в магазин, відібрали найкращого товару на суму до 600 рублів і зникли назад тим самим шляхом, ніким не помічені. До розшуку викраденого вжито енергійних заходів».

Через кілька днів газета повідомила, що «енергійні заходи» «призвели до виявлення викраденого і затримання трьох злодіїв. З них двоє виявилися селянами Олександрійського повіту, а третій місцевим жителем. Викрадений товар був знайдений весь на Петропавлівської вулиці в квартирі однієї з місцевих мешканок».

Іншого разу Заславський помітив, що з його магазину постійно потрохи крадуть, і знайшов працівника, який, як з'ясувалося, обкрадав господарів не перший рік. Той виявився членом банди злодіїв, які працювали в великих крамницях на базарі, а потім зносили викрадене у склад на цьому ж базарі!

У радянські часи для дому майже нічого не змінилося. На першому поверсі знов були магазини, на другому і третьому – комунальні квартири. Перший поверх дому Заславського і далі залишався клондайком, ринком посеред ринку, тут можна було купити все!

Хіба що вивіски мінялися. Замість «Торговий дім Заславський та Гіршберг» з'явився напис «Елисаветградская трудовая артель», потім «Продовольчі товари», «Риба»…

Смерть будинку Заславського

Люди старшого віку розповідають, що будинок Заславського підривали кілька разів і ніяк не могли підірвати. Проте у єдиному знайденому нами документі – звіті інженера управління «Харковвзрывпром» М.Вітта - про це не йдеться.

Вітт, зокрема, пише: «За дорученням кіровоградського виконкому депутатів трудящих у серпні 1976 року Кіровоградською виробничою дільницею управління «Харковвзрывпром» проведені роботи з руйнування підривним способом будівлі, що знаходиться в аварійному стані, № 53 по вул. Карла Маркса. Розмір будівлі у плані по вул. Карла Маркса 43,5 м , по прилеглому провулку 37,22 м, Висота 16 м. Обширні підвали, які використовувалися у свій час для зберігання продукції, знаходяться нижче рівня землі. Висота підвалу 2,5 м».

Далі інженер вказує, що під час підготовки до руйнування з'ясувалося, що «цегляна кладка стін має підвищену міцність», «у конструкції багато стяжок, які забезпечують жорсткість коробки будівлі та ускладнюють умови знесення».

Підривали будівлю, якщо вірити Вітту, один раз – 12 серпня 1976 року. Але до цього проводили три пробні підриви у різних частинах будівлі, щоб з'ясувати силу заряду.

І далі про сам підрив: «Розльоту осколків не спостерігалося, будівля впала на свою основу. Підвали заповнилися обломками стін. Характерно, що стіни майже повністю розвалилися на окремі цеглини. Крупних блоків кладки не було. Залізобетонний міст, який знаходиться за 1,5 м від будинку, ушкоджень не отримав».

Доводилося читати, що будинок Заславського зруйнували для того, щоб побудувати «УТО». Але подивіться на фото з колекції Юрія Тютюшкіна на початку цього матеріалу: на задньому плані за ще цілим будинком Заславського можна розгледіти корпус «УТО»…