×
 
 
аналітика
У Кіровограді кожна
третя висока
труба є аварійною:
Яких саме труб
слід остерігатися
Нещодавня аварія на високовольтних лініях електропередач, яка на тиждень залишила обласний центр без води, змусила замислитись про небезпеку на інших технічних спорудах. Наприклад, велика загроза йде від високих димових труб, збудованих у 60 - 70-х роках минулого століття. Нагадаємо, у 2013 році майже навпіл зламалася 80-метрова димова труба котельні селища Нового. Тоді без тепла залишилися 1,5 тисячі чоловік. Людських жертв вдалося уникнути лише якимсь дивом.

Небезпечними є не лише труби з цегли, а й поржавілі металеві труби, встановлені на подвір'ях багатьох комунальних обє'ктів, зокрема шкіл. Чимало з них тримаються на чесному слові. Обстеження міцності труб не проводиться через брак коштів у власників комунальних та промислових обєтів. Тому зараз кожна третя труба Кіровограда є аварійною, констатує експерт з технічного обстеження висотних споруд Юрій Блінов.

 
Поговорили і забули
Після згаданої аварії у селищі Новому влада лише поговорила про заходи безпеки.Небезпека ж зростає з року в рік, оскільки без укріплення напівзруйновані конструкції зношуються прискореними темпами.

Варто трішки нагадати подробиці аварії, яка сталася 17 січня 2013 року. На території котельні КП "Теплоенергетик" селища Нового впала верхня частина 80-метрової цегляної димової труби, збудованої у 1974 році. Дякувати Богові, уламки не завдали шкоди людям, але завалили димовідвідний канал котельні. До речі, цегла впала у кількох метрах від складів кисню та пропану. Роботу котельні було зупинено, в результаті без тепла залишилися 28 житлових будинків селища (8 дев'ятиповерхових та 20 п'ятиповерхових). Подача тепла також припинилася до двох шкіл, дитсадку, поліклініки, дитячо-юнацького центру та приміщення дитячого ансамблю "В гостях у казки".

Для ліквідації наслідків аварії був створений оперативний штаб, роботу якого контролював тодішній голова облдержадміністрації Андрій Ніколаєнко. До розбору зруйнованих будівельних конструкцій залучили 10 чоловік аварійного-рятувального загону спецпризначення територіального управління МНС в області, дві одиниці техніки (аварійно-рятувальний автомобіль та рухомий пункт обігріву), а також дві аварійні бригади КП "Теплоенергетик" з чотирма машинами і верхолазами підприємства НВО "Діскрет".

Відповідно до технічних умов експлуатації котельні, КП "Теплоенергетик" повинно було щороку обстежувати міцність небезпечних конструкцій, але цього ніхто не робив. Котельню збудували для обігріву колишнього ливарного заводу та усього селища, розташованого на відстані двох кілометрів. Щоб уникнути великих витрат на опалення, у селищі запланували збудувати мінікотельні. Одну з них завершили, а на будівництво другої у міському бюджеті постійно бракувало коштів.

Директор НВО "Діскрет" Юрій Блінов піднімався на трубу та обстежував місце обвалу. З'ясувалося, що цеглини труби були покладені на неякісному цементному розчині, адже шви сипалися при торканні пальцями. Прискоренню зношення труби також сприяли тяжкі умови експлуатації: зовні холод, а в середині агресивний дим температурою більше 100 градусів. Подальші експертні дослідження виявили серйозні ознаки руйнування конструкції.

"Було встановлено, що при будівництві труби використовувалася слабка цегла марки 50 замість 125, а перев'язку кладки зовнішнього ряду цегли з внутрішнім рядом взагалі не робили. До того ж під час монтажу використовували вужчі, ніж було потрібно стяжні металеві кільця (шириною 65 мм заміть 100 мм). Також з'ясовано, що трубу будували особи, засуджені до умовного позбавлення волі особи, так звані хіміки. Найстрашніше ж те, що за часів радянського безладу так будували майже всі об'єкти, які потребували особливо ретельного монтажу. Попри аварійний стан вони досі експлуатуються"

Юрій Блінов
Директор НВО "Діскрет"
Тоді було прийнято рішення розібрати невідламаний зубець верхівки труби вагою близько 30 тонн і на цьому завершити роботи до кінця опалювального сезону. Верхолази зробили це за 7 годин. Але досі ніяких робіт щодо посилення конструкції труби не зроблено, відтак вона будь-коли може впасти. Якщо знову розірветься одне зі слабких стяжних кілець труби, цегла обвалиться у місці розриву. Оскільки труба стала вдвічі нижчою, ніж потрібно для експлуатації, дим з неї завдає шкоди навколишньому середовищу, але на це ніхто не звертає уваги.
 
Де не варто ходити
Ще одна небезпечна цегляна труба висотою 45 м розташована на території села Неопалимівка поблизу Інгульської уранової шахти. Ця труба відводить дим з котелень, які працюють на мазуті. Після влучення у трубу блискавки у 2015-му була обстежена її міцність. З'ясувалося, що на трубі відсутні громовідводи (вони поржавіли та обвалилися), а вологий дим з труби став провідником для перетікання енергії блискавки в землю. Блискавка завдала конструкції значних ушкоджень. Вона вкрилася сіткою вертикальних тріщин шириною 20,9 мм. А у верхній частині труби (на висоті 41,5 м) утворилася наскрізна горизонтальна тріщина шириною 17,5 мм. Фактично оголовок труби лежить на нижчій основі без будь-якого з'єднання й утримується лише за рахунок великої ваги і сили тертя. Якщо блискавка вдруге влучить у трубу, то вона неодмінно впаде, тому були відновлені громовідводи, а також зруйноване стяжне кільце на рівні горизонтальної тріщини.

І все ж у висновку за результатами обстеження експерт зазначає, що пошкоджені ділянки труби належать до категорії "А". Їх слід було відремонтувати до вересня 2016 року. Зміцнити конструкцію можна, заливши тріщини розчином епоксидної смоли або розчином на основі цементу й дисперсного волокна. Ці розчини подають насосами високого тиску. Однак Інгульска шахта досі не спромоглася знайти кошти для ремонту, посилаючись на те, що належні суми не виділяє ДП "СхідГЗК". На думку Блінова, такі кошти можна залучити від орендної плати з кількох операторів мобільного зв'язку, які встановили на трубі свої антени.

Подібна ситуація склалася на димохідних 45-метрових трубах Кіровоградського заводу дозуючих автоматів та ПАТ "Кіровоградолія", куди також влучила блискавка. Коштів на ремонт ці підприємства теж не можуть знайти. А тим часом тріщини у трубах стають все ширшими. Їх збільшують процеси тертя під час незначного гойдання конструкцій та багаторазові процеси замерзання і танення води у щілинах.

Експерт вважає, що труби заводу "Гідросила", котелень "Кіровоградтепло", а також димова труба розташована у селищі Гірничому, перебувають в ненабагато кращому стані. За несприятливих погодних умов (різкі пориви вітру, блискавки, різке потепління після сильних морозів) вони так само можуть зруйнуватися. Отож радимо жителям міста подалі триматися від високих труб.
 
 
 
Небезпека у школах, лікарнях, на міських вулицях
 
Oсобливо небезпечними є димові металеві труби кіровоградських шкіл № 2,13, 21, 30, а також навчального закладу "Вікторія-П". А серед лікарень - труба четвертої міської лікарні.
Виявляється, також сильно ризикують учні кіровоградських шкіл та хворі медичних закладів, які гуляють по території комунальних об'єктів. Адже встановлені у тамтешніх котельнях металеві труби є не менш небезпечними. Найбільше дефектів мають металеві димові труби діаметром 800 мм.

За даними обстежень встановлено, що найуразливішим місцем конструкцій є зони навколо зварювальних швів. Практично в усіх цих зонах виявлені наскрізні корозійні руйнування (дірки) або зменшення товщини металу до 1,7 мм (при проектній товщині 10 мм). Тобто труби фактично тримаються на чесному слові. Їх можна зміцнити, покривши новим захисним шаром або частково замінити особливо пошкоджені елементи конструкції. Звісно, на це потрібні кошти, яких дуже бракує бюджетним установам.

За словами Юрія Блінова, димові металеві труби кіровоградських шкіл № 2,13, 21, 30, а також навчального закладу "Вікторія-П" вимагають негайного обстеження. А серед лікарень - труба четвертої міської лікарні.

Наразитись на небезпеку можна навіть у центрі міста. Вона виникає внаслідок відшарування облицювальної плитки від стін будинків. Між старою неякісно покладеною плиткою та стіною поступово виникає повітряний зазор, який збільшується за рахунок вібрацій, змін температури та вологості повітря. Щоб плитка не попадала на голови перехожих, на фасадах деяких будівель встановлені захисні сітки. Наприклад, на фасаді приміщення облдержадміністрації з боку вулиць Дворцової та Чорновола. Але такі огородження не завжди врятують, бо падаюча плитка може відскочити від пружної сітки та перелетіти за межі захисного обладнання. Щоб реально захистити перехожих, потрібно одним із сучасних методів виявити приховані дефекти та замінити плитку у місцях слабкого з'єднання.

 
Реальний контроль відсутній
Ніби все правильно і все по закону, проте у разі біди винного ніколи не знайдеш ні в Кіровограді, ні в усій Україні.
На жаль, зараз установу Держгірпромнагляду ліквідували, а її функції передали відділу котлонагляду в структурі розширеного управління Держпраці. Це значно погіршило можливості контролю державних органів за станом небезпечних об'єктів. Аварійні об'єкти зараз нікого не цікавлять. Мовляв, нашій державі зараз не до цього. Але ж хіба ж можна руйнувати систему захисту громадян від імовірних аварій?" - запитує Блінов.
 


"Встановлений раніше дворічний мораторій на перевірки вже закінчився. Тож якщо НВО "Діскрет", як експертне підприємство, звернеться до нас і доведе реальну небезпеку якогось об'єкта, то ми протягом двох тижнів узгодимо з Києвом можливість позапланової перевірки підприємства-порушника і протягом місяця здійснимо таку перевірку. Ми також можемо включити перевірку цього підприємства у план на 2018 рік. Після перевірки ми напишемо відповідне розпорядження та направимо його на розгляд суду. Конкретні рішення щодо заходів впливу на керівників об'єктів зараз приймає суд," - каже начальник відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв'язку управління Держпраці у Кіровоградській області Лариса Салтан.

 
 
 
Переглядiв: 4035
ВІТАЛІЙ  НІКОЛАЄВСЬКИЙ
журналіст: ВІТАЛІЙ НІКОЛАЄВСЬКИЙ