Нещодавня аварія на високовольтних лініях електропередач, яка на тиждень залишила обласний центр без води, змусила замислитись про небезпеку на інших технічних спорудах. Наприклад, велика загроза йде від високих димових труб, збудованих у 60 - 70-х роках минулого століття. Нагадаємо, у 2013 році майже навпіл зламалася 80-метрова димова труба котельні селища Нового. Тоді без тепла залишилися 1,5 тисячі чоловік. Людських жертв вдалося уникнути лише якимсь дивом.

Небезпечними є не лише труби з цегли, а й поржавілі металеві труби, встановлені на подвір'ях багатьох комунальних обє'ктів, зокрема шкіл. Чимало з них тримаються на чесному слові. Обстеження міцності труб не проводиться через брак коштів у власників комунальних та промислових обє'ктів. Тому зараз кожна третя труба Кіровограда є аварійною, констатує експерт з технічного обстеження висотних споруд Юрій Блінов.

Після згаданої аварії у селищі Новому влада лише поговорила про заходи безпеки.Небезпека ж зростає з року в рік, оскільки без укріплення напівзруйновані конструкції зношуються прискореними темпами.

Варто трішки нагадати подробиці аварії, яка сталася 17 січня 2013 року. На території котельні КП "Теплоенергетик" селища Нового впала верхня частина 80-метрової цегляної димової труби, збудованої у 1974 році. Дякувати Богові, уламки не завдали шкоди людям, але завалили димовідвідний канал котельні. До речі, цегла впала у кількох метрах від складів кисню та пропану. Роботу котельні було зупинено, в результаті без тепла залишилися 28 житлових будинків селища (8 дев'ятиповерхових та 20 п'ятиповерхових). Подача тепла також припинилася до двох шкіл, дитсадку, поліклініки, дитячо-юнацького центру та приміщення дитячого ансамблю "В гостях у казки".

Для ліквідації наслідків аварії був створений оперативний штаб, роботу якого контролював тодішній голова облдержадміністрації Андрій Ніколаєнко. До розбору зруйнованих будівельних конструкцій залучили 10 чоловік аварійного-рятувального загону спецпризначення територіального управління МНС в області, дві одиниці техніки (аварійно-рятувальний автомобіль та рухомий пункт обігріву), а також дві аварійні бригади КП "Теплоенергетик" з чотирма машинами і верхолазами підприємства НВО "Діскрет".

Відповідно до технічних умов експлуатації котельні, КП "Теплоенергетик" повинно було щороку обстежувати міцність небезпечних конструкцій, але цього ніхто не робив. Котельню збудували для обігріву колишнього ливарного заводу та усього селища, розташованого на відстані двох кілометрів. Щоб уникнути великих витрат на опалення, у селищі запланували збудувати мінікотельні. Одну з них завершили, а на будівництво другої у міському бюджеті постійно бракувало коштів.

Директор НВО "Діскрет" Юрій Блінов піднімався на трубу та обстежував місце обвалу. З'ясувалося, що цеглини труби були покладені на неякісному цементному розчині, адже шви сипалися при торканні пальцями. Прискоренню зношення труби також сприяли тяжкі умови експлуатації: зовні холод, а в середині агресивний дим температурою більше 100 градусів. Подальші експертні дослідження виявили серйозні ознаки руйнування конструкції.

Тоді було прийнято рішення розібрати невідламаний зубець верхівки труби вагою близько 30 тонн і на цьому завершити роботи до кінця опалювального сезону. Верхолази зробили це за 7 годин. Але досі ніяких робіт щодо посилення конструкції труби не зроблено, відтак вона будь-коли може впасти. Якщо знову розірветься одне зі слабких стяжних кілець труби, цегла обвалиться у місці розриву. Оскільки труба стала вдвічі нижчою, ніж потрібно для експлуатації, дим з неї завдає шкоди навколишньому середовищу, але на це ніхто не звертає уваги.

Ще одна небезпечна цегляна труба висотою 45 м розташована на території села Неопалимівка поблизу Інгульської уранової шахти. Ця труба відводить дим з котелень, які працюють на мазуті. Після влучення у трубу блискавки у 2015-му була обстежена її міцність. З'ясувалося, що на трубі відсутні громовідводи (вони поржавіли та обвалилися), а вологий дим з труби став провідником для перетікання енергії блискавки в землю. Блискавка завдала конструкції значних ушкоджень. Вона вкрилася сіткою вертикальних тріщин шириною 20,9 мм. А у верхній частині труби (на висоті 41,5 м) утворилася наскрізна горизонтальна тріщина шириною 17,5 мм. Фактично оголовок труби лежить на нижчій основі без будь-якого з'єднання й утримується лише за рахунок великої ваги і сили тертя. Якщо блискавка вдруге влучить у трубу, то вона неодмінно впаде, тому були відновлені громовідводи, а також зруйноване стяжне кільце на рівні горизонтальної тріщини.

І все ж у висновку за результатами обстеження експерт зазначає, що пошкоджені ділянки труби належать до категорії "А". Їх слід було відремонтувати до вересня 2016 року. Зміцнити конструкцію можна, заливши тріщини розчином епоксидної смоли або розчином на основі цементу й дисперсного волокна. Ці розчини подають насосами високого тиску. Однак Інгульска шахта досі не спромоглася знайти кошти для ремонту, посилаючись на те, що належні суми не виділяє ДП "СхідГЗК". На думку Блінова, такі кошти можна залучити від орендної плати з кількох операторів мобільного зв'язку, які встановили на трубі свої антени.

Подібна ситуація склалася на димохідних 45-метрових трубах Кіровоградського заводу дозуючих автоматів та ПАТ "Кіровоградолія", куди також влучила блискавка. Коштів на ремонт ці підприємства теж не можуть знайти. А тим часом тріщини у трубах стають все ширшими. Їх збільшують процеси тертя під час незначного гойдання конструкцій та багаторазові процеси замерзання і танення води у щілинах.

Експерт вважає, що труби заводу "Гідросила", котелень "Кіровоградтепло", а також димова труба розташована у селищі Гірничому, перебувають в ненабагато кращому стані. За несприятливих погодних умов (різкі пориви вітру, блискавки, різке потепління після сильних морозів) вони так само можуть зруйнуватися. Отож радимо жителям міста подалі триматися від високих труб.

Ніби все правильно і все по закону, проте у разі біди винного ніколи не знайдеш ні в Кіровограді, ні в усій Україні.