У зоні ризику: Потенційно небезпечні об'єкти Кіровограда, повз які ми ходимо

РОЗСЛІДУВАННЯ

Про реальну небезпеку того чи іншого промислового об'єкта знає дуже мало городян. Ми спокійно ходимо вулицями повз них, навіть не замислюючись, що небезпека поряд. Колишня радянська засекреченість суспільно важливої інформації призвела до панування уявлення, що все виробництво нібито є цілковито безпечним. У тому числі й на атомних електростанціях. Оскільки не було розроблено жодних планів ліквідації масштабних техногенних аварій, ліквідатори не знали, як правильно діяти. Якби у 1986 році під час аварії на Чорнобильській АЕС люди знали, як саме діяти, і мали належні засоби захисту, тяжких уражень від радіації сталося б набагато менше.
Попри декларовану у нас європейську відкритість, дізнатися про небезпеку виробничих об'єктів, зокрема, які діють у Кіровограді, і зараз непросто. Але це таки вдалося сайту DOZOR.

Для розуміння наступного матеріалу слід пояснити, що потенційно небезпечний об'єкт (ПНО) - це об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються та зберігаються небезпечні речовини, які за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії. А об'єкт підвищеної небезпеки (ОПН) - це об'єкт, де одна або кілька небезпечних речовин є у кількості, що дорівнює чи перевищує нормативно встановлені порогові маси. Тобто, коли загроза виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру стає більш ймовірною

“

"Під час визначення, до якої категорії належать певні об'єкти нашого міста, враховувалися техногенні характеристики підприємств, а саме, що там виробляється та які речовини використовуються. В результаті рішенням міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій був затверджений перелік ПНО та ОПН міста. Цей перелік не є державною таємницею. Жителі міста мають право знати про наявність небезпечних об'єктів," - говорить начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Кіровоградської міськради Сергій Коваленко

У цьому переліку 87 об'єктів. З них хімічно небезпечних об'єктів - 9, складів пально-мастильних матеріалів та нафтобаз - 2 , автозаправних та автогазозаправних станцій - 51, елеваторів та хібоприймальних пунктів 4, інших небезпечних об'єктів - 21.

Хімічна загроза

Серед хімічно небезпечних об'єктів відомі та не дуже відомі підприємства: ПАТ ТД "Мясокомбінат Ятрань" (вул. Братиславська, 82); ПГО АПВТ фірма "Ласка" (вул. Терешкової, 217); ПрАТ "Гідросила АПМ" (вул. Братиславська, 5б); ПрАт "Креатив" (пр. Промисловий, 19); Маслениківська насосна станція Кіровоградського водоканалізаційного господарства ОКВП "Дніпро-Кіровоград" (вул. Ватутіна, 42); ТОВ НВФ "Екоцентр" (вул. Аджамська, 29). Про останнє підприємство ми писали у статті сайту DOZOR "Небезпека поряд з Кіровоградом: Таємниці підприємств, що утилізують отруту".

Підприємства харчової промисловості небезпечні тим, що використовують у своїх холодильних установках аміак. Наприклад, у німецькому холодильному обладнанні ПАТ ТД "М'ясокомбінат Ятрань" використовується 8,5 тонн аміаку. Під час експлуатації обладнання може трапитись аварія. Тому керівництво підприємства розробляє комплекс заходів щодо недопущення аварій, а також проводить первинний, вторинний та наступні інструктажі своїх працівників.

“

"Працівники мають знати про усі виробничі небезпеки і про те, як діяти, щоб аварійні ситуації не виникали. В тому числі їх вчать, як діяти у разі розгерметизації холодильного обладнання, щоб не отруїтися аміаком. Представників усіх підрозділів, які беруть участь у ліквідації аварії, теж інструктують про вид небезпеки, притаманний певному об'єкту, і яка шкода може бути завдана здоров'ю людини. Тому зараз при одержанні повідомлення про хімічну аварію на небезпечному об'єкті особовий склад підрозділів ДСНС одягає захисні костюми та апарати захисту органів дихання", - каже Коваленко.

При вдиханні аміаку у високих концентраціях може настати смерть людини. З'являється сильний кашель, задуха, а дотик до аміаку викликає обмороження шкіри. До того ж аміак може вибухнути при нагріванні. Щоб зменшити ядучу концентрацію, аміак поливають водою. Під час аварійного витоку аміаку його пари вітром може віднести на значну відстань. Скажімо, у зону ймовірного хімічного зараження комбінату "Ятрань" можуть потрапити аж 14 600 чоловік. Максимальна глибина розповсюдження небезпечних парів може становити 1850 метрів, а площа ураження сягатиме 5,37 кв. км.

Коваленко запевняє, що у межах можливого розповсюдження парів аміаку місцевих жителів час від часу навчають правилам безпеки голови квартальних комітетів. Роз'яснюють, що при відчутті у повітрі різкого запаху цього газу (схожий на нашатирний спирт та пари свіжого навозу) люди мають закрити двері та вікна власних домівок. Також повинні затулити органи дихання мокрою хусткою або марлевою пов'язкою (волога частково нейтралізує аміак). А щілини вікон та дверей слід затулити вологою тканиною. І звісно ж, зателефонувати у службу порятунку - 101.

Людям, які раптом відучують запах аміаку під час відпочинку у Лісопарковій або на березі Інгулу (бо комбінат "Ятрань" поряд) слід також якомога швидше залишити небезпечну зону, закривши органи дихання зволоженими хустками.

Так багато уваги "Ятрані" Сергій Коваленко приділив не тому, що вона є найбільш небезпечним об'єктом. Пояснює: на підприємстві використовуються сучасні технології запобігання надзвичайним ситуаціям, тому на його прикладі пересічній людині можна дохідливо показати, що може статися під час аварії.

На ПрАт "Гідросила" АПМ" небезпеку становлять відходи гальванічного виробництва та покриття виробів фарбою. А на Кіровоградському водоканалізаційному господарстві ОКВП Дніпро-Кіровоград" є запаси речовин, що містять хлор, котрі використовуються для знезараження води. Під час хлорування можуть статися аварійні витоки цієї речовини. У разі вдихання парів хлору високої концентрації виникає набряк легень. Під час кашлю альвеоли легень можуть розірватися з виділенням мокроти та крові. Внаслідок цього людина гине від нестачі кисню.

Об'єкти, які можуть вибухнути

Під час нагрівання ємностей нафтобаз, де зберігаються ПММ, відбувається підвищене випаровування пального. Навіть порівняно низька концентрація цих парів у повітрі може призвести до вибуху та наступних пожеж. Тобто, до тяжких уражень людей, які опинилися у небезпечній зоні. Тому на таких підприємствах мають бути передбачені достатні запаси води та піноутворюючих матеріалів, щоб загасити пожежу.

У переліку міських ПНО два таких підприємства: ЗАТ "ПММ-Транссервіс" (вул. Короленка, 4а) та Склад світлих нафтопродуктів Голансько-британського підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ "БРП" (пр. Промисловий, 9а). Всі автозаправки міста теж є потенційно небезпечними об'єктами. Працівників АЗС та АГЗС також інструктують, як уникнути вибухів. На кожній АЗС мають бути справні газоаналізатори, які фіксують збільшення парів бензину. Сигнал про це надходить на пульт підрозділів ДСНС, після чого приїжджають рятувальники та ліквідовують аварійну ситуацію.

На елеваторах та хлібоприймальних пунктах є небезпека від вибухів пилу. Адже під час сушіння зерна або насіння соняшнику у повітрі накопичується пил рослин. При досягненні небезпечної концентрації пилу може статися вибух або самозапалення пилу. Зокрема, внаслідок цього раніше траплялися пожежі на олієжиркомбінаті під час додаткового сушіння насіння соняшнику та зернових культур.

До цієї групи підприємств належать: ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" (пр. Інженерів, 2); Кіровоградська філія ПАТ "Державна продовольча зернова корпорація" КХП №1 (вул. Варшавська, 90); ПАТ "Кіровоградолія" (вул. Урожайна,30); ПРАТ "Полтавське ХПП" (вул. Мурманська, 45).

У групу "Інші небезпечні об'єкти" переліку ПНО увійшли усі котельні теплопостачальних підприємств міста, оскільки на них використовується вибухонебезпечна речовина - газ. До того ж вибух може статися при надмірному нагріванні води у котлах. Щоб згасити силу вибуху, стіни приміщень котелень мають містити багато скляних конструкцій. В результаті скло вилітає, а несучі стіни будівлі залишаються неушкодженими.

У перелік також потрапило ПАТ "Червона зірка" (кол.вул. Медведєва,1). Там є небезпека виникнення пожеж внаслідок порушення технології фарбування виробів, бо аерозолі фарб мають властивість вибухати. З цієї ж причини до переліку потрапило і ТОВ "Прогрес-2010", яке виробляє фарби (вул. Терешкової, 209).

Звісно, вибухи можуть статися на Киснево-наповнювальній станції ТОВ "Озон" (вул. Панфіловців, 24); ТОВ "Кисневороздавальний пункт" (вул. Аерофлотська, 28а). Якщо з брудними руками або ганчіркою на кисень потрапить мастило, то виникне швидка ланцюгова реакція, тобто вибух.

При певній концентрації у замкнених приміщеннях можуть вибухати навіть такі мирні речовини, як борошно і цукрова пудра. Тому до переліку ПНО також включили ПрАТ "Паляниця" (вул. Шевченка, 60) та два об'єкти ТОВ "Кіровоградхліб" по вул. Великі Пермській, 9 і по вул. Аерофлотській, 20. Аби вибухів не сталося, приміщення для зберігання борошна слід добре вентилювати.

ЗАТ "Завод модифікованих жирів" (пр. Промисловий,14) небезпечний тим, що у технологічному процесі знежирювання насіння використовуються легкозаймисті вибухонебезпечні хімічні речовини.

“

"На кожному небезпечному об'єкті створені або власна лабораторія, або інший підрозділ, який контролює безпечність використання небезпечних речовин, - запевняє Сергій Коваленко. - А для навчання населення правилам безпеки при кожному з теперішніх чотирьох ЖЕО є куточок цивільного захисту з наочною інформацією для відвідувачів. Прийшов у ЖЕК, а заразом ознайомився із заходами цивільного захисту. Щоправда, новоствореним ОСББ на проведення профілактичної роботи серед населення, як правило, не вистачає коштів."

Якщо ви дізналися про якусь аварію, слід негайно зачинити усі вікна і двері. Не завадить навіть затулити щільною тканиною вентиляційні продихи у ванній кімнаті та на кухні. Водночас збирайте в одному місці усіх членів своєї сім'ї, попередивши їх про можливу загрозу. Якщо маєте власний транспорт, то варто якомога швидше вибиратися з ураженої зони. А в повсякденні радимо ніколи не купатися у водоймах, розташованих поблизу промислових об'єктів, та не їсти овочів і фруктів, вирощених поряд з ними.