×
 
 
історія
Вулиця Велика Перспективна:
від вулиці Гагаріна до Ангела-охоронця


Сьогодні ми завершуємо прогулянку Великою Перспективною вулицею. Минулого разу ми дійшли до вулиці Гагаріна.
На плані міста Єлисаветграда за 1913 рік на розі вулиць Олексіївської (Гагаріна) і Великої Перспективної, вище бібліотеки ім. Д. Чижевського, під № 91 позначена будівля народної бібліотеки та читальні. Вона не збереглася до наших днів. На цьому місці сьогодні будинок № 22.
 
Коли був споруджений цей будинок, дізнаємося з публікації у газеті «Зінов'євський пролетарій» за 6 вересня 1928 року. На четвертій сторінці видання надрукувало фотографію з текстівкою: «Будинок робітників зв'язку, збудований нещодавно на розі вулиць Карла Маркса та Олексіївської».
З плану міста зрозуміло, що вулиця Велика Перспективна закінчувалася на пересіченні з вулицею Бериславською (нині Єгорова). Далі була ярмаркова площа, на якій справа - водонапірна башня, зліва – землянки, так звані Кузні, а за площею - склади з лісом.
 
На перехресті з вулицею Єгорова у 1992 році введено в експлуатацію 9-поверховий готель «Європа». У 1998-2003 роках він займав перші місця у конкурсах на кращі готельні заклади України. У рекламі готелю згадуються «передові» на той час послуги, які він надавав клієнтам: більярд, ресторан, панорамне та нічне кафе, пральня, стоянка для автомобілів, фітнес-центр, магазин, міжнародний телефонний зв'язок, кабельне телебачення… Номери на чотирьох осіб та одномісні з ванними кімнатами з постійною гарячою та холодною водою. Були тут також номери напівлюкс та люкс «європейського класу».
 
 
Готель був споруджений за проектом архітектора Світлани Ліхачової (на знімку). За нього у 2006 році Світлана Андріївна отримала премію Якова Паученка. Сам готель «Європа» збудований на місці, де знаходився двоповерховий будинок із зрізаним рогом.
У 1900 році, коли не могли визначитися з місцем для будівництва приміщення під жіночу гімназію, одним із запропонованих гласними міської думи варіантів була ярмаркова площа по вулиці Великій Перспективній, зліва за пересіченням з вулицею Бериславською.
Як повідомляла газета «Кіровоградська правда» у номері за 2 квітня 1955 року, «на розі вулиць Карла Маркса та Береславської незабаром буде завершено будівництво нового триповерхового жилого будинку». Сьогодні це будинок №16.
 
 
Нові будинки на розі вулиці Карла Маркса і проспекту Сталіна. Фото Ф.Плахтія. Газета «Кіровоградська правда», 12 червня 1960 року.
Приблизно той же ракурс сьогодні
З кожним роком все більше й більше упорядковується наше місто. Асфальтуються вулиці і площі, виникають нові сквери й парки, ростуть багатоповерхові жилі будинки. Ось і недавно, 3 вересня, зданий в експлуатацію будинок по вулиці Карла Маркса, 10. На фото: заселення нового будинку. Фото Г. Вискривченка. Газета «Кіровоградська правда», 12 вересня 1959 року
У Кіровограді по вулиці Карла Маркса, 2-а, завершено спорудження нового 57-квартирного будинку. Трудящі міста одержать просторі, світлі й зручні квартири. Більше двох тисяч квадратних метрів жилої площі – такий вклад вніс колектив управління №1 у програму житлового будівництва, намічені на семирічку. Фото муляра В.Плахотія. Газета «Кіровоградська правда», 9 січня 1960 року.
 
На першому поверсі будинку № 12 були два знакові для міста заклади – агентство «Аерофлоту», де можна було придбати квитки на усі повітряні рейси з Кіровограда, та магазин «Мелодія», який торгував музичними інструментами та грамплатівками.
Перехрестя вулиці Карла Маркса (Велика Перспективна) та Комуністичного проспекту (Студентський бульвар) у радянські часи називали мікрорайоном 5/5. Назва ця пішла від того, що це була адреса одного з будинків на перехресті – будинок № 5 по вулиці Карла Маркса і будинок № 5 по Комуністичному проспекту. Припускаємо, що це будинок, який сьогодні має № 3 по вулиці Великій Перспективній та № 5 по Студентському бульвару. Коли ця зміна відбулася – невідомо. Сьогодні два будинки до нього по непарній стороні вулиці мають нумерацію – 1 та 1б.
 

Існують й інші версії походження назви мікрорайону 5/5.  У міському Бюро технічної інвентаризації зберігається Генеральний план присадибної ділянки № 5/5  міськкомунгоспу, яка знаходилася на розі вулиць Карла Маркса та Береславської (Єгорова). Датований цей план 1947 роком.   Можливо, з тих пір цей мікрорайон від вулиці Береславської у напрямку проспекту Сталіна (Комуністичного, Студентського бульвару) і отримав цю назву – 5/5.

 

 
 
Більшість будинків на центральній вулиці нашого міста у мікрорайоні 5/5 були зведені у 50-60-ті роки минулого століття. Один з них, з якого й починається сьогодні Велика Перспективна, - у 1956 році. Споруджувався він для партшколи за типовим проектом. Через десять років тут відкрили технікум з підготовки керівних кадрів колгоспів та радгоспів. З 1991 року - сільськогосподарський технікум. У 2001-2011 роках у цій будівлі квартирував Кіровоградський юридичний інститут МВС України. Керівництво цього навчального закладу реставрувало будинок та зробило добудови до нього. Після закриття інституту тут оселилися слідчі та співробітники управління охорони громадського порядку УМВС в області. Зараз у будівлі знаходиться Донецький медичний інститут.
Будинок споруджений у стилі еклектики з використанням елементів класичного стилю. Будівля має складний план з кількох виділених кутових частин. Композиційна побудова фасадів, які виходять на вулиці Велику Перспективну (Карла Маркса) та Леоніда Куценка (Василини), асиметрична. Триповерхова будівля з підвалом є типовим представником будівель середніх навчальних закладів, які будували у 50-ті роки ХХ століття.
На фасаді будинку з вулиці Куценка збереглася пам'ятна дошка на честь одного з керівників партизанського руху на Кіровоградщині Петра Василини, ім'я якого за радянської влади носила ця вулиця.
На площі біля швейної фабрики «Зорянка» на честь 2000-ліття Різдва Христового та 250-річчя заснування Кіровограда 18 вересня 2004 року, у день відзначення ювілею міста, урочисто відкрили дев'ятиметрову гранітну колону, з якої постає триметрова бронзова фігура Ангела-охоронця з символічним жестом благословення і оберігання нашої землі та її жителів. Загальна висота пам'ятника - 15 метрів. У нижній його частині закріплено плити з декоративним оздобленням, ювілейними датами та геральдичні знаки України, області і міста. На п'єдесталі напис: «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни».
Авторами монументу були київський скульптор, заслужений діяч мистецтв України Анатолій Гончар та кіровоградський архітектор Віталій Кривенко, які стали переможцями оголошеного Кіровоградським єпархіальним управлінням УПЦ конкурсу на кращий проект пам'ятника. Споруджувався пам'ятний знак на кошти благодійників.
Біля пам'ятника Ангелу-Хранителю на Соборній площі розташований Соборний храм Благовіщення Пресвятої Богородиці. Оформлений він у стилі українського бароко і є другим храмом України, оснащеним автоматичною дзвонарською системою. Соборний храм розділений на двоє: однопрестольний – нижній, освячений на честь Різдва Господа нашого Ісуса Христа, і верхній, освячений на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці і оснащений балконом, на якому розташований клірос і з якого мирянам особливо зручно спостерігати за ходом богослужінь.
21 вересня 2013 року на 259-річчя заснування міста відбулося урочисте закладення в фундамент храму капсули з інформацією про дату закладки храму і підписами осіб, які брали участь в цьому заході. 7 квітня 2014 року, на свято Благовіщення, були освячені і встановлені хрести на куполи храму. 21 вересня 2014 року, в день Різдва Пресвятої Богородиці, відбулися освячення самого храму і перша божественна літургія.

 
 
Будівля швейної фабрики, яку збудували у 1959 році. У той час вулиця Карла Маркса починалася з цієї будівлі. Фото 1959 року.
Валентина Григораш, спеціально для медіапорталу DOZOR

Фото С.Невесьолова і з колекції Ю.Тютюшкіна
Переглядiв: 10836
ОЛЕКСІЙ  КАПРИЦЯ
фотокореспондент: ОЛЕКСІЙ КАПРИЦЯ
Facebook Twitter Viber Skype